Джон Грей – відомий психотерапевт, який своїми книгами про побудову і налагодження стосунків у парі покорив увесь світ. Його бестселер «Чоловіки з Марса, жінки з Венери», якщо не був прочитаний вами, то точно не одноразово був у вас на слуху. Книга була написана у 1992 році і не важко зрозуміти, що з того часу чимало змінилось у цьому бурхливому світі і відносини бурлять уже зовсім іншому руслі. «За межами Марса і Венери. Магія стосунків у бурхливому сьогоденні» - своєрідний апгрейд до всім відомої «класики» Грея, який краще співіснує з сьогоднішніми реаліями. У сучасному світі традиційні стереотипи про сімейне життя і про відносини у парі уже давно перестали існувати. 21 століття – це час змін. Але як сучасній парі осягнути і прийняти ці зміни? І що найголовніше, навчитись з ними співіснувати? Що мені особливо сподобалось у книзі – це те, що автор усе описує з двох боків – як це бачить і відчуває чоловік і як це робить жінка. Адже наша психологія така різна, хіба не так? Ця книга вчить нас краще зрозуміти і прийняти один одного і навчитись жити разом щасливо. Для мене вона стала справжнім відкриттям. Подібні книги завжди читаю, маючи під рукою кольоровий маркер. І скажу я вам, що до кінця книги, вона в мене виявилась вся виділена і пописана нотатками з виділенням найголовнішого. Вона справді міняє світосприйняття у ваших стосунках і допомагає зрозуміти партнера краще.

Марсіани стали Венеріанцями?! Чи ні? Навпаки! Венеріанки стали марсіанками?! Та щоб це таке?! Хто є хто? Джон Грей явно щось намутив:) В своїй першій книзі «Чоловіки з Марса. Жінки з Венери» Дж. Грей розклав по поличках стереотипи поведінки двох протилежних статей. І все б було чудово, аби не.... час. Час не стоїть на місці. Люби змінюються. Зміни ці відбуваються дуже швидко. Ролі які ще вчора виконували чоловіки, сьогодні вже може виконати і жінка. Тож перед автором постало питання сучасної версії його нашумілої книги. Так би мовити, сучасне бачення ролі чоловіка та жінки в новому (цифровому) суспільстві. І автор, спробував дати «марсіанам та венеріанкам» сучасного вигляду. І за це йому, величезне дякую! Але відірватися від старих стереотипів йому так і не вдалося. А під кінець книги, взагалі хотілося звинуватити mr Грея в сексизмі. Чому ж так? Тестостерон і естроген! Це вони в усьому винні. А ще сучасний світ в якому розвиваються ідеї суспільної рівності, де в декретній відпустці не обов`язково має перебувати лише жінка, де роботодавець піклується про своїх працівників і скорочує робочій графік або дозволяє працювати з дому чим сприяє теплішому родинному спілкуванню. А до чого тут тестостерон з естрогеном? Так це ж вони входять в дисбаланс через комфортні і рівні умови у сучасному суспільстві. А як же тоді бути, - хочеться спитати у автора. Відмінити соціальну рівність? Ні, відповідає автор. Треба дати чоловіку можливість раз на день побути «справжнім чоловіком», що відсторонившись сидить у своїй «печері». Добре. А жінкам як бути? Коли вони оволоділи чоловічою раціональністю, навчились зосереджено працювати на чоловічих посадах і отримувати від цього задоволення (правда, от, естроген падає, а тестостерон зростає)? Нехай ще дома попрацюють жінками - няньками, кухарками, посудомийками, коханками. Огоу!!! Чим тоді ця ситуація краще за лозунг минулих століть - «Kinder, Kirche, Kuching”? Для себе я відповіді, на жаль, не знайшла:(