Книга Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті

Книга Війна у 140 знаках. Як соціальні медіа змінюють конфлікти у XXI столітті

5 Отзывов
Формат
Язык книги
Издательство
Год издания

Навесні 2014 року британський журналіст Дейвид Патрикаракос потрапив на війну нового типу у місці, де світ конфліктів старого типу остаточно поступився новому світові: в Україні. Саме тут він зрозумів, що природа конфліктів змінилася: як пише автор, можливо, важливішою є перемога у війні слів та наративів, аніж те, хто має найпотужнішу зброю, кордони між політикою та війною ніколи не були такими розмитими, а політика — такою нестабільною.

Патрикаракос здолав тисячі кілометрів трьох континентів, щоб описати, як Homo digitalis по-новому визначає конфлікт нашої епохи. Він пише про війну Ізраїлю 2014 року проти ХАМАСу, архетипову асиметричну війну ХХІ століття, яка штовхає державу у протистояння з недержавним суб’єктом, про російсько-українську війну, про те, як Ісламська держава використовує соціальні медіа для радикалізації та вербування. Так ця книжка стала "інтимним і детальним портретом війни ХХІ століття, а також людей і технологій, які її видозмінюють".

Про книжку

"Працюючи в конфліктних зонах Східної Європи та Близького Сходу, Дейвид Патрикаракос у своїх репортажах не обмежується описами місць, які відвідує, людей, з якими зустрічається, і ситуацій, з якими стикається у пошуках зв’язків, що окреслюють новітню форму війни. Допитливо, вдумливо, чудово написана книжка, для кожного з нас. Хочемо цього чи ні, але всі ми вже у кібер-траншеях нової глобальної війни, тож мусимо навчитися воювати і жити в створеному цією війною світі".

— Сергій Плохій, історик, професор Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

"Попри те, як насправді розгортаються обставини на місцях, армія оперативників ХХІ століття постала для формування та маніпулювання громадським сприйняттям конфліктів. У надзвичайно важливій і своєчасній подорожі автор Дейвид Патрикаракос досліджує наш світ і риторично запитує: “Якщо бомба розірвалася десь у селищі і ніхто цього не затвітив, то чи дійсно це сталося?”. “Війна у 140 знаках” наповнена інсайтами журналістських років, Дейвид вміло простежує переплетення інформації та бойових дій, а також те, що цей перетин означає для майбутнього нашого світу".

—  Марк Ґудмен, автор бестселера New York Times «Злочини майбутнього»

Продавец товара
Код товара
909859
Характеристики
Тип обложки
Твердый
Язык
Украинский
Описание книги

Навесні 2014 року британський журналіст Дейвид Патрикаракос потрапив на війну нового типу у місці, де світ конфліктів старого типу остаточно поступився новому світові: в Україні. Саме тут він зрозумів, що природа конфліктів змінилася: як пише автор, можливо, важливішою є перемога у війні слів та наративів, аніж те, хто має найпотужнішу зброю, кордони між політикою та війною ніколи не були такими розмитими, а політика — такою нестабільною.

Патрикаракос здолав тисячі кілометрів трьох континентів, щоб описати, як Homo digitalis по-новому визначає конфлікт нашої епохи. Він пише про війну Ізраїлю 2014 року проти ХАМАСу, архетипову асиметричну війну ХХІ століття, яка штовхає державу у протистояння з недержавним суб’єктом, про російсько-українську війну, про те, як Ісламська держава використовує соціальні медіа для радикалізації та вербування. Так ця книжка стала "інтимним і детальним портретом війни ХХІ століття, а також людей і технологій, які її видозмінюють".

Про книжку

"Працюючи в конфліктних зонах Східної Європи та Близького Сходу, Дейвид Патрикаракос у своїх репортажах не обмежується описами місць, які відвідує, людей, з якими зустрічається, і ситуацій, з якими стикається у пошуках зв’язків, що окреслюють новітню форму війни. Допитливо, вдумливо, чудово написана книжка, для кожного з нас. Хочемо цього чи ні, але всі ми вже у кібер-траншеях нової глобальної війни, тож мусимо навчитися воювати і жити в створеному цією війною світі".

— Сергій Плохій, історик, професор Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

"Попри те, як насправді розгортаються обставини на місцях, армія оперативників ХХІ століття постала для формування та маніпулювання громадським сприйняттям конфліктів. У надзвичайно важливій і своєчасній подорожі автор Дейвид Патрикаракос досліджує наш світ і риторично запитує: “Якщо бомба розірвалася десь у селищі і ніхто цього не затвітив, то чи дійсно це сталося?”. “Війна у 140 знаках” наповнена інсайтами журналістських років, Дейвид вміло простежує переплетення інформації та бойових дій, а також те, що цей перетин означає для майбутнього нашого світу".

—  Марк Ґудмен, автор бестселера New York Times «Злочини майбутнього»

Отзывы
5 Отзывов
Іра Свідницька
27 октября 2020 г
5 баллов
Війна у соціальних медіа
Найцікавішим у цій книзі було дізнатись погляд іноземця, якому відверто байдуже на історичну чи логічну приналежність земель до території тієї чи іншої країни, на українсько-російський конфлікт на Сході України. Два реальних персонажі, що стосуються саме цієї теми, настільки відверто розповідали свої історії вперше. Анна - волонтер, сильна та вольова жінка, що рятувала життя українських бійців поза полем бою. Віталій - працівник ЗМІ, розповсюджувач інформаційних повідомлень російських ботоферм, який щиро вірив, що не займається антиукраїнською пропагандою. До цієї книги я ніколи не цікавилась Ісламською державою, війною Ізраїлю та ХАМАСу в Секторі Ґази. Мене відверто не хвилювали їх проблеми і страждання, бо живучи в країні, на території якої теж військовий конфлікт, автоматично не вбачаєш нічого дивовижного у війні чи тероризмі (особливо на Ближньому Сході, що і так стереотипно є для всього світу уособленням тероризму). Це цинічно, але в наших уявленнях так і є. Не скажу, що автор хотів розчулити читачів слізними історіями страждань та боротьби персонажів книги. Ні, він хотів додати інформації обличчя - обличчя реальних людей, історії яких завжди сприймаються краще сухих, хай навіть і дуже важливих теоретичних фактів з прикладами. Уся ця книга - приклад могутньої сили, що от-от може вийти з-під контролю! Не скажу, що мене вразила сила соціальних медій, якій присвячена ця книга. Як студентка журфаку, я знайома з усіма методами та функціями впливу на суспільство через соціальні мережі. Але я ніколи не уявляла, що це відбувається в таких масштабах. Стосовно критики перекладу та стилю книги - не лякайтесь цього! Є декілька незначних орфографічних помилок, на кшталт «слов» замість «слово», але це не завадить вам зрозуміти сенс написаного. Ви, елементарно, можете не помітити 90% таких недбалостей редакторської вичитки. Стосовно слів «наратив», «опінії»: замінивши їх на простіші українські аналоги, автор (перекладач) не зміг би передати ту атмосферу історій та реальну проблему впливу соціальних медій на життя мільйонів людей!
Юрій Пацук
27 октября 2020 г
5 баллов
Війна за уми
Книжка публіцистична, а не технологічна, але корисна і повчальна. На прикладі українсько-російської війни, війни Ізраїлю та ХАМАСу, війни в Сирії та діяльності Ісламської держави автор доводить наступне. Навіть у традиційній сучасній війні, у військових діях на полі бою неможливо обійтися без інформаційних операцій як до початку бойових дій, так і під час протистояння. Бо можна виграти «військово», але програти «політично». Свіжий приклад (не з книги) – війна Вірменії та Азербайджану, коли супротивники, крім бойових зіткнень, ведуть активну пропаганду і контрпропаганду про свої успіхи і поразки супротивника та нав’язують своє бачення конфлікту. Більше того, довготривала інформаційна війна чи потужні пропагандистські атаки здатні приносити результат навіть без боїв. Як це було з російською анексією Криму (у випадку довготривалої інформаційної війни) чи захоплення військами Ісламської держави другого по величині іракського міста Мосул, коли іракська армія просто розбіглася під тиском потужної пропаганди. Автор говорить, що вже сьогодні при приходимо до того, що військові операції все частіше будуть сприйматися і застосовуватися як підтримку інформаційних операцій. Так, війна ведеться військовими засобами, але акцент лише на батальні практики нівелюється, як нівелюється і їхня ефективність. Тому, ми маємо усвідомити, що перемогти у нашій війні ми можемо, лише перемігши, перш за все, у битві за уми… А над якістю перекладу та помилками в тексті все ж таки треба було попрацювати.
Iryna Baran
30 сентября 2019 г
4 балла
Новий погляд на соцмедіа та їх велику роль
Якшо облишити слушні коментарі щодо якості перекладу і літературного редагування (там вже внизу все розписали), то я все рівно рекомендую почитати цю книгу. Насправді у нас мало будь-якої літератури на тему інфо-медійної грамотності, розуміння соцмереж не з боку маркетологів, а з боку споживачів, журналістів, громадських активістів. Автор, журналіст, спілкувався із багатьма людьми, імена яких можливо не дуже знайомі широкій публіці, але ці люди зробили великий вплив на сучасні події. Автор вводить нове поняття homo digitals, щоб підкреслити, як сучасні люди можуть впливати на перебіг важливих і масштабних подій: від війни збройної до війни інформаційної. Він наголошує на тому, що Росія дуже обізнана у використанні соціальних медіа і традиційних, маніпулюванні масами, тому в нас так неочікувано для нас, але так сплановано для них трапилась війна і захоплення територій. У своїй книзі Дайвид наводить приклади, що перемога у збройних конфліктах зовсім не означає перемогу загалом, тому що є ще війна наративів і наративи набагато потужніші за танки. Тому правильні і правдиві наративи допомагають не надто озброєній Україні отримувати підтримку від світу у війні з Росією, яка триває не тільки на фронті.
Возникли вопросы? 0-800-335-425
240 грн
Нет в наличии
Бумажная книга