Борис Олександрів-Грибінський (1921 – 1979) – один із чільних поетів української діаспори. Його творчість – це глибоко пережита й передумана лірика, сповита спокійною мудрістю й зодягнута у філіґранну форму поетичних картин, з дотриманням усіх норм поетики й літературної мови. Основним мотивом його поезій є туга за сонцем, тобто за Батьківщиною. Поет знає, що він ніколи не повернеться в Україну, і саме тому він думкою завжди «на тій межі, якої не дійти».