Заповіти
Бумажная книга | Код товара 1203788
Yakaboo 4.9/5
Автор
Маргарет Этвуд
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
2019
Переводчик
Елена Оксенич
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге Заповіти

• Мегапопулярна авторка сучасності
• Події, що повертають нас до історії «Оповіді служниці»
• Лауреат Букерівської премії 2019 року!

Тож я роблю крок у темряву всередині; або ж — у світло…

Що чекало на Фредову після фінальної сцени «Оповіді Служниці» — свобода, в’язниця чи смерть? Ми не мали змоги дізнатися. Дотепер. Із «Заповітами» наше очікування завершується. Через 15 років після тих подій авторка розповідає історію вибуховими заповітами трьох жінок Гілеаду.

У блискучому продовженні «Оповіді служниці» легендарна Марґарет Етвуд відповідає на питання, які десятиліттями хвилювали читачів.

Північна Америка, 15 років потому. Республіка Гілеад утримує свою владу. Але жорстокий і ниций режим гниє зсередини. Усі гасла про чистоту і служіння виявилися брудною брехнею. Лідія — літня жінка, що пройшла тернистий шлях: від поважної судді у справах сім’ї у старому Гілеаді через в’язницю й участь у розправах над невинними до найвищого становища у панівній верхівці. Лідія прагне знищити режим, що зруйнував її життя. І в неї є чимало доказів його злочинності. Вона планує таємно переправити ці докази до Канади. Їй мають допомогти двоє дівчат: Агнес із Гілеаду, яка дізнається приголомшливу правду про свою справжню матір-Служницю, і Джейд, шістнадцятирічна мешканка Торонто, яка виявилася тією самою Крихіткою Ніколь, про яку розповідали дітям у школі. Три жінки, що наважилися постати на боротьбу з жорстоким облудним режимом. Чи вдасться їм здолати монстра?

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Маргарет Этвуд
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
2019
Переводчик
Елена Оксенич
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Заповіти... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Відразу попереджу – «Заповіти» сподобались мені більше, ніж «Оповідь». І я вірю в таку тітку Лідію! Отже, як ви вже, напевно що, зрозуміли – це друга книга про Гілеад. Країну, де, на мою думку, владу отримали радикальні християнські фанатики, які не тільки дещо вивернули християнство (суттєво), а й пристосували його під своє владолюбство та часом збочені уявленні про роль жінки в ньому.

    В чому суттєва відмінність «Оповіді…» від «Заповітів» для мене – те, що Оповідь ведеться з точки зору дуже пересічної постаті. Пробачте, але моя думка, якщо в якійсь, відмінній від нашої, реальності йде оповідь від першої особи – то особливості цієї реальності повинні відкриватись через цього персонажа. А там героїня не могла відповісти на жодне із цікавих мені питань(

    А в «Заповітах» оповідачки або володіли цією інформацією і вільно її викладали, або їх оточували люди, які із ними ділились відповідями на мої питання! Як був утворений Гілеад, що саме зробили засновники, чому міжнародна спільнота не відреагувала, чому це дозволили самі жінки (військові, поліцейські, судді)… Дуже багато питань – і повна відсутність відповідей після першої книги, і доволі багато після другої.
    Тому, як людина яка любить дізнаватись подробиці про цікаві їй світи – «Заповіти» мені сподобались)

    А ще порада, навіть якщо ви прочитали відгуки і вже налаштовані негативно - читайте обидві книжки. Може ви поділите мою думку)
  •  
    Продовження 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Після прочитання першої частини "Оповідь служниці" залишається багато питань, на які авторка обов'язково мала би відповісти. І ось, в другій частині "Заповіти", читач може розкрити всі таємниці Гілеаду. Книга побудована на показаннях свідків, що дозволяє бачити історію під різними кутами. Героїні книги вражають стійкістю духу, фізичною витривалістю, мудрістю та зосередженістю. Минуло 17 років з моменту подій, описаних в "Оповіді служниці", багато чого змінилося, досягає повноліття покоління, народжене в іншій реальності, яка для сучасної людини здається невимовним жахом. Дівчаток виховують у повній покірності, безправними, готують до раннього шлюбу, не навчають читати та писати. Одна з таких дівчат вимушена вийти заміж за старого командора, який би неодмінно її вбив.
    Тітка Лідія - уособлення справедливості, строгості, витонченості та мудрості. Кожна її дія точно продумана, кожне слово вирішує долю людей. Також в романі важливу роль відіграє дівчина, яка виросла у вільній Канаді і впевнена, що не має жодного відношення до Гілеаду, хоч це далеко не так.
    У романі знову гостро представлена проблематика прав жінок, стосунки між людьми, зрада і вірність, жага до влади. Таакож є серіал "Оповідь служниці", який беззаперечно вартий уваги після прочитання книг.
Купить - Заповіти
Заповіти
239 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Маргарет Этвуд
Маргарет Этвуд

Маргарет Этвуд – канадская писательница и поэтесса, литературный критик, ее феминистические произведения переведены более чем на 20 языков. Родилась в Оттаве. В 1961 окончила Университет Торонто со степенью бакалавра английского языка, на следующий год получила степень магистра колледжа Рэдклифф. Преподавала в ряде университетов Канады. Профессия отца-энтомолога вынуждала семью Этвуд забираться в...

Подробнее

Рецензии Заповіти

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Заповіти... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Відразу попереджу – «Заповіти» сподобались мені більше, ніж «Оповідь». І я вірю в таку тітку Лідію! Отже, як ви вже, напевно що, зрозуміли – це друга книга про Гілеад. Країну, де, на мою думку, владу отримали радикальні християнські фанатики, які не тільки дещо вивернули християнство (суттєво), а й пристосували його під своє владолюбство та часом збочені уявленні про роль жінки в ньому.

    В чому суттєва відмінність «Оповіді…» від «Заповітів» для мене – те, що Оповідь ведеться з точки зору дуже пересічної постаті. Пробачте, але моя думка, якщо в якійсь, відмінній від нашої, реальності йде оповідь від першої особи – то особливості цієї реальності повинні відкриватись через цього персонажа. А там героїня не могла відповісти на жодне із цікавих мені питань(

    А в «Заповітах» оповідачки або володіли цією інформацією і вільно її викладали, або їх оточували люди, які із ними ділились відповідями на мої питання! Як був утворений Гілеад, що саме зробили засновники, чому міжнародна спільнота не відреагувала, чому це дозволили самі жінки (військові, поліцейські, судді)… Дуже багато питань – і повна відсутність відповідей після першої книги, і доволі багато після другої.
    Тому, як людина яка любить дізнаватись подробиці про цікаві їй світи – «Заповіти» мені сподобались)

    А ще порада, навіть якщо ви прочитали відгуки і вже налаштовані негативно - читайте обидві книжки. Може ви поділите мою думку)
  •  
    Продовження 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Після прочитання першої частини "Оповідь служниці" залишається багато питань, на які авторка обов'язково мала би відповісти. І ось, в другій частині "Заповіти", читач може розкрити всі таємниці Гілеаду. Книга побудована на показаннях свідків, що дозволяє бачити історію під різними кутами. Героїні книги вражають стійкістю духу, фізичною витривалістю, мудрістю та зосередженістю. Минуло 17 років з моменту подій, описаних в "Оповіді служниці", багато чого змінилося, досягає повноліття покоління, народжене в іншій реальності, яка для сучасної людини здається невимовним жахом. Дівчаток виховують у повній покірності, безправними, готують до раннього шлюбу, не навчають читати та писати. Одна з таких дівчат вимушена вийти заміж за старого командора, який би неодмінно її вбив.
    Тітка Лідія - уособлення справедливості, строгості, витонченості та мудрості. Кожна її дія точно продумана, кожне слово вирішує долю людей. Також в романі важливу роль відіграє дівчина, яка виросла у вільній Канаді і впевнена, що не має жодного відношення до Гілеаду, хоч це далеко не так.
    У романі знову гостро представлена проблематика прав жінок, стосунки між людьми, зрада і вірність, жага до влади. Таакож є серіал "Оповідь служниці", який беззаперечно вартий уваги після прочитання книг.
  •  
    Логічний фінал антиутопії 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Останні сезони екранізації "Оповіді служниці" я дивилась трохи як та миша, яка колеться, але лізе на кактус. Люблю цей серіал і книжку Етвуд, з якої усе почалось, гарячою любов'ю. Але у фіналі 4 сезона із Джун уже зробили Термінатора. Не дивитись, правда, теж не можу, для мене сама концепція сюжету - просто геніальна антиутопія.

    "Заповіти" Етвуд написала через 35 років після "Оповіді служниці" як продовження історії. Якщо коротко, книжка про те, як саме і хто зруйнував Гілеад. Мова ведеться від імені трьох персонажів: тітки Лідії, Ніколь (дитини Джун і водія, яку вивезли в Канаду) і Агнес (першої дитини Джун, яку забрав Гілеад). Три лінії сходяться разом, щоб зруйнувати режим. Не хочу писати багато деталей, бо це ще можуть екранізувати, а спойлери ніхто не любить.

    Я прочитала з задоволенням. Всі шматки пазла склались воєдино, і все виглядає досить правдоподібно. Диктатури дійсно руйнуються або зсередини, або ззовні, а частіше - коли риють із обох боків.

    За що подумки зняла бал - за те, що Мейдей повернув Ніколь в Гілеад. Це виглядає дуже дивно, враховуючи, скільки серій поспіль її немовлям намагались звідти витягти. Ну, Голівуд, одним словом.

    Книжка для любителів серіалу, іншим не буде цікаво.

  •  
    Довгоочікуване продовження 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Свого часу роман "Розповідь служниці" мене не аби як вразив. Але відкритий фінал залишив безліч питань, тож я з не очікуванням чекала продовження даної історії. "Заповіти" розставило всі крапки над "і" й полонили мене з головою.
    В продовженні ми маємо цілих три головних героїні: вже відома нам тітка Лідія, підліток Лілі з Канади та Агнес з сім'ї Галаада. Кожна героїня розповідає нам свою історію й з часом ми бачимо, чим же поєднанні ці три жіночі долі. Така подача автора додає окремої родзинки й підтримує постійний інтерес читача.
    Особисто мене дуже порадувало, що в продовженні нам розкрили історію й більш детально розповіли, як та чому виник такий "ідеальний" світ Галаад. Загалом історія написана дуже цікаво, тож однозначно рекомендую.
  •  
    Будущее.
    Книги, которые становятся символом женской силы и храбрости всегда вызывают приятные чувства у читателей, но большинство произведений Маргарет Этвуд это нечто большее нежели просто рассказ о женщинах ее романы это совмещение жестокой реальности с силой духа. Любовь может спасти мир и некоторые персонажи которые являются достаточно яркими личностями описанными в данном произведении создали мир, где любовь слилась с болью, ненавистью и жестокостью. Несмотря на то, что все герои этой истории понимали что такое счастливая современная жизнь которая предоставляет нам свободу и огромное количество возможностей их убеждения о будущем затмили здравый смысл. Рождение новой жизни в условиях описанных автором просто пугают и особенно эти эмоции читатели могут ощутить во время прочтения первой части этой невероятно важной литературной работы. Произведение "Заповіти" является действительно нужным и важным продолжением того романа который для многих стал открытием и познакомил с потрясающей писательницей Маргарет Этвуд.
  •  
    Заповіти
    Ох, недаремно авторка отримала Букерівську премію. Книга "Заповіти" - це продовження роману "Оповідь служниці". Я думаю, що її можна читати і окремо, та прочитавши дві книги, отримаєте подвійну насолоду.
    Якщо не помиляюся, " Заповіти " написані більш, ніж за 30 років після "Оповіді служниці", я б не витримала чекати продовження і місяця.
    Розповідь ведеться від імені трьох різних учасниць подій:
    1) тітки Лідії - одного з титанів, що тримають на своїх плечах усю концепцію Гілеаду;
    2) дівчини, що виросла уже в Гілеаді, навчена за цими концепціями, і не знає іншого життя; 3) дівчини, що виросла в Канаді, у вільній державі, що межує з цією страшною тоталітарною державою.
    Минуло 17 років від подій у "Оповіді служниці", і виросли діти, народжені служницями, або ж відібрані у жінок на початку створення Гілеаду, їх виховали безправними, покірними, не навчали письму. Одна з таких дівчаток втрачає маму, дізнається, що мама їй нерідна, а тепер мусить одружитися зі старим командором.
    Тітка Лідія - страх і гроза усіх служниць та і дівчат Гілеаду розповідає як із освіченого юриста стала тіткою, про інтриги, що плете, і ставлення до цього устрою.
    І дівчина, що, живучи в Канаді, чула про страхи Гілеаду, та не усвідомлює, що тісно з ним пов'язана, і що врешті потрапить туди.
    Знову ж тема прав жінок, можливі методи боротьби за ці права, психологія залежних і тих, хто при владі. Надзвичайно цікаво.
    Раджу читати і дивитися серіал за книгою "Оповідь служниці". А на завершення читати " Заповіти". Заздрю тим, хто ще не читав.
  •  
    ЗАПОВІТИ 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    Дуже чекала цю антиутопічну новинку, бо "Оповідь служниці" читала з великим захопленням.
    Між їхнім виданням 2 роки, а от між написанням авторкою однієї і другої аж цілих 30 років.

    Стильна лаконічна обкладинка яка добре передає суть історії.

    Оповідь ведеться в трьох часових рамках з стрибками в часі.

    Стиль письма незмінно затягуючий і заворожуючий, постійно є інтрига: "А що ж там далі?"

    Але...

    Чомусь, читаючи першу історію я все сприймала як належно, бо це щось було для мене нове і ні на що не подібне.
    А тут я вже собі задала запитання – яка ж основна тема цього твору.
    І...це – фемінізм.
    Я не є прихильницею фемінізму в будь-яких його проявах.
    Бо конкретно на даний час не відчуваю, що жінка ущемлена в правах, чи потребує захисту, чи з нею якось поводяться принизливо (принаймні не в нашій країні).
    Є можливість працювати, голосувати, навіть йти в політику.
    Ну, але це книжка і така її суть, таку тему захотіла авторка донести до читача.
    Чоловіки тут показані як жорстокі хтиві узурпатори.
    А жінки як жертви, які потрібні лише для продовження роду.

    Хто читав першу частину, обов'язково мусить прочитати і цю.
  •  
    Заповіти
    Хоча я й вважаю Маргарет Етвуд однією з найулюбленіших своїх письменниць, за цю конкретну книгу я не поспішала братися: все-таки мій улюблений роман-антиутопія "Оповідь служниці" вразив мене свого часу так сильно, що продовження могло розчарувати. З продовженнями таке часто трапляється.

    Що ж, зараз я радію, що прочитала нарешті цю книгу, бо вона виявилася, як на мене нічим не гіршою за оригінал. Навіть той факт, що у "Заповітах" ми не зовсім отримуємо продовження історії головної героїні з "Оповіді служниці" (а саме цього я від книги й очікувала) не зіпсував для мене загального враження. Підхід Етвуд мене навіть більше влаштував, адже цього разу ми слідкуємо за долями відразу трьох героїнь: тітки, яка стояла біля витоків Гілеаду; дівчини, вихованої в Гілеаді, а також дівчини, яка зростала в Канаді, але також певним чином із Гілеадом пов'язана. І це було дуже круто, адже дало змогу читачеві ще повніше заглибитися в історією цієї тоталітарної країни і зрозуміти що до чого.

    Книга особисто мене тримала в емоційному напруженні від першої і до останньої сторінки, зі мною так завжди буває, коли я читаю книги Етвуд.
 
Характеристики Заповіти
Автор
Маргарет Этвуд
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
2019
Переводчик
Елена Оксенич
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
150x220 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-617-12-7667-3
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература США и Канады
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Заповіти