Починаючи читати другу частину циклу «Королівство шипів та троянд», я весь час повторювала собі - перетерпи. Просто зачекай. Тобі обіцяли, що з другої половини все піде краще. І так і трапилось! Фейра виконала всі випробування та подолала давнє закляття, яке лежало на її коханому Тамліні та його королівстві. Але після подій першої частини героїня просто зламалась - як і Тамлін. Кожного з них мучать кошмари, але чомусь ні Фейра, ні Тамлін не спробували сісти та обговорити все. Врешті решт ситуація доходить до точки кипіння - і тут на сцені з’являється Різанд, король Двору ночі, знайомий читачам із першої частини. Чи зможе він допомогти Фейрі у її бажанні повернутись до нормального життя? І чи взагалі попереднє життя було нормальним? Не з початку, але у цій частині Маас розвернулась на повну - і я полюбила цю історію. Півкниги Фейра дратувала мене чи не більше, ніж у першій частині, а потім раптом… все виправилось. Підозрюю, що авторка хотіла показати цим зміни та зростання персонажу, але хвилююсь, чи не багато людей покинули цю історію, не дочитавши до цього. Я дочитала - і абсолютно задоволена. Тепер Фейра на диво послідовна у своїх вчинках, визнає свої почуття, чує себе та дослухається до інших - це радувало. Звісно, і без екшну не обійшлося - після головної поганиці першої книги, на зміну прийшов володар Сонного королівства. Його майже неможливо знищити, проте Фейра та Різанд дізнаються про існуючий варіант і… Чудове продовження! Друга частина серії жала зрозуміти, що я хочу мати її в папері у свої домашній бібліотеці, а для мене це показник якісної книги. Раджу!