Хорхе Луїс Борхес відомий як поет та прозаїк. За свій вагомий внесок у літературу він був нагороджений премією Сервантеса - найпрестижнішою літературною нагородою в іспаномовних країнах. Твори цього уславленого аргентинського письменника - унікальне явище в літературі. За зізнанням самого автора, його новели - "Це "постскриптум до всього корпусу світової літератури". Щоб зрозуміти, чи сподобалися прочитані оповідання аргентинського письменника Борхеса, треба спочатку їх прочитати і зробити висновок лише тоді, коли буде перегорнута остання сторінка книги. Читати треба порціями, щоб обдумати прочитане і зрозуміти. І от я дійшла висновку, що Борхес не мій письменник. І взагалі, я не люблю короткі оповідання. Мені до вподоби романи сторінок на 600. Але все ж таки скажу трохи і про книгу. Складається з 17 коротких фантастичних оповідань. Самі оповідання незвичні, абсолютно непередбачувані. Сенс у тому, як вони написані. Неймовірні історії про поразку, теологію, античність, воїнів, безсмертя, смерть, лабіринти, філософію, де важко відрізнити реальність від фантазії. А ще історії про двох людей, де все так переплітається, що незрозуміло хто є хто. Читаються важкувато. Хоч книга за обсягом невелика, всього 192 сторінки, але процес читання розтягнувся майже на два тижні.