На самом деле, это ж не восьмая книга из серии "Тёмная Башня". Это просто для фанатов такое себе маленькое отступление/продолжение. Потому что читать её надо после четвёртой. А можно и вообще не читать. Потому что особого отношения к данной истории книга не имеет. Итак. Вначале книги вроде все те же герои : Роланд, Эдди с Сюзаной и Джейк с Ышем. Они идут по Лучу, попадаются даже пару людей им навстречу. И вот на пути у них... Стыловей. Короче, такая буря. Очень сильная и очень холодная. Но героям повезло, на пути они встретили деревню, а в ней отличную избушку. И вот, чтобы скоротать время, Роланд рассказывает что же было после того, как он застрелил свою мать. А потом в этой истории ещё и рассказывает сказку под названием "Ветер сквозь замочную скважину". Сказка, откровенно говоря, такая себе вышла. Мне не понравилась. А самое главное, как только Роланд оканчивается свою историю, книга заканчивается. Вот и все. Читать особо и нечего. Тем более, что книга-то и не особо большая.

Це книга суто для фанатів серії «Темна Вежа», які дочитавши її, хочуть знову поринути у цей світ та побачити головних героїв. Історія відбувається між «Чаклуном та Сферою» та «Вовками Кальї». Головні герої прямують до Кальї, де вони зустрінуть тих самих вовків, але були змушені зупинитися на ніч. І так як і в «Чаклуні та Сфері», Роланд розповідає своїй Ка про своє минуле. А саме історію, коли разом з його другом Джеймі вони відправляються у поселення, щоб розслідувати дивні вбивства селян. Мешканці поселення впевнені, що на них нападає перевертень, а стрілкам потрібно його знайти та покарати. І саме в тому селі Роланд зустрічає хлопчика, батько якого постраждав від нападу, і саме йому він і розповідає історію «Вітер у замкову шпарину». Тому це історія в історії. Книга вийшла така досить ностальгічна, адже було приємно знову зустрітися із Роландом, Джейком, Сюзанною та Едді. А ще вона дає можливість ще більше дізнатися про ті переживання Роланда, які він проходив після смерті матері. Хороша книга.

Взагалі, можна було б сказати, що ця книга випадає із загального сюжету твору, проте це не так. Я дуже довго думала, читаючи відгуки, як правильно було б прочитати її у контексті "Темної вежі" в загальному, адже написана ця частина останньою. І все ж я прочитала її одразу після "Чаклуна та сфери" і правильно зробила, хоча переживання стосовно можливості наспойлерити собі були присутні, якщо чесно. Отже, знову Роланд нас занурює у свої спогади про пригоди та неприємності, які у свій час його спіткали. Це історія про те, як Роланд та його друзі іще зовсім малими відправляються у небезпечну подорож заради його матері. Як вони зупиняються у поселенні, де всіх у страху тримає чудовище, що періодично нападає на жителів та не дає змоги нормально жити та працювати. Помирають люди. І от хоробрий Роланд береться за розв'язання цієї проблеми. "Вітер у замкову шпарину" - це позитивні емоції та приємно проведений час за читанням. І хоча створювалась вона, як маркетинговий хід, все ж доповнює загальну картину розповіді. Мені сподобалось.