Зазирни у мої сни
Паперова книга | Код товару 688204
Yakaboo 4.5/5
Автор
Макс Кідрук
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
528
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
М'яка

Усе про книжку Зазирни у мої сни

На що здатний батько заради порятунку сина, якого поглинає примара, що оселилася у снах?..

Очевидно, на світі немає дитини, яка б не бачила моторошних снів. Але що робити, якщо жах зі сновидіння поступово переповзає в реальне життя? У дворічного Тео під час нескладної операції раптово зупинилося серце. Упродовж тридцяти шести секунд малюк тримався на межі між світом мертвих і живих. А тоді повернувся. Спливло два роки, перш ніж Мирон Белінський зрозумів, що його син повернувся не сам. Щось прийшло разом із Тео: учепилося і прослизнуло у свідомість, поки хлопчак перебував по той бік лінії, яку більшість із нас перетинає лиш один раз. У відчайдушних намаганнях урятувати сина Мирон виїжджає до Америки, де найновіші досягнення нейротехнологій дають змогу зазирнути в людський сон. Він не здогадується, що бажання допомогти веде до катастрофи, адже найгірше почнеться, щойно той, хто оселився у снах маленького Тео, збагне, що за ним спостерігають.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Макс Кідрук
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
528
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
М'яка
Рецензії
  •  
    Дуже цікава книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо чесно, то я не знала, чого чекати від цієї книги. Вона доволі велика за обсягом, і я боялась, що книга мені не сподобається. Та все сталося з точністю навпаки. Історія настільки цікава, що я не могла від неї відірватись годинами, забуваючи про те, що вже давно час йти спати.

    З перших сторінок я зрозуміла, що історія ця не зі звичайних; відразу відчувається щось містичне, але не розумієш, що саме. Розповідь йде про, нібито, звичайну українську родину, але згодом стає зрозуміло, що з сином Мирона і Єви щось не так. Після не зовсім вдалої операції хлопець якось перемінився, з ним почали відбуватись дивні речі, та й з усіма членами родини теж.

    Для мене, як для поціновувача класики, манера написання виявилась незвичною, бо книга створена "по-сучасному". Це найбільш помітно в діалогах. Та історія ж ця про сучасний світ, то й написано має бути в цій же манері. Зрештою, я звикла до цього і продовжувала насолоджуватись читанням.

    Не можу сказати, що "Зазирни у мої сни" сподобається всім. Так не буває. Та все ж я б порадила прочитати її багатьом своїм знайомим, бо вона мене зачепила. Але це виключно моя думка, прочитайте і складіть свою власну.
  •  
    Рецензія на чудову книгу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вперше я познайомилась з Максом Кідруком, коли прочитала його книгу "Зазирни у мої".
    Почавши читати я подумала, що ця книга не цікава і що я даремно її купила. Але я все таки продовжила її читати і ніколи про це не пошкодую.
    Прочитавши перший розділ, книга стає дуже цікавою, неможливо відірвати погляду від прочитання.
    Книга настільки цікава, що важко вже передати словами, це потрібно просто прочитати.
    Сюжет надзвичайно захоплюючий, кінець просто нереальний. Історія дуже заплутана, і щоб все зрозуміти, потрібно читати з насолодою і до кінця.
    Я залишилась в захваті від цієї книги.
    Звісно, у цій книзі є свої недоліки, але в кінці все забувається.
    Як для першої книги, яку я прочитала у Кідрука, вона стала у мене однією з улюблених.
    Це той випадок коли хочеться перечитати книгу, але починаючи із 2 частини.
    В книзі розповідається про хлопчика Тео. При не складній операції у нього раптово зупинилось серце . Упродовж 36 с малюк тримався між світами мертвих і живих. А тоді повернувся, але повернувся не сам.
    Книгу "Зазирни у мої сни" Кідрука порівнюють із творами Кінга. Його називають Українським Стівеном Кінгом.
    Загалом, купуйте книгу, якщо вам подобається такий жанр, не пошкодуєте.
Купити - Зазирни у мої сни
Зазирни у мої сни
165 грн
Відправлення з
01.11.2021
 
Інформація про автора
Макс Кідрук
Макс Кідрук

Макс Кідрук - молодий український мандрівник і письменник. Народився 1 квітня в Рівному. Закінчив Рівненський університет за фахом інженер-енергетик. Працював у Києві інженером, менеджером, паралельно вивчаючи програмування, 3D-графіку та CAD-системи. Отримавши міжнародний грант, відправився в Стокгольм, де вступив до найбільшого технологічного університету Європи - Королівський технологічний інст...

Детальніше

Рецензії Зазирни у мої сни

4.5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Дуже цікава книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо чесно, то я не знала, чого чекати від цієї книги. Вона доволі велика за обсягом, і я боялась, що книга мені не сподобається. Та все сталося з точністю навпаки. Історія настільки цікава, що я не могла від неї відірватись годинами, забуваючи про те, що вже давно час йти спати.

    З перших сторінок я зрозуміла, що історія ця не зі звичайних; відразу відчувається щось містичне, але не розумієш, що саме. Розповідь йде про, нібито, звичайну українську родину, але згодом стає зрозуміло, що з сином Мирона і Єви щось не так. Після не зовсім вдалої операції хлопець якось перемінився, з ним почали відбуватись дивні речі, та й з усіма членами родини теж.

    Для мене, як для поціновувача класики, манера написання виявилась незвичною, бо книга створена "по-сучасному". Це найбільш помітно в діалогах. Та історія ж ця про сучасний світ, то й написано має бути в цій же манері. Зрештою, я звикла до цього і продовжувала насолоджуватись читанням.

    Не можу сказати, що "Зазирни у мої сни" сподобається всім. Так не буває. Та все ж я б порадила прочитати її багатьом своїм знайомим, бо вона мене зачепила. Але це виключно моя думка, прочитайте і складіть свою власну.
  •  
    Рецензія на чудову книгу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вперше я познайомилась з Максом Кідруком, коли прочитала його книгу "Зазирни у мої".
    Почавши читати я подумала, що ця книга не цікава і що я даремно її купила. Але я все таки продовжила її читати і ніколи про це не пошкодую.
    Прочитавши перший розділ, книга стає дуже цікавою, неможливо відірвати погляду від прочитання.
    Книга настільки цікава, що важко вже передати словами, це потрібно просто прочитати.
    Сюжет надзвичайно захоплюючий, кінець просто нереальний. Історія дуже заплутана, і щоб все зрозуміти, потрібно читати з насолодою і до кінця.
    Я залишилась в захваті від цієї книги.
    Звісно, у цій книзі є свої недоліки, але в кінці все забувається.
    Як для першої книги, яку я прочитала у Кідрука, вона стала у мене однією з улюблених.
    Це той випадок коли хочеться перечитати книгу, але починаючи із 2 частини.
    В книзі розповідається про хлопчика Тео. При не складній операції у нього раптово зупинилось серце . Упродовж 36 с малюк тримався між світами мертвих і живих. А тоді повернувся, але повернувся не сам.
    Книгу "Зазирни у мої сни" Кідрука порівнюють із творами Кінга. Його називають Українським Стівеном Кінгом.
    Загалом, купуйте книгу, якщо вам подобається такий жанр, не пошкодуєте.
  •  
    Неможливо осягнути 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Романи Кідрука - це любов! При тому багатопланова любов : наука, фантастика, горрор і трішки психології.
    Цей роман мені було найважче читати, бо як мама, я перебрала весь той острах і переживання з книжки. Книга написана на стільки реалістично, що склалось враження, що я не читаю роман, а просто на просто переживаю його, ніби все це зі мною насправді!
    Всі ті переживання батька за свого сина, це реальні почуття батьків. Кожен тато чи мама буде боротися за своє дитя до останнього, буде робити все аби дитина мала спокій та нормальне життя.
    Сюжет надзвичайно цікавий та напружений. І вже коли ніби ти думаєш, що все налагодилось...все починається з початку та з більшими обертами. Ця містика: розлади сну зв’язані з нічними кошмарами, потойбічні сили - змушували відкладати книгу та переводити подих.
    Одним словом, поки я до читала цю книгу до кінця, я думала що посивію чи отримаю серцевий напад. Це саме та книга, яка створена для вибуху ваших мізків.
    Моя цитата для душі на цей рік, як раз із цього роману :"Не втримуй у серці те, для чого там немає місця"
  •  
    Ця книжка раз і на все життя, але навряд для преречитування 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо ви тягнетесь до цієї книжки в сподіванні хорошої містики, паралельних світах, привидів, чи ще чогось, то маю вам сказати, що містика тут займає приблизно 25% книжки, тобто вона є і це дійсно хороша містика, але нею тут не пояснюється усе на світі й таке інше. І велика шана головному герою, що він не побіг до ворожо, бо такі проблеми вони навряд чи вирішують.

    Мені надзвичайно сподобався стиль автора, він пише так, що ви з легкістю переносите цю історію в реалії власної квартири, адже маже з кожним траплявся кредит, якась наче простенька операція, проте з певним ризиком, і якісь дивні сни. Книжка добре розуміє свого читача тож, коли починаються якісь складні пояснення якихось складних технологій і ви почуваєте себе останнім дурнем таким самим дурнем почуває себе і головний персонаж. У книзі є певний екшн, однак вона і не перенасичена ним. Так сталося, що я приблизно на місяць мала закинути книжку, але, повернувшись до неї, я пам'ятала кожного героя, кожну подію, що призвела до цього, і таке інше.

    Я малювала собі в голові десь зо три фінали цієї історії, але виявилось, що вони були аж занадто хеппі ендними (хоча спойлер: вони були далекі від цього).

    P. S. Там перед змістом є список пісень для читання, загляніть туди, а не як я лише коли прочитаєте книжку до кінця...
  •  
    Ще одна книжка улюбленого автора 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    У мене ніколи не було улюблених письменник, були книжки, які я любила, але від цього їхні автори не ставали улюбленими. Але Макс Кідрук таким став, це єдиний автор, якого я прочитала всі книжки. І нехай мені вибачать Жадан, Шкляр, Люко Дашвар та ін., але Кідрук – це дійсно найкращий письменник України.
    Зазирни у мої сни – це черговий техно-трилер. Маленькому хлопчику роблять операцію і раптом його серце зупиняється на пів хвилини, а тоді так само раптово запускається. Спершу усе іде наче нормально, але потім стається щось дивне. В дитину, наче, щось вселилось і починає ним управляти.
    Усі твори Кідрука завжди настільки захопливі, що просто нереально відірватись. Читаючи його книжки, важко усвідомити де закінчується реальність і починається вигадка. Все виглядає дуже реалістично.
    У ЗУМС є і свої мінуси. Тут книжка розділена на дві частини: в першій розповідається про сімейне життя героїв, а в другій починається якраз весь трилер. Було б краще, якби ці два аспекти були вперемішку, щоб соціалка і трилер не виснажували, а одне доповнювало інше. Наприклад, як в «Жорстокому небі».
    Зазирни у мої сни трохи поступається іншим книжкам Кідрука, але це не означає, що вона погана, її все ж варто прочитати. Але якщо це ваше перше знайомство з даним автором, то раджу спершу взяти «Бота».
  •  
    Моторошно, пронизливо, захоплююче. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це другий роман Макса Кідрука, який я прочитала, і хочу сказати, що автор мене зовсім не розчарував, і не змусив перестати захоплюватися його творчістю після першого знайомства з ним.

    Ця історія поступово набирає обертів, вона моторошна тим, що спочатку не відбувається нічого страшного, однак постійна гнітюча атмосфера невідворотної катастрофи тяжіє над читачем і змушує читати, завмираючи на кожному реченні й очікуючи якогось повороту.

    Сюжет розгортається навколо зовсім маленького хлопчика, і майстерно створити горрор, поставивши в центр сюжету дитину – це досить влучний варіант. Згадайте те ж «Сяйво» Кінга. Макс Кідрук взяв за основу сюжету психічні процеси людини, таїнство сну та приправив крапелькою містики – і вийшов надзвичайно цікавий, виважений, логічний трилер, ба навіть горрор. Зізнаюся, у деяких моментах мені дійсно ставало страшно, особливо коли я читала вночі в тихій квартирі.

    Однак кінцівка, на мою думку, була занадто гірка та жорстока. Мені було дуже шкода кожного персонажа, і я ще довго ходила під враженням і перетравлювала все прочитане. Тим не менш, я раджу прочитати цей роман кожному, хто знайомиться із творчістю Макса Кідрука.
  •  
    Ідеальний тюхтій Мирон Белінський 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи знаєте ви… гм… як пукає англійська королева? А от Теодор Миронович Белінський, а для своїх просто Тео, знає. А ще він знає дещо, чого волів би не знати ні він сам, ні йог батько Мирон Белінський — головний герой роману Макса Кідрука «Зазирни у мої сни».
    Хоча Мирон взагалі волів би нічого не знати і нічого не вирішувати. Всі важливі рішення за нього приймають жінки — авторитарна мама і амбітна дружина, а він лише покірно виконує їх настанови. А якщо можна уникнути відповідальності — він обов’язково це зробить. Мирон навіть з майбутньою дружиною не відважився б ніколи заговорити, якби вона сама не впала йому до рук. А далі все просто: збудився — оженився. Коли народився син, Мирон став на диво ідеальним батьком. Він пестливо називає малого комашкою, згодом кличе чемпіоном і не жаліє грошей на іграшки.

    «Зазирни у мої сни» — принаймні перша частина роману — це своєрідний каталог сучасних дитячих іграшок для хлопчиків. Тож якщо ви маєте купити племіннику подарунок, але не уявляєте, чим граються сучасні діти, сміливо замовляйте щось із згаданого у романі — не прогадаєте.

    Незважаючи на те, що життєва тактика Мирона — ховати голову у пісок, він однак, справляє враження ідеального чоловіка і батька. Інший би вже на його місці покинув дружину з дивакуватою дитиною, обравши спокій, а Мирон стає для малого цілим світом. Хоча, може таким чином він лише намагається спокутувати провину перед малим, адже саме через небажання вирішувати проблеми трапилося те, що трапилося.

    Ретельно добираючи імена героям, автор наче підказує читачеві, хто є хто, обравши для дружини Мирона прізвище Лауда, дуже співзвучне імені Іуда, хоча сам герой, попри все що сталося, намагається її виправдати. Але суто по-чоловічому: «Нас поєднувало багато хорошого. Наприклад, секс». Що ж, принаймні це чесно, і сучасним дівчатам більше не доведеться вірити у міфічний шлях до чоловічого серця транзитом через шлунок. «Я не забуду той день, коли вперше притиснув до себе її оголене тіло», — без вагань видає індульгенцію зрадниці-дружині Мирон.

    Мабуть раптова поява мексиканських наркодилерів у романі якогось іншого українського письменника могла б мати недолугий та фантасмагоричний вигляд, але у Кідрука ці люди цілком органічні. Все ж таки дається взнаки мандрівне минуле забутими стежками Південної Америки. Загалом, Кідрук-фантастик такий же дотепний, захоплюючий і непередбачуваний, як і Кідрук-мандрівник.

    Єдине, що йому не вдалося, — це налякати читача в моїй особі до мурах, які без кінця гасали по тілу головного героя Мирона Белінського. Тож порівнювати письменника зі Стівеном Кінгом немає підстав — хоча, прочитавши анотацію, такі паралелі справді були проведені курсивом.

    Але письменнику вдається майже весь час тримати читача в напрузі, змушуючи уважно стежити за подіями — це саме та книга, читаючи яку, обов’язково хочеться зазирнути в кінець. Непереборне бажання дізнатися, чим же все скінчиться, в мене з’явилося вже десь на сотій сторінці. І на середині роману я таки не втрималася, про що зовсім не пошкодувала — навіть знаючи фінал, хочеться дізнатися про все, що тому передувало. А коли закриваєш прочитану книгу, її герої ще довго будуть зазирати в твої сни.

    Ось тільки перелік музичних творів, ретельно складений автором та рекомендований для прослуховування під час читання, варто було б розмістити на самому початку книги, а не в кінці. Бо коли я його побачила, книга була вже майже прочитана. Що ж — наступного разу буду перечитувати під музику. Сподіваюсь, до того часу хтось зведе ті 27 треків до купи і дасть в мережі посилання.
  •  
    Кідрук вже не той:) 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вчора мені залишалось дочитати кілька десятків сторінок. І, коли коліжанка спитала, чи сподобалась книга, я не змогла дати якоїсь однозначної відповіді. Перегорнувши останню сторінку, все ж скажу:

    "ЗУМС" мені не сподобалась.

    Це друге моє знайомство з творчістю Макса Кідрука. Раніше був "Бот". І він став немовби ковтком свіжого повітря серед злегка зацвилої української літератури, де тільки тепер почало з'являтись якесь нове життя. Захопливі технології і містика, яку цілком можна пояснити науково, — я насолоджувалась нею.

    Тому, звісно, мала певні сподівання щодо "ЗУМС". Як без цього?

    Першим розчаруванням стала спіритуальна ідея-двигун сюжету. Це ж Кідрук! Кідрук — це наука! А тут щось з "Битви екстрасенсів" і "Надприродного" прибігло. Ну, і біс з ним.

    Але далі було більше. Я страшенно не люблю, коли автори мучать дітей. Для всіляких халеп є дорослі персонажі. Багато дорослих персонажів, яких можна терзати, як завгодно. Отак.

    Не спойлеритиму. Та, як на мене, фінал аж надто жорстокий. Я, звісно, не фанатка геппіендів, але й не люблю, коли за останньою крапкою ховається тільки купка попелу.

    Десь я бачила, що Кідрука порівнюють з Кінгом. Так от "ЗУМС" — це таки Кінг. Штибу "Країни розваг", але краще вичитаний, ніж звичайно у "КСД". Тих два з половиною вечори, поки читала "ЗУМС" постійно чекала на появу якого-небудь Ходжеса або клоуна Пеннівайза. Із мороку сну вийшов Аймонт — достатньо моторошний персонаж, але геть розмитий. Таким же затертим вийшло і завершення. Шкода.
  •  
    А що до вас приходить вночі?
    В житті кожного з нас бувають як білі, так і чорні полоси. І іноді ми, зрумівши це, стаємо на сторону примирення з нашою бідою і спостерігаємо, поки, нарешті, та чорна полоса зміниться білою. Зазвичай так і трапляється. Та не в цьому випадку...

    Мирон Белінський також потрапляє в скруту, з його сином коїться щось не зрозуміле, лікарі не можуть встановити точного діагнозу - в той час, як одні приписують синочку Тео пігулки, інші категорично заперечують і говорять, що дитина абсолютно здорова. Та хто з них правий? Та це не єдина проблема. Ще є кредит, інфляція і напружені стосунки в сім'ї. Здається, гірше вже бути просто не може, Мирон ніби стоїть ногами на дні, на самому дні ями невдач. Та тут дно тріщить і він з шаленою швидкістю влітає ще нижче, в прірву. Виявляється, може бути значно, в рази гірше...

    На даний момент, це трилер, який мені найбільш до вподоби з всіх, які написав автор. Сюжет динамічний, цікавий розвиток. На щастя, нема перенасичення подій, яке було в "Боті" і технічної сухості з "Жорстокого неба". Твір набагато краще збалансований, завдяки чому читабельність дуже зросла. Перша і друга частини пролетіли на ура, далі невеличка заминка, але кінцівка знову повернула мої симпатію до цього твору. Всім, хто ще сумнівався, чи читати, з впевненістю кажу: так, і то чимшвидше. Таку гаму емоцій, яку ви відчуєте від цього твору, важко знайти в одній книзі.

    Моя оцінка: 9/10
  •  
    А Ви готові зазирнути в чужі сни?
    З перших сторінок роману Макса Кідрука ви потрапляєте у стрімкий вир карколомним подій. Хлопчик Тео – зовсім маленький, проте під час операції, коли відбулась дивна зупинки серця – з ним коїться щось незвичайне.
    Рівне. Ласкаво просимо прогулятись його вуличками, опинитись у звичайній квартирі на Грушевського, пройтись проспектом Миру та зазирнути за лаштунки кол-центру в комплексі “Manhattan City HalІ». Звичайне місто, звичайна українська родина, яка викручується як може на середньостатистичну зарплату, пов'язла в кредитах та інфляції 2014-2015 років. Проте тут відбуваються незвичайні, навіть містичні події. У сина Тео, під час, здавалося, нескладної операції несподівано зупинилося серце. Близько хвилини малюк перебував у стані клінічної смерті. І замість того щоб тішитися, адже, все найгірше позаду, доля приготувала надприродні сюрпризи. Після цього випадку хлопчик почав дивно поводитися, відправляти листи-попередження щодо міжнародних терористичних загроз, старждати від нічних жахіть. Що з ним? Неймовірний дар чи страшне прокляття? Незвичані здібності малого загрожують безпеці родини. Та це пів біди. Як допомогти єдиній дитині, вирвати його з полону надприродних перепетій? Мирон, батько Тео, ладен піти на все, аби врятувати сина від страждань…
    Читається на одному подиху. Легко, динамічно, захоплююче. До останньої сторінки неможливо відірватись. Але сказати, чи книга подобалась, мені важко. Дуже протилежні почуття вона викликає. І фінал точно не такий, як очікуєш. Це, на мою думку, найбільший мінус книга. Міг би Кідрук завершити по-іншому.
  •  
    Макс Кідрук уміє лякати!
    Побачивши цю книгу в переліку претендентів на звання "Книга року ВВС - 2016", вирішила обов'язково прочитати, бо вже багато хорошого чула про творчість Кідрука. Дуже рада, що так і зробила!
    Я люблю гостросюжетні твори, та досі читала переважно закордонних авторів. Мені вже давно здається, що в Україні мало пишуть у подібних жанрах, а якщо й пишуть, то не дуже добре...
    Макс Кідрук став для мене просто відкриттям в українській літературі! Його захоплюючий роман "Зазирни у мої сни" - це водночас і трилер, і жахи, і містика, і детектив. Тут йдеться і про зрозумілі кожному українцю життєві проблеми, і про розслідування гучної справи американськими спецслужбами, і про наукове дослідження підсвідомості та снів людини... І все це майстерно поєднано абсолютно цілісним текстом та де-не-де розбавлено гумором. Ось як, наприклад, письменник описує процес вибору імені для новонародженої дитини головного героя:

    "Жанна Валеріївна - яка не мала ні статків, ні статусу, але поводилася так, наче все життя грала в гольф на найдорожчих курортах, чий чоловік, Лаврентій Романович, був звичайним далекобійником, обожнював у перервах між рейсами напиватися та щедро оббльовувати ліфт, сходи та ґанок свого під'їзду, - наполягала на імені Фабіан."

    Та не буду цим вводити вас в оману - "Зазирни у мої сни" насправді перша книга українського письменника, від якої у мене мурахи бігали по спині. Макс Кідрук уміє лякати. Авторський стиль мені припав до душі, тож буду читати й інші його твори. І взагалі порадувало мене те, що й в Україні є класні письменники, які створюють гостросюжетну літературу на достойному рівні.
  •  
    Неможливе
    «Зазирни у мої сни» – гостросюжетний драматичний роман відомого українського письменника Макса Кідрука. Найочікуваний технотрилер 2016 року в Україні, з елементами містики і жахів, з подіями, що важко пояснити, які здаються незбагненними і неймовірним для людського розуміння.
    П’ятирічний хлопчик Теодор під час складної операції переносить коротку клінічну смерть. Після одужання, батько Мирон Белінський, помічає в сина дивні зміни у поведінці та нові надприродні здібності. Тео бачить тривожні сни і прокидається у несамовитих криках, «щось» турбує по ночах. І це не просто жахливі сни, «щось» намагається керувати ним через сон. З часом хлопчик повністю потрапляє під його вплив, слухняно виконуючи всі вказівки. Під час дослідження снів Тео в інституті вивчення мозку в США, «щось» зі снів дитини усвідомлює, що за ним стежать і починає непередбачувано агресивно діяти.
    У романі є зрада і помста, відчай і безвихідь, багато загадок, неймовірні явища і моторошні сцени, боротьба з неможливим за право на життя. Цікаво описані приклади сучасних наукових досягнень і дослідження у сфері розкодування нервових імпульсів головного мозку, що дає змогу візуально відтворити те, що бачить людина на реальність і у снах. На жаль, не сама вдала книга улюбленого автора, хоча роман цікавий, динамічний, непередбачуваний і достатньо страшний, але кінцівка роману… Хто прочитає, мене зрозуміє.
  •  
    Український триллер
    Дуже люблю фільми-триллери про сни, різні психологічні явища, гіпноз, психіатрію. Цього разу вирішила ще й книгу почитати. Ще й українского автора! Це для мене було щось новеньке.
    Написана книга легкою, гарною мовою. У автора чудове почуття гумору, це мені дуже сподобалося, було багато кумедних моментів, іронії, сарказму.
    Але я не люблю книг, де автор, як кажуть, перемудрив. Напочатку була цікава розповідь про звичайну українську сім'ю, їхні фінансові труднощі, стосунки, рутину.
    Коли почалася розповідь про незвичайного хлопчика Теодора, про його дивну поведінку, проблеми зі здоров'ям, несподівані напади, зав'язалася інтрига. Хотілося читати і читати, дізнатися, що буде далі.
    Але коли почалося про ФБР, наркокартелі, досліди в університеті США, читати було уже не дуже цікаво. Очікувала гостріших емоцій, хотілося б більше триллеру, закрученого сюжету.
    Перечитувати знову не буду точно. Знайомство з книгами автора продовжувати поки не хочу. Заради різноманітності можна почитати, а можна й не читати...
  •  
    Динамічна та вражаюча історія
    Одна з найпопулярніших книг автора Макса Кідрука «Зазирни у мої сни» розповідає про звичайне хірургічне втручання задля видалення новоутворення у маленького пацієнта. Під час операції трапляється форс мажорна ситуація – серце малюка зупиняється на деякий час, а повернувшись до життя він уже не сам. Після зав’язки починається справжня динамічна історія від якої стає справжні моторошно. Батькам дитини доведеться пройти через велику кількість випробувань в тому числі на міцність подружнього зв’язку. Дуже цікавим є те, що автор відкриває фінал книги на самому початку, адже Макс Кідрук розкривши всі карти ще сильніше приковує увагу читача. Без перебільшення майже на кожній сторінці автор дивує та шокує. Трилер переповнений несподіваними поворотами сюжету: в книзі є наркодилери, служби розслідування, і навіть надчутливі нові технології, які можуть зазирати у сни. Книга не відпускає від початку до останньої сторінки. Кідрук вражає не тільки сюжетом, а й мовою написання. Книга читається легко та дуже швидко. Оформлення книги дуже гарне, папір кремового кольору. Один з найкращих українських авторів, тому рекомендую книгу всім!
  •  
    СадомазоСОН 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Эта книга оказалась на полке у моей дочери (12 лет). По названию мне стало интересно, что ж это за книжечка делает у нее? Чтение увлекло, хотя ненормативная лексика- напрягала. Сюжет интересен, много закрутов...но отвлекала уж сильно навязчивая детализация, как по мне, ненужных фактов, описаний, деталей..приходилось просто пропускать. Я мама двоих детей, и эти опыты и разные причуды с бедным Тео накатывали слезы, и просто издевательство над малышом.....но понимаешь,что это вымысел и иначе не было б сюжета...
    Система штучного интеллекта и нейросети - это сейчас в струе, так же и кластерный анализ частично был описан. Бесспорно, автор провел колоссальную работу......спасибо ему!!
    Хорошо показана украинская система всего (полиции, ментальности, политики, здравохранения), и опять америкосы у руля, "спроможні" проводить исследования и подставить крепкое плечо.
    Сложновато было уловить мысль, так как автор иногда перескакивал с оной темы на другую, с одних воспоминаний в реальность...при чтении постоянно находишься в напряжении, что б не упустить сюжетную линию, иногда реально по телу была дрожь после прочитанного.
    НО,НО своей дочери я запретила читать эту книгу, это не по ее возрасту, в лет 16-17? можно начать.

    Осадок остался негативный...надеялась на счастливый конец...а вышло как всегда, разочарована......
  •  
    Український Дін Кунц
    Ця книга потрапила до моїх рук у вихідний день, який я мала намір провести у ліжку - гарне рішення, бо від цієї історії мені не хотілося відволікатися ні на хвильку. Як у старі добрі дитячі часи я за ніч читала книги Діна Кунца, так і "Зазирни у мої сни" (більш 500 сторінок) була прочитана за день. Мене давно так не захоплювала ніяка книга. Тобто є різні за необхідним часом до осмислення книги - і це чудово, ця книга просто "поїдається", мабуть, через влучну мову автора.
    Напевно, цей роман було б добре екранізувати: історія починається у готельному вікні, з якого от-от має намір стрибнути головний герой. Які події привели його сюди? Клубок починає розмотуватись з самого дитинства героя і детально зупиняється на останніх сімейних роках його життя, коли його син починає дуже дивно себе поводити. Завжди захоплювалася авторами, які вміють тільки-но словами нагнітати атмосферу краще, ніж у кінострічках.
    Я не знайома з іншими роботами Макса Кідрука, але наразі точно розумію, що буду знайомитися з ним надалі.
  •  
    Захопливо та вражаюче
    Це моє перше знайомство з творчість автора. При знайомстві людей перше враження має колосальний вплив. Так і з книгами, прочитала "Зазирни у мої сни" і тепер не зупинюсь допоки не прочитаю усі його книги.
    Чи може людина покінчити життя самогубством через сновидіння? Дивина. Через зламане життя, безвихідь, нещасливе кохання - так, а от через сновидіння - абсурд. Та коли ти уже не ти, а твої сновидіння виринають назовні і керують твоєю свідомістю погляди на життя змінюються.
    Дворічному Тео роблять нескладну операцію під час якої у нього зупиняється серце. 36 секунд - проміжок часу який змінив усе. через два роки тато Тео - Мирон Боянівський розуміє, що шлях з потойбіччя під час операції хлопчик пройшов не сам, хтось вловив його сина за руку і тепер знаходить в його свідомості. Моторошні сни, лунатизм, невидимий дорослий друг і це лише початок.
    Насамперед книга про стосунки, про сина та батька. В житті рідко можна натрапити на випадки, коли татусі приділяють більше уваги дітям за мам і справа тут зовсім не в тому, хто перебуває в декреті.
    Автор описує найменші деталі: вулиці, інтер"єр. І не забувайте, що більшість з них реальна. Герої книги ходять по вулицях які насправді існують, технології використані в сюжеті теж реальні, лише трішки вдосконалені уявою автора.
    Стосунки батьків Тео, Єви та Мирона описані досить детально, наче це ваші сусіди чи давні друзі, під час читання ви вже вивчаєте їхні звички, можете прогнозувати їхній наступний крок та краще розумієте їхні стосунки. Погодьтесь, така манера написання додає читачеві азарту, дає змогу "прожити" книгу.
    Моментами було лячно, бігали по тілу мурашки, але беззаперечно час проведений з цією книгою не втрачений даремно.
    Рекомендую любителям гостросюжетних трилерів, а сама біжу читати інші його книги.
  •  
    драматичний технотрилер
    «Зазирни у мої сни» - перша прочитана мною книга даного автора з незаїждженою сюжетною лінією. Роман у жанрі драматичного технотрилера.
    Особисто в мене склалося враження, що Макс Кідрук – це український Ден Браун, який дивує захоплюючим сюжетом та тримає в напрузі до останньої сторінки.
    Приємно знати, що нинішні українські письменники є не менш талановитими.
    Книга читається легко, змушує відсторонитись від реальності, інколи здавалось, що в мої нутрощі накачали інертного газу, це притуплювало можливість концентруватися на реальності, це відчуття з`являлось після кожної прочитаної сторінки. Навіть заплутані наукові дослідження давали змогу усвідомити прочитане, оскільки автор доволі вміло нівелює поняттями.
    В цій книзі є все, і містика, і агенти ФБР, і багато сімейної драми, але кінець був досить важкий, змусив мої очі стати скляними.
    На що здатний батько заради порятунку сина,яким володіє примара, що оселилась в його свідомості і снах? Батьку сина прийдеться шукати відповіді на ці та інші питання самому.
    Трішки нервувала велика кількість згаданих брендів, чомусь складалося враження хорошо оплаченої реклами, але тим не менш, динаміка сюжету не порушилась.
  •  
    Моторошні сни
    Цікавий трилер, але як на мене, з несподіваним жорстоким закінченням.
    Автор висвітлив три основні теми в книзі. Перша відносини між батьком і сином. Друга відносини в сім"ї. Третя як наші сни впливають на свідомість і життя.
    Непритаманні в моєму житті холодні відносини між мамою і сином, а аж надто теплі і розуміючі відносини між батьком та сином. В книзі все навпаки і дуже щиро. Мирон уважний тато, який цікавиться вподобаннями сина, звертає на поведінку, здоров"я малого. Після невеличкої операції, в якій син пережив клінічну кому, почали Теодора турбувати нічні жахіття. Сама дуже боюсь нічних кошмарів, від яких прокидаєшся і серце виривається з грудей. Не уявляю, що відчуває дитина, коли таємнича істота починає маніпулювати, та й впринципі стає володарем твоєї свідомості.
    Не хочу спойлерити текст, так як книга не відпускає до останньої сторінки. Але чому саме батько став міцною опорою, а мати до кінця не відчула свій материнський інстинкт? Невже не хотілось разом з Мироном рятувати маленького синочка Теодора. Невже настільки можна поринути в життя наповнене веселощами, роботу, забувши про сім"ю?
    Після прочитання книги лишився осад і сум. Не такого я чекала закінчення, не змогла я усвідомити що все кінець, історія завершилась.
  •  
    На ніч не читати!
    Кожному з нас сняться сни: як хороші, так і погані. Але я вас запевняю, що такі сни, які бачив головний герой герой книги Макса Кідрука "Зазирни у мої сни", вам не доводилось бачити ніколи.
    Під час нескладної операції у дворічного Тео зупинилося серце. Аж 36 секунд малюк перебував на межі життя і смерті, та все ж повернувся до світу живих. Здавалося б, тепер з хлопчиком має бути все добре. Але згодом Мирон, батько, помічає дивну поведінку сина. Спочатку малому починають снитися жахіття, від яких він прокидається з криком. Потім хлопчак починає ніби "зависати", дивлячись в одну точку, на декілька хвилин, а одного разу навіть падає в конвульсіях. Перелякані батьки показують сина найдосвідченішим лікарям міста. Всі вони в один голос твердять: "Еілепсія!". Та Мирону все ніяк не давали спокою лячні, майже тваринні крики сина ночами. А згодом, Тео, не знаючи навіть української кирилиці, виводить маркером на дзеркалі кострубаті букви англійською. Хто поселився у свідомості маленького Теодора? Чи вдасться головним героєм позбутися надокучливого "друга" Тео?
    Просто неймовірна, навіть трохи лячна історія від талановитого українського письменника, яка поглине з перших сторінок.
  •  
    Перегляд кошмарів
    Найліпшим для людини є сон, бо щоб вона не робила, а все покидає, щоб поринути у сновидіння. Це істина з української народної казки. Але що ж робити, коли людина бачить жахіття під час сну? Ба більше – маленька дитина? Давайте розберемося.
    Дворічний хлопчик після операції пережив клінічну смерть, але повернувся в світ живих. Після цього дитина починає вночі несамовито кричати, бачити погані сновидіння, а згодом робити неймовірні речі уві сні. Все було б добре, якби, на мою думку, батько не переконував себе й дружину, що все гаразд, а показав би сина лікарю раніше. Хоч діти і є копією батьків, та все одно вони не ідентичні, а індивідуальні, тож треба це враховувати.
    Роман сучасного українського письменника Макса Кідрука "Зазирни у мої сни" написаний дуже добре. Справляє враження, яке посилюється тим, що я сам є батьком маленького хлопчика, тож переживання та емоції під час прочитання подвоюються. Дехто порівнює Кідрука із Стівеном Кінгом. Цього робити не варто, просто насолоджуйтесь читанням.
  •  
    Раджу!
    Макс Кідрук "Зазирни в мої сни"
    Буває так, що книжка спочатку довго шукається по знайомих, потім зо два роки пилиться на поличці, періодично пишуться вибачення за те, що так довго тримаєш її у себе; запитуєш, чи не треба терміново повертати, з полегшенням зітхаєш, коли кажуть, що не горить, набирайся натхнення на читання... А потім раз-і ти вже з нею їси, спиш, їдеш, вчишся, миєшся, живеш...
    Хоч починалося читання важкувато. В орендованій львівській квартирі, у вікна якої ніколи не заглядало сонце і вони самі бачили лише стіни та вікна інших квартир і клаптик неба, ця книга ніби стала повноправним господарем. Вона визначала спектр емоцій, керувала плинністю звичних побутових процесів, розставляла пріоритети.
    Мені вперше було по-справжньому страшно. Я була не читачем, я була мамою. І все, що відбувалося в книзі, відбувалося ніби насправді. Події на даху готеля й досі згадуються із жахом...
    Це важка книга. Кідрук вміє зачепити за живе. Навіть його прогнозованість, що все буде таки зле і щасливого фіналу сподіватися марно, не зменшує напруги.
    Я її прочитала вчасно і тому раджу!
  •  
    Одна з моїх улюблених книг Кідрука
    Я читала "Зазирни у мої сни" двічі. І обидва рази книга мене шокувала.

    Це історія про звичайну рівненську родину: тато, мама і маленький син. Живуть вони добре, поки Тео (синові) не потрібно робити операцію. Лікарі обіцяють, що все пройде окей, але в процесі в них виникають певні проблеми і в хлопчика зупиняється серце. Ненадовго. Але зупиняється.

    Та лікарі рятують маленького Тео. Він здоровий повертається додому і життя в сім'ї знову стає спокійним та розмірений. Але ненадовго. Бо після операції Тео трохи змінився. Не в найкращу сторону, м'яко кажучи.

    "Зазирни у мої сни" - це неймовірно динамічний та кінематографічний роман. Під час читання я прям уявляла собі фільм, який би могли зняти за книгою. Бо в ній є все: і горор, і містика, і наука, і гумор, і сімейні стосунки, і соціалка. Це мабуть перша книга Кідрука, в якій він поступово починає перехід до гостро-соціального жанру. В романі автор описує українські реалії: курс долара, кредити, ціни, медицину і тд.

    "Зазирни у мої сни" - це реально крута книга! Насиченість та динамічність анітрохи не обтяжують її. Бо попри велику кількість подій, історія залишається цілісною та цікавою.

    Можу радити цей роман всім фанатам Макса Кідрука. А також і тим, хто із творчістю письменника тільки знайомиться.
  •  
    непогана книга про сни
    Я чомусь дуже боялася читати цей роман, мені він вважався моторошним і анотація до нього ну досить гнітюча і навіть страшна. Але роман не в дусі КІнга,"Доки світло..", набагато в стилі жахів, ніж "ЗУМС". Так от...малюк Тео під час операції перетинає межу, його серце зупиняється, але лікарі рятують його, та щось хапається за душу малюка і в вигляді снів приходить в наш світ. Батьки налякані тим, що хлопчик ходить уві сні, кричить, розмовляє, знає деякі незрозумілі речі і навіть пише емейли дуже відомій організації, не буду далі писати про це, бо це вже спойлери.Що мені сподобалось: як автор зобразив відносини Мирона і Тео, як він описує страх батька за долю сина, що як всі батьки і думають...я не захистив, не зумів врятувати дитину, не огородив від всього світу-страхи; сподобалось,як поступово Кідрук розкриває нам таємницю сновидінь Тео, читаю і розумію,що таке досить легко могло статися з будь-ким, що це реально; ну і роман читається досить легко, за два дні я з захватом проковтнула історію. Що не сподобалось: вся історія Мирона і його дружини, якась вона не закінчена, не нормальна і притягнута за вуха, якесь дивне відчуття награності і поведінка матері, про що вона думала, якась нісенітниця та фінал роману...Кідрук навіщо ти так з Тео???Але однозначно раджу!
  •  
    Після такого страшно спати
    ,,Макс Кідрук" "Зазирни у мої сни"

    ..Моє знайомство з книгами цього автора сталося років 7 тому. Я обожнювала розповіді про подорожі, описи різних країн, факти з історії, а також пригоди та факапи самого Макса.

    ..А потім Кідрук почав писати романи, від яких у мене мурахи бігають. Цей не став виключенням.

    ..Історія про хлопчика Тео, який пережив клінічну смерть та привів із собою ще когось з іншої сторони. Після цього його почали мучити кошмари, дивні приступи. Батьки ж все більше вгрузали в побут, сварки, та й у країні почались заворушення.

    ..Ще довго б малого водили до неврологів та психологів, якби не з'явилося ФБР, попереджувальні мейли федералам, надіслані з ноуту Мирона, та ще кілька жахливих подій.

    ..Ось так Мирон з Тео опинилися в США. Сни малого стали вивчати, тобто дивитися за допомогою новітнього пристрою.

    ..І ось тут велике спасибі Максу за те, що простими словами вміє розказати про неймовірні речі, які здаються фантастичними, та вже реальні. Завдяки науковим фактам хочеться більше знати про все на світі.

    ..Книга захоплює так, що випускати її з рук не виходить. До останньої сторінки я сподівалася на гарну добру кінцівку, але автору мало кошмарів, то він і наостанок глушить читача.
    ..Я читала роман 2 дні, але заснути вночі було непросто: з одного боку заважала цікавість, та з іншого просто моторошно від думки, що таке насниться.

    ..Але я вже з нетерпінням чекаю наступної книги!
  •  
    Моторошно цікаво
    Це моя перша книжка Макса Кідрука і , думаю, не остання.
    Книжку прочитала не так давно і залпом. Дуже легкий стиль написання, події розгортаються динамічно. В книжці є все: моторошні моменти, відчай, зрада і надія на краще. Крім того, обкладинка книжки доволі інтригує.
    Якщо коротко про сюжет, то події розгортаються в Рівному, де мешкає сім’я Белінських. Одного дня в сім’ї стається горе - занедужує маленький Тео і хлопчику терміново необхідна операція, але тут стається непередбачуване - в дитини зупиняється серце, він цілих 36 секунд перебуває між життям і смертю. На щастя, лікарі врятували малюка. Здавалося б, що тепер все налагодиться, але через два роки батьки розуміються що щось дивне коїться з їхнім сином. В цей момент Мирон, батько хлопця, отримує можливість вирушити до Америки, де зараз тестуються нове обладнання, яке, можливо, допоможе Тео. Та чи правильно вчинить Мирон прийнявши пропозицію?
    Книжку я зазвичай читала ввечері і, якщо чесно, то мені було моторошно. Тож якщо ви дуже вразливі і приймаєте все близько до серця, то, думаю, книжка вам не підійде, а всім решта - приємного читання.
  •  
    Книга, що залишає неприємний післясмак.
    Книга "Зазирни у мої сни" була другою книгою Макса Кідрука, яку я прочитала. Читається вона напрочуд швидко і легко, часом було трошки страшно.
    На початку книги автор знайомить читачів із молодим подружжям і їхнім маленьким сином Теодором, якому потрібно було зробити нескладну операцію на вушку, і, під час якої у хлопчика раптово на півхвилини зупинилось серце. На щастя, серце малюка знову забилося, він повернувся. Але не сам...
    Скажу чесно, мені було страшно читати про нічні істерики маленького хлопчика, про те, як він уночі писав слова на дзеркалі, як кричав страшним криком. У мене волосся на голові ставало дибки, коли я читала, як Теодор годинами стояв над ліжком сплячого батька.
    Звісно, мене вразила кінцівка роману. Неприємний післясмак у мене викликав кожен опис стосунків молодої сім'ї, взаємин між чоловіком і жінкою. І, хоч сам батько Теодора, Мирон Белінський, від особи якого і ведеться розповідь книги, неодноразово наголошував на тому, що його дружина Єва є чудовою матір'ю, у мене, як у читача, склалося інше враження. До того ж, Єва викликала у мене антипатію не тільки тим, яка вона матір, але й дружина і людина взагалі.
    В цілому ж, роман "Зазирни у мої сни" я раджу для прочитання усім поціновувачам творчості Макса Кідрука.
  •  
    Жахливо і прекрасно!
    Мабуть, книжка не рекомендована для прочитання молодим батькам (особливо, матусям), людям, які надто серйозно ставляться до найменших проявів (на їх думку) надприроднього, або просто надто вразливим, тому що ця книжка дуже далека від типового в-яке-б-гівно-ми-не-втрапили-якось-обов'язково-виплутаємося. Це реалізм, хлопці та дівчата.
    Те як автор передавав сприйняття всього що відбувається через головного героя, допомогло мені трішки краще збагнути чоловіків. І взагалі це приклад насправді хорошого батька. Локації та події з цієї родини можна перенести на будь-яку іншу не залежно від рівня життя, це може бути як однокімнатна квартира так і в двоповерховий маєток. Сам хід життя цих героїв дуже близький до українських реалій. Просто не знаю чи ви колись помічали, але українські автори дуже часто хочуть прикрасити своє життя та життя своїх співгромадян на щось типу дозвілля, яке буває лише в американських родинах. Можливо, так робиться для того, щоб ця книжка краще продавалася за кордоном, але в будь-якому разі конкретно в ЗУМС такого немає, це лише про українців і для українців.
    Чудово прописаний епізод пошуків, бо відчуваєш все так, наче це вже колись було з тобою (хоча насправді ні і слава Богу!) та і не тільки цей момент настільки добре відчуваєш.
    Короче кажучи, я думаю, що Кідрук це саме той автор з творчістю якого хочеш познайомитися ближче.
  •  
    Більше подобаються книги Кідрука, що написані після цієї
    Книги Кідрука читаю в зворотному порядку, тому ця для мене виявилася менш цікавою. Ідея сподобалася, інформація про сни та прибори, що зчитують їх, знайома з книжок з психології. Автор майстерно вплів це в історію з маленьким хлопчиком. Книга вчить прислухатися до дітей, не ігнорити їх, буди з ними разом частіше. Здивував текст тим, що гарно прописані почуття до сина, хоча автор ще не став батьком. З мінусів: є затягнуті моменти і моменти, коли головний герой згадує подробиці свого минулого, які не "вистрелять" в майбутньому. Ці моменти більше розкривають характер головного героя, але якщо б їх не було - історія гіршою б не стала. Герої розкриті добре, от прям уявляєш, що скаже дружна та що зробе головний герой. Дружина ГГ бісила своїми діями та характером, головному герою одночасно і співчуваєш, і хочеш сказати:"ну чому ти такий нюня", щодо Тео - дитина є дитина. Відчуваєш напружену ситуацію 2013 року, переживаєш за подружні стосунки та маленьку дитину. Не рекомендую читати вагітним та чутливим особам з маленькими дітьми, особливо якщо вони погано сплять.
  •  
    Зазирни у мої сни
    Як і кожна книга Макса Кідрука ця, торкаєте важливих тем, вона ранить і як завжди після книг автора я перебуваю під впливом не один день.
    Відносини в сім'ї Мирона та Єви доволі дивні їх відносини навіть хворими можна назвати. Цю сім'ю не рятує навіть дитина.
    Книга дуже моторошна, вона межує між реальністю та містикою. Чесно, я читала і навіть не вірила, що така якісна і крута література від сучасного українського письменника, тому якщо ще не читала я вам заздрю вас чекає дещо дуже класне.
    У голові маленького п'ятирічного хлопчика Тео якимось чином оселився чоловік, який мучить дитину нічними жахіттями, та не дає нормально жити. Як таке трапилось? Та як його позбутися? Життя родини перетворюється на фільм жахів тільки у реальному часі.
    Автор так майстерно все описує, що жахаєшся, мені як мамі було нестерпно читати, бо розумієш страх батьків і хочеться кричати і якось допомогти героям.
    А ще книги від Кідрука це просто купа нової інформації, багато нового і цікавого можна дізнатися.
    Тому звісно раджу всім і кожному, але лячно потім спати.
  •  
    Сны и реальность
    Я прочитала уже несколько книг М.Кидрука, и данная книга, на мой взгляд, не самая увлекательная. Задумка великолепная - вхождение чужой души в душу ребенка и попытка выйти из нее. Главный герой на фоне осложнений в отношениях с супругой сталкивается с практически паранормальными явлениями - хождениями сына во сне, мистическими отправлениями писем с собственной электронной почты и др. Хождения по всевозможным специалистам не дают результатов, и главный герой осмеливается отправиться в США для проведения глубоких инновационных исследований над особенностями сна его сына. Это становится крахом всего.
    В целом, захватывающе, сложно оторваться от книги. Однако, если остальные романы автора написаны как психологические триллеры или тревелоги, то данный роман мне больше напоминал хоррор (особенно в конце), причем очень кинематографичный (некоторые сцены представлялись как кадры фильма ужасов). И этим роман очень пугал, а финал стал для меня катастрофой. Хорошо, что я читала роман спустя несколько недель после операции под общим наркозом, потому что если бы это было до операции, у меня добавился бы лишний тремор.
  •  
    Вигадка, в яку віриш
    Я вже знайома з творчістю Макса Кідрука, тому чудово розуміла, що розраховувати на хороший кінець то марна трата часу. Та і що хорошого може бути в історії, яку розповідає чоловік, що збирається зістрибнути з дванадцятиповерхівки?! Але до такого фіналу, як тут, життя мене не готувало...

    Які б страшні та часом мерзенні речі не відбувалися з героями в другій половині книжки, найстрашнішою для мене була перша. Чому? Мабуть тому, що тоді вік Теодора був максимально близький до віку мого сина, ще й спати він також почав погано (всі ми знаємо, як сплять діти, коли лізуть зуби). А для всіх батьків час, коли дитина з несамовитим плачем встає посеред ночі не тільки нестерпний, а ще й страшний, бо інколи ти не можеш її відразу заспокоїти.

    Але коли з'явились ті підозрілі листи, мене ніби відпустило. Я перестала труситися, відкриваючи книгу, та й читання пішло швидше. Хоча якраз тоді почалось усе найстрашніше, я вже не боялась. Навіть на останніх сторінках страху не було. Були цікавість, напруга та шок, але не страх.

    Для мене феномен Кідрука полягає в абсолютній вірі в його історії. Розум доводить, що то все вигадка, але серце вперто продовжує запевняти, що кожне слово - реальність, ніби подібне вже відбувалося насправді!

    Коли автор може так ювелірно поєднати реальні факти та вигадку, що комар носа не підточить - це дійсно круто!
  •  
    Моторошна,містична історія від Кідрука
    Після дилогії "Бот" (яка мені сподобалася і я сподіваюся,що буде продовження))) я вирішив почитати у Кідрука щось "пізнє", містичне та моторошне, бо про цей роман я чув, що він таким і є. На вибір було кілька романів, але я обрав саме цей, бо мене привабила тематика сновидінь, моторошне створіння, що потрапило через сни у цей світ... Про цей роман читав неоднозначні відгуки, хтось у захваті, хтось навпаки, але особисто мені роман дуже сподобався, бо я люблю містичні, психологічні трилери у стилі "дядечка" Кінга. Дехто говорить, що Кідрук нічого нового не придумав у цьому романі, просто скопіював декілька сюжетних ліній у Кінга і все. Я б так не сказав, звичайно, психологічні романи Кінга в сучасному світі - це як еталон, взірець для наслідування і я не бачу нічого поганого в тому, що Макс Кідрук вчиться писати психологічні, драматичні трилери, беручи до уваги досвід більш іменитого колеги по цеху). Особисто я вражений був, що в Україні є такий письменник, який написав якісний психотрилер, не гірший за романи Кінга. Прочитавши цей роман, побачив, що Кідрук почав писати краще, глибше, текст став більш якіснішим, видно, що автор зростає і це добре. Роман хороший, але тяжкий психологічно, кінцівка важкувата, тому після цього роману, мабуть, трішки відпочину і почитаю пригодницький роман "Твердиня". Однозначно раджу до ознайомлення!
  •  
    Твір цілком в дусі жанру
    Знайомство з автором продовжується. І з кожною книгою думка змінюється на краще. Скажу чесно, я не очікував таких емоцій, та переживань.
    Сюжет загалом простий. Батько і син. Одна доля, дві людини, та всі, хто їх оточує, як фон, або як допоміжні персонажі. І з такого зробити настільки цікаві і захоплюючі сюжетні повороти. Знімаю капелюха перед автором.
    Подобається опис життя головного героя, як він жив, ким був, як кохав, як став батьком. Його думки та переживання описані вдало та так влучно, що переживаєш за героя, як за близького друга. Його світ стає твоїм, і ти поринаєш в нього повністю.
    Ще сподобалось те, що сюди гармонічно вписані герої та події з інших книг. Це створює образ світу автора, що поєднує всі його книги.
    Фінал як раз в дусі жанру. Чогось подібного я очікував. Та від цієї передбачуваності менш захопливим та цікавим він не стає.
    Загалом, в книзі є все, що хотілося від неї отримати. І сподіваюся, що Вам вона припаде до смаку. Отож, приємного читання.
  •  
    Человеческая психика и потусторонний мир
    Каждая книга Макса Кидрука - это нечто невероятно увлекательное, неожиданное, содержательное и впечатляюще. В его творчестве нет двух похожих книг, все они различаются по жанру, основным посылам и атмосферой повествования - и все они невероятные (хотя, конечно, некоторые произведения нравятся больше других).
    Данное произведение - об особенностях человеческой психики и потустороннем мире, который является невидимым для нас, но влияет на действия человека, становится бессознательным проводником воли субъектов из потустороннего мира.
    Мирон Белинский живет жизнью обычного человека. Но однажды его сыну делают операцию под наркозом, и из мира за пределами физического тела в сознание маленького мальчика проникает нечто. Постепенно Мирон и его жена начинают замечать странные, практически паранормальные явления. Это что-то диктует мальчику, что и как делать, и все больше подчиняет себе его душу. Мирон решает поехать в США, чтобы быть под наблюдением высококвалифицированных специалистов по изучению особенностей человеческой психики и провести исследования психики и сновидений его сына.
    Увлекательно, от книги сложно оторваться. Однако, это произведение - не психологический триллер, а реальный хоррор (особенно финал исследований и концовка романа).
  •  
    Дитячий кошмар, що перекочував у реальний світ.
    Друга книга автора на моєму рахунку.
    Маленький Тео переніс операцію, в ході якої його серце зупинилося на декілька хвилин. На щастя, лікарям вдалося врятувати малюка. Але з того світу він повернувся не один. Батькам хлопчика доведеться розібратися не тільки з дивними речами, які відбуваються з їхнім сином, а й у власних відносинах.
    Від книги я отримала все чого чекала. Містику, горор, психологічний трилер і дрібку науки від Макса Кідрука.
    Ну в цілому не погано і навіть дуже. І не варто очікувати хороших фіналів.
    Отже,
    Сюжет: 5/5
    Герої: 4/5
    Мова автора: 4/5


  •  
    Однозначно не моє...
    Ну що можу сказати. Однозначно не мій автор. Ця книжка була моєю другою спробою знайти з ним спільну мову, та на жаль, не вийшло.

    Що ж не сподобалось. Як на мене, то занадто вже все розтягнуто та розписано в найменших деталях. Іноді доходило аж до абсурду. Ну справді, написати, що в героя задубіли передні великогомілкові м'язи, а потім ще й пояснювати, що ж то за м'язи такі. Ну навіщо? Дана інформація була не важливою й не потрібною у тій сцені. І таких моментів забагато, як на мене.

    Взагалі відкривши книгу, сподівалася прочитати моторошну й містичну історію, а отримала якийсь не цікавий для мене каламбур, поділений на три частини. А фінальна сцена на даху викликала лише огиду.

    Не вразило та не захопило, хай пробачать мені шанувальники цього автора.
  •  
    По той бік реальності
    Важкий твір у психологічному розумінні, із перших сторінок відчувається неминучість трагедії без шансів хоча б якось змінити ситуацію. Вражаюче захоплива розповідь, напружений сюжет у жанрі саспенс, безліч цікавих фактів про людську психіку, яка так важко піддається дослідженням і цілеспрямованому впливу.
    Головний герой Мирон зіткнувся із надзвичайною ситуацією – його син, який переніс раптове операційне втручання під загальним наркозом, виявляє себе дуже дивно: вночі блукає квартирою, пише дивні електронні листи і надсилає їх до керівних органів США, виявляє сплески агресії тощо. Візити до численних лікарів та комп’ютерні дослідження не дають пояснення дивацтвам хлопчика, але батькам пропонують стати учасниками новітніх психічних досліджень у США, зокрема – зазирнути у підсвідомість хлопчика, коли він спить, і побачити того, хто насправді керує його поведінкою. І це стане початком жахіття.
    Це твір із поступовим підвищенням напруги із кожною новою сторінкою, а фінал настільки лякає і приголомшує, що було важко читати таке (хоча цей фінал підійшов би для фільму жахів або психологічного трилеру).
  •  
    Ідеальний тюхтій Мирон Белінський 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чи знаєте ви… гм… як пукає англійська королева? А от Теодор Миронович Белінський, а для своїх просто Тео, знає. А ще він знає дещо, чого волів би не знати ні він сам, ні йог батько Мирон Белінський — головний герой роману Макса Кідрука «Зазирни у мої сни».
    Хоча Мирон взагалі волів би нічого не знати і нічого не вирішувати. Всі важливі рішення за нього приймають жінки — авторитарна мама і амбітна дружина, а він лише покірно виконує їх настанови. А якщо можна уникнути відповідальності — він обов’язково це зробить. Мирон навіть з майбутньою дружиною не відважився б ніколи заговорити, якби вона сама не впала йому до рук. А далі все просто: збудився — оженився. Коли народився син, Мирон став на диво ідеальним батьком. Він пестливо називає малого комашкою, згодом кличе чемпіоном і не жаліє грошей на іграшки.

    «Зазирни у мої сни» — принаймні перша частина роману — це своєрідний каталог сучасних дитячих іграшок для хлопчиків. Тож якщо ви маєте купити племіннику подарунок, але не уявляєте, чим граються сучасні діти, сміливо замовляйте щось із згаданого у романі — не прогадаєте.

    Незважаючи на те, що життєва тактика Мирона — ховати голову у пісок, він однак, справляє враження ідеального чоловіка і батька. Інший би вже на його місці покинув дружину з дивакуватою дитиною, обравши спокій, а Мирон стає для малого цілим світом. Хоча, може таким чином він лише намагається спокутувати провину перед малим, адже саме через небажання вирішувати проблеми трапилося те, що трапилося.

    Письменнику вдається майже весь час тримати читача в напрузі, змушуючи уважно стежити за подіями — це саме та книга, читаючи яку, обов’язково хочеться зазирнути в кінець.
  •  
    Чи боїшся ти темряви? 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Буває таке "6 чуття читача", коли наче і хочеш прочитати книгу, але щось утримує, і відкладаєш читання на майбутнє. Саме так у мене сталося із "ЗУМС" - забагато галасу та піару навколо книги якось автоматично відштовхували. Але прийшов момент і настрій...
    Сюжет розповідає про типову українську молоду сім`ю з маленьким хлопчиком Тео (Теодором) та проблемами простих людей. Але в один момент все перевертається з ніг на голову і летить поступово у прірву.
    У маленького Тео під час хірургічного втручання менш ніж на хвилину зупинилося серце, а повернувся до життя він не сам, а з подаруночком з того світу. Клубок поступово заплутується і ось уже ми спостерігаємо і ФБР, міжнародний тероризм, секретні лабораторії, фантастичні розробки та як це все розгрібає молодий татусь.
    Під час читання постійно приходило відчуття дежавю (Кінг це ти?), насправді стиль написання, кінематографічність розповіді, насичена деталізація (музика, місця, наукові терміни та ін), ЩОСЬ лихе, яке вселяється, переслідує, починає діяти, призводить до катастрофи так відверто перегукувались з творами Короля Жахів, що аж хотілось вголос сказати "Серйозно?".
    Книга насправді читалася легко і цікаво, моментами викликала співпереживання. Для тих, хто має маленьких дітей, вона буде актуальною, прописано дійсно багато ситуацій, з якими стикаються молоді батьки, гарно передано емоції під час конфліктних ситуацій. Були й моторошні моменти, які змушували трішки швидше битися серце, та все ж чогось не вистачило...
    Кінцівка залишила двоякі враження. З однієї сторони - сподобалась, викликала думки про альтернативне завершення, а з іншої - вийшло наче автор дуже поспішав завершити книгу
    Звісно, Кідрук - молодий письменник, у якого ще все попереду, отож чекатимемо нових і якісних книг.


 
Характеристики Зазирни у мої сни
Автор
Макс Кідрук
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
528
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
Тираж
8000
ISBN
978-617-12-1504-7
Вага
420 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Зазирни у мої сни