Главный герой любого произведения это одна из граней пирамиды-души писателя. В данном случае ощущается самолюбование как элемент фундаментальнообразующий той самой пирамиды. Хочу заметить, что это чисто мое субъективное мнение и некоим образом я не пытаюсь вас отговаривать читать эту книгу, просто я не подхожу в аудиторию для которой она написана, она скорее всего ориентирована на людей, которые ищут свое призвание и профессию, точнее сказать присматриваются к юриспруденции (вся романтика от работы в данной отрасли в книге, если не веришь мне - бери эту книгу и читай :) ). Есть и положительные моменты, такие как: книга явно построена на опыте автора в адвокатской практике (на какие приемы, уловки давления, ходы готов пойти защитник, чтобы оправдать своего клиента), также хотелось бы отметить как искусно "смешаны" разного рода жанры (если бы я расчленил эту формулу, то выделил бы такие составляющие как публицистика, драма, детектив), заставляет на мгновение восхититься и поразиться от объема работ и информации, которой обрабатывается при видении самого обычного дела.

Останнім часом, мені подобається читати будь-які книги, які пов'язані з юриспруденцією в принципі, чи то наукові, чи художні. При цьому, значна частина припадає на кримінальне право, оскільки як юристу мені це імпонує найбільше. Відповідно і "Адвокат негідників" постійно майорів перед очима та заохочував себе прочитати. Очікування від назви - Адвокат, який захищає осіб, що винні у скоєних злочинах, але при цьому наш юрист не зважає на моральні та етичні принципи, а справедливість для нього пусте слово, і це все попри те, що у короткому описі книги все як раз протилежно. Враження від книги досить сумнівні. Певний час читається через силу, наче взяв занадто великий шматок, а він ніяк не хоче потрапити до рота. З певним часом затягує, мабуть як і будь-який художній трилер або детектив. Одначе, цю книгу для юристів або наукових осіб я б не рекомендував. "Адвокат" скоріше для учнів 10-11 класу, це як раз те, що їм потрібно. Книга, яка зацікавить їх та дасть змогу відкрити для себе літературу, яку вони і без того не так часто читають. З іншого боку, це буде непоганий детектив-трилер для усіх спраглих до них. Особисто ля мене Адвокат був корисний іншим. Наступною книгою був Браян Стівенсон "Судити по совісті", яка на фоні "Адвоката" виглядає абсолютно по-іншому, оскільки в першій книзі абсолютно реальні кримінальні справи, в награність яких складно повірити в "Адвокаті". Тому, якщо прочитаєте Стівенсона після "Адвоката", це може підігріти Ваші відчуття "післясмаку", а також деякі "знання" кримінального права.

Хоча всі кажуть, що ця книга поступається іншим романам Грішема, для мене це була перша його книга, то ж порівнювати немає з чим. Роман мені нагадав класичні юридичні детективи в стилі Пері Мейсона, а інтриги чомусь змусили згадали серіал Хороша дружина, де герої потрапляють у різні халепи і лише адвокат єдина надія на хепі енд. Але він не завджи можливий. Роман Адвокат Негідників – можливість зазирнути в залу суду та в кабінет судді, до адвоката у сім'ю, в поліцейський світ. В книзі зібрана низка пов'язаних між собою розповідей про різних людей, винуватих і ні, та про те, як вирішується їхня доля, і як адвокат, котрого натовп вважає таким же негідником як і його клієнтів, намагається зробити свою адвокатську роботу.Бо хтось же повинен. Комусь треба захищати в суді навіть негідників та викривати гнилі елементи системи правосуддя. І так вже сталося, що головний герой береться за роботу, яка іншим не до душі. Він представляє інтереси вбивці маленьких дівчаток, мафіозі, котрий до цього вбив суддю та попередніх своїх адвокатів, а також боксера, що через поразку забив до смерті суддю. Роман прочитався майже на одному диханні. Тепер хочу прочитати решту книг Грішема.