Один із найкращих творів української літератури, котрі мені доводилося читати - це, беззаперечно, повість Олександра Довженка "Зачарована Десна". Це одна із небагатьох історій класики української літератури, де панує світла, весела та безтурботна атмосфера. Читається книга неймовірно легко, а по собі залишає післясмак легкого смутку та ностальгії за дитинством. Сюжет являє собою автобіографічну розповідь про дитинство самого Олександра Довженка - малого та трохи бешкетливого Сашка. Він із захопленням згадує свого діда Семена, який любив сонце та ділився із онуком життєвою мудрістю. Також Сашко пригадує та жаліє свою бідну матір, котра через постійну важку роботу, часто була сердитою до дітей. Однак, попри це, Довженко любить і з смутком згадує своє дитинство, що минуло на березі бурхливої Десни... Однозначно рекомендую до прочитання!

Олександр Довженко - один із моїх найулюбленіших українських письменників. Він надзвичайно талановитий, навіть незважаючи на важке дитинство дивився на все з оптимізмом і створив прекрасні твори, які входять до культурної спадщини України. У своїй повісті Олександр Довженко розповідає про своє дитинство, сповнене жалю і занепаду. Але навіть тоді він шукав краплинки радості і складав їх до купи. У книзі він розповідає про свого діда Семена, який "більш за все на світі любив сонце", Його мама була працьовитою, але для Сашка була турботливою і хорошою матір'ю. Звичайно, що через нелегке життя були і дивні або сумні моменти, наприклад вона спалила дідів Псалтир. Батька згадує як працьовитого але сумного чоловіка. Він міг і горілки випити і навіть матір вдарити. І щоб він не робив хороше чи погане завжди мав сумні очі. Бабцю згадує як сварливу жінку, яка постійно могла до чогось причепитися. 5/5 Це один із найкращих творів, прочитаних мною у школі. Цю книгу потрібно читати і перечитувати, бо вона дійсно прекрасна))

"Зачарована Десна" - це автобіографічна повість українського письменника та кінорежисера Олександра Довженка, яка невеличкими епізодами розповідає історії з дитинства малого Сашка (Олександра Довженка), про його фантазії, тогочасний побут та навколишній світ і як його сприймає маленька дитина. У повісті підіймаються чимало цікавих тем, як-от дорослішання і перші кроки пізнання життя, конфлікт поколінь, любов до природи, навіть віра в Бога та магію втілена письменником у конфлікті між матір'ю Сашка та його дідом. Надзвичайно цікаво, як маленький Сашко сприймав своїх родичів і які кумедні, але дійсно життєві образи від створює! Чого варті тільки прокльони прабаби Марусини та дід Семен. Також розсмішив епізод із картиною, у яку Сашко подумки домальовував свою родину: до таких кумедних зіставлень могла дійти тільки дитина! Це дуже підкупає - як книжка описується крізь світосприйняття Довженка у дитинстві. Однозначно рекомендую ознайомитися із цією повістю, яка стала справжньою класикою української літератури!