Переклад - фантастичний. Дочитую вже "Вежу Ластівки". Неперевершена сатира і сарказм автора чудово вплітаються в сюжет і надають йому особливої атмосфери. Сам сюжет цікавий, має складну побудову, але якщо у вас більше однієї звивини - розібратися не важко, тим паче у кінці є коментарії, що дуже полегшують сприйняття сюжету. З мінусів - автор іноді вдається до нагромадження великої кількості імен і назв місць. Ти читаєш і тебе це починає бісити, бо ти хз, як у цьому розібратися, але ще через пару сторінок тобі починає доходити до чого тут ці всі люди. Непогано. Фанатам Кінга, Паланіка, Мартіна дуже зайде Сапковський. Його стиль письма такий же сатиричний, почасти агресивний і іронічний. Ще у творі багато відсилок і алюзій на події, як історичні (Нільфгард - нациська Німеччина, Реданія і Ковір - рашка і Україна), так і сьогодення. Коротше, дуже раджу до прочитання. І розслабитися можна і дізнатися багато чого нового :)

Это первая книга цикла о ведьмаке Геральта из Ривии и для меня самая любимая. Почему? Ну наверное, как любое начало всего - это самое приятное ощущения и воспоминания. Итак эта книга есть "зародышем" эпичной борьбы со злом Геральта и спасения Цири. Именно в этой книги читатель знакомится поближе с Геральтом, как бы А.Сапковский нас подготавливает к походам ведьмака. Книга делится на разные глава и разные временные рамки, и именно а ней на основании коротких рассказов базируются основные данные и события для последующих 6 книг. Именно в первой части мы знакомимся и влюбляемся вместе с Геральтом в Йенеффер из Венберберга, переживаем их историю любви , узнаем об предыстория Старшей крови -Цири, возрождения империи Нильфгарда. Настолько эпичная сюжетная линия заложена в первой части что мне кажется это самая лучшая часть из всех. Отдельное нудно сказать и по оформлению книги - переплёт твёрдый, каждая глава начинается с определённого символа что характеризует ее смысл. Думаю и надеюсь что эта история в будущем станет обязательным к прочтению в школах, так как постепенно цикл Ведьмака становится классикой.

Геральт відьмак. Він займається вбивством монстрів за гроші. Він не проста людина. Він навіть не звичайний відьмак. Він має свій кодекс, свої закони, яким він підпорядковується. Він ніколи не вбиває, якщо в цьому немає потреби. Він бродить по долинах та горах у пошуках роботи. У своїй професії він зустрічає різних людей. Одні хочуть чесно заплатити йому та дати роботу, гідну відьмака, інші хочуть використати його у своїх злих справах. "Сага про Відьмака" була для мене однією з найбільших літературних загадок, з якими мені доводилося стикатися. Я нічого не знала про цю сагу Сапковського, крім того, що це фентезі. Багато хто мені його рекомендував. Багато хто також говорив, що це не для дівчини. Та я думаю, що література, тим більше фентезі це для всіх, кому хочеться в своєму житті гостороти та магії. Чи шкодую я, що прочитала цю книгу? Відповідь проста, не має про зо шкодувати. Мені дуже сподобалися всі герої та всі моменти зображені в цій книзі. Перше, що одразу впало у вічі, це стиль перекладу. Дуже крутий переклад. Це не проста і банальна мова. У ньому багато складних і рідко вживаних слів, зокрема архаїзмів. Тим не менш, це типово літературно - плавно та барвисто. Кожне слово ідеально поєднується, не створюючи тексту, який важко читається . Якщо коротко, я не могла відірватися від книги. Все, що я прочитала, змусило мене переміститися в інший світ і пережити всі ці пригоди разом із героями. У романі було багато посилань до нашої старої культури. Всі ці дивні істоти, монстри, мали своє походження з різних культур, але здебільшого з нашої слов'янської. Я не раз чула про стриг та інших монстів. Автор сильно розвинув ці знання і, гадаю, додав свої власні ідеї, які разом створили чудовий твір. Я рада, що хтось помітив старі повір'я і так природно вплів їх в історію про відьмака. Немає сумніву, що я зачарована винахідливістю Сапковського.