Доволі коротенька, проте всесвітньовідома історія, яка вже встигла потрапити до списку must-read. Чому новела про повію, багатих вельмож та монахинь, яких разом звела доля, наробила галасу по всьому світу? У чому ж її мораль? Автор, Гі де Мопассан, був учнем Гюстава Флобера та Еміля Золі, тому його художній стиль був сформований завдяки цим видатним вчителям. Проте найбільше на його творчість повпливала франко-прусська війна, яка і займає центральне місце у новелі "Пампушка". Головна мета цієї історії - показати справжню людську сутність, де пан може мати гнилу душу, а проста жінка легкої поведінки володітиме щирим серцем. Було противно споглядати як вівці прикидалися вовками і різко змінювали своє ставлення до Елізабет Руссе, адже їх "змушували обставини". А кінець книги мені взагалі приніс мені смуток і у деяких моментах я навіть була рада, що новела закінчилася. Колись у школі я не дуже звертала увагу на мотив цієї історії, проте через декілька років ставлення змінилося. Така поведінка мене уже не дивує, я до неї просто звикла. Шкода.

"Пампушка" Гі де Мопассана - невеличкий за обсягом твір, та неймовірно повчальний! Це не про розваги та розплату за безпринципний образ життя. Не про упередження чи гордість. Цей твір про людське світосприйняття. Про здатність возвеличуватись, принижуючи інших. Про подвійні стандарти та мораль. Про вигоду і відсутність гордості, про яку нагадують на кожному кроці. Про людську підлість та мовчазну совість. Цей твір буде актуальним, мені здається, завжди. Це про класову нерівність за станом душі та моралі. Гі де Мопассан показав нам, що означає бути людиною і як швидко можна позбутись цього звання. Показав хитке становище моралі більшості - використаний, значить не потрібний. Це дуже цікавий твір. Рекомендую! 5/5

Зовсім недавно читала Мопассана "Милый друг". Так вражаюче описані емоції, дрібниці, ніби перебуваєш поруч з героями. Зацікавилася, та, як завжди заглянула в біографію самого письменника. Досить цікаве хоч і коротке життя. І ось бачу твір, який ще колись давно вивчали у школі - "Пампушка". Захотілося знову перечитати. Знайшла ось таку найпростішу книгу. Як видно з опису, видання з паралельним текстом, просто знахідка для тих, хто вивчає іноземну мову або полюбляє переклад звіряти з оригіналом. Все зручно на одному розвороті. (Я ж читала лише українською, тому наступну книгу також продовжила читати лише сторінки справа). До збірки крім "Пампушки" увійшли ще "Дім Тельє", "Мадемуазель Фіфі", "Слова в коханні", "Півень проспівав", "У дорозі", "Господиня", "Зустріч". Лише "Пампушка" навіває сумні роздуми, співчуття. Інші невеличкі новели досить позитивні, інколи з своєрідним почуттям гумору чи прості смішні, що дадуть гарний заряд енергії та джерело для роздумів. Гі де Мопассан саме й увійшов в історію світової літератури насамперед як новеліст.