Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі
Паперова книга | Код товару 1297176
Yakaboo 4.7/5
Автор
Володимир Камінер
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Сергій Жадан, Оксана Щур
Ілюстратор
Марина Фудашкіна
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Чорно-білі

Усе про книжку Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі

Весна 2020 року. Люди поволі прокидались від зимової сплячки, мружилися на сонці й уявити не могли, що чекає на них попереду. У далекому Китаї застуджений панцерник буцімто чхнув на хворого кажана — і так народився вірус, що паралізував світ. Але це не вплинуло ні на допитливість, ні на гумор Владіміра Камінера.

Попри локдаун, маски і заборону на розливне пиво, він скрізь знаходив історії, які доводили: життя триває! Навіть якщо кожен день мало чим відрізняється від попереднього. Зі сміхом і співчуттям він спостерігав за нашим ковідним повсякденням і за тим, як поступово змінюється дійсність…

Характеристики
Автор
Володимир Камінер
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Сергій Жадан, Оксана Щур
Ілюстратор
Марина Фудашкіна
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Чорно-білі
Цитата
«Карантинні» оповідки Володимира Камінера — іронічні й мудрі спостереження за сусідами, які своєю чергою спостерігають за тобою. В чому, власне, мудрість і пізнавальність цих буденних замальовок із життя наляканого пандемією Берліна? В тому, що автор не втрачає оптимізму, навіть оспівуючи наші щоденні страхи та стереотипи й не дає нам впасти в розпач, навіть нагадуючи нам про нашу безпорадність. Дотепні, легкі, парадоксальні історії щоденного подивування цим світом, який лякає й зворушує водночас.
Сергій Жадан
Рецензії
  •  
    Книжка про реалії, у яких ми живемо уже майже 2 роки.
    Життя під час пандемії, в той час, коли світ зупинився і залишився як сказала О. Забужко "без дорослого вдома", коли ніхто не знав, що робити далі і яким має бути завтра. Книжка, в якій через гумор до серйозності і осмисленості показана новинна стрічка у житті людини.

    Ця роман і нон-фікшин водночас. Це історії автора, його спостереження, його роздуми і аналіз карантинного життя в Німеччині. Це така собі легка і осмислена іронія на ту розгубленість, яка в один момент оволоділа світом. Вона про переосмислення життя кожної людини, пристосування до нового ритму життя, про людство у всій його схожості і різноманітності. Однак тут не лише про Німеччину чи німців, мені здається, тут кожен знайде в чомусь себе чи свого знайомого. Мова піде і про Австрію, і про Нідерланди, і про Росію, і про українців.

    Вона смішна і легка, вона цікава і дуже розумно написана. Вона про кожного з нас і дуже нелегкий карантинний досвід. Перипетії з громадським транспортом, коли кожен боявся бути одинадцятим у черзі, тобто зайвим. Про старших людей, які виявившись у зоні ризику, пристосувались до карантину краще за молодь. Мітинги у Берліні без людей, ресторанні хроніки і про пересування за стрілкою. Книжка дуже сподобалась. Роздуми автора, його розповіді, порівняння і просто опис все це дуже органічно і по-справжньому цікаво.
    Дуже раджу!

    "Ніщо не вказувало на кінець світу - нашого затишного, прекрасного світу, який витримав стільки війн і криз, але став на коліна перед мікроскопічною будовою клітини. Можливо, він знову підніметься, але цей новий світ буде зовсім іншим. Світ, яким ми його знали, наближається до фіналу."
  •  
    Ковідні реалії
    Це все ми переживали разом.
    Книга прочиталась дуже швидко, за півдня.
    З цікавістю дізнаєшся, що досвід входження в карантин у нас і в Німеччині був однаковий, однакові відчуття, майже однакова поведінка людей. Майже, тому що німці виявились більш дисциплінованими за українців.

    Як на мене, в книжці забагато Росії, але то такі реалії, що автор російський емігрант, який досі живе в російському середовищі.

    Цікаво було почитати про місця, де ти був в минулому доковідному житті, особливо про втрачене літо в селі Обераммергау, де сім років тому нам розповідали, що наступна вистава в 2020 році, а воно ось як вийшло.

    Смішно було читати про теорії змов. Майже всі я від когось чула, або читала в соцмережах.

    Спочатку книжка була веселішою, автор намагався все писати з гумором, а десь з середини, це більше виглядає як переказ новин, чи то я не вловила в перекладі російсько-німецького гумору?

    Така книжка повинна була з‘явитися, а ще краще їх потрібно трошки більше. Це дійсно ціла епоха для людства, яку ми всі пережили в 2020 та все ще не закінчено, на жаль
Купити - Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі
Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі
200 грн
Є в наявності
 

Цитата Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі

«Карантинні» оповідки Володимира Камінера — іронічні й мудрі спостереження за сусідами, які своєю чергою спостерігають за тобою. В чому, власне, мудрість і пізнавальність цих буденних замальовок із життя наляканого пандемією Берліна? В тому, що автор не втрачає оптимізму, навіть оспівуючи наші щоденні страхи та стереотипи й не дає нам впасти в розпач, навіть нагадуючи нам про нашу безпорадність. Дотепні, легкі, парадоксальні історії щоденного подивування цим світом, який лякає й зворушує водночас.
Сергій Жадан
 

Рецензії Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Книжка про реалії, у яких ми живемо уже майже 2 роки.
    Життя під час пандемії, в той час, коли світ зупинився і залишився як сказала О. Забужко "без дорослого вдома", коли ніхто не знав, що робити далі і яким має бути завтра. Книжка, в якій через гумор до серйозності і осмисленості показана новинна стрічка у житті людини.

    Ця роман і нон-фікшин водночас. Це історії автора, його спостереження, його роздуми і аналіз карантинного життя в Німеччині. Це така собі легка і осмислена іронія на ту розгубленість, яка в один момент оволоділа світом. Вона про переосмислення життя кожної людини, пристосування до нового ритму життя, про людство у всій його схожості і різноманітності. Однак тут не лише про Німеччину чи німців, мені здається, тут кожен знайде в чомусь себе чи свого знайомого. Мова піде і про Австрію, і про Нідерланди, і про Росію, і про українців.

    Вона смішна і легка, вона цікава і дуже розумно написана. Вона про кожного з нас і дуже нелегкий карантинний досвід. Перипетії з громадським транспортом, коли кожен боявся бути одинадцятим у черзі, тобто зайвим. Про старших людей, які виявившись у зоні ризику, пристосувались до карантину краще за молодь. Мітинги у Берліні без людей, ресторанні хроніки і про пересування за стрілкою. Книжка дуже сподобалась. Роздуми автора, його розповіді, порівняння і просто опис все це дуже органічно і по-справжньому цікаво.
    Дуже раджу!

    "Ніщо не вказувало на кінець світу - нашого затишного, прекрасного світу, який витримав стільки війн і криз, але став на коліна перед мікроскопічною будовою клітини. Можливо, він знову підніметься, але цей новий світ буде зовсім іншим. Світ, яким ми його знали, наближається до фіналу."
  •  
    Ковідні реалії
    Це все ми переживали разом.
    Книга прочиталась дуже швидко, за півдня.
    З цікавістю дізнаєшся, що досвід входження в карантин у нас і в Німеччині був однаковий, однакові відчуття, майже однакова поведінка людей. Майже, тому що німці виявились більш дисциплінованими за українців.

    Як на мене, в книжці забагато Росії, але то такі реалії, що автор російський емігрант, який досі живе в російському середовищі.

    Цікаво було почитати про місця, де ти був в минулому доковідному житті, особливо про втрачене літо в селі Обераммергау, де сім років тому нам розповідали, що наступна вистава в 2020 році, а воно ось як вийшло.

    Смішно було читати про теорії змов. Майже всі я від когось чула, або читала в соцмережах.

    Спочатку книжка була веселішою, автор намагався все писати з гумором, а десь з середини, це більше виглядає як переказ новин, чи то я не вловила в перекладі російсько-німецького гумору?

    Така книжка повинна була з‘явитися, а ще краще їх потрібно трошки більше. Це дійсно ціла епоха для людства, яку ми всі пережили в 2020 та все ще не закінчено, на жаль
  •  
    Про Німеччину на карантині (і не тільки)
    Владімір Камінер — німецькомовний автор російсько-єврейського походження. Автор покинув батьківщину ще у 1990 році, а за свої вільнодумні роздуми з домішками сатири, незавуальовано викладені у «Втраченому літі», підозрюю, легко б міг опинитися у немилості.
    Як уже можна здогадатися з назви, цю книжку автор почав писати під час локдауну, який ввели по всьому світу на початку 2020 року. Камінер не змінює своїх традицій і ця збірка розповідей знову постала автобіографічною. Так, читач одразу ж починає емпатувати оповідачеві, адже у всіх є прямий чи опосередкований досвід сидіння вдома, зменшення обсягу роботи, невизначеності і неоднозначності подій довкола. Проте окрім карантинних замальовок з життя автора та його родичів-знайомих можна чимало вичитати не тільки про поради інституту Роберта Коха щодо «здорової» поведінки у часи ковіду, але й подекуди безглузді або ж плутані поради очільників деяких держав. Автор не погребував, і хвацько вплів у текст ще кілька кулуарних політичних скандалів та навіть написав кілька абзаців про Україну – хай масковий колапс на початку весни 2020 року залишиться у пам’яті багатьох. Читаючи про ковідні реалії буття цілої планети, я думала, що ця книжечка увійде в історію літератури чи не як документальне засвідчення нашої теперішності лише завдяки життєписній спостережливості і скрупульозності викладу. Але «Втрачене літо» цінне не тільки цим. Як людина – вихідець з іншої країни Владімір звертає увагу ще й на немало особливостей укладу життя німців – чи-то на всезагальну послушність, чи-то на дозволи для риболовлі.
    Читачів німецького видання книжки чекає ще й сюрприз - додаток з піснями створеного під час карантину гурту «Kaminer & Die Antikörpers», до складу якого увійшов сам автор та його друзі. Українською одну з пісень переклав Сергій Жадан, що вже свідчить про якість. Зізнаюся, після прочитання уривка про створення гурту з насолодою прослухала в оригіналі дотепний трек «Bleib zu Hause, Mama» та й вам раджу.
    Загалом, гадаю, ця книжка має сподобатися усім поціновувачам літератури про міжкультурні зв’язки та реалії життя в інших країнах, зосібна у німецькомовних, а також поціновувачам здорового гумору й самоіронії в текстах.
 
Характеристики Втрачене літо. Дойчланд курить на балконі
Автор
Володимир Камінер
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Сергій Жадан, Оксана Щур
Ілюстратор
Марина Фудашкіна
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1000
ISBN
978-617-7286-72-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Російська література
Література за періодами
Сучасна література