О-о-о, це однозначно вагома, може і епохальна книга! Робіт, присвячених шрифтам, тим паче, свого роду історії шрифтів - не так багато. Ця тема, фактично, піднялась аж недавно, і стає, як видається, частиною моди лишень в наші дні. Від того є дуже актуальною - як ще свіжий, незвіданий тренд. Величезну роботу в цій сфері проробили ще поки що "андеграундні", "неофіційні" проекти, які зародилися, звісно що - передусім на просторах соцмереж. Мова про такі вузькопрофільні спільноти, як "Шрифтороби" та "Шрифтові знадібки" - остання якраз є чи не першою і найголовнішою спробою у новий час, новими методами подати нам історію українських шрифтів, систематизувати їх. Вже навіть сам факт систематизації важливий: такі пошуки завжди є піонерськими, фундаментальними, вони не є ще повноцінними дисертаціями і альманахами, не є фінальним науковим продуктом - але саме вони, саме ця систематизація-впорядкованість помагає виокремити і знайти щось своє чи щось важливе (наприклад - українську ідентичність у шрифті, у випадку з групою "Знадібки"). Саме тому ця "груба", чорнова робота по банальному впорядкуванню існуючих джерел є архіважлива: вона дає життя всьому наступному, всім подальшим дослідженням, пошукам і новим мистецьким продуктам (в даному разі - шрифтам), які далі уже синтезуються, ґрунтуючись на цих фундаментальних, базових напрацюваннях. Власне десь до розряду таких перших, базових праць і відноситься ця невелике книга Володимира Лєсняка. Вона ще не дає відповіді на всі питання і спадкоємності, але вже розставляє дещо по поличках і вибудовує яснішу картину в голові. І хоча не видно, щоб головною темою тут був саме пошук українськості в шрифтах (одне з пріоритетних завдань зараз для нас), але як мінімум українські/кириличні шрифти тут є, а також безумовно радує, що сама книга написана українською - це вже прекрасно інтерпретує шрифтові проблеми саме для нашого читача, рідною, зрозумілою йому подачею. Однозначно хороший відгук!