Для українців ім’я Григорія Сковороди стало символом мудрості, а його творчість  — одним великим духовним посланням, з якого видобувають перли афоризмів. У цих стилістичних шедеврах завжди більше значення, ніж мовлено, вони  — дієвий засіб у боротьбі з одноманітністю і сірістю людської думки. Сковорода зміг повідати про вічні питання — істину та справедливість,  щастя і нещастя,  життя і смерть,  швидкоплинний час,  світ і тьму,  внутрішній світ людини і її тіло  таке, що не сказали інші, навчав жити так, як не навчали інші, а найголовніше — сам жив, як учив.  Про афоризми він сказав, що це «справді життєва мудрість і сіль літератури».