Я чула неймовірно велику кількість дифірамбів, які співали цьому коміксу. Тому просто не змогла пройти повз нього. ⠀ Цей комікс неймовірно красиво оформлений. Але, якщо б можна було обирати, я б краще, прочитала його у вигляді звичайної зручної книги стандартного розміру. ⠀ Бо ж це видання, попри те, що воно красивезне, неймовірно велике. Його дуже незручно тримати в руках. Також, мені не сподобався шрифт коміксу. Це красиво, так, але читати важко, особливо людям з проблемами із зором, як у мене. ⠀ Щодо наповнення, я згодна з більшістю - книга просто знахідка для необізнаних підлітків. І якби я прочитала її декілька років тому або у підлітковому віці, я б відкрила для себе багато нового. ⠀ Прочитавши ж зараз, новими для мене були лише історичні факти, які мене неймовірно бісили. Бо ж я не думала, що людство до такої міри і так довго залишалося недалеким. Про деякі факти я читала вперше і вони викликали у мене відразу. ⠀ Загалом я рада, що прочитала цей комікс і мені сподобалося.

Почнемо з того, що більше року тому фейсбук-спільнота дуже бурхливо обговорювала обкладинку цього коміксу, типу для чого вот ето вот всьо і як можна таку гидоту поставити на обкладинку! Насправді це комікс про статеве виховання, який дуже дотепно і з гумором розповідає про жіноче та чоловіче тіло, а також такі табуйовані у нашому суспільстві теми, як місячні, жіночий оргазм, рівноправ'я у сексуальних стосунках (це про те, що задоволення мають досягати обидві сторони процесу), ПМС та багато-багато іншого. Ще комікс розповідає про гендерні стереотипи та звідки в них ноги ростуть. Насмішила мене історія, коли група “вчених” вимагала (і таки домоглась) ексгумації королеви Христини, щоб довести, що вона чоловік або хоча б гермафродит, бо, бачте, надто чоловічими рисами характеру вона володіла. А ще раніше на повному серйозі жінкам не дозволяли працювати, наприклад, на виробництві, бо вважалось, що вся кров піде в мозок і у жінки порушиться репродуктивна функція))) Коротше, кажучи, комікс цікавий та інформативний, хоча й не з усіма думками я погоджуюсь.

«Заборонений плід» – сучасна графічна книжка, яка розкриває, як порушувалися права жінок протягом століть. Хотілося написати: «яка розкриває права жінок протягом століть», та, прочитавши книжку, змушена була визнати, що права жінок завжди піддавалися нехтуванню – у кращому випадку, а то й цькуванню. Авторка робить певний унормований перелік чоловіків, які занадто цікавилися жіночими статевими органами. На жаль, цей список зроблений не просто так, бо авторка розкриває у книжці, які наслідки мала їхня надмірна цікавість. І якщо Джон Гарві Келоґ домагався, щоб жінкам заборонили мастубрувати, то Ісаак Бейкер-Браун боровся з цим, видаляючи жінкам клітор, а Жорж Кув’є демонстрував широкому загалу статеві органи рабині. У книжці також висміюються висловлювання відомих людей про статеві органи жінок. Наприклад, твердження Жан-Поля Сартра, Зиґмунда Фройда. Їхні погляди нам видаються непохитними, однак, прочитавши їх деякі з них у цій книжці, ми дуже здивуємося, навіть розчаруємося. У книжці описано всі статеві органи і наведені приклади, яких утисків жінки зазнавали через них. Наприклад, авторка описує, як навіть у книжках із біології писали, що чоловічі статеві органи – пеніс, а жіночі – кущик із дірочкою, яка веде всередину. Тобто жінка розглядалася лише як придаток для чоловіка. Що говорити – навіть про оргазм такі ж невтішні погляди, адже науковці (саме чоловіки, а до певного часу лише вони й могли бути науковцями) стверджували, що жінкам не обов’язково відчувати оргазм, їм достатньо відчувати чоловіка всередині. Однак найбільш захопливо у книжці описані критичні дні. В’являється, чоловіки аж ніяк не могли пройти повз цю жіночу особливість, тому вони вдавалися до цькування жінок, звинувачуючи їх ворожбі за допомогою критичних днів, стверджували, що жінки холодні на відміну від чоловіків, оскільки мають в організмі надлишок крові… Цьому питанню присвячені десятки історій, які, на жаль, здебільшого мають негативні наслідки. І саме від нас, читачів цієї книжки, залежить, як ставитимуться до жінки, її статевих органів чи тих же критичних днів у майбутньому. Тому раджу неодмінно прочитати книжку.