Вільнюський покер
Бумажная книга | Код товара 1246373
Yakaboo 4.5/5
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
1989
Переводчик
Владислав Журба
Количество страниц
720
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130x200 мм

Все о книге Вільнюський покер

Роман Річардаса Ґавяліса «Вільнюський покер» — це переломний твір у литовському красному письменстві. Писаний «у шухлядку» в 1979–1987 ро­ках, виданий у листопаді 1989 року, одразу після падіння Берлінського муру, він ознаменував інакшу — самостійну й незалежну — літературу, що дивилася на світ критично та з іронією.

Це заплутана за своєю структурою оповідь на зразок знаменитого фільму «Расьомон» японського режисера Акіри Куросави. Тут у чотирьох різних версіях подій розкривається контрольоване всюдисущою тоталітарною системою вільнюське життя у кінці 70-х — на початку 80-х років ХХ століття, у сірі часи правління Леоніда — у творі Лярвоніда — Брежнєва. У романі на читача чекає не лише детективна інтрига в дусі «хто це зробив», просякнута підозрілістю атмосфера чи похмуро-сіра повсякденність, але й своєрідна підкладка роману — метафори пізнього радянського періоду, які прославили Р. Ґавяліса і якими концептуально пронизано весь твір: коначі, Вони, homo sovieticus, homo lituanicus, табір.

Шановному читачеві, що бере в руки український переклад «Вільнюського покеру», залишається тільки нагадати слова самого Річардаса Ґавяліса: «Ця книжка не призначена для тих, хто в літературі шукає розваги та приєм­ного відпочинку».

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
1989
Переводчик
Владислав Журба
Количество страниц
720
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130x200 мм
Рецензии
  •  
    Вільнюський покер 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це мабуть перша книжка, читання якої я дозувала, не більше 50 сторінок в день, так як для мене вона виявилась дуже важкою (морально) але правда це дуже цікава історія. Я читала що чимось цей роман схожий на 1984, але як на мене то дійсно лише "чимось".
    Заплутана структура самого твору під кінець стає дуже зрозумілою, на перший погляд це історія одного чоловіка, крізь якого можна зрозуміти все суспільство Литви (як на мене то не тільки) при тоталітарній владі. Ми можемо побачити головного героя з 4х різних поглядів, і в кожній ми відкриємо для себе щось нове. Читач має бути готовим до глибоких і довгих роздумів, можливо на них буде тяжко концентруватися, але мені хотілось зрозуміти кожне слово, і навіть зберегти. Думки важливі як ніколи. Ще стало несподіванкою, що десь усередині книги сюжет став детективним, і решту часу читач може розгадувати цю загадку.
    Дуже багато було сцен катувань та насильства, саме тому я вирішила дозувати читання, оскільки осягнути та не пропускати крізь себе їх було дуже важко.
    Головний герой визивав двоякі почуття, не скажу що я ним захопилась чи встигла полюбити (тут взагалі таке неможливо) але і не скажу що я його підтримала б.
    Також особлива увага приділяється самому місту Вільнюс, переді мною він поставав завжди похмурим, дощовим, але красивим та душевним. Описи міста тут дійсно дуже гарні.
  •  
    VILNIUS SOVIETICUS: відчай, страх та василіск.
    Для мене ця книга стала откровенням, сповіддю людини у відчаї, путівником по місту Вільнюс часів РС.

    Я не знаю, яким був Vilnius Sovieticus. Якими були вулиці міста за тих часів. Я знаю Вільнюс іншим: яскравим, безмежним, затишним. Я люблю Вільнюс з вуличними музиками на розі вулиць Pilies та Švento Mykolo, яскраві стіни будинків на вулиці Literatų, я готова годинами блукати по Didžioji та пити кульбабове вино на Stikliu.

    На сторінках роману читач зіштовхується з зовсім іншим світом, з Вільнюсом навиворіт. Світ, де вулицями рухаються безликі тіні, а за тобою невідривно слідкують очі вільнюського василіска.

    В центрі роману Ґавяліса ЛЮДИНА. Чоловік, що пройшов страшну школу життя: втрата матері, війна, арешт і табори. Спочатку роман Ґавяліса складно зрозуміти: плутані думки головного героя, велика кількість персонажів, постійні флешбеки та спогади з дитинства протагоніста.

    Текст нагадує потік думок і спогадів головного героя, завдяки чому роман часто порівнюють з монуметальною роботою Джеймса Джойса “Улліс”. В романі описана зовсім інша реальність, так немов цей світ створили штучно і постійно десь є Великий брат, котрий слідкує, щоб всі актори (чи маріонетки?) жили (чи грали?) за вказаним сценарієм. Це, в свою чергу, нагадує штучну реальність в романі “1984”. Різниця лише в тому, що світ Орвела існував на папері, а світ Ґавяліся був реальним.

    Для мене особисто цей роман має спільні риси з роботами Ґерти Мюллер, котра описує часи панування Чаушеску в Румунії. Головні героїні постійно відчували на собі пильне око диктатора та Секурітате, так само як персонаж Ґавяліся постійно відчуває присутність “поконаних”.
    Цей роман важко комусь рекомендувати. До нього потрібно прийти самому. Він складний, трагічний, його неможливо читати запоєм, щоб не провалитись в темну депресію.

    Хотілось би відзначити роботу перекладачів. Як філігранно та тонко було передано весь відчай, думки, спогади та переживання на сторінках роману. Тільки хотілось би, щоб не перекладали назви вулиць Вільнюса, бо часом я не могла зрозуміти, в якому місці відбуваються ті чи інші події.
Купить - Вільнюський покер
Вільнюський покер
220 грн
Нет в наличии
 

Рецензии Вільнюський покер

  •  
    Вільнюський покер 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це мабуть перша книжка, читання якої я дозувала, не більше 50 сторінок в день, так як для мене вона виявилась дуже важкою (морально) але правда це дуже цікава історія. Я читала що чимось цей роман схожий на 1984, але як на мене то дійсно лише "чимось".
    Заплутана структура самого твору під кінець стає дуже зрозумілою, на перший погляд це історія одного чоловіка, крізь якого можна зрозуміти все суспільство Литви (як на мене то не тільки) при тоталітарній владі. Ми можемо побачити головного героя з 4х різних поглядів, і в кожній ми відкриємо для себе щось нове. Читач має бути готовим до глибоких і довгих роздумів, можливо на них буде тяжко концентруватися, але мені хотілось зрозуміти кожне слово, і навіть зберегти. Думки важливі як ніколи. Ще стало несподіванкою, що десь усередині книги сюжет став детективним, і решту часу читач може розгадувати цю загадку.
    Дуже багато було сцен катувань та насильства, саме тому я вирішила дозувати читання, оскільки осягнути та не пропускати крізь себе їх було дуже важко.
    Головний герой визивав двоякі почуття, не скажу що я ним захопилась чи встигла полюбити (тут взагалі таке неможливо) але і не скажу що я його підтримала б.
    Також особлива увага приділяється самому місту Вільнюс, переді мною він поставав завжди похмурим, дощовим, але красивим та душевним. Описи міста тут дійсно дуже гарні.
  •  
    VILNIUS SOVIETICUS: відчай, страх та василіск.
    Для мене ця книга стала откровенням, сповіддю людини у відчаї, путівником по місту Вільнюс часів РС.

    Я не знаю, яким був Vilnius Sovieticus. Якими були вулиці міста за тих часів. Я знаю Вільнюс іншим: яскравим, безмежним, затишним. Я люблю Вільнюс з вуличними музиками на розі вулиць Pilies та Švento Mykolo, яскраві стіни будинків на вулиці Literatų, я готова годинами блукати по Didžioji та пити кульбабове вино на Stikliu.

    На сторінках роману читач зіштовхується з зовсім іншим світом, з Вільнюсом навиворіт. Світ, де вулицями рухаються безликі тіні, а за тобою невідривно слідкують очі вільнюського василіска.

    В центрі роману Ґавяліса ЛЮДИНА. Чоловік, що пройшов страшну школу життя: втрата матері, війна, арешт і табори. Спочатку роман Ґавяліса складно зрозуміти: плутані думки головного героя, велика кількість персонажів, постійні флешбеки та спогади з дитинства протагоніста.

    Текст нагадує потік думок і спогадів головного героя, завдяки чому роман часто порівнюють з монуметальною роботою Джеймса Джойса “Улліс”. В романі описана зовсім інша реальність, так немов цей світ створили штучно і постійно десь є Великий брат, котрий слідкує, щоб всі актори (чи маріонетки?) жили (чи грали?) за вказаним сценарієм. Це, в свою чергу, нагадує штучну реальність в романі “1984”. Різниця лише в тому, що світ Орвела існував на папері, а світ Ґавяліся був реальним.

    Для мене особисто цей роман має спільні риси з роботами Ґерти Мюллер, котра описує часи панування Чаушеску в Румунії. Головні героїні постійно відчували на собі пильне око диктатора та Секурітате, так само як персонаж Ґавяліся постійно відчуває присутність “поконаних”.
    Цей роман важко комусь рекомендувати. До нього потрібно прийти самому. Він складний, трагічний, його неможливо читати запоєм, щоб не провалитись в темну депресію.

    Хотілось би відзначити роботу перекладачів. Як філігранно та тонко було передано весь відчай, думки, спогади та переживання на сторінках роману. Тільки хотілось би, щоб не перекладали назви вулиць Вільнюса, бо часом я не могла зрозуміти, в якому місці відбуваються ті чи інші події.
 
Характеристики Вільнюський покер
Издательство
Видавництво Старого Лева
Язык
Украинский
Год издания
2020
Год первого издания
1989
Переводчик
Владислав Журба
Количество страниц
720
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
130x200 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-617-679-743-2
Вес
643 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература других стран Европы
Литература по периодам
Литература XX в.