Читати книгу улюбленого автора в оригіналі - ось що по-справжньому круто! Це було кохання з першого погляду, точніше з першої перегорнутої сторінки. Можливо я і не «ас» в англійській, але зрозуміла Мартіна буквально у всьому. Як він пише... Це просто щось! Ніколи не перестану захоплюватись літературною майстерністю Короля фентезі. В книзі «A Game of Thrones. A Song of Ice and Fire» все так, як треба. Далеко не кожен письменник може створити цілий всесвіт, й при цьому переконати оточуючих, що він реальний. Як так? По-перше, якихось казусів чи неточностей в історії не знайдеш. По-друге, між собою все пов'язано чітко та логічно. Переказувати сюжет не хочу й не буду. Це занадто нудно. Та й навіщо?! Скажу тільки, що події циклу відбуваються майже наприкінці літа, що тривало багато років. Зима вже близько… Ділю сюжет на три основні лінії: боротьба за Залізний Трон; Джон Сножу; Таргарієн. Кожен розділ Мартін назвав іменем героя, від якого власне викладаються події. Це зручно і досить незвично, адже ми «бачимо» все, що відбувається не просто з боку, а спостерігаємо очима головних героїв (відчуваючи те, що відчувають вони, думаючи так, як думають вони). Кожен персонаж добре розкривається по ходу розповіді, розвивається як особистість, вчиться на помилках, набуває досвід, змінюється. Найбільш наочно це показано на прикладі Санси і Дейенеріс. Деяких героїв, завдяки книзі, я побачила в новому світлі, багато подій і діалогів допомогли краще розібратися в них, і в світі, в якому всі вони живуть. Як мені здалося, фільм знятий більш жорстко, грубо та часом вульгарно, проте у книзі все набагато м'якіше, навіть еротичні сцени описані досить приємно. Найбільш яскраво мені запам'ятався опис першої шлюбної ночі Дейенеріс і Дрого - у виданні все було красиво і мило, що не скажеш про фільм. Згадайте лише меми з інтернету, які ще потім від цього з’явилися))) Образ мого улюбленого Тіріона, погоджусь, у паперовому варіанті трохи розчаровує, не думала, що в оригіналі він виявиться наскільки потворний, як описує Джордж Мартін, проте в серіалі він досить приємний! Трохи важко мені довелось з іменами другорядних персонажів - легко заплутатися хто на чиєму боці, хто кого колись зрадив / убив / врятував, хто з ким воює, а хто з ким дружить. А ще збентежив зовсім юний вік дітей в романі - Дейенеріс в 13 вийшла заміж за Дрого, Роб в 15 повів військо проти Ланністерів, Санса в 11 заручилася з Джоффрі... У серіалі все ж вік більш відповідний для подібних подій. Чим саме цей роман чіпляє мене? Реалістичністю! Настільки достовірно описано автором сам світ, що перед очима мимоволі «повстають» північні ліси, замки, міста, далекі південні степи, за якими мандрують племена кочівників, життя і побут різних людей від королів до простолюду. Сподобалось все. Короче кажучи, читати всім, хто дививсь серіал. І хто не дививсь - читати теж. Це не може не сподобатись.