Вічний календар
Паперова книга | Код товару 981854
Yakaboo 4.4/5
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
624
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135x205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Вічний календар

Роман Василя Махна «Вічний календар» — своєрідний український літопис, масштабна родинна сага, в якій поєднуються, переплітаються, співіснують і антагонізують історії кількох українських сімей від ХVII століття до наших днів. Тло — всесвітня історія, в якій ніколи не бракувало ні воєн, ні зрад, ні одвічної жаги до життя. Герої роману Василя Махна несуть у собі риси різних поколінь, національних характерів і ментальностей, протистоять часу й обставинам, витворюють і продовжують себе, повсякчасно утверджуючи одвічний постулат: історія насправді не вчить, вона тільки гартує.

Характеристики
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
624
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135x205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Історія нас вчить тому, що вона нічому не вчить 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кажуть, що історію творять люди. Проте під час читання книги "Вічний календар" мені здавалося, що все навпаки. Це історія творить людей, змінюючи їхні долі та перетворюючи їх на сторінки вічного календаря. Незмінною залишається лише земля, яка зберігає пам"ять про всі покоління.
    "Вічний календар" - великий роман як і за обсягом, так і за масштабністю подій, які в ньому розгортаються. В анотації він описаний як "своєрідний український літопис", і справді під час читання мене не покидало відчуття, ніби я гортаю сторінки історичної хроніки.
    У центрі сюжету - історія двох родин - Баревичів і Волянських-Коритовських - зображена в глобальному контексті. Прикметно, що події відбуваються на так званій малій території - у селищі Митниця, розташованому неподалік річки Джуринки. Це невеличке містечко з примхи долі неодноразово опинялося в центрі масштабних подій, які чинили значний вплив на всесвітню історію.
    Проте водночас "Вічний календар", хоч і заснований на реальних подіях, не є історичним романом. Тому не насамперед епічна родинна сага, в якій все "пов"язано невидимими нитками історії, жило тоді в очікуванні останніх часів, бо останні часи завжди з нами".
  •  
    Родинна епопея на тлі світової історії 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    На перехресті локальної і глобальної історій опинилося селище Митниця, засноване у XVII столітті родиною Баревичів. Прототипом Митниці послужило село Базар на рідній Василеві Махну Чортківщині. А цей роман (до речі, перший в доробку автора, якого ми добре знаємо як поета та есеїста) можна вважати своєрідною роздачею сімейних боргів, закриттям гештальту. Адже в основу деяких сюжетних ліній і персонажів покладено автобіографічний контекст.

    Загалом, "Вічний календар" - це ціла круговерть із людських доль, історичних подій, далеко не останнє місце займає у книзі і географія. Змінювалися епохи, на Митницькі землі приходили по черзі завойовники з Османської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорської і Російської імперій. Війни то вщухали, то спалахували знову, залишаючи після себе згарища та руїни. Змінювалися покоління митницьких родин, але кожне з них несло у собі відбиток характерів різних національностей, культурні коди своїх предків, сімейні таємниці, драми і навіть прокляття. Це своєрідне ходіння по колу, закручування подій і доль в одну спіраль і є тим самим вічним календарем.

    У центрі сюжету роману - дві родини: Баревичів і Волянських, які одночасно прийшли на митницькі землі та осіли тут. Але долі їх склалися по-різному. І на момент закінчення роману (а це наші дні) можна сказати, що час виявився не зовсім справедливим суддею до них. Чудовий епічний роман, книга-епопея, родинна сага чи локальний український літопис, як вже встигли назвати "Вічного календаря". Книга варта, аби її прочитали, рекомендую.
Купити - Вічний календар
Вічний календар

Звичайна ціна: 180 грн

Спеціальна ціна: 120 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Василь Махно
Василь Махно

Василь Махно (1964) — поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Автор дванадцяти поетичних збірок «Схима» (1993), «Самотність Цезаря» (1994), «Книга пагорбів та годин» (1996), «Лютневі елегії та інші вірші» (1998), «Плавник риби» (2002), «38 віршів про Нью-Йорк та дещо інше» (2004), «Cornelia Street Café: нові та вибрані вірші 1991–2006» (2007), «Зимові листи» (2011), «я хочу бути джазом і рок-н-ролом» (...

Детальніше

Рецензії Вічний календар

4.4/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Історія нас вчить тому, що вона нічому не вчить 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Кажуть, що історію творять люди. Проте під час читання книги "Вічний календар" мені здавалося, що все навпаки. Це історія творить людей, змінюючи їхні долі та перетворюючи їх на сторінки вічного календаря. Незмінною залишається лише земля, яка зберігає пам"ять про всі покоління.
    "Вічний календар" - великий роман як і за обсягом, так і за масштабністю подій, які в ньому розгортаються. В анотації він описаний як "своєрідний український літопис", і справді під час читання мене не покидало відчуття, ніби я гортаю сторінки історичної хроніки.
    У центрі сюжету - історія двох родин - Баревичів і Волянських-Коритовських - зображена в глобальному контексті. Прикметно, що події відбуваються на так званій малій території - у селищі Митниця, розташованому неподалік річки Джуринки. Це невеличке містечко з примхи долі неодноразово опинялося в центрі масштабних подій, які чинили значний вплив на всесвітню історію.
    Проте водночас "Вічний календар", хоч і заснований на реальних подіях, не є історичним романом. Тому не насамперед епічна родинна сага, в якій все "пов"язано невидимими нитками історії, жило тоді в очікуванні останніх часів, бо останні часи завжди з нами".
  •  
    Родинна епопея на тлі світової історії 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    На перехресті локальної і глобальної історій опинилося селище Митниця, засноване у XVII столітті родиною Баревичів. Прототипом Митниці послужило село Базар на рідній Василеві Махну Чортківщині. А цей роман (до речі, перший в доробку автора, якого ми добре знаємо як поета та есеїста) можна вважати своєрідною роздачею сімейних боргів, закриттям гештальту. Адже в основу деяких сюжетних ліній і персонажів покладено автобіографічний контекст.

    Загалом, "Вічний календар" - це ціла круговерть із людських доль, історичних подій, далеко не останнє місце займає у книзі і географія. Змінювалися епохи, на Митницькі землі приходили по черзі завойовники з Османської імперії, Речі Посполитої, Австро-Угорської і Російської імперій. Війни то вщухали, то спалахували знову, залишаючи після себе згарища та руїни. Змінювалися покоління митницьких родин, але кожне з них несло у собі відбиток характерів різних національностей, культурні коди своїх предків, сімейні таємниці, драми і навіть прокляття. Це своєрідне ходіння по колу, закручування подій і доль в одну спіраль і є тим самим вічним календарем.

    У центрі сюжету роману - дві родини: Баревичів і Волянських, які одночасно прийшли на митницькі землі та осіли тут. Але долі їх склалися по-різному. І на момент закінчення роману (а це наші дні) можна сказати, що час виявився не зовсім справедливим суддею до них. Чудовий епічний роман, книга-епопея, родинна сага чи локальний український літопис, як вже встигли назвати "Вічного календаря". Книга варта, аби її прочитали, рекомендую.
  •  
    про те, що лишається після нас
    Перенаселена персонажами книга, яка спочатку збиває з ніг та оглушує, коли ти намагаєшся запам'ятати, хто є хто. І, навіть, хочеться кинути все це, бо мозок вибухає від калейдоскопу імен та прізвищ: Волянські, Баревичі, Мурзи, Цві, Данила, Конради, Насті, Попідлідвзеленікукурудзи. А також трошки лякає часовий масштаб: від 5426 року від створення світу, 1666 року Різдва Христового, 1115 року за вірменським календарем і 1076 року мусульманського календаря Гірджи і до сьогодення. Але потім ти звикаєш і розумієш, що це не типова сага з детально прописаними персонажами, а скоріше історія про історію місця, про пагорби Митниці, з уривками людських доль, бо ми всього лише крихітні піщинки у цьому вічному календарі. І тебе затягує у свій вир розмаїття мов та народів: турки, русини, поляки, євреї, вірмени, албанці, серби, росіяни, німці, щедро пересипані стиглою айвою та опалим листям. І неважливо, скільки воєн та вбивств було та буде на цій землі, скільки вбитих та померлих поросте травою, але життя триватиме і рід Баревичів відкриватиме для себе нові землі та нові континенти.
    Медитативне читання, яке спонукає замислитись над історією свого роду, зібрати уривки пам'яті і спробувати зіткати своє полотно.

  •  
    Масштабна родинна сага
    Це родинна сага, але дещо не звичайна. Головний персонаж тут не людина і не родина, а місце… Конкретніше містечка Язлівці та Митниця, що на своє щастя чи на свою біду, знаходилися на перетині активних торгових шляхів і на перетині кількох воєн, які щедро збирали жатву з цієї землі.

    Отже, наша історія стартує у XVII столітті, а закінчується фактично незалежною Україною, так чи інакше зачіпаючи всі основні віхи нашої країни на шляху до автономії.

    За ці сторіччя в Митниці народжуються та помирають люди, утворюються та безслідно зникають цілі роди та династії. Вічною залишається тільки земля, яка по-своєму байдужа для до радощів та страждань людей.

    Вічний календар - роман специфічний. 80% роману - це наратив автора, а ті 20%, що відводяться на діалоги, виглядають як скупий переказ розмови. Саме тому роман виглядає дещо відстороненим і беземоційним. Автор ніби говорить: “Моя справа - розказати історію, а висновки та оцінки робіть самі”.

    В цьому є свій плюс, бо відсторонений стиль дозволяє безпристрасно показати взаємини народів, які в різні часи проживали на цій території - османи і євреї, русини, вірмени і турки, українці, поляки, росіяни. Всі вони в певний історичний період переплітаються між собою у тугий клубок вигоди, взаємодопомоги та взаємних образ.

    Але читати такий суцільний об'єм тексту досить важко та й кількість сторінок натхнення не додає. Востаннє я так протискувалась крізь текст, коли читала “Музей покинутих секретів” Забужко.

    Роман цікавий і однозначно вартий уваги, але перечитувати я його точно не буду.
  •  
    Хроника времени
    Насыщенность героями и временными рамками на фоне местностей, которые могут быть архетипичными. Самое, пожалуй, что впечатляет, - это сжатость судеб и масштаб времени, его тональность, которая звучит то тише, то ярче на каждой странице. Сюжет предельно ясен: описание событий быта и родовых связей, что тянутся с далекого прошлого, которое никто вспомнить уже не может, до дня сегодняшнего, который все стирает. Как всякая сага-хроника, роман не требует оценки героев или событий - эффект от молчаливого чтения-наблюдения того, что было и что никак не изменить, не оспорить и даже не осудить. Только принять и осторожно осмыслить. Не всегда текст легок, или не всегда нагрузка повествования равномерно распределена. Ритмика спада и подъема достаточно ощутима - некоторые моменты скучны, но, наверное, так и должно быть. Финал весьма неплох - словно волны, волны того самого времени, с каждым накатыванием на берег, подтачивают и стирают песчаный замок, который мы называем своей памятью. Еще немного и будет просто песок, с которого начнут лепить что-то другое.
 
Характеристики Вічний календар
Автор
Василь Махно
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Кількість сторінок
624
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135x205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-679-725-8
Вага
570 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Вічний календар