Не повірила до кінця я цій книзі. Багато чого як ніби висосано із пальця. Багато нестиковок. Дивує як тут виставлена офісна робота - немає нічого спільного з реальністю. Ставлення до жінок всю книгу дуже сексистське. Відчуття що події відбуваються в 90-ті чи 2000-ні. Мене просто вибив момент, де автори згадують дитинство Руслана і кажуть що батьки в грошах не нуждалися, їм нібито завжди вистачало грошей. Але в нього мама бухгалтер на заводі, а тато слюсар теж там. І я хочу сказати, що в Україні така родина живе на межі з бідністю, в мене є приклад з життя. Такі моменти дуже кидаються в очі. Але сама історія Руслана загалом цікава. Весь цей задум захоплює з початку книги і тільки завдяки цьому я її і дочитала. Читати було не нудно. Хоча звісно не геніально. Просто пересічна книжка щоб згаяти час.

Більше нікому - Анастасія Нікуліна, Олег Бакулін. Я люблю триллери чи детективи з неспішним розвитком сюжету. Коли читача по трошки підігрівають до кульмінації. Ще я люблю, коли в книзі відбувається щось таке дивне і не зрозуміле. Не в плані, що сюжетні лінії обриваються, а логіки подій ніякої. А тоді, коли і ти і головний герой потрохи разом сходите з розуму, і не дуже зрозуміло де уява, а де реальність. Звісно часто не всі автори можуть витягнути такий сюжет і тримати читача в напрузі, проте ця книга досить на рівні. Хоч і були моменти провисання, але загалом дуже гідно. А ще тут багато сексу. Буквально всі герої на ньому помішані. Секс являється і причиною, і наслідком практичного всього що діється. Руслан Шовковий - звичайний собі продавець пігулок для схуднення. Працює собі з понеділка по пятницю. Отримує заробітну платню, особливо в колективі не популярний. Здавалось би, звичайний собі чоловік, проте в минулому він був епатажним художником, носив їмя Лан, а його картини продавались за тисячі доларів. Проте, що достеменно сталось і як він скотився з рівня богеми до співнайму квартири із старим другом-бісексуалом, Руслан не знає. Та й не задумувався до того моменту, поки не погодився створити для фірми набір стікерів, щоб прорекламувати новий захід. І от взявши до рук олівця, щось починає змінюватись. У ньому, в навколишньому світі та людях. Але що було насправді і що буде після того, як художник все згадає?

Анастасія Нікуліна, Олег Бакулін "Більше нікому". Прочитана. 430 сторінок летіли швидко. Історія розповідає про відомого в минулому художника Руслана Шовкового. Та про його життя після краху. Цікаво було спостерігати як розвиваються події. Як він спілкується з людьми. А особливо моменти пов'язані з малюванням. Чудово показано питання батьків та дітей. Помічаєш навіть якесь замкнене коло. На полях писала олівцем здогадки. Але більше було оченята-дивувата(здивовані оченята або очиська від перебігу подій, або поворотів сюжету). А прочитавши книгу поринаєш в роздуми. Хто ти насправді? *квапливо поправляє маску* Чи готовий зняти маску? То хто ж Руслан насправді? Дізнаєтесь коли прочитаєте книгу. Дякую Анастасіє та Олеже за книгу, за історію та живий текст.