Вибір. Прийняти можливе
Паперова книга | Код товару 1258991
Yakaboo 5/5
Автор
Едіт Єва Еґер
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Христина Радченко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Вибір. Прийняти можливе

Докротка Еґер потрапила до Аушвіцу, коли їй було 16 років, там вона втратила батьків, а їй із сестрою вдалося вижити. Через кілька років після звільнення вона емігрувала до Америки, де протягом десятиліть працювала над тим, щоб зцілитись від травми.

У цій книжці історія її перебування у концтаборі та її звільнення, історія самозцілення та яку роль у цьому процесі відіграв Віктор Франкл, психотерапевт і теж вцілілий у Аушвіці, а також це історії її пацієнтів, яким вона допомогла пережити скрутні моменти.

За словами авторки, ніхто не може уникнути страждань у своєму житті, але кожен має вибір, як вийти з таких ситуацій — як жертва чи той, хто вцілів. І ця книжка про те, як дійти до такого вибору, як звільнитись від травм.

«Це універсальне послання про надію та можливості для всіх, хто намагається звільнитися від болю та страждань. Читачі та читачки, що перебувають у полоні нещасливого шлюбу чи деструктивної родини, чи роботи, яку ненавидять, чи за колючим дротом переконань, якими себе обмежують, у пастці яких застряг їхній розум, дізнаються з цієї книги, що вони в змозі обрати радість та свободу незалежно від обставин» .

Філіп Зімбардо,  психолог, автор бестселера «Ефект Люцифера»

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Едіт Єва Еґер
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Христина Радченко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Месть не делает нас свободными 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Месть не делает нас свободными. Свобода заключается в том, чтобы принять то, что есть, и простить себя"(с)
    Автор этой книги, а на сегодняшний момент - это 90-няя бабулечка, которая пройдя все страдания войны и жизни в концентрационном лагере не осталась жить в прошлом с жаждой мести, а сделала выбор в пользу прощения, хоть и ушло у нее на это больше 40-ка лет.
    В 17ть лет планы девушки стать балериной поламали лагерь смерти, марш смерти, сидение на крыше поезда в качестве живого щита, чтобы враги немецкой власти не смогли разбомбить вагоны с боеприпасами.В итоге она стала психотерапевтом и скорее всего сделала для других намного больше в этой роли, чем если бы возможно реализовала себя как балерина.
    Всем читателям, естественно, не обязательно проходить все испытания которые прошла автор, ведь жизнь может загнать в тупик и без воин.
    Не смотря на любые обстоятельства, которые происходят с человеком, нужно всегда с оптимизмом принимать будущее.
    Жизнь Эдит после войны как эмигрантки (она уехала в Америку и там вышла замуж) тоже очень интересна и иной раз поучительна, ведь она получила степень доктора психологии в 50 лет и до последнего сомневалась в правильности своего выбора учиться в таком зрелом возрасте.
    "— Не знаю, к тому времени, как я завершу образование, мне уже будет пятьдесят.
    Он улыбается:
    — Вам в любом случае будет пятьдесят."(с)
    Помимо этого автор представляет огромный опыт своей деятельности, общение с пациентами, интересные случаи, а также достаточно много интересного общения с другими психотерапевтами.
    Просто прочитать эту книгу - это уже есть мощный опыт, который может помочь в различных жизненных ситуациях осмыслить важные вещи и сделать правильный для себя выбор.
  •  
    «Найгірше виявляє в нас найкраще.» 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Поки читала шкірою бігали мурашки . Останній раз відчувала таку напругу, коли читала «Татуювальника з Аушвіцу».
    Реальна історія угорської дівчинки, яка пережила табори смерті. Три частини книги про три періоди життя, про вину, переосмислення і звільнення. Для мене ця історія про людяність.
    І до речі, модна знайти безліч інтерв’ю з цією неймовірною жінкою, її слова так надихають.

    «Час не лікує. Людина робить це сама, з часом.»

    «Я втратила своє дитинство через війну, юнацтво - через табори смерті, молодість - через силування себе не обертатись назад. Я стала матір’ю раніше, ніж оплакала смерть власної матері. Я щосили та якнайшвидше намагалась стати цілісною.»
Купити - Вибір. Прийняти можливе
Вибір. Прийняти можливе
260 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Едіт Єва Еґер
Едіт Єва Еґер

Едіт Єва Еґер – видатна психотерапевтка, що вціліла під час Голокосту, авторка світового бестселера «Вибір». Едіт Еґер народилась в єврейській родині в Угорщині. Коли їй було 16 років, вона була успішною балериною та гімнасткою. У цей час вона потрапила у концтабір, де загинули її батьки, їй з сестрою вдалося вціліти. За кілька років після звільнення вона разом з чоловіком емігру...

Детальніше

Рецензії Вибір. Прийняти можливе

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Месть не делает нас свободными 80% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Месть не делает нас свободными. Свобода заключается в том, чтобы принять то, что есть, и простить себя"(с)
    Автор этой книги, а на сегодняшний момент - это 90-няя бабулечка, которая пройдя все страдания войны и жизни в концентрационном лагере не осталась жить в прошлом с жаждой мести, а сделала выбор в пользу прощения, хоть и ушло у нее на это больше 40-ка лет.
    В 17ть лет планы девушки стать балериной поламали лагерь смерти, марш смерти, сидение на крыше поезда в качестве живого щита, чтобы враги немецкой власти не смогли разбомбить вагоны с боеприпасами.В итоге она стала психотерапевтом и скорее всего сделала для других намного больше в этой роли, чем если бы возможно реализовала себя как балерина.
    Всем читателям, естественно, не обязательно проходить все испытания которые прошла автор, ведь жизнь может загнать в тупик и без воин.
    Не смотря на любые обстоятельства, которые происходят с человеком, нужно всегда с оптимизмом принимать будущее.
    Жизнь Эдит после войны как эмигрантки (она уехала в Америку и там вышла замуж) тоже очень интересна и иной раз поучительна, ведь она получила степень доктора психологии в 50 лет и до последнего сомневалась в правильности своего выбора учиться в таком зрелом возрасте.
    "— Не знаю, к тому времени, как я завершу образование, мне уже будет пятьдесят.
    Он улыбается:
    — Вам в любом случае будет пятьдесят."(с)
    Помимо этого автор представляет огромный опыт своей деятельности, общение с пациентами, интересные случаи, а также достаточно много интересного общения с другими психотерапевтами.
    Просто прочитать эту книгу - это уже есть мощный опыт, который может помочь в различных жизненных ситуациях осмыслить важные вещи и сделать правильный для себя выбор.
  •  
    «Найгірше виявляє в нас найкраще.» 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Поки читала шкірою бігали мурашки . Останній раз відчувала таку напругу, коли читала «Татуювальника з Аушвіцу».
    Реальна історія угорської дівчинки, яка пережила табори смерті. Три частини книги про три періоди життя, про вину, переосмислення і звільнення. Для мене ця історія про людяність.
    І до речі, модна знайти безліч інтерв’ю з цією неймовірною жінкою, її слова так надихають.

    «Час не лікує. Людина робить це сама, з часом.»

    «Я втратила своє дитинство через війну, юнацтво - через табори смерті, молодість - через силування себе не обертатись назад. Я стала матір’ю раніше, ніж оплакала смерть власної матері. Я щосили та якнайшвидше намагалась стати цілісною.»
  •  
    Жити після виживання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чесно кажучи, я трішки боялася брати до рук цю книгу. Вже з обкладинки зрозуміло, що це книга про концтабір. Боялася я читати цей роман не тому, що не хотіла читати про страждання, горе і біль. Навпаки, мені здається, письменники останнім часом люблять використовувати важкі теми, включно з геноцидом євреїв, лише для того, щоб привернути увагу до себе, до свого роману. Сам роман часто не аж такий якісний і має на меті лише вичавити з читача сльози яким завгодно способом. Але ця книга інша. По-перше, вона написана не якимось там письменником, а самою героїнею. Тобто, це не художня книга, а нонфікшн, автобіографія, мемуари. Едіт Егер пише про те, що пережила сама. Та й в плані сюжету, більша частина книги розповідає не саме про те, що пережила авторка в концтаборі під час війни. А її життя після. Дійсно, більшість книг та фільмів про війну закінчується таким щасливим кінцем: вони перемогли і вижили. Але після закінчення війни особиста битва тільки починається. Адже після пережитого повернутися до нормального життя ой як непросто. Зараз це називають посттравматичним синдромом, з такими людьми працюють психологи та психотерапевти, а тоді про це ніхто не думав, Едіт Егер, як і багато її друзів по нещастю, мусила сама боротися зі своїми демонами. Це дуже світла книга. Про те, як знайти в собі сили жити далі, радіти життю і залишити темряву в минулому.
  •  
    Вибір 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це книга єврейки Едіт, що вижила в Аушвіці. Попри те, що тут є опис того періоду її життя, книга зовсім не про це. Навіть жахи того періоду написані не так, щоб ридати, а ніби з прийняттям минулого, а тому не так вже страшно. Книга про вибір бути щасливим, прийнявши все можливе (і неможливе також). Книга про прийняття себе, прощення себе. Дуже життєствердна книга.
    Едіт Еґер тепер професор Каліфорнійського університету, практикуючий психолог, що допомогла собі, а тепер допомагає багатьом. Тут є і історії її пацієнтів. Мотиваційна історія.
  •  
    Я можу бути вільна у своїй голові 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Тема Другої Світової Війни вцілому надто болюча та пронизана жорстокістю та цинізмом. А ця книга є автобіографічною, яку місцями читати морально важко, бо людський мозок просто не сприймає тих жахіть, через які пройшла авторка. Однак, це Історія, яку ми повинні знати та прийняти, аби не допустити подібного в майбутньому.
    Едіт Еґер - угорська єврейка, яка в 16 років потрапила до Аушвіцу, втратила там батьків та дідуся з бабусею. Однак, вона не втратила себе. Будучи ув'язненою, вона, водночас, залишалася вільною - у своїй голові, в думках, у мріях. У неї завжди був Вибір (їсти травинку, чи їсти людську плоть; танцювати для лікаря Й. та мріяти і отримати право на життя, чи відмовитися й бути відправленою на смерть; спробувати видобути їжу чи померти голодною смертю).
    "Я можу бути вільна у своїй голові, а він - ніколи. Він завжди житиме з тим, що накоїв. Він більше в'язень, ніж я" - так думала юна 16-річна Едіт, танцюючи для Лікаря Смерть у Аушвіці, тим самим зберігши собі життя.
    Вцілому, книга написана простою зрозумілою мовою. В книзі авторка поєднує описи подій та вчинків свого життя з істріями своїх пацієнтів. Тут же вона не відхрещується, що протягом всього життя психологічно вона не відновилася, не позбулася своїх внутрішніх демонів, хоча вже й здобула величезний багаж знань і стала психотерапевтом, що інколи її пацієнти допомагали їй у зруйнуванні в'язниці у своїй голові, перестати відчувати себе жертвою.
    Ця книга не лише про Аушвіц та відновлення після нього. Ця книга про життя, про те, що вибір існує завжди - бути ув'язненими в своїй голові чи стати вільними. Як навчитися жити з минулим, втратами, як навчитися прощати і не жити помстою. Книга змінює погляди на життя та події минулого, змушує переосмислити цінності.
    "Ми не знаємо куди прямуємо, ми не знаємо, що з нами станеться, але ніхто не зможе відібрати в тебе те, що ти тримаєш у своїй голові".
    Однозначно, на поличку! Впевнена, що ще повернусь до неї.
    Моя оцінка 10/10.
  •  
    Вибір в нашій голові
    Ми самі вибираємо, яким має бути наше життя! Точніше, як відноситися до тих подій, які відбуваються в ньому. Злети і падіння є у кожного, але хтось при цьому щасливий, а інший глибоко нещасний.
    Едіт -головна героїня твору і вона ж автор, пережила справжню трагедію -голокост. В зовсім юному віці її забрали із сім"ї та вивезли в концтабір з іншими євреями. Перед кожним з них постав вибір - змиритися та померти чи витерпіти і "дотягнути" до звільнення. Едіт вибрала - вижити. Вижити заради майбутнього! Голод, знущання, страх та багато інших нещасть довелося їй перетерпіти. Єдиною підтримкою та певним стимулом для боротьби за життя була її сестра, яку також утримували в концтаборі.
    Та згодом виявилося, що перебування в концтаборі, було не найважчим випробуванням її життя. На зміну одним загарбникам прийшли інші. Нацисти відібрали життя батьків і дитинство, комуністи - все майно і мало не відібрали життя її чоловіка. Довелося тікати в Америку. На чужині Едіт не тільки вижила, а й досягнула важкою працею значних успіхів в області психіатрії. Тому, що "все в нашій голові", а Едіт Егер вибрала бути вільною!
  •  
    Вибір
    Я дуже люблю книги про Другу світову війну та Голокост, тож коли я побачила анотацію до книги Едіт Еґер "Вибір", то одразу додала її до своїх бажанок.
    Але ця книга не тільки про концтабори та Голокост, вона перш за все про вибір. Про те, як після страшних подій знов знайти себе. Як дозволити собі бути щасливим. Як обрати собі роль не жертви, а переможця.
    Едіт Еґер пережила страшні речі, про них вона і пише в своїй книзі. Якщо чесно, це найстрашніша книга про Голокост, яку я читала. Письменниця вміє так зобразити жахіття, що ти бачиш реальну картинку перед очима і плачеш так, що аж не можеш продовжити читання...
    Цю книгу (свою першу) Едіт написала в 90 років (зараз їй 93). Писала на основі не тільки свого життя, але і своєї роботи (вона клінічний психолог, допомагала військовим боротися з посттравматичним синдромом).
    Допомагаючи людям, вона довго не могла допомогти собі.
    Здається, що після визволення з концтабору, людина має відчувати тільки щастя, але в дійсності це виглядає не так. Ці люди задають собі питання - Чи дійсно я заслуговую на життя? Чому стільки людей загинуло, а я живу?..
    Важка книга, але вона не депресивна. Вона дає надію. І вибір.
  •  
    кожен день - це вибір
    В мене не було сумнівів, що "Вибір" Едіт Егер це моя книжка, але я не підозрювала, що вона заполонить моє серце. Вдячна друзям, що натхненно поділились.
    На перший погляд може видатись, що це знову тема голокосту і Аушвіцу, але не на цей раз. 
    Тобто тут є про все це, але головним чином тут про вибір. Вибір як жити після того як батьки, коханий, родичі та друзі загинули у концтаборах, а надії на порятунок практично нема...
    Це не роман, не літературний опис, а автобіографічна розповідь відомої американської психотерапевтки угорського походження Едіт Егер.
    Це щира сповідь на яку вона відважилась у зрілому віці, після щасливого шлюбу, народження трьох дітей, важкої еміграції і здобуття найвищого наукового ступеня з психотерапії.
    Коли читала, мене не покидало відчуття відвертої і довірливої розмови з дуже близькою мені людиною, яка ділиться своїми думками, переживаннями і проблемами.
    Пані доктор не переставала мене дивувати силою духу і ранимістю, рішучістю та крихкістю, постійним поєднанням юної дівчини атлетки і доброї лікарки людських душ. Боюсь, що не змогла добре розповісти про книжку яку безумовно раджу всім і кожному, бракує слів.
    Просто вона дуже нам потрібна - правда про себе і відвага вставати і йти далі після найважчих падінь.
    "Ми маємо вибір - загострювати увагу на тому, що втратили чи на тому, що все ще маємо.Щомиті існує вибір.Немає значення те, наскільки зневірює, набридає, примушує, болить чи гнітить наш досвід, ми завжди можемо обирати, що з ним робити. І я нарешті починаю розуміти, що я також маю вибір. Це усвідомлення змінить моє життя"
  •  
    Я теж можу стати вільною.
    Не пам'ятаю, коли останнього разу я з таким захопленням читала книгу, та й ще не художню.
    Не знаю, що мене сколихнуло на придбання її, але це було рішенням, вартим багатьох.
    Книга захоплює з перших сторінок. Чим? Відвертістю. Відчайдушною відвертістю, якої, мені особисто так бракує навіть перед самою собою.
    Ця книга - повноцінний сеанс чи то, навіть, низка сеансів психотерапії із людиною, яка пізнала терапію із середини, душею і тілом.
    Читала одночасно захоплюючись міцністю душі авторки і реалістичністю її переживань.
    Мушу сказати, що в свої важкі моменти я, ніби, теж граю у гру, вдаваючи, що я знаходжусь в іншому місці, чи намагаючись знайти те, що мені буде корисним з цієї ситуації в майбутньому.
    Мимоволі, на сторінках, міркувала - А що б я зробила в даній ситуації?
    Відповідь знайти важко, але справа не в тому, щоб знайти вихід, а в тому, щоб не зупиняти свої пошуки. Ніколи не знаєш напевно, де, в чому схований корінь проблеми?
    Але завдяки таким книгам починаєш вірити в те, що, якщо їй вдалося стати щасливою, то і в мене вийде. Я теж можу стати вільною.
  •  
    Вибір. Прийняти можливе.
    Випадково знайшовши книжку на Якабу, я звернула увагу на обкладинку - крізь сніг проростали квіти, над ними колючі проволоки. Було зрозуміло, що книга про концтабір і про силу духу людини.
    В ній талановита жінка Едіт Егер по жіночому розказала про своє життя. 400 сторінок читаються дуже швидко, залишаючи після себе смак надії, прощення, любові.
    Зараз Едіт Егер дев'яносто три роки. Вона надає психологічну допомогу людям, які страждають від посттравматичного розладу, бере участь у численних передачах.
    Її порада взяти цілковиту відповідальність за своє життя, прийняти себе і любити за те, хто ми є найсправді.
    Рекомендую до читання!!!
  •  
    Цікаво і життєво
    Мене надзвичайно вразила книжка Вибір. Я знайшла її випадково на сайті Якабу. Дуже цікава і насичена книжка
    Кожен може знайти відповіді на питання, які ми задаємо собі щоденно. Сила духу і можливість вибору є перед нами кожного дня, кожен вибирає світлу або темну сторону. Це вибір кожного. Завдяки цій книжці я зрозуміла, що дуже важливо вибирати світлу сторону навіть якщо її майже не видно на нашому обрії. Ми часто схиляємося до того, що очевидно інколи не так просто побачити просвіт в кінці тунелю, але це є надзвичайно важливо. Дякую
  •  
    Сильна і емоційна книга
    Дуже сильна і емоційна книга. Читається з гіркотою на серці, але з надією.

    Ті, хто любить виписувати цитати, знайдуть у цій книзі їх безліч.

    Історія повністю автобіографічна. Авторка розповідає про своє життя від самого дитинства до наших часів. До речі вона досі жива. Їй 94 роки і вона і зараз проводить мотиваційні виступи. Людина, котрою я захоплююся.

    Не розумію навіщо мама Едіт говорила в дитинстві що вона некрасива. Судячи із фото на форзаці обкладинки книги - дівчина дуже гарна. Можливо вона не хотіла щоб дочка була занадто самовпевненою... Хотіла як краще...

    Життя Едіт змінюється назавжди...
    Вона разом із сестрою і мамою потрапляє до Аушвіцу...

    До речі я не знала що під час війни у полонених із Аушвіцу брали примусово кров для переливання німецьким солдатам...У них і так сил не було, ледве виживали, просто жах...

    Здається, що після того як Едіт повернеться після концтабору їх життя буде спокійнішим... Але на жаль ще багато перешкод буде у її житті...

    У книзі " Вибір" згадується ще одна книга, яку я давно хочу прочитати: "Людина в пошуках справжнього сенсу" Віктора Франкла. Виявляється Едіт Іва Еґер з Віктором листувалася і дружили, вони обмінювались спогадами про Аушвіц, давали поради один одному щодо своїх внутрішніх переживань.

    Книга однозначно варта вашої уваги.
 
Характеристики Вибір. Прийняти можливе
Автор
Едіт Єва Еґер
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Христина Радченко
Кількість сторінок
400
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-7820-59-7
Тип
Паперова
 

Про автора Вибір. Прийняти можливе