Друга світова війна. Двоє підлітків з абсолютно різних світів. Вона - француженка, яка у 6 років втратила зір. Єдиною опорою став батько, що допоміг пристосуватися до нового життя. Згодом війна заставляє тікати разом із батьком з Парижу до двоюрідного дідуся. Він - хлопець з Німеччини, сирота. Зацікавленість у фізиці та інших науках виділяє його серед інших сиріт, і уряд забирає хлопця навчатися у престижну німецьку школу. У них такі різні життя, проте попри свій юний вік вони пройшли через стільки випробовувань, і далі проходять...А ще, одного разу вони зустрінуться, обов'язково зустрінуться. Це дивовижна книга. Настільки зворушлива, аж за душу чіпляє. Якщо ви шанувальник "Крадійки книжок", то ця вам точно сподобається. Автор настільки влучно передав почуття героїв, їхні характери. "Все те незриме світло" саме з тих книг, які хочеться перечитувати, бо це варта уваги література, і я впевнена, що й через роки ця книга залишиться актуальною, принаймні, щиро сподіваюся на це...

Энтони Дорр автор книги "All the Light We Cannot See" и обладатель достаточно известной награды в литературном мире. Эта книга о том как молодые люди оказавшись в действительно ужасном временном отрезке шли навстречу жизни которая закончилась довольно трагически. Никаких научных аспектов в этой истории не наблюдается, но вместо этого читатели получают невероятный роман о борьбе и к сожалению о боли. Два персонажа описаны с разных сторон и жизнь каждого показана от самого начала и до их финального дня. Подростки вызывают очень трогательные эмоции в основном из-за изначально драматичной судьбы которая приводит их к знакомству, но даже эта встреча не может изменить будущее. Постепенно главной героине нужно приспосабливаться к окружающему миру, но эта задача достаточно сложная ведь из-за отсутствия зрения девочка не может воспринимать жизнь так как воспринимают ее большинство людей. Героиня вместе с отцом вынуждено убегают и отправляют к родственнику в то самое место где два главных персонажа из этого романа навсегда меняют судьбы друг друга. Книга прежде всего про страшные вещи которые происходили в реальности, но автор позиционирует свое творение как произведение в котором читатели могут увидеть не только страдания, а и добро которое действительно присутствует в этой книге несмотря на огромные потери, страдания и боль.

Не одну книгу було написано про жахіття війни, про трагедію участі у цьому звірстві ще зовсім молодих людей, але "Все це незриме світло" Ентоні Дорра виділяється на їхньому фоні своєю ліричністю і душевністю. У книзі йдеться про незриме світло і сама собою вона виділяє світло і теплоту. Недарма, мабуть, вона здобула Пулітцерівську премію у 2014 році. У цій книзі дивовижним чином переплітаються історії юнака і дівчини, яким доведеться прожити найкращі роки своєї юності в умовах другої світової. Він - німецький юнак, якому доведеться стати частиною організації гітлерівської молоді, хоча ідеї нацизму він навряд чи розділяє. Бо хто ж запитує? Вона - сліпа французька дівчина в окупованому Парижі, у якої немає нікого, окрім батька. Як поєднає їх доля та чи судилося їм зустрітися? І що ж то за незриме світло, яке пронизує увесь роман? Про це прочитаєте самі, я книгу дуже рекомендую. Особливо, якщо ви в пошуку незвичайної, красивої, ліричної прози, а також пронизливої історії... ні, не кохання. Просто пронизливої і щемкої історії двох молодих людей.