Життя за життям
Паперова книга | Код товару 867062
Yakaboo 4.6/5
Автор
Кейт Аткінсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
504
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм

Усе про книжку Життя за життям

«Життя за життям» Кейт Аткінсон - світовий бестселер, переможець Costa Book Awards (2013), найкращий історичний роман 2013 року за версією читачів Goodreads. Входить у топ-10 найкращих книжок 2013 року за рейтингом New York Times Book Review.

Тематика

Художня література.

Про книжку

Урсула Тодд заходить до мюнхенського кафе в листопаді 1930 року, замовляє гарячий шоколад і стріляє в серце чоловіку, який ще не встиг стати фюрером. Хоча насправді все починається не так: Урсула Тодд народжується 11 лютого 1910 року й одразу помирає. Народжується 11 лютого 1910 року й у дитячому віці тоне в морі. Народжується 11 лютого 1910 року й гине під час бомбардування Лондона. Народжується 11 лютого 1910 року, виходить заміж за німця, чаює з Гітлером, гине в поруйнованому Берліні. Народжується 11 лютого 1910 року і...

Для кого книжка

Для усіх поціновувачів якісної сучасної психологічної прози.

Чому ця книжка

У цьому романі читач знову зустріне героїв, уже знайомих із «Руїн бога», і побачить їх з іншого ракурсу. Раз у раз здобуваючи другий шанс по-людськи прожити нелюдське століття, персонажі «Життя за життям» щоразу по-іншому долають лихоліття. Чи вдасться їм вправити вивихнутий суглоб часу й запобігти історичній катастрофі?

Про автора

Кейт Аткінсон - британська письменниця, нагороджена Орденом Британської імперії, тричі лауреатка престижної літературної премії Costa Book Awards. Її перший роман «За лаштунками в музеї» було оцінено вище, ніж книжку знаменитого Салмана Рушді, а серію бестселерів про приватного детектива Джексона Броуді Стівен Кінг назвав «головним детективним проектом десятиліття». За роман «Життя після життя» Кейт Аткінсон здобула нагороду British Book Awards (2013) у номінації «Автор року».

Книжки на схожу тематику

• «Руїни бога», Кейт Аткінсон, «Наш формат», 2017 рік
• «Несказане», Селесте Інґ, «Наш формат», 2016 рік

Відгуки

"Справжній діамант… Це та рідкісна книжка, яку ви, наче Урсула, захочете пережити заново, щойно перегорнете останню сторінку".
Times

"Кейт Аткінсон - дивовижна письменниця. Жоден захопливий епітет не здатен описати її роман «Життя за життям»: блискучий, проникливий, радісний і водночас печальний, глибокий, зворушливий, надзвичайно емоційний і захопливий, кумедний і людяний. Це один із найкращих романів, які мені випадало прочитати в цьому столітті".
Ґіліян Флінн, американська письменниця

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Кейт Аткінсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
504
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Рецензії
  •  
    Розчарувала мене Аткінсон 71% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Життя за життям” одна з найочікуваніших мною книг за останні років 4-5. З 2013 я чекала на український переклад, щоб нарешті прочитати цей, за моїми уявленнями, геніальний твір. У нас вона сприйнялась доволі бурхливо, кого не запитай - усім сподобалось. І що я маю? А от нічого.

    Перш за все мене зацікавив сюжет. Урсула Тодд проживає своє життя знову і знову. Після кожної фатальної помилки вона помирає, щоб ожити і пережити все правильно.
    Урсулі випало вмирати і знову народжуватися у “нелюдське” двадцяте століття.

    Народжується 11 лютого 1910 і одразу помирає. Народжується 1910 і тоне у морі. Народжується і падає з даху, помирає від рук власного чоловіка, гине під час бомбардування (і не одного), чаює з Гітлером, одружується з німцем, тощо.

    У книги було усе, щоб запасти мені в душу.

    Але чому мені не сподобалось і я раджу подумати перед тим як купувати “Життя за життям”?

    Може для когось це і не мінус, але мені не сподобалась структура сюжету. Я постійно плуталась і не розуміла чи це вже Урсула померла, чи ще ні. Іноді вона це робила без жодної нате причини.

    Надто різкі переходи між сценами: слідкую за діалогом двох осіб, а тоді зненацька їх стає троє і вони вже в зовсім іншому місці.

    Мені відверто було нудно читати. Я себе примушувала перегортати сторінку за сторінкою. Де динаміка? Я не вимагаю бозна яких бойовиків, але елементарної інтриги не завадило б.

    Хоча я знаю у чому причина. Мені було цікаво читати буквально перші сто сторінок - рівно до того моменту поки я не зрозуміла чим закінчиться книга і головну її ідею. І все. Далі я могла спокійно закінчувати читання і записувала її як прочитану.

    Але я сподівалася, що мене чекають захопливі події і мої улюблені моторошні описи війни. А цього не було. Як мінімум це єдине, що я можу відповісти.

    Серед персонажів когось особливого я не знайшла. Урсула не виділилась для мене у якомусь особливому світлі, так і залишилась паперовою.

    Кому може сподобаться?
    Мабуть меншим скептикам ніж я. Тим хто іще не знайшов книгу про війну, яка його вразила.
  •  
    Дивна чудова книга 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кейт Аткінсон - дуже популярна сучасна авторка з Великої Британії, про її романи я чула багато відгуків, особливо про детективи з головним героєм Джексоном Броуді. Детективи мені в цілому сподобалися, деякі книги менше, деякі більше. Серіал, створений за циклом детективів, значно слабший, хоч у головній ролі харизматичний "Люціус Малфой" Джейсон Айзекс.
    А от психологічна проза Аткінсон була мені досі не знайома. До того моменту, як я прочитала "Життя за життям". Що я можу сказати? Це одна з тих книг, які залишають по прочитанні більше запитань, ніж під час його. Хоча й сюжет досить не простий: головна героїня Урсула Тодд проживає багато разів своє життя, виправляючи з кожною новою спробою помилки минулого, спрямовуючи свою долю часом трохи, а то й кардинально іншим шляхом.
    У творі багато Другої світової війни, розтерзаного бомбами Лондона, страждань, смерті, болю, розчарувань. І в той самий час потужної волі до життя, стійкості, незламності й відваги. Урсула - дуже сильна особистість, хоча й дещо дивна, замкнена, самотня.
    Читати цей роман було для мене насолодою, хоч він і певною мірою розтягнений, на мою думку, а ще досить складний. Проте в кінці я так і не зрозуміла: навіщо ж Урсула проживала ті свої безкінечні життя? У чому був великий задум Аткінсон?
    Книгу я раджу всім, хто любить передусім психологічну прозу, а також стиль Кейт Аткінсон, що, як на мене, є специфічним, якимось уривчастим і багатим на натяки (якщо так можна сказати).
Купити - Життя за життям
Життя за життям
250 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Кейт Аткинсон
Кейт Аткинсон

Сучасна британська письменниця, автор захоплюючих детективів, які, на думку багатьох критиків, стирають грань між високою літературою і комерційними творами. Всі книги Кейт Аткінсон - це сучасна класика, перекладена на безліч мов і улюблена читачами у всьому світі. Мало хто з письменників можуть похвалитися тим, що їх книги рекомендує хтось із визнаних класиків. Твори цієї письменниці заслужили по...

Детальніше

Рецензії Життя за життям

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Розчарувала мене Аткінсон 71% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Життя за життям” одна з найочікуваніших мною книг за останні років 4-5. З 2013 я чекала на український переклад, щоб нарешті прочитати цей, за моїми уявленнями, геніальний твір. У нас вона сприйнялась доволі бурхливо, кого не запитай - усім сподобалось. І що я маю? А от нічого.

    Перш за все мене зацікавив сюжет. Урсула Тодд проживає своє життя знову і знову. Після кожної фатальної помилки вона помирає, щоб ожити і пережити все правильно.
    Урсулі випало вмирати і знову народжуватися у “нелюдське” двадцяте століття.

    Народжується 11 лютого 1910 і одразу помирає. Народжується 1910 і тоне у морі. Народжується і падає з даху, помирає від рук власного чоловіка, гине під час бомбардування (і не одного), чаює з Гітлером, одружується з німцем, тощо.

    У книги було усе, щоб запасти мені в душу.

    Але чому мені не сподобалось і я раджу подумати перед тим як купувати “Життя за життям”?

    Може для когось це і не мінус, але мені не сподобалась структура сюжету. Я постійно плуталась і не розуміла чи це вже Урсула померла, чи ще ні. Іноді вона це робила без жодної нате причини.

    Надто різкі переходи між сценами: слідкую за діалогом двох осіб, а тоді зненацька їх стає троє і вони вже в зовсім іншому місці.

    Мені відверто було нудно читати. Я себе примушувала перегортати сторінку за сторінкою. Де динаміка? Я не вимагаю бозна яких бойовиків, але елементарної інтриги не завадило б.

    Хоча я знаю у чому причина. Мені було цікаво читати буквально перші сто сторінок - рівно до того моменту поки я не зрозуміла чим закінчиться книга і головну її ідею. І все. Далі я могла спокійно закінчувати читання і записувала її як прочитану.

    Але я сподівалася, що мене чекають захопливі події і мої улюблені моторошні описи війни. А цього не було. Як мінімум це єдине, що я можу відповісти.

    Серед персонажів когось особливого я не знайшла. Урсула не виділилась для мене у якомусь особливому світлі, так і залишилась паперовою.

    Кому може сподобаться?
    Мабуть меншим скептикам ніж я. Тим хто іще не знайшов книгу про війну, яка його вразила.
  •  
    Дивна чудова книга 75% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кейт Аткінсон - дуже популярна сучасна авторка з Великої Британії, про її романи я чула багато відгуків, особливо про детективи з головним героєм Джексоном Броуді. Детективи мені в цілому сподобалися, деякі книги менше, деякі більше. Серіал, створений за циклом детективів, значно слабший, хоч у головній ролі харизматичний "Люціус Малфой" Джейсон Айзекс.
    А от психологічна проза Аткінсон була мені досі не знайома. До того моменту, як я прочитала "Життя за життям". Що я можу сказати? Це одна з тих книг, які залишають по прочитанні більше запитань, ніж під час його. Хоча й сюжет досить не простий: головна героїня Урсула Тодд проживає багато разів своє життя, виправляючи з кожною новою спробою помилки минулого, спрямовуючи свою долю часом трохи, а то й кардинально іншим шляхом.
    У творі багато Другої світової війни, розтерзаного бомбами Лондона, страждань, смерті, болю, розчарувань. І в той самий час потужної волі до життя, стійкості, незламності й відваги. Урсула - дуже сильна особистість, хоча й дещо дивна, замкнена, самотня.
    Читати цей роман було для мене насолодою, хоч він і певною мірою розтягнений, на мою думку, а ще досить складний. Проте в кінці я так і не зрозуміла: навіщо ж Урсула проживала ті свої безкінечні життя? У чому був великий задум Аткінсон?
    Книгу я раджу всім, хто любить передусім психологічну прозу, а також стиль Кейт Аткінсон, що, як на мене, є специфічним, якимось уривчастим і багатим на натяки (якщо так можна сказати).
  •  
    Обрана долею 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга схожа на рецепт. Але допоки ще невідомої страви. Перелік інгредієнтів вражає, але що саме вийде у фіналі - передбачити важко. Тому поки не приготуєш - не дізнаєшся.
    Саме така думка в мене сформувалась після прочитання даного роману. І що я можу констатувати в результаті - рецепт вдалий! В мене особисто вийшов десерт: солодкий, але вміру, з терпким темним шоколадом та п'янким ароматом алкоголю. Так, рецепт один, але результат для кожного різний, як завше.

    Книга з перших сторінок привертає увагу за допомогою ефекту рекурсії, з інтерпретацією якого, читачі ознайомляться особисто. Поготів головна героїня вражає своїми варіативними субособистостями, які з кожним разом все більше та глибше закарбовуються в твоїй пам'яті та подорожують з тобою протягом всього часу, поки ти знову не продовжиш читати історію. Можливість та владу, яку автор надає своїм героям - просто вражає. Майже кожна дійова особа, яка описана в романі - має свою відокремлену історію, яка дає можливість створити свій особистий Світ, в якому відбуватиметься хоч і суміжна, але по-іншому захоплива історія.

    Цікавим моментом також є той факт, що істина, яку виокремить та обере кожен читач, настільки різноманітна, як за своєю структурою, так і за варіаціями - що диву даєшся, як з-під пера одного автора може народитись такий калейдоскоп ідей.
  •  
    Поповнило моє "Топ найкращих" 66% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вишуканий, іронічний, життєвий, складний і простий водночас твір Кейт Аткінсон не залишить вас байдужим.

    Обкладинка чудова, та ще й до того ж палітурка і сторінки надзвичайно приємні на дотик, тому під час читання ви будете постійно "гладити" книжечку. Взагалі сторінок 500, але ви маєте знати, що між деякими подіями є великі розриви у вигляді просто пустих сторінок, яких там 70 (я порахувала). Шрифт я б назвала утрамбованим, втім ви звикнете.

    Найчистіший британський гумор, який мені колись доводилося читати, ці невеликі ремарочки від авторки змушуватимуть вас посміхатися, але ви зважайте на те, що вони суто "локальні" їх можна прив'язати лише до цієї історії до цих персонажів. Також є достатньо чорного гумору, який за інших обставин просто допомагав вижити персонажам. Дуже чуттєво. Іноді в описі родини Урсули майорить щось дуже схоже на Сердючкине: "Ну, и дела! Сумасшедшая, блин, семейка...", що також дуже тішить (і "в родині не без виродка" там також присутнє, аж цілих два ;).

    У вас не вийде прочитати цей роман "по діагоналі", бо вся краса в деталях, її треба смакувати довго і під каву. Але не переймайтеся то не ті деталі, коли автор на 20 сторінок описує ліс, аж ніяк.

    До мінусів можу віднести лише те, що вислови іноземною (французькою, німецькою і ще наче італійською) не перекладаються. Звичайно, якщо вам не тільки ви "прогонете" через гугл-перекладач, але ті вислови особливо на сюжет не впливають.

    Ви будете подумки повертатися до цього твору і через декілька років, коли ви підзабудете сюжет - вам обов'язково закортить перечитати його від корки до корки.
  •  
    Про безліч життів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Почну з того, що купила книгу через купу схвальних відгуків і доволі цікаву анотацію. Я дійсно люблю фільми, в яких головний герой чи героїня знову й знову проживають один й той самий день (своєї смерті, зазвичай), відшукуючи ідеальний "розв'язок" як їм вижити. Тому я розраховувала, що книга буде чимось штибу оцих фільмів, тільки охоплюючи значно більше, ніж день.

    І приблизно щось таке воно й було, але не скажу, що я була в захваті. Книгу легко читати за рахунок багатьох пустих сторінок, численних невеликих розділів тощо, але є але.

    По-перше, іншомовні фрази в достатньо великій кількості. І в цьому насправді нічого такого, але ж вони ніяк не винесені і не перекладені, а тільки збивають тебе з тексту (по суті здогадатися теж часто важко). Тобто, щоб вникнути, я відволікалася і сиділа перекладала ці слова. Найчастіше там зустрічалася французька і німецька.

    По-друге, стає нудно. Взагалі гарні більш-менш цікаві історії починаються зі сторінки десь двохсотої. Навіщо було робити так багато випадків з дитинства Урсули, я не розумію.

    З хорошого боку те, що гарно описані події двох світових війн, що дійсно проймають душу. Як я бачила, до написання книги були залучені історики.

    Тобто хороші сторони також є, якщо дивитися вже з кінця, то цей весь оберемок життів дійсно складається в цікаву картину. Але щиро я очікувала більшого, і оцінила б "Життя за життям" приблизно в 3,5 бали.
  •  
    Калейдоскоп життів Урсула Тодд 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія не знає умовного способу. З цим твердженням точно не погодиться головна героїня роману "Життя за життям" Урсула Тодд. Вона приречена проживати життя незліченну кількість разів, щоб виправити власні помилки та історичні помилки кривавого XX століття.

    Урсула Тодд народжується 11 лютого 1910 року й одразу помирає... Народжується і помирає в дитинстві, потонувши в морі... Доживає до завершення Першої світової війни й помирає від грипу...

    Гине під час бомбардування в Лондоні в роки Другої світової війни... Накладає на себе руки в перші повоєнні руки... У 16 років стає жертвою насильства, потім виходить заміж за домашнього тирана й гине від його руки... Одружується з німцем, народжує дитину й помирає у зруйнованому будинку в Берліні.... Самотньо доживає до глибокої старості в Лондоні...

    Знайомиться з Євою Браун та розмірковує над можливістю вбити Гітлера до того, як він стане диктатором... Втрачає свого улюбленого брата Тедді, чи не єдину духовно близьку їй людину... Рятує Тедді...

    Роман "Життя за життям" нагадує калейдоскоп, в якому навіть найменший порух дозволяє сформувати новий, не схожий на попередній візерунок. Скільки ще разів доведеться народитися й померти Урсулі Тодд для того, щоб нарешті "зробити все правильно"? Чи здатен один постріл запобігти найбільшій катастрофі XX століття?
  •  
    Історія - про життя, про буття 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія - про життя, про сім'ю, про буття. Історія дівчини, її взаємовідносини з сім'єю.
    В цілому сюжет зав'язаний на те, що Урсула нескінченно проживає безліч своїх життів з народження і до смерті. Кожна смерть була справжньою, часто страшною. Смерті щоразу різні, а ось народження одні й ті ж. З кожним колом я все далі занурювалася в життя Урсули і її сім'ї.
    На перший погляд звичайна сім'я: мати, яка вбачає мету свого життя в народженні і вихованні дітей, старший брат, якого ніхто не любить, улюблена сестра і два молодших брата, улюблений батько і в центрі - Урсула. Дівчинка спокійна, схильна до питань і різких нападів паніки.
    Дуже незвичайне твір, вперше зустрічаю таку ідею роману – реінкарнації, накладання один на одного множинні життя. Напевно, можна навіть віднести книгу до розряду сімейної саги, описано життя трьох поколінь фактично: батьків нашої головної героїні Урсули, її братів і сестер і трохи захоплюються їх власні діти.
    Але я не зрозуміла, про що і навіщо ця книга.
    Урсула не пам'ятає свої життя свідомо, то по суті вона нічим не відрізняється від всіх інших жителів планети, які живуть один-єдиний раз. І тоді в чому задумка? У тому, що в світі існує безліч варіантів, і кожне рішення вплине на подальше життя? У тому, що б ти не робив, ти все одно помреш, також як твої близькі? Навіщо автор детально описує бомбардування Лондона, смерті чужих людей і якусь Урсулу? І все це якимись уривками в свідомості Урсули, з постійними коментарями всіх її рідних, з нескінченними переходами від одного часу до іншого і назад ...
    Цікава ідея, цікава форма, історія з величезним потенціалом. Але книга, на жаль, багато в чому розчарувала. Авторський задум залишається загадкою. Про що вона хотіла сказати? Про долю, від якої не втечеш чи неминучості смерті? Про військових тяготи і стійкості людини? Про те, що призначення жінки - материнство ? Про прийняття життя, якою б воно не було?

    Аткінсон затягла оповідання, більше 500 сторінок тексту, де, починаючи з другої половини, читати вже нудно, особливо про політичні і навіть військові події, хоча я зазвичай люблю книги про війну. Раз по раз читати, як Урсула, по суті, просто пливе по життю, навіть при постійній зміні декорацій - стомлює.
    Кейт Аткінсон, безсумнівно, зробила чималу роботу, створюючи цей роман. Текст його буквально кишить посиланнями на письменників і поетів, короткими оглядами живопису і музики, тезами філософських і релігійних навчань. Спочатку такі "пізнавальні" вкраплення читаються з інтересом, але коли натикаєшся на них ледь не в кожному абзаці - перестаєш сприймати їх.
    Створюється враження, що Кейт Аткінсон так і не розібралася, що ж вона хоче написати.
    Чесно скажу, читала виключно з упертості. Ніякого задоволення не отримала.
  •  
    Про життя і про людей 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це книжка про варіанти нашого життя. Я навіть інколи не була певна чи справді в основі цих перероджень полягає містика може тут просто так зображується простенька схемка, мовляв щоб не сталося катастрофи треба допустити катастрофу поменше. Але загалом ця книжка про життя звичайної людини у звичайній родині, хоча українцям такі стосунки між дітьми й батьками можуть видатися дивними, адже тут тата й маму інакше як ім'ям і не називають і таке інше в дрібничках. Тут немає персонажів-декорацій. У кожного з них свій характер, своя доля і свій шлях широкий, як то кажуть... Вони об'ємні навіть якщо займають не так багато часу "на сцені"! І це я вважаю крутим. Сама розповідь оздоблена таким чудовим явищем як англійський гумор (в голос ви сміятися точно не будете, але деякі речі вас все ж таки підбадьорять). А ще мене дуже вразила манера письменниці говорити про неосяжні явища простими словами. Щодо оформлення книжки, то палітурка просто чудова її постійно хочеться гладити, мацати, папір якісний, але щось пішло не так з розміром і розподілом тексту (можна було й трошки більше букви зробити, якщо ви так багато залишаєте вільного місця), а ще в книжці є тканева закладинка.
  •  
    Книга з безліччю життів 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Одна з найкращих книг за останній час.
    Коли я тільки починала читати, то дуже боялася об'єму, але історія написана дуже легкою мовою(навіть з гумором!). Розповідь про сім'ю середнього класу,їхнє життя, але головну увагу автор зосередила на житті однієї героїні - Урсули. Повідала про її злети та падіння, як вона може змінити все на краще, якщо обере правильний шлях у житті, адже головна тема книги - варіація долі(народжуємося, вмираємо, живемо новим життям, все змінюємо, народжуємося знову).
    Мені дуже сподобалося те, як Кейт Аткінсон написала про стосунки у сім'ї - вільні, теплі, без надмірної упередженості.
    Життя Урсули важке, адже, на мою думку, життя стає нестерпним, коли ти знову і знову проживаєш всі події свого минулого, але толком не розумієш, що потрапив у часову петлю. Смерть у воді, падіння з висоти, від уламку споруди, загибель на місії, яка врятує ціле людство, від несправедливості світу та від жорстоких побиттів чоловіка...на що здатні люди?
    А що було б, якби ми могли все змінити, виправити помилки, як це повпливає на долю інших, дорогих серцю, людей? Когось ми врятуємо, з кимось більше ніколи в житті не зустрінемося, когось зненавидимо або зненавидять нас. Час - річ випадкова та незбагненна, яка постійно зазнає змін, похибок.
    Книга дійсно заставляє задуматися про все на світі, починаючи від слова, яке промовили та до дій, які виконали. Це було прекрасно та по-своєму трагічно-красиво!
  •  
    Рецензія на книгу "Життя за життям" 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи задумувались ви над тим, якби у нас була можливість прожити одночасно різні життя - як би це виглядало? У героїні роману Кейт Аткінсон "Життя за життям" з'являється ця можливість. Урсула - мешканка англійської провінції, яка з дитинства не подібна на інших дітей. На історію Урсули припало дві війни і дуже багато різних варіантів життя - від тих, коли вона гине при пологах до тих, де вона помирає літньою пенсіонеркою. Її часто охоплює ефект "дежавю". Охоплює у різних варіантах її життя. Кожна випадковість чи то випадкова людина у нашому житті - зовсім невипадкові, а можуть кардинально повернути наше життя. Мабуть, це хотіла сказати авторка. Але ми можемо тільки здогадуватись. Роман написано дуже простою мовою, легко читається. Наявність дуже великої кількості різних сюжетів, хай і з тими самими героями, тримає інтригу, але робить відчуття, ніби ми заглядаємо у шпарину чужого життя, і там маємо можливість отримати відповіді і на власні питання. Однозначно рекомендую для прочитання - захоплює із першої сторінки
  •  
    Ефект метелика в першій половині 20-го століття
    Я палкий поціновувач усіляких загравань у часі в сюжеті й мені зажди мало. Давно вже замислювався, якою б могла вийти історія, де не просто “день бабака”, а ціле “життя бабака”. Розуміючи, що я не один такий фантазер й майже всі ідеї знайшли якусь реалізацію, відшукав “Життя за життям” та в той же день почав читати. В той самий день я її й закинув.

    Кейт Аткінсон грається зі смертями: показує альтернативні варіанти перебігів подій, що інколи лиш незначною мірою відрізняються від попередніх, а в інших випадках приводять головну героїню Урсулу до прямо протилежної сторони, але сама присутність цієї фантастичної особливості є майже зайвою. Я цілком чітко уявляю собі роман, що містить майже всі сцени та частини з цієї книги, може окрім однієї, де дівчина залишається жити в Німеччині до початку Другої світової й стає безпосереднім свідком падіння рейху. Проте вона порівняно коротка, тому це питання, чи воно взагалі того вартувало. Я намагаюсь сказати, що якщо ви розмірковуєте чи братися за історію тільки через присутність часових маніпуляцій — просто трохи зменште запал.

    Друга спроба, як ви могли вже зрозуміти, стала більш успішною, бо я вже знав, що чекає попереду. “Життя за життям” — цікава та дуже повільна книжка, яка скоріше за все вас втомить, навіть якщо вона вам сподобається. Тут якщо на хвильку замислитеся — абзац треба починати спочатку. Однак стиль Актінсон мене зачепив: не думаю, що я зустрічав подібний. Продовження однозначно придбаю.
  •  
    життя за життям 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга мене не просто здивувала, вона захопила мене з першої сторінки і не відпустила аж до останньої. Бо така ідея написання створює враження, ніби ти прочитав не один твір, а декілька, і кожен з них по-своєму гарний і незабутній.
    В книзі розповідається про те, як Урсула Тодд намагається ..правильно.. прожити своє життя. І якщо щось не вдається, і вона передчасно вмирає, то народжується знову. Все починається з початку, все повторюється і повторюється, аж поки обставини не складуться таким чином, щоб уникнути катастрофи. Але хто знає відповідь на запитання - яке з тих життів є правильним? ким ми можемо пожертвувати, а кого повинні врятувати?
    Цей твір спонукає задуматися над нашими щоденними виборами. Бо саме такі дрібнички, які стаються кожного дня, визначають наше майбутнє. Кожне наше слово чи дія важливі, бо вони можуть стати поворотними в житті.
    А ще розповідь іде на фоні двох світових війн, і від того твір тільки виграє, бо автор показує, що війна є жахливою незалежно від того, на чиєму ти боці.
    Рекомендую. Дуже сподобалось.
  •  
    А что вы измените в своей следующей жизни? 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Очень необычно и, как по мне, очень интересно.

    Сначала я думала, что книга будет о нескольких разных жизнях одной души, но оказалось намного интереснее.

    Урсула каждый раз рождалась 10 февраля 1911 года, когда выпало огромное количество снега. И каждый раз это было немного по-другому. Но у неё была одна и та же семья, где все были всегда и относились к ней всегда одинаково.

    Ох сколько же мелочей, каких-то вовремя или не вовремя сказанных слов могут так кардинально изменить нашу жизнь. Ты решишь проводить подругу, она останется живой. Решишь не знакомится с человеком, который помог тебе подняться, и у тебя не будет ужасного брака. Сделаешь или не сделаешь чего-то и сможешь спасти любимого брата. Интересно, что многие случайные люди все равно ей встречались.
    Жизнь повторялась, не было чего-то уж совсем кардинального.

    Сложно Урсуле было только пережить вторую мировую.
    Для меня уже это было как квест, получится у неё в этот раз или нет.

    Интересно было то, что чем большее количество раз повторялась жизнь, тем лучше она все «помнила».

  •  
    Стара душа 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чесно кажучи, коли прочитав анотацію до книги, то подумав, що без фантастики чи фентезі не обійдеться. Однак помилився. І то добре.
    В центрі роману Урсула Тодд. Дівчина, яка після смерті отримує ще одне життя для виправлення власних помилок, помилок інших та помилок історії. Це як новий погляд на переродження, реінкарнацію або що. В даному випадку при переродженні не змінюється ні оточення, ні обставини. Лиш у відповідний момент незначна обставина змінює майбутнє. Як в китайському прислів'ї: змах крил метелика з одного боку океану може призвести до цунамі в іншому. І так кожного разу. У людини, що прожила багато життів стара душа
    Твір сповнений трагічних подій. Але нічого надуманого. Тут присутня історія. Тому описані людські долі та страждання мали місце у відповідний відрізок історії.
    В певних місцях роман виражено жіночий. Жіночий в сенсі не для жінок, а в сенсі відчувається, що автор жінка. Проте в деяких епізодах важко повірити, що жінка може так детально описувати такі страшні і такі правдиві речі.
  •  
    Тонко, мастерски, блестяще 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Урсула - нормальная британская девушка, за исключением того, что она почти уверена, что прожила свою жизнь раньше, может, много, много раз. Чем старше она становится, тем сильнее становятся чувства дежа вю, преследующие ее, как призраки в ночи. Ее предвидение редко бывает кристально чистым, больше похоже на настроение или инстинкт. Сделай это. Не делай этого. Убегай. Беги навстречу. Оставайся на месте.

    Жизнь за жизнью начинается медленно и скромно. История дразнит, такая себе живописная прогулка по английской сельской местности. Но с самой первой страницы я был в восторге и мало что понял, какое мощное заклинание Аткинсон наложил на мой мозг читателя. Потому что, когда вы продолжаете читать, книга набирает силу тяжести, скорость и текстуру. Каждая жизнь за жизнью укрепляет нежные узы, над которыми вы работали с каждым из персонажей. Ваше знакомство с ними - не одна короткая жизнь, а много, много жизней. Как Урсула, мы оба прокляты и благословлены длинным взглядом, большой картиной. Мы узнаем все различные сочетания смерти, жестокости, любви и потери. Мы свидетельствуем о двух мировых войнах и о том, что некоторые силы, какими бы предупрежденными они ни были, даже сильнее, чем рука времени.
  •  
    Життя за життям 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Багато людей мріють поміняти своє минуле, свої вчинки, які з погляду теперішнього хотілося б змінити, зробити по-іншому. А от в героїні роману Кейт Аткінсон "Життя за життям" Урсулі Тодд така можливість є. Не встигнувши народитися, вона помирає, потім народжується знову і всі подіїї в кожному житті змінюються, хоча є і деякі співпадіння і відчуття дежа вю в самої Урсули.
    Якогось конкретного сюжету тут немає, це просто історія про життя великої родини, про події Другої світової війни, про любов, доброту, підтримку. Урсулу оточують її рідні. Мати Сильвія дуже принципова жінка. Іноді її поведінка в мене викликала здивування і навіть гнів, оскільки вона найбільш принципова у питаннях відносин із своїми дітьми. Батько Г'ю більш ніжний зі своєю улюбленицею Урсулою, дуже приємний персонаж. Старша сестра Памела в мене викликала позитивні емоції. Тітка Іззі завжди несерйозна, безвідповідальна, але зі своєю харизмою. А от історію брата Тедді ми можемо прочитати у іншій книзі автора ""Руїни Бога".
    Загалом книги справила хороше враження, але особисто мені здалася незавершеною.
  •  
    Захват 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кейт Аткінсон "Життя за життям"
    До цієї книги я приступала обережно-ще яскраві в пам"яті враження від "Руїн Бога", які я не зрозуміла і не зуміла відчути.

    Я маю дивну звичку, не читати анотацію. Мені треба було якось перемкнути увагу із важких наукових книг і я взяла "Життя за життям". Спочатку я здивувалася, як це так, народилася, померла, знову народилася. Глянула анотацію і заспокоїлася... І потонула...
    Це одна із найкращих книг цього року. Вона дивна, неоднозначна, нетипова і тим і прекрасна.
    Урсула-головна героїня цієї книги. Вона має дивовижну здатність наново переживати своє життя, постійно все далі відсовуючи свою смерть. І смерть близьких їй людей. Кожне Урсулине життя-це окрема подія, а уся книга ніби новаторський підручник з медицини, соціології, психології, безпеки життєдіяльності, історії...
    Урсула є тією складовою, яка зміщує акценти в книзі. Вона звертає увагу на якісь важливі елементи, які при наступному житті губляться чи про них навіть не згадується. Загалом уся книга створює повноцінну картину Англії першої половини ХХ століття. Тут і про соціальні рамки та стереотипи, і про рівень розвитку медицини, про обидві світові війни, про військову стратегію, таємниці, психологію, злочинність. Тут про кохання і зраду, про зверхність і сліпу батьківську любов, про патріотизм та розуміння цього поняття різними людьми.
    Тут про нацизм і Гітлера. Та Єву Браун. Тут про те, чого історія не терпить-а що було, якби...
    Тут багато Лондона-розбомбленого, понищеного, стійкого, витривалого, особливого...
    Я від першого до останнього життя Урсули розуміла, чому саме так. Я знала пояснення кожному вчинку, я відчувала її емоції, я фізично переживала втрати та здобутки. Я навіть зрозуміла, чому вона не оживила маму. . Але все чекала, що подовжить життя батькові...
    Ця книга теж пазл. Її треба складати. Кожне Урсулине життя треба шукати. Але саме цей пазл міцно тримається в голові, елементи не губляться, а вчасно стають на своє місце, створюючи картину однієї з найкращих книг мого читацького 2019 року.
    Раджу!!!
  •  
    Життя одне, а доль багато різних 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Скільки разів можна народитися? А скільки разів можна померти?

    Урсулі Тодд випало дивне життя, ні, багато дивних життів. Дівчинка помирала безліч разів, починаючи від самого народження. Щораз нові перешкоди поставали перед її життям, але вона починала його заново, несвідомо коригуючи. Та щостаршою вона ставала, то більш знайомим видавалися Урсулі місця та події. Вона почала змінювати плин життя, свого та інших. Переживши багато смертей, втрат, війну, жінка віднайшла мету свого життя, склала його план на основі всіх попередніх спроб. Та чи вдасться їй? Часу ж довіряти не доводиться.

    Роман надзвичайний. Читаючи про новий початок життя героїні, в мене було відчуття, ніби годинник відмовили назад. Книга заворожує.
    В мені засіло питання, чи всі Урсулині життя були в одному вимірі, а що було з її родиною, коли вона помирала?
    Чи відчували інші ці повтори?
    Читаєш і розумієш - як складно поєднані різні долі та рішення інших людей, кожен новий вибір має свій шлях. Від пункту "народження" до пункту "смерть" одна дорога, але якою різною вона може бути. Тільки нам вирішувати як наповнити її, зробити прямою та короткою, чи звивистою, довгою та яскравою.

    Життя одне. А може, ні
  •  
    Людська реінкарнація. 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Урсула Тодд народжується 11 лютого 1910 року, топиться у морі та помирає.
    Народжується 11 лютого 1910 року, падає з вікна та помирає. Народжується 11 лютого 1910 року...

    Зараз вчені висувають різноманітні теорії того що відбувається після смерті. Про одну з таких написала Кейт Аткінсон, а саме, людська реінкарнація. Ви можете в це вірити, або ж навпаки не вірити, та взнати про це досить цікаво.

    Проживає Урсула життя за життям, і постійно відчуває дежавю. Їй здається що події повторюються. Вона знає відповіді на питання ще до його оголошення.
    Та ми до останньої сторінки не розуміємо що авторка хотіла цим сказати. Зараз поясню що я маю на увазі.

    Книга розділена на юні довоєнні часи головної героїні, та дорослішання під час війни. Попри звичайну оповідь, тут Урсула помирає, і знову народжується. Таким чином сюжет продовжується.
    Як на мене авторка була максимально не зацікавлена в оригінальності такого чудового задуму як людська реінкарнація в лиці англійки. Вона просто розповідає нам історію життя Урсули Тодд, якій на долю випали важкі випробування.
    Роману бракує цілісності. Здається це не роман навіть, а погано написані оповідання.
    Головна героїня взагалі не викликає жодних емоцій. Ніби не погана, але якась ніяка. Її сім‘я - це зграйка невідомих людей, про яких авторка за 500 сторінок не змогла більш менш нормально розказати.
    Імена без персонажів.
    Дії без смислу.

    Це поістину оригінальний задум, що зародившись в голові іншого письменника, зміг би перерости в величну історію.
    Я не можу ставити під сумнів майстерність Кейт Аткінсон, оскільки «Життя за життям» - це перша книга прочитана мною з її бібліографії.
    Але по правді, настільки лінивого письма я давно не зустрічала.
    Маю надію що наступна книга авторки не розчарує.
    Треба ж таки дати Кейт другий час?
  •  
    Життя за життям 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    « - А що, якби ми проживали життя знову і знову, доки нарешті не зробимо все правильно? Правда, було б чудесно?
    - Думаю, це було б стомливо…»
    Теми реінкарнації, особливостей людської пам'яті, існування дежа-вю, подорожі в часі тощо завжди мене цікавили. Анотація книги «Життя за життям» привернула увагу з перших слів! З незрозумілих причин Урсула Тодд приречена знову і знову народжуватися в 1910 році і проживати різні варіації життя. Вона може померти при народженні чи випасти з даху, захворіти чи навіть скоїти самогубство… В кожному наступному житті дівчину переслідують незрозумілі спогади, тривожні дзвіночки… Вона вчиняє незрозумілі їй речі…як виявляється – для того, щоб відвернути небезпеку, яка призвела до смерті в минулому житті. Враховуючи час, в якому судилося жити Урсулі, їй спадає на думку, що життя мільйонів людей було б зовсім іншим – кращим, якщо вбити Адольфа Гітлера. Тож в одному зі своїх втілень вона дружитиме з Євою Браун і скоїть задумане. Та чи врятує це її від подальшого повернення до морозного ранку 1910 року та її чергового народження? Чудово написана книга.
    Окреме дякую видавництву «Наш формат» за неймовірно якісну книгу! Вшита закладка – то любов, тепер автоматично починаю шукати її в інших книгах.
  •  
    Верениця життя 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книжка мені сподобалась найбільше серед інших творів автора, а саме "Руїни Бога" (яка є якби продовженням історії про цю родину) і "За лаштунками в музеї" (яку я читаю зараз). Можливо, тому що її я прочитала першою і потім очікувала від інших книжок такого ж легкого стилю, цікавих стосунків і англійського гумору, але інші історії були вже зовсім не на тому зосереджені (це ні в якому разі не претензія до автора, а скоріше до мене за мої очікування).
    Якщо так призадуматись, то можна дійти до того, що навряд чи в житті Урсули справді було місце містиці. Особисто мені це здалося радше зображенням того самого дивного почуття, яке нас штовхає зробити щось або навпаки не зробити і яке вберігає нас від чогось, про що ми не знаємо, або призводить до катастрофи (як нам лише здається, але насправді все могло бути ще гірше).
    Її родина чимось нагадує мені Кайдашів, але в рази пристойніше, так би мовити по-британському. І така дивакувата родина, де ніхто не кличе батьків мамою й татом і т. д., з'являється в кожній її книжці.
    Словом, це був настільки позитивний досвід першого знайомства з творчістю автора, що я й надалі буду його продовжувати.
  •  
    Дуже дивна книга 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це напевно одна з найдивніших книг, які я прочитала у своєму житті.
    З першої з сторінки стало зрозуміло, що мені нічого не зрозуміло. Автор нас кидає постійно в різні часові проміжки, де у нас начеб-то одна головна героїня, але вона постійно різна.

    Якби я просто перегорнула останню сторінку книги і все, то я б поставила книзі оцінку 1. Тому що я нічого не зрозуміла з написаного.
    Але, коли книга викликає у мене певні питання, я звертаюся до глобальної мережі.
    І ось саме відгуки інших читачів мене знову зацікавили у цій історії. І потрібно було їх почитати до того, як читати книгу.

    Головна героїня книги, Урсула, знову і знову проживає своє життя. І з кожним разом вона здобуває певні навики, уникає токсичних людей, не потрапляє у певні ситуації, які спіткали її у попередньому, "чорновому" варіанті її життя.

    Книга досить складна для сприйняття. І це точно одна з тих книг, які згодом потрібно перечитати, коли забудуться певні моменти.

    Однією з особливостей книги є те, що головна героїня в певний момент свого життя стає подругою Єви Браун, а згодом і Адольф Гітлер з'являється на горизонті.

    Це такий собі фантастичний, історичний роман. Для мене це новий жанр.
  •  
    Життя за життям 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я майже впевнена, що ідея жити своїм життям знову і знову схожа на найгірший кошмар, але хто з нас, принаймні час від часу, не мріяв про таку можливість із задумливим зітханням. Будь ласка, будь ласка, будь ласка, ще лише один шанс знову пережити найкращі моменти і, коли потрібно, зробити інший вибір!!! Але якби кожному з нас насправді було доручено розгадати всі "правильні" та "неправильні" вибори з нашого життя та пережити знову погане з добрим, ми б відмовилися. Принаймні я точно!

    Урсула - звичайна британська дівчина, за винятком того, що вона майже впевнена, що прожила своє життя раніше, можливо, багато-багато разів. Чим старшою вона стає, тим сильнішими стають ці почуття дежу вю, переслідуючи її, як примари вночі. Її передбачення рідко буває кришталево чистим, більше схоже на настрої чи інстинкт. Зроби це. Не роби цього. Втікай. Біжи. Залишся.

    "Життя за життям" починається повільно і невибагливо. Історія дражнить, крокуючи яскравою, мальовничою прогулянкою англійською сільською місцевістю. Але з першої сторінки я була занадто захоплена і мало усвідомлювала, який могутній меседж Аткінсон накладає на мій мозок читача. Тому що, продовжуючи читати, книга набирає сили тяжіння. Знайомство з героями - це не одне коротке життя, а багато-багато життів. Аткінсон нещадна у своїх пошуках справжності.

    Ця історія просякнута історичними деталями до 1950 року. Це воєнна Англія, і хоча історичні деталі незначні, але вони дуже вагомі. Це все таки історія про тихе сімейне життя Урсули, де бувають розбіжності та народження, ревнощі та прощення. Так, здригається земля, коли німецькі бомби, але такі страшні моменти співіснують із суворою звичністю прожитого життя. Вечері, і пікніки, і дні народження, ігри в крикет, і робота, і садівництво, і багато-багато чаю. У цьому романі вимальовуються також гумор, і це робить чудовий контраст із більш серйозними компонентами трагедії та війни.
 
Характеристики Життя за життям
Автор
Кейт Аткінсон
Видавництво
Наш Формат
Мова
Українська
Рік видання
2018
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
504
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7279-69-2
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Життя за життям