Великий Гэтсби – классика 20-го века, написанная Скоттом Фицджеральдом и ставшая его самым известным произведением. История рассказывается от лица Ника повстречавшего невероятно богатого мистера Гэтсби; об их глубокой дружбе; об трагичной истории о любви; и сказочных вечеринках в эпоху джаза. Автору в полной мере удалось передать атмосферу того времени, создать впечатление того, будто ты невидимый гость и свидетель всего происходящего. То, насколько успешно удалось автору показать сущность элитной касты населения, их ежедневные обеды, наполненные самыми последними сплетнями, лицемерные улыбки и ножи за спиной, а также вечные посещение пышных и пафосных вечеров... Главный герой Ник будто и не является главным героем. Он довольно маловыразительный и неприметный персонаж, постоянно стоящий и наблюдающий со стороны за всеми событиями в истории. И такое чувство, будто Скотт намеренно сделал его таким, дабы читатель легко мог почувствоваться и стать этим Ником и не отвлекаясь ни на что, наблюдать за драмой, разворачивающийся между Гэтсби и Дейзи. Сам Гэтсби для меня полностью не раскрылся, видимо из-за того, что Ник так и не смог полностью узнать его. Гэтсби кажется очень трагичным и одиноким персонажем, далеко не простым, в меру эгоистичным и с какой-то стороны возможно даже двуличным. В целом, «Великий Гэтсби» действительно заслуживает считаться классикой, и я рекомендую всем ознакомиться с ним.

Звісно ж даний роман я рекомендує всім до прочитання. Можна зробити багато висновків читаючи вражаючу історію життя Джея Гетсбі. Події книги розвиваються в Америці на початку минулого століття. Це був час коли розкішне життя перепліталося з надзвичайною бідністю, яка була спричинена світовою кризою. Але все ж залишалася ланка аристократів, яка і надалі вела розкішне життя. Герої книги саме таке життя і ведуть. У маєтку одного з них часто проходять розкішні вечірки, на які мріють потрапити всі найбагатші жителі міста. Про володільця маєтку відомо небагато. Не зважаючи на свої пишні прийоми, він не веде публічне життя, і багато гостей не знає його в обличчя, але звісно ж всім цікаво дізнатися хто він такий. Одному чоловікові, від імені якого ведеться оповідь, пощастило з ним познайомитися. Виявляється Джей не такий як більшість про нього думає. На все його життя вплинула одна жінка. По суті це було нерозділене кохання. Всьому причиною була його незаможність, тому він вирішив не зважаючи ні на що стати багатим та успішним. Але поки він йшов до своєї мети, жінка вийшла заміж за іншого. Через багато років вони знову зустрілися. Та чи принесе йому зустріч омріяне щастя на яке він так довго чекав?

Свого часу переглянула фільм 2013 року з Дікапріо, після чого жила цією історією понад рік. Книгу часто починала читати в російському перекладі, та все ніяк не могла дійти до фінішу. Аж тут трапився цей екземпляр... Багатьом даний переклад здався важким. Дійсно, дуже насичений різними авторськими словами, та швидко звикаєш і втягуєшся. Щодо сюжету, то той факт, що книга входить у всі світові топи і займає там виграшні позиції говорить сам за себе. Фіцджеральд і його твори в стилі джазу в чистому вигляді. Проковтнула книгу за один присяд. Яскраві герої, швидке, бурхливе і насичене життя 30-их років передане бездоганно. Історію проживаєш разом із персонажами. Люблю Фіцджеральда за його не хеппі кінці. Передає реалії людського існування. За красивою картинкою ховається гірка, ріжуча правда. Особливу увагу слід приділити Джею Гетсбі, як зазначив головний герой, єдиному вартому чоловікові. Неблагородна людина з благородними принципами і цілями. Заради нього і його історії варто взяти цю книгу в руки. Ним надихаєшся, його не забуваєш. Дисонанс - Гетсбі немов подих чистого гірського повітря в світі, повного бруду і хаосу, хоча і належить до нього. Висновок - книгу однозначно варто прочитати. Скільки часу пройшло з моменту її прочитання, постійно повертаюся до заміток та і взагалі аналізую начебто прості, але такі неоднозначні персонажі і їхні вчинки.