ВАУ мені сподобалось. Читала досить давно, але ця книга надовго залягла у мене в пам’яті. Після неї читала й інші трилери, але якось автоматично вони порівнювались і не дотягували… Цікаво, інтригуюче, тримає в напрузі, ну і як тут без такого несподіваного кінця! Дуже вразила дана оповідь

Коли зникла без вісті однокласниця хоче подружитись з тобою на Фейсбуці - як ти вчиниш ? Луїза Вільямс додала Марію Вестон у друзі й стала жертвою шантажу. Жінка й досі гадає, що сама в усьому винна. Але що, як це не так ? Сюжет цього трилеру постійно тримав мене в напрузі - як і будь який хороший представник цього жанру. Ніби все спокійно - і "б'є струмом". Це свідчить про майстерність письменниці. Головна героїня виглядає замученою й надмірно збентеженою. Звір, загнаний у клітці. Такий психічний стан є цілком природнім для людини з такими таємницями й життям. Головній злодійці хочеться співчувати, а не ненавидіти її. Вона просто людина з душевними ранами, і нічого жахливо поганого зробити так і не встигла. А от йому...ооо, так. Його ненавидіти хочеться ! Його поведінка огидна ! Майже всі підлітки здались мені надто примітивними. Але, вони є і були такими завжди ( Загалом, це дуже непоганий трилер без особливого вау - ефекта, але з цікавою ідеєю та сюжетом.

Психологічний детектив, який змусить вас ненавидіти поведінку героїв, не перестаючи ненавидіти їх самих. Чи було ваше шкільне життя ідеальне, де всі були рівні і вели себе толерантно? Звісно ні. Завжди була "еліта" й інші, кого вважали аутсайдерами. Зазвичай у цій ієрархії знаходилось місце для насмішок та образ. Зараз це носить назву булінг, а в 1989 (частина подій книги відбувається саме в цей час) таку поведінку вважали нормальною, не зважаючи на наслідки... Луїза отримує запит на дружбу від Марії - своєї однокласниці, але ж вона мертва... Луїза щось знає про таємниче зникнення Марії і після запиту не може знайти собі місця, адже хтось організував зустріч випускників, де серед гостей є і Марія. Це заплутаний клубок родинних таємниць, які насправді мають дещо інший характер. Книгу потрібно читати уважно, бо можна пропустити момент кульмінації. За атмосферою трохи нагадує книги Поли Гоукінз, мабуть через те, що реальність подана без жодних прикрас прямо "в лоб" і часом жорстокість і лицемірство людей викликає жалість до них як особистостей.