Автор: називає книжку “Злочини майбутнього”. Так само автор: пише про те, як розвивається злочинність використовуючи нові технології, й завершує словами типу “ну а тепер уявіть, на що вони будуть спроможні далі”. Звичайно, я сильно спрощую, але суть передано. Це просто гігантська книга, тому там багато інформації, завдяки якій Гудмену вдається розтлумачити читачу все, що він хотів. Проте, як і завжди в подібних виданнях, кут огляду досить вузький. Взяти до прикладу нескінченний список джерел, переважна більшість яких це ЗМІ. Останні, звісно, використовують дослідження і таке інше, але їх робота будується на роздмухуванні тривожності та хайпу, що, своєю чергою, передалось й сюди. В книзі безліч цікавих та яскравих прикладів з життя — по декотрим вже знято декілька фільмів, поки інші знаходяться у виробництві. Однак водночас з цим, Марк наче пише для стариганів, які бояться навіть доторкатись до нових гаджетів. Я до того, що одкровень для сучасної людини, яка слідкує за новинами, трендами та розробками, тут не так щоб багато. Проте, можливо, що це я знаходжуся в бульбашці й мені просто здається, що навколо мене всі вже це знають. Також я помітив декілька неточностей, в основному пов’язаними з ігровою індустрією, через що замислюєшся, скільки таких моментів лишились непоміченими, бо в інших сферах моя обізнаність менша. Так, автор теж не може знати всього, але залишився неприємний післясмак, позбавитись якого важко. Читайте, якщо ваш пароль — “пароль”. Інакше, краще подумайте ще раз. Тим паче, що інформація тут скоро матиме лише суто історичне значення, бо її актуальність стрімко падає.

Ця книжка навряд стане у нагоді бабусі, яка користується вайбером з ранковими картинками котів, трошки фейсбуком та шукає програму телепередач у браузері. Але вона знадобиться онуку/онучці тої бабусі, щоб розказати, що можна чекати, якщо аж надо довірливо роздавати свої дані, бурчати на складні паролі та інше. А ще більше книжка підійде для тих людей, які цікавляться життям даних у інтернеті та тим, як ними можуть скористатися поганці. На великій кількості прикладів значних кіберзлочинів сучасності, автор розкриває читачеві справжній масштаб іншої сторони інтернету, яку не видно у наших з вами звичайних браузерах. Робота (а не просто книжечка) містить розділи, що завершуються викладом використаної літератури для самостійного ознайомлення, кому як захочеться (література іншомовна). Мені книга здалася аж ніяк не затягнутою, цікавою, із достатньою кількістю доказів описаного, пізнавальною, без сторонньої "води". Мінус роботи - в Україні вона вийшла надо пізно. Ви не знайдете нічого про життя інтернету, наприклад, два чи, навіть, три роки тому. Усе викладене - вже історія, на якій варто вчитися.

Почитаєш цю книжку - розвивається параноя. Виявляється, китайці можуть вживити в чайник чіп, який під'єднуватиметься до сусідніх вайфаїв. А хакер може взламати відеоняню, керувати камерою і записувати твою дитину для всяких збоченців-клієнтів. Ну і по-справжньому надійних паролів немає - підберуть будь-який, якщо дуже треба буде. Мабуть це дійсно кіберреальність, у якій ми живемо. Але "Злочини майбутнього" дуже нагнітають тривогу. Щодня відкривати Гугл із думкою: от я зараз пошукаю, чому у слона хобот саме спереду - а вже через секунду цю інформацію про мене як потенційного споживача реклами продадуть іншим компаніям за 5 центів. Тут багато суперцікавої data, і відчувається, що автор прям глибоко в темі. Але було би навіть краще, якби половину книжки Марк Гудмен просто переказав жінці за вечерею, і не виносив її у ці 600 сторінок. Ну дуже багато повторів, наче реферат читаєш. Це дуже зіпсувало враження, глави треба коротити, поки людина не почала шкодувати, що взагалі взялась за цю цеглину. Що я для себе винесла: в згодах на користування софтом, які ми просто пролистуємо вниз і тиснемо ОК, насправді написано, що ніхто нам нічого не винен і поняття приватності та особистих даних в інтернеті нема. І оскільки я не можу відмовитись від найпопулярніших сервісів, які дає нам 21ше сторіччя, як і не можу вплинути на їхню політику щодо клієнтів - доведеться просто розслабитись і жити.