Усі їхні демони
Паперова книга | Код товару 1206506
Yakaboo 4.9/5
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~140х210 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Усі їхні демони

В одній з квартир сірої "хрущовки" живе, здавалося б, звичайна сім'я. Проте за зачиненими дверима того дому відбуваються тривожні події, що їх байдужі сусіди воліють не помічати. Жінка, котра потерпає від домашнього насилля; хлопець-підліток, який шукає розуміння й підтримку на вулиці; самотня дев'ятирічна дівчинка, що вчиться жити з "демонами" своїх батьків...

"Усі їхні демони" - вибуховий соціальний трилер про дітей, позбавлених дитинства, алкоголізм, байдужість... та криваві вбивства у маленькому містечку.

Характеристики
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~140х210 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Коли демони вириваються на волю 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історіями про неблагополучні родини, в яких сидять "на стакані", на жаль, нікого не здивуєш. Проте з думкою, що в таких родинах страждають насамперед діти, звикнутись неможливо. І поки батьки перебувають в полоні своїх внутрішніх демонів, саме дітям доводиться дорослішати швидше, ніж їхні однолітки.
    Дев'ятирічна Леся має брата, маму та вітчима. Дорослі люблять "відпочивати" з чаркою, і тоді в них ніби щось вселяється. До глибини душі вражає намагання маленької дівчинки виправдати їхні дії, пояснюючи тим, що дорослими заволоділи демони. Леся намагається знайти спосіб зробити так, щоб мама знову стала такою як раніше. Читати ці сторінки занадто боляче.
    Паралельно в книзі розгортається детективна лінія, яка зрештою виявляється пов'язаною з історією родини Лесі. Моторошне вбивство, на жаль, виявиться справою не рук демонів, а звичайних людей. І їхні причини - не лише в схильності до жорстокості, але і в байдужості інших людей, тих, які проходять повз та намагаються не помічати жахіття, які відбуваються за стіною в сусідів.
    Хочеться, щоб такі історії існували лише в книгах, а не в реальному житті.
  •  
    Демони в підвалі і в Україні 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Франківськ. Хрущовка. Алкоголіки....

    Скільки таких сімей? У Франківську? В Україні?

    Скільки діток таких, як Леся, Діма? Хіба вони заслуговують спостерігати такі картини? Терпіти побої? Матюки? Шукати демонів в підвалі, щоб вигнати їх, щоб вони не вселялися в її "тата Вітю"?

    А скільки таких хороших хлопчиків Дмитриків, які сходять зі свого шляху, бо не відчувають любові і турботи від сім'ї?

    Дякую @polly_kulakova, що піднімаєте такі теми, що відкриваєте людям очі на світ, РЕАЛЬНИЙ світ, що ділитесь наболілим..

    Бо... Скільки таких Лесь виростають? Скільки з них бояться близькості з чоловіком? Скільки з них соромляться таких батьків? Скільки з них виростають і терплять домашнє насилля, бо думають, що це норма? Бо їх маму били, значить і їх можуть бити? Скільки з них ніколи не звернеться в поліцію, бо бояться, що потім їх поб'ють ще сильніше, а то й вб' ють?

    Важко таке читати... Але потрібно....
Купити - Усі їхні демони
Усі їхні демони
170 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Усі їхні демони

  •  
    Коли демони вириваються на волю 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історіями про неблагополучні родини, в яких сидять "на стакані", на жаль, нікого не здивуєш. Проте з думкою, що в таких родинах страждають насамперед діти, звикнутись неможливо. І поки батьки перебувають в полоні своїх внутрішніх демонів, саме дітям доводиться дорослішати швидше, ніж їхні однолітки.
    Дев'ятирічна Леся має брата, маму та вітчима. Дорослі люблять "відпочивати" з чаркою, і тоді в них ніби щось вселяється. До глибини душі вражає намагання маленької дівчинки виправдати їхні дії, пояснюючи тим, що дорослими заволоділи демони. Леся намагається знайти спосіб зробити так, щоб мама знову стала такою як раніше. Читати ці сторінки занадто боляче.
    Паралельно в книзі розгортається детективна лінія, яка зрештою виявляється пов'язаною з історією родини Лесі. Моторошне вбивство, на жаль, виявиться справою не рук демонів, а звичайних людей. І їхні причини - не лише в схильності до жорстокості, але і в байдужості інших людей, тих, які проходять повз та намагаються не помічати жахіття, які відбуваються за стіною в сусідів.
    Хочеться, щоб такі історії існували лише в книгах, а не в реальному житті.
  •  
    Демони в підвалі і в Україні 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Франківськ. Хрущовка. Алкоголіки....

    Скільки таких сімей? У Франківську? В Україні?

    Скільки діток таких, як Леся, Діма? Хіба вони заслуговують спостерігати такі картини? Терпіти побої? Матюки? Шукати демонів в підвалі, щоб вигнати їх, щоб вони не вселялися в її "тата Вітю"?

    А скільки таких хороших хлопчиків Дмитриків, які сходять зі свого шляху, бо не відчувають любові і турботи від сім'ї?

    Дякую @polly_kulakova, що піднімаєте такі теми, що відкриваєте людям очі на світ, РЕАЛЬНИЙ світ, що ділитесь наболілим..

    Бо... Скільки таких Лесь виростають? Скільки з них бояться близькості з чоловіком? Скільки з них соромляться таких батьків? Скільки з них виростають і терплять домашнє насилля, бо думають, що це норма? Бо їх маму били, значить і їх можуть бити? Скільки з них ніколи не звернеться в поліцію, бо бояться, що потім їх поб'ють ще сильніше, а то й вб' ють?

    Важко таке читати... Але потрібно....
  •  
    Відгук 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    З автором я вже знайома. Читала перші дві книги "Корсо" та "Дівчина, яку ми вбили". Книги дійсно гарно написані, цікаво і інтригуюче.
    По-перше, приємно знати, що саме український автор може написати круті трилери. Від яких просто дух перехоплює.
    По-друге, обкладинки чарівні і книги гарно виглядають на книжковій поличці.

    Що ж стосується саме книги "Усі їхні демони", то це найкраща книга з усіх.
    Тут ви зустрінете не банальну історію про вбивства. Зовсім ні. Тут уже постають соціальні проблеми. І сами з ними людство зустрічається один на один кожен день.

    Автор доступно описала складне життя дітей в проблемних сім'ях. Адже далеко не кожен замислюється над цим питанням.
    Наша героїня Леся, мила дівчинка, яка дуже любить свого брата і маму. Вона часто просить матусю не пиячити.

    Чи зможе мати дотриматись обіцянки? Чи кохання до своєї дитини сильніше за чарку?

    Поліна Кулакова ввела ще й детективну лінію, яка досить гармонійно виглядає у книзі. І також гарно зображує до чого може привести такий спосіб життя.

    Книга мені дуже сподобалась і я усім її раджу
  •  
    Нехай болить від такої книги, а не від такої реальності
    Боляче...
    Про таке боляче розмовляти, боляче читати та боляче думати...
    Краще просто закрити очі, затулити вуха і не лізти.
    Краще?
    Чи все ж ні?
    Як часто ми проходимо повз того, хто потребує допомоги. Будьмо чесними - ч а с т о.
    «Чужа сім‘я - морок».
    І це дійсно так.
    Але, можливо, іноді таки потрібно не пройти повз, розтулити свої вуха, відкрити сліпі до чужого горя очі і допомогти?
    Сім‘ї маленької Лесі не допоміг ніхто. Сусіди не хотіли чути п‘яних криків, відвертали очі і просто мовчали.
    Як молода мама з двома дітками, залишившись без чоловіка, може так піти на дно? Дуже легко! Досить забути про сімейні цінності, про любов до своїх дітей. Досить зв‘язати своє життя не з тим і привести його у свій дім.
    А ще приправити те все горілкою...
    І вже не важливо, що син зв‘язався не з тією компанією. Не важливо, що дочка страждає, бо в тата Вітю та маму «вселяються демони». Не важливо, що одного дня це все призведе до вбивства.
    Такі батьки ламають долі своїх дітей... Такі діти не мають дитинства... Такі сім‘ї не мають майбутнього...
    Такі історії слід читати, про таке слід говорити.
    Так, це боляче...
    Але нехай болить від такої книги, а не від такої реальності.
    Поліна Кулакова, це було сильно, глибоко і правдиво. Дякую!
  •  
    Якщо хочеш відчути життя неблагополучної родини - прочитай
    Читати книгу було цікаво і водночас важко. Розкриваються проблеми родини алкоголіків та двох діток, на котрих стоїть клеймо "діти з неблагополучної родини". Самі дітлахи - досить непогані діти, старший син докотився до поганої компанії через байдужість матері, а дівчинка Леся мовчки страждає, дихаючи димом сигарет та дивлячись на бійки батьків. Ця книга цікава тим, щоб подивитися на такі сім'ї зсередини та дізнатися, що відчувають дітлахи та які причини штовхають людей пиячити. У гостросоціальному трилері вплетені вбивства, розслідування, розбірки. Тут є багато проблем батьки/діти та показані різні сім'ї, де в кожного ставлення до дітей індивідуальне. Хтось пилинки здуває, дехто не має часу нормально побалакати, а комусь горілка важливіша за дитину. Не здивували у фіналі дії поліцейського, бо в нас і таке буває. Радію, що українські письменники підіймають такі теми, що в нас є чого цікавого почитати. Обкладинка транслює основний посил книги, коли жінки мовчать і не мають сили волі, а люди не знають, що коїться за зачиненими дверима.
  •  
    Моторошна
    Знаєте завжди тяжко чути про неблагополучні сім'ї, про пияцтво батьків, та дійсно страшне життя дітей в таких умовах. А таких родин в Україні та цілому світі не так вже й мало як хотілось би. Тому твір Кулакової дуже актуальний.
    До речі це перша книга автора, яка потрапила до мене в руки, тому саме після нього я обов'язково почну знайомитися з іншими її творами.
    Події, що розвиваються в сюжетній лінії моторошні, не справедливі (адже діти ні в чому не винні). Та про це обов'язково треба говорити, насилля над дітьми, будь-якого характеру, чи то фізичного чи то психологічного повинно каратися. Чомусь, зважаючи на кінцівку твору мені здалося, що саме цей посил несе автор.
    Багато разів за весь твір я обливалася сльозами, бо про всі ці знущання не можна мовчати! Книга соціально важлива, але й сюжетна лінія оформлена прекрасно, кожна дія героїв логічно збудована, через це не було почуття награності, я дійсно повірила в реальність всіх подій, що відбувалися в книжці.
    Обов'язково рекомендую до прочитання!!
  •  
    Внутренние демоны
    Уже третья прочитанная мной книга Кулаковой. И впервые я сделала предзаказ на книгу, как только узнала о её выходе, не дожидаясь пока новинка перестанет быть такой уж новой. Потому что авторка мне ранее понравилась, и сейчас не разочаровала.
    Здесь встречаются две сюжетные линии - криминальное расследование, и "бытовая". Само следствие достаточно короткое, но больший упор сделан все же на обычную жизнь обычной семьи. Ну, как обычной. Алкоголизм, домашнее насилие, жизнь в страхе перед "демонами", которые вселяются в родителей после выпитой бутылки водки - все это вполне обычно для маленькой Леси. Ужасно, но она даже не до конца понимает, что это - не норма. Сложная тема, и очень важная.
    Вообще, мне тяжело писать отзыв на эту книгу. Потому что после прочтения остаётся куча эмоций, какая-то чёрная дыра внутри, то что непросто выразить словами. Книга показывает жестокую реальность, мы понимаем что это неправильно но с другой стороны понимаем, что это все правда. Что таких семей много, что система далека от совершенства, что общество отворачивается и предпочитает не замечать проблему..
    Это не ужастик в прямом смысле, никаких демонов тут нет. Но книга ужасает своей реалистичностью, подчёркивает то, о чем обычно принято молчать.
    Да, а ещё тут детектив, лёгкий стиль написания и увлекательный сюжет, от которого тяжело оторваться.
  •  
    Книга, що кричить за стіною!
    Приємно слідкувати за тим, як авторка зростає від книги до книги. Динаміка "Дівчини, яку ми вбили" підкупала, але вже в цій історії Поліні Кулаковій вдалося не лише зберегти її позитивний хід, а й наповнити такими бажаними й вмілими паузами, з акцентами на потрібних деталях, яскравіше прописаними персонажами, впізнаваним побутом. І саме сукупність сил кожного цього фактору дозволила дати соціальному детективному трилеру той необхідний емоційний супровід співпереживання і крик. Крик за сусідньою стіною.

    Впродовж читання відчував, що кожну описану деталь авторка спершу проживала в собі, лише потім пропонуючи те саме зробити й нам. Ця гра з настроєм додавала особливого ефекту присутності.

    Письменниці також вдалося зробити зріз реальності, яка стосується не лише минулого часу, а й тих людей, хто в ньому мовби зупинився, підживлюючи.

    Ну і не без сюжетних сюрпризів, як належить детективу.

    Книга важлива в соціальному плані. І стилістика, як і наповнення, відповідають тому, аби описану проблему максимально розкрити. І ця історія дійсно кричить до нас за стінами..
  •  
    Важливо, не проходьте мимо
    Тривожний, захопливий соціальний роман, який заставляє задуматися кожного. Він проймає наскрізь, немов оголений нерв. Адже діти не повинні страждати через своїх батьків, але саме вони і найбільше страждають. Домашнє насильство, алкоголізм, нерозуміння через підлітковий вік - все це одвічні проблеми, з якими стикається суспільство і на яке часто закривають очі сусіди...
    Маленька Леся живе з мамою та її новим татом. А ще має старшого брата, який сплутався з поганою компанією. В нового тата після "відпочинку" з горілкою вселяються демони, і після цього він накидається з кулаками на оточуючих. Чесно, читаючи розповідь від імені цієї маленької дівчинки, серце просто стискалося від жалю та розпачу, а на очі наступали сльози (мало яка книга може довести мене до сліз. Ця - доводила і не раз).
    А ще тут є детективна лінія про два загадкових убивства. Як все це пов'язано і які ще соціально важливі питання тут підняті - читайте. Не пожалієте. Тут явно видно, що письменниця до дрібниць продумала кожного персонажа, і тому ця книга бере за душу
  •  
    Зовсім не вигадана історія
    Скільки правди Вам відомо насправді?

    Дівчинка несе книги з бібліотеки і нервово натягує рукава кофтинки.

    Той хлопець, грубуватий та завжди занурений у власні думки. Чому його тижнями немає в школі?

    Колега раптово взяла вихідні дні і уникає розмов.

    Ті, кого Ви знаєте близько або відносно. Та чи знаєте їх взагалі?

    Мовчазний біль
    Гіркі посмішки
    Пекло за зачиненими дверима домівки.

    Вони приховують своє життя.

    Вони - люди, до яких завітали демони.
    Демони яким відкрили двері люди і впустили в своє життя.

    Та коли жорстокість досягне максимуму, а істина вибухне, покаже своє забите і скривавлене обличчя...тоді ілюзія благополуччя лусне ніби мильна бульбашка.

    Книга "Всі їхні демони" - це реалістична історія про негаразди в сім'ї, спричинені згубними звичками, байдужістю й агресією. Зло має причини та наслідки і ця книга саме про це.

    Дорослі втрачають себе і відправляють власне життя під три чорти. А свідками цього стають діти.

    Такі дітки як маленька Леся.

    Вони не обирали горілку та розбірки п'яниць! Їм потрібні любов, турбота та захист батьків, а не скитання, побої та постійне відчуття страху.

    Дим цигарок замість повітря.
    Обід у подруги замість смачного сніданку вдома.
    Куток за сервантом в самотності замість веселих сімейних посиденьок.

    Сумна картина "щасливого" дитинства.

    Якщо будеш плакати та скиглити - тебе вдарять. Допомоги чекати немає звідки, сусіди не почують, не втрутяться.

    Бо вони не хочуть, їм не потрібні проблеми інших.

    Прочитавши цю книгу, ви побачите іншу сторону справжнього життя. Без прикрас та зайвого романтизму: зі злочинами, вбивствами та раптовими викриттями.
  •  
    Мурашки по шкірі
    Соціальні проблеми завжди гостро постають у всіх країнах.

    Алкоголізм, безробіття, насильство та інші жахливі речі відбуваються просто по сусідству з кожним із нас.

    "Усі їхні демони" це книга не про містику, не про привидів і не про потойбічний світ. Це книга про реальних людей. Людей, в кожного з яких є свої слабкості і залежність.

    Маленькій Лесі не позаздриш. Вона опиняється в центрі усіх дорослих проблем.

    Читаючи кожну сторінку, по шкірі йдуть мурашки. Бо все це страшно читати. Страшно, бо це все правда, яка може трапитися з кожним із людей.

    Поліна Кулакова вдало перенесла нас в атмосферу міста. Описані події будуть триматися в голові ще довго після прочитання.

    Післясмак книги дуже суперечливий. З одного боку ми отримали хороший гостросоціальний роман, а з іншого виникають думки "Боже, добре що у мене було не таке дитинство".

    Слід віддати належне і оформленню книги. Воно просто неймовірне.

    Ну і порада: "моя хата скраю і я нічого не знаю " не завжди добре. Якщо пору живе якась родина зі схожою історією, то хоча б запропонуйте допомогу, і не ігноруйте крики за стіною.
  •  
    Читати важно, але варто!
    Головними героями книги є здавалась би звичайна українська сім'я, але коли зачиняються двері їх квартири, що там відбувається?
    Мати яка потерпає від побоїв свого чоловіка, старший син який шукає друзів на вулиці і дев'ятирічна Леся яка плаче кожного дня. Крики, плач і побої які чують всі, але вже не звертають уваги. Маленька Леся постійно чекає, що хтось прийде й допоможе, хтось врятує її із цього пекла.
    Я дуже довго відкладала цю книгу, бо боялась і не дарма. Вона роздирає читача своїми реаліями, ця книга оголена правда сучасного світу. Душать сльози, хочеться у голос кричати, бо настільки торкається ця книга до глибин людської душі, ти відчуваєш образу, злість, біль, жаль. Це надзвичайно, як автору майстерно вдалось так проникливо змалювати цю тему.
    Читаєш і стає страшно, що це не книга, це життя. Воно є, воно існує поруч. Жінки яки потерпають від насилля, діти яки повинні якось виживати в цих умовах.
    Я раджу цю книгу кожному, можливо прочитавши її ви колись врятуєте комусь життя, не пройшовши повз крики яки доносяться із зі зачинених дверей. І кожен повинен пам'ятати так бути не повинно!
    Це друга книга від автора і то знову дещо нереально. Аплодую стоячи! Дуже крутий роман.
  •  
    Суспільство
    У нашому суспільстві, яке не можна назвати гуманним та життєрадісним існують проблеми, які не прийнято обговорювати вголос. Це проблеми про які всі знають, значна частина бачить, проте всі залишаються до них байдужими. Книга описує життя однієї сім’ї, яка можна знайти десятки в кожному місті та декілька в менших населених пунктах. Це неблагополучна сім’я, в які процвітає домашнє насильство, яке на сьогодні є справжнім бичом цілої країни. .
    Авторка спробувала відтворити історію такої сім’ї з того боку, який не бачать сторонні. Вона показує нам сім’ю зсередини. Поліна Кулакова показує страхи та переживання дітей, які не мають прихистку та не мають в кого шукати співчуття чи підтримки. Тому для них той, хто сказав добре слово вже є майже месією, адже такого прояву уваги вони не зустрічають в своєму житті від найрідніших людей: мами й тата.
    Книга цікаво написана, і незважаючи на похмуру тему є оптимістичною, адже авторка показує, що навіть після найтемнішої ночі настає день, а із будь-якої ситуації є вихід.
  •  
    Чужая семья
    Чужая душа потемки, но тоже самое можно сказать и о чужой семье. В нашем обществе существуют проблемы, которые не принято обсуждать вслух. Это проблемы насилия в семьях. К сожалению многие из нас знают об этом, но большая часть общества остается равнодушной. Книга описывает жизнь одной неблагополучной семьи, в которой процветает домашнее насилие, которое на сегодня является настоящим бичом всей страны.
    Автор попыталась воссоздать историю такой семьи с той стороны, не видят посторонние. Она показывает нам семью изнутри. Полина Кулакова показывает страхи и переживания детей, не имеющих пристанища и не имеют у кого искать сочувствия или поддержки. Поэтому для них тот, кто сказал доброе слово уже почти мессией, ведь такого проявления внимания они не встречают в своей жизни от родных людей: мамы и папы.
    Герои книги яркие, интересные, их образы раскрыты полностью, да и сама книга интересно написана, и несмотря на мрачную тему является оптимистичной, ведь автор показывает, что даже после самой темной ночи наступает день, а с любой ситуации есть выход.
  •  
    Чому не люблю п'яниць
    Якщо мене ще колись запитають, чому я не люблю п'яних людей, то я тицьну їм під ніс цю книгу: "Почитайте, може дійде нарешті"
    Я ще можу зрозуміти, коли людина випиває 1-2 рюмки на свята всього кілька разів на рік. Але пияцтва я не терплю. Коли цілком пристойний чоловік напивається та починає махати руками, чи доколупуватись до кожного слова - то вже не нормально!
    Чому, коли в школі на уроках нам розповідають, що алкоголь та наркотики - то біда, доходить не до всіх? Чому, коли люди бачать відверту несправедливість, то зазвичай думають "Моя хата з краю, нічого не знаю"? Ні, ваша хата не з краю, вона поруч і може стати наступною.
    Якби ж не страх та мовчання жінки й сусідів усіх цих бійок та крові можна було б уникнути. Якби люди відчували захист від поліції та закону - цього страху не було б, а разом з ним пішло б і мовчання...
    Такі книги потрібні, щоб підняти на вуха тих, хто цієї проблеми не помічав. Це спосіб нагадати, якщо ви цього не бачите, не факт, що цього взагалі не існує. Ця книга - ще один крок на зустріч вирішенню проблеми домашнього насильства та алкоголізму.
    Найгірше, в подібних ситуаціях те, що страждають не тільки дорослі, а ще й діти...
  •  
    Книга, яка має вас здивувати
    Ця книга стала для мене відкриттям. До цього я знав, що ж така авторка, як Поліна Кулакова. Я довго не наважувався прочитати цю книгу, можливо боявся, що не сподобається, а можливо боявся через те, що авторка поки що новачок в літературі. Але все-таки я наважився прочитати книгу, й приємно був здивований, адже я не очікував, що сюжет книги буде настільки цікавим та напруженим.
    У книзі піднімається дуже багато проблем, які на даний час популярні. Важливою темою, яка проходить через усю книгу - це тема насильства в сім'ї. Яка на даний час важко вирішується.
    Сюжет книги нам розповідає про неблагополучну сім'ю, в якій батьки люблять випити, а діти змушені потерпати від їхнього пияцтва та насильства. Діти настільки придавлені, що вони знаходять щастя в простих речах.
    Це не просто гостросюжетний трилер, це також частково детектив.
    Книга дає замислитися над різними речами. Після прочитання книги я багато чого осмислив і зрозумів.
    Обов'язково продовжу знайомство з авторкою.

    Всім раджу прочитати цю цікаву та напружену книгу. Вона обов'язково вам має сподобатися та запасти в душу. Читайте тільки хороші книги, як ця)
  •  
    Демоны живут рядом с нами
    Это уже третья прочитанная мною книга автора. Очень нравится слог П. Кулаковой, импонирует ее манера писать текст небольшими главами. Вся книга кажется, резкой, рваной, очень берущей за душу.
    Тяжело читать такие книги, потому что они описывают не придуманные убийства, а жизнь очень большого количества семей во многих городах Украины. И страшно то, что какая бы власть не пришла, какой бы год не наступил всегда найдутся такие семьи в которых живут Демоны.
    Противно смотреть на эту горе-мамашу, которая не замечает страданий своих детей, ей нет дела до их потребностей, достижений или провалов. Главное залить глаза, а там мир станет прекраснее, а проблемы отойдут на задний план.
    Но, долго так продолжаться не может, и в один прекрасный момент наступает кризис, и мать должна решить с кем она ??? Со своими детьми или с алкоголиком папой Витей.
    Правильные слова говорит в книге девочка Леся: " Когда папа Витя и мама выпивают, то из подвала выползают демоны и вселяются в них." Ведь это же правда. Демон алкоголизма полностью завладевает сознанием и жизнью человека.
    Хорошо и и интересно прописана детективная линия. Но, большую часть моих эмоций все же поглотила социальная драма.
  •  
    Жах, що поруч з нами
    На жаль, в наш час, стаючи батьками більшість людей не усвідомлює всю відповідальність власного вибору. Звісно батьківство не означає повну відмову від своїх потреб та прагнень, але все ж таки, добробут дітей має бути на першому місці.

    Сюжет книги розгортається навколо родини з алкогольно залежними батьками. Залежність, що знищує їх, кидаючи на самісіньке дно, де вже не існує моралі, відповідальності, відчуття гідності. Дно, де лише чути плескіт "біленької" й це кайф, все інше не важливе. Діти тут, як елемент декору, що не має права на гідний догляд, повноцінне харчування, на чисте повітря без тютюнового диму та присмаку блювотиння, на власний простір. Та що там, вони не мають права на дитинство. Лише своєю присутністю заважають "відпочивати" дорослим, які з радістю це пояснюють тумаками. Вплив алкоголю безжальний. Він перетворює найрідніших на "демонів".

    Яке ж майбутнє чекає на цих дітей, якщо в них вийде вижити в таких умовах? В книжці авторка показала один з можливих варіантів. Подавши це, як невеликий детектив й показуючи ситуацію з різних сторін. Не всі батьки мають алкогольну залежність, але ж є ті, що цю залежність замінюють на іншу. Одні повністю віддаються роботі, інші новим стосункам, та підсумок один. Діти відходять на задній план, де й починають шукати власне "Я", як вміють.

    Читати такі книжки важко, але корисно. Змушує переглянути свої пріоритети та проаналізувати власні вчинки.

    Це було моє перше знайомство з авторкою та однозначно не останнє. Вона описує неймовірно важкі речі, вриваючись в думки з шаленим криком :"Озирніться!!! Ви бачите, що відбувається поруч з вами? Відкиньте байдужість!!! " Але при цьому бажання закрити книгу не з'являється. Навпаки. Я відкрила книгу заповнити годину/другу, поки мала спить, але закрити змогла лише прочитавши останнє слово епілогу. Однозначно рекомендую.
  •  
    Коли не можна мовчати
    Страшний сон з відлунням гіркої реальності. Я виплакала море сліз, я пережила цей скрежит по серцю разом з головними героями. Якби мені переповіли цю історію, я була б впевнена, що вона реальна. Скільки насправді існує таких сімей не на сторінках книги, а навіть в сусідньому домі? Ви особисто знаєте таку сім'ю чи чули про них від знайомих. Вони реальні і нам потрібно розуміти це. Розуміти не просто як факт, а для того, щоб знати, їм потрібна допомога, навіть коли про це не просять.

    Якщо коротко:
    Є звичайна сім'я: маленька дівчинка Леся, її старший брат Дмитро, мама Анджела і батько Юра. В їхній сім'ї панує любов і мир, діти щасливі поряд з люблячими батьками. Але все змінюється, здається, в одну мить. Батько Юра зникає, мати втомлюється тягнути на собі сім'ю і впускає в їхнє іще таке нормальне життя відчима Вітю, а разом з ним впускає в їхнє ІЩЕ ТАКЕ НОРМАЛЬНЕ ЖИТТЯ і алкоголь. Не просто бокал вина після тяжкого робочого дня, а горілку, разом з усіма її наслідками. Сім'я швидко переходить в ряд неблагополучних, a що далі, ми всі самі знаємо, стикалися з цим неодноразово.

    І якщо ви чекаєте хорошого фіналу– забудьте! Навіть у випадку щасливого кінця, обов'язково буде жирне АЛЕ, яке залишає відбиток на долі кожного учасника такого життя.

    В книзі також прописана детективна сюжетна лінія. До речі, я як людина, яка перечитала десятки детективів і якій вже зараз важко вгодити хорошим сюжетом, ставлю десятку за гарно складені в єдиний ланцюг події і до того ж, знову ж таки, дуже реалістичні.

    Це друга прочитана книга авторки і мій другий хвалебний відгук.

    Також, нагадаю, що в книзі є така свого роду закладка, де вказані адреси українських закладів, в яких живуть/ навчаються діти позбавленні батьківського піклування

    Отже, за книгу 10/10
  •  
    Светлана
    Когда читала эту книгу было ощущение что попала в своё детство. Тоже жила в "лихие девяностые", тоже в доме была такая соседка-самогонщица. Тоже пьяный дебош во дворах и подъездах домой. Жутко иногда всё это вспоминать. Как у людей не было денег и от безвыходности ситуации многие уходили в запой. Как хорошо, что эти времена прошли и сейчас у наших детей совсем другая жизнь!
    Было очень жаль Лесю! Если брат старше и хоть кое как может за себя постоять, то бедняжка-малышка ещё полностью зависит от горе-родителей.
  •  
    Поліна Кулакова «Усі їхні демони»
    Роман «усі їхні демони» – про дітей, які живуть у родинах алкоголіків, які ростуть у насиллі, в бідноті. На жаль, такі сім’ї досі є, їхні діти живуть в таких умовах, я б сказала, що деякі такі ситуації в сім’ях я бачила та деякі сцени з цих сторінок були і в моєму житті. Алкоголь до добра не приводить, хорошим це не закінчується, це хвороба я б сказала руйнує життя усіх.

    У цій книзі описується про дітей з таких сімей, які потрапляють в погані компанії, стають наркоманами, алкоголіками та вбивцями. Є й виняток: діти все ж таки чогось добиваються у своєму житті. Вони вибиваються в люди, в минулому залишається чорною плямою в біографії їхнє існування серед демонів.

    Дівчинка думала, що демони живуть десь під підлогою, а коли у батьків гулька, вони виповзають. Їй було 9 років, і вона ще не розуміла, що коли вони (батьки) понапиваються, тоді вони самі стають цими демонами.

    Коли я читала цю книжку, мені було важко морально, шкода цих дітей, тобі боляче разом із ними і ти відчуваєш усе це і пропускаєш крізь себе, бо це не вигадане, це все існує.

    Кожен із героїв у цій книжці мають свій фінал – хто щасливий, а хто й ні. Хочу, щоб у сім’ях панувала любов, повага, щастя і ніяких демонів у їхньому житті не існувало.
 
Характеристики Усі їхні демони
Автор
Поліна Кулакова
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
208
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~140х210 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Times New Roman
Тираж
2000
ISBN
978-617-7842-07-0
Вага
280 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література