Перше враження від книги - це вступ на 413 сторінок. Не зважаючи на такий вагомий об'єм, кількість подій та розвиток сюжету доволі малі. Цю книгу немає жодного сенсу розглядати самостійно, відособлено від інших частин. Усе ясно говорить читачу, що це вступ, де будуть закладені головні нариси сюжету, світової будови тощо. Щось подібне можна спостерігати із першими книгами "Темної Вежі"С. Кінга (тільки там вступна книга вдвічі менша). Читача поступово знайомлять із головним персонажем, поступово вкладають в нього (а тому і в нас) інформацію про те, як влаштований цей світ, які тут діють правила. Тільки коли ця, перша книга дійде до свого кінця ми отримаємо готового персонажа, який може рухатися більш-менш усвідомлено. До речі, про рух. Доволі значна частина книги проходить "на ногах", тобто у подорожі. У цій книзі нам дають тільки стартову позицію сюжету, який ми можемо бачити дуже поверхнево, здогадуватися про наступні кроки, але не більше. Саме тому, не бачу сенсу щось казати на цьому етапі. Більш детально можна подивитися на політичні інтриги, які нас будуть чекати. Це, звісно, ще не "Дюна" з планами всередині планів, але... Авторка доклала немалих зусиль, щоб наповнити цю складову книги деталями, які будуть інтригувати та не суперечити один одному. Для тих, хто обожнює різні палацові інтриги, це буде смачним шматочком. Отож, ця книга не самостійна, її можна купляти окремо тільки у тому випадку, якщо є сумніви. Але знову скажу, що це вступна частина, яка не може повністю сформулювати у вас оцінки трилогії.

Так-так-так! Нарешті Робін Гобб українською. Я в любові і ніяк інакше. Це мій найбажаніший цикл книжок в житті. Я сподіваюся, що ми продовжимо бачити новели Робін Гобб українською. Але ж треба сказати за першу книгу. Якщо ви з тих людей, що люблять відразу потрапляти у вир подій, то, мабуть, вам не дуже сподобається саме перша частина трилогії. Робін Гобб пише, і відчувається, що вона має просто увесь час світу. Вона не прискорює подій, але і не зосереджується на житті персонажів між важливими для читача моментами. А ще це в першу чергу оповідь від першого імені, це важливо знати та ураховувати. Так як починаємо ми слідкувати за життям саме маленького хлопця, то й очікувати від нього чогось більшого не слід. Коли ми читаємо думки дурного від кохання підлітка, то і прочитаємо лише закохані дурощі. Але це й підкупа більше за все. Якщо не події чи здібності, то відчуття являються нам настільки реальними, наскільки тільки може бути. Другий важливий момент, на який колись повелась і я… не очікуйте, що ми слідкуватимемо та вчитимемося якимось важливим етапам становлення вбивці, королівського вбивці. Ми більш слідкуємо за життєвим шляхом людини короля. Та від того гострі моменти повісті здаються ще більш гострими. Гобб грає контрастами. Ви можете занудьгували на чомусь під кінець глави, залишити книгу надовго, потім від нічого робити повернутись до читання і картати себе да те, що так довго не повертались, адже наступна глава виявляється готувала таке! Та не забувайте, що ця книга це лише перша з шістнадцяти новел циклу, і, як для початку чогось настільки грандіозного, вона більш ніж виконує свої обов’язки.

Розповідає головний герой від першої особи. Своє дитинство він пам'ятає з п'ятирічного віку, коли його привели в замок короля. Фітц, а так його назвали, - бастард принца. Спочатку оповідь повільна, з часом все більше відбувається подій. Мені сподобалися ці інтриги, ця містична телепатія, що тут зветься скіл. А ще тут є щось схоже на телепатію з тваринами, та ця тема не надто розвивалась. Сподіваюсь на розвиток у наступних частинах. Є тут цілковиті антагоністи, є дуже симпатичні особисто мені герої, такі як Баріч, є зради, вбивства. Отож Фітц стає учнем убивці, і чим далі, тим цікавіше. Читатиму продовження, бо дуже цікаво, як складається доля цього хлопця.