Вторая часть знаменитой серии "песнь льда и пламени". Первая книга задала определенную планку, но и вторая книга в тоне первой и ни разу не проигрывает. Мягкий переплет и небольшой формат издания позволяет брать книгу с собой на учебу или на работу, чтобы читать в любой удобный или свободный момент, а не только дома. Цена на эту книгу примерно такая же, как и на русскоязычный или украиноязычный вариант. Правда у наших издательств книги в твердом переплете, но у этого формата есть свои плюсы и свои минусы. Вторая часть по объему примерно такая же, как и первая, и за один вечер её явно не прочтешь, что с одной стороны плюс. Особенно для людей, которые только начали интересоваться этой серией или начали смотреть сериал. Ведь в сумме здесь несколько тысяч страниц и на месяцок такого цикла может хватить, а если вчитываться внимательно в книгу, то книг может хватить и на более длительное время. В целом, минусов у именного этого издания практически нет, зато на их фоне есть достаточно много плюсов.

Друга книга «A Song of Ice and Fire» Джорджа Мартіна з назвою «A Clash of Kings» викликала у мене неймовірне задоволення. Сюжет не дає занудьгувати ні на секунду. Ось ти ще не встиг побувати у Зачарованому Лісі, як стрімко переміщаєшся у Вінтерфел чи у Ессос. Як і в першій книзі, розповідь ведеться від імені різних персонажів. Такий прийом, звичайно ж, добре підігріває читацький інтерес, плюс до всього читач не встигає пересититися історією того чи іншого героя. Ті банально не встигають набриднути. У Мартіна кожен - по-своєму колоритний відповідно, запам’ятовується надовго. А світ, в якому всі ці герої живуть, настільки реалістичний, що часом забуваєш - це ж світ фентезі! Найцікавіше мені було читати про Біса. Ну, який же він все таки цікавий: і не добряк, і не злодій, він - хитрий інтригант, одночасно, людина честі. Незвично було чути про Тіріона. Мартін тут зробив з нього крутого воїна, що добре проявив себе під час битви на Чорноводній. Змінився й характер Санси. Під впливом всього, що з нею траплялось. Раніше вона була такою собі «принцескою», що витає між хмарами, а тепер - це полонянка поміж людей, які убили її батька. Її персонаж розвивається і це не може не тішити. Звісно, були й такі розділи, які читати важко. Морально важко. Це я зараз говорю про Теона. На мою думку, це досить неприємний персонаж, жалюгідний, всіма зневажений та невпевнений у собі. Зазвичай, подібних героїв мені шкода, але тільки не Грейджоя. Так йому й треба! Що мені особисто сподобалось, так це наявність різних релігій, які співіснують. Якщо віруючі й знищують святині інших вірувань, то лише під гаслом: «Ваші боги слабкі», а не: «Ваші боги не існують». Забігаючи наперед, хочу сказати, що мені найбільше імпонує «Многоликий» бог, якому поклоняються «Безликие» з Браавоса. Вони вірять, що їх бог просто змінює обличчя, і що він і є «Неведомый, Утонувший бог, Владыка Света». Мені здається, що така точка зору є найбільш розумною та «реальною». В цілому, «A Clash of Kings» пристрасті лише розпалюються. Книга виявилась не менш крутою, і не менш епічною. Захоплююсь Мартіном. Не в силах навіть уявити, яку колосальну роботу він виконав. Скільки деталей, настільки все достовірно прописано, неймовірна реалістичність в усьому, що відбувається. І мені так радісно від того, що у мене ще все попереду. Тільки за це варто поставити найвищий бал. Браво, маестро!