Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо
Паперова книга | Код товару 1133550
Yakaboo 3.9/5
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Альпіна Паблішер Україна
Серія книг
Правила Менсона
Мова
Російська
Рік видання
2019
Перекладач
Глеб Ястребов
Кількість сторінок
191
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо

"Сучасне суспільство пропагує культ успіху: будь розумнішим, багатшим, продуктивнішим - будь кращим за всіх. Соцмережі рясніють історіями на тему, як якийсь хлопчак придумав додаток і заробив купу грошей, статтями в дусі «Тисяча і один спосіб бути щасливим», а фото під френдстрічкою створюють враження, що оточуючі живуть краще і цікавіше, ніж ми. Однак наша зацикленість на позитиві і успіху лише нагадує про те, чого ми не досягли, про мрії, які не справдилися. Як же стати по-справжньому щасливим?

Популярний блогер Марк Менсон пропонує свій, оригінальний підхід до цього питання. Його життєва філософія проста - необхідно навчитися мистецтву пофігізму. Визначивши те, що вам дійсно не байдуже, потрібно вміти наплювати на все другорядне, забити на труднощі, послати під три чорти чужу думку і бути готовим глянути в обличчя невдачам і показати їм середній палець.

У своїй дотепній книзі, яка миттєво стала бестселером № 1 в Amazon, через історії життєвих негараздів, провалів і лаж (як своїх, так і відомих людей) автор розповідає, як оволодіти цим тонким мистецтвом пофігізму, навіщо потрібно бути менш впевненим в собі і що принцип «Робіть хоч що-небудь» - відмінна мотивація. Ця книга допоможе вам жити легко всупереч усім труднощам, менше хвилюватися і отримувати задоволення від життя."

Надруковано в Україні.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Альпіна Паблішер Україна
Серія книг
Правила Менсона
Мова
Російська
Рік видання
2019
Перекладач
Глеб Ястребов
Кількість сторінок
191
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Никто не идеален 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Каждый найдёт для себя что-то полезное.Что автор говорит про проблемы:
    1.Постоянно происходят проблемы у всех : бедного, богатого,знаменитого,у спешного, счастливого человека просто проблемы разные. Иногда мы не можем повлиять на события в жизни, но можем изменить отношение к ним.
    2.Цитата с книги:"Смысл каждой проблемы поддаётся корректировке". Не нужно быть безразличным к проблемам,нужно понимать что важно и что нет.
    3.Обязательно нужно решать их и тогда наступит счастье.Не нужно ко всему относится супер плохо или чтобы не произошло все очень хорошо,нужно быть разумным.
    4. Социальные сети, интернет навязывают идеальную жизнь поэтому некоторые начинают преуменьшать свои достижения.Не нужно сравнивать свой успех с другими людьми.
    5.Большая проблема в том,что человек винит в неприятностях других ,но не себя.Это спасает от разочарования и конечно же разрушает будущее ,так как любое желание остаётся просто желанием потому что появляется кучу отмазок типа:"меня никто не поддерживает,возраст не тот ,страна не та, звезды не сошлись и т.д"

    Мне понравилась книга потому что после прочтения информация остаётся в голове.Прочитайте книгу она легко написана,успокойтесь, начинайте менять что не нравится и тогда что-нибудь изменится ..если вы сами этого хотите.
  •  
    Не розумію загального екстазу від книги 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Звісно, для когось ця книга може стати відправною точкою для змін у сторону більш спокійного і щасливого життя. Та, окрім чіпляючої назви, я правда не бачу, чим вона така класна, що потрапила у бестселери Нью Йорк Таймс.

    Поясню конкретніше, по пунктам:
    1. Американська манера оповіді - часті повтори однієї і тієї ж самої думки різними словами.
    2. Багато "води" - основну ідею кожної глави можна вкласти в одне-два речення.
    3. Структурування тексту важке для сприймання - але то вже більше до видавця. Враження, що тримаєш у руках жіночий роман, а не "селф-хелп".
    4. Звичайна людська урівноваженість і адекватність подана як "суперсила" чи "мистецтво пофігізму". Мовляв, якщо не робиш з мухи слона, то ти пізнав дзен.

    Думаю, не варто витрачати час на цю книгу, якщо є чудова пісня Джона Леннона "Let it be". От вона якраз у кількох рядках передає все те, що "мыслью по древу" силкується донести даний доробок на майже 200 сторінок. Думаю, цю книгу може спасти хіба що багатий переклад та лампові фоточки, та у саме цьому виданні цього можна не чекати. (
Купити - Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо
Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо

Звичайна ціна: 235 грн

Спеціальна ціна: 188 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Марк Менсон
Марк Менсон

Марк Менсон (1984) - американський письменник, професійний блогер, інтернет-підприємець, консультант з особистого розвитку, засновник, а також виконавчий директор компанії «Infinity Squared Media LLC». З 2007 року працює з людьми, у яких є емоційні проблеми й кризи у відносинах. Багатий досвід фахівця налічує тисячі людей з більш ніж 30-ти країн світу. Книга Менсона «Тонке мисте...

Детальніше

Рецензії Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо

3.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Никто не идеален 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Каждый найдёт для себя что-то полезное.Что автор говорит про проблемы:
    1.Постоянно происходят проблемы у всех : бедного, богатого,знаменитого,у спешного, счастливого человека просто проблемы разные. Иногда мы не можем повлиять на события в жизни, но можем изменить отношение к ним.
    2.Цитата с книги:"Смысл каждой проблемы поддаётся корректировке". Не нужно быть безразличным к проблемам,нужно понимать что важно и что нет.
    3.Обязательно нужно решать их и тогда наступит счастье.Не нужно ко всему относится супер плохо или чтобы не произошло все очень хорошо,нужно быть разумным.
    4. Социальные сети, интернет навязывают идеальную жизнь поэтому некоторые начинают преуменьшать свои достижения.Не нужно сравнивать свой успех с другими людьми.
    5.Большая проблема в том,что человек винит в неприятностях других ,но не себя.Это спасает от разочарования и конечно же разрушает будущее ,так как любое желание остаётся просто желанием потому что появляется кучу отмазок типа:"меня никто не поддерживает,возраст не тот ,страна не та, звезды не сошлись и т.д"

    Мне понравилась книга потому что после прочтения информация остаётся в голове.Прочитайте книгу она легко написана,успокойтесь, начинайте менять что не нравится и тогда что-нибудь изменится ..если вы сами этого хотите.
  •  
    Не розумію загального екстазу від книги 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Звісно, для когось ця книга може стати відправною точкою для змін у сторону більш спокійного і щасливого життя. Та, окрім чіпляючої назви, я правда не бачу, чим вона така класна, що потрапила у бестселери Нью Йорк Таймс.

    Поясню конкретніше, по пунктам:
    1. Американська манера оповіді - часті повтори однієї і тієї ж самої думки різними словами.
    2. Багато "води" - основну ідею кожної глави можна вкласти в одне-два речення.
    3. Структурування тексту важке для сприймання - але то вже більше до видавця. Враження, що тримаєш у руках жіночий роман, а не "селф-хелп".
    4. Звичайна людська урівноваженість і адекватність подана як "суперсила" чи "мистецтво пофігізму". Мовляв, якщо не робиш з мухи слона, то ти пізнав дзен.

    Думаю, не варто витрачати час на цю книгу, якщо є чудова пісня Джона Леннона "Let it be". От вона якраз у кількох рядках передає все те, що "мыслью по древу" силкується донести даний доробок на майже 200 сторінок. Думаю, цю книгу може спасти хіба що багатий переклад та лампові фоточки, та у саме цьому виданні цього можна не чекати. (
  •  
    Простими словами про те, що всім і так вже відомо 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга сподобалася перш за все своєю простотою. Поради, що дає Менсон і справді всім вже давно знайомі. "Ну, так! Все ж очевидно", починає вертітися в голові.
    Книга читається швидко і легко, а після перших сторінок ти починаєш усвідомлювати, що майже нічого з прочитаного не застосовуєш у власному житті. Однак, розумієш, що ці прості поради й справді можуть полегшити тобі житті, та навчити "Не париться по пустякам".

    Також, не потрібно братися за купу справ одночасно, ти не мусиш робити все за інших. Автор радить думати та піклуватися тільки про те, що безпосередньо вас стосується, до чого вам справді є діло. Визначивши для себе першочергові справи - забий на все інше (у тому числі й на інших, хто вимагає від тебе робити те, що ти не хочеш, чи не мусиш). Особливо це стосується робочих відносин, між босом та підлеглим: ти не повинен виконувати розпорядження начальника, що не входить до твоїх службових обов’язків. Ти не зобов’язаний виконувати роботу за весь свій відділ.
    І навіть коли щось не виходить з першого разу, з другого, чи на віть з третього - глибоко вдихни, перепочинь, та не зважай на думки інших
    Трохи здорового пофігізму нікому не завадить!

  •  
    Искусство мыслить
    Эта книга стала международным бестселлером. И вот почему. На протяжении десятилетий людей пичкали наставлениями о том, что нужно мыслить позитивно, быть лучше и далее по списку. Но вот в чем этом проблема, человек не может постоянно ощущать себя на грани блаженства. Просто не может. Да вот только когда тебе говорят, что успех может принести только позитивное мышление, ты начинаешь думать, что отрицательные эмоции это плохо, и их нужно всячески избегать. Но вот в чем истина, временами хандрить — это тоже нормально. Говоря метафорой автора, если вы думаете, что улучшение вашей жизни зависит от вашей способности превращать лимоны в лимонад, то настала пора меня мнение. Улучшения зависят от того, как мы может научиться питаться лимонами. В общем, не стоит пытаться быть в хорошем настроении все время, и именно тогда вы сможете достигнуть счастья. Как говорится, автор дает читателям порцию правды, приправляя ее юмором и научными исследованиями. Наставления вроде давайте все почувствуем себя хорошо, испортило современное общество и поменяла не в лучшую сторону жизни целых поколений. Автор предлагает нам узнать себя получше, и принять такими, какие мы есть. Это не значит что нужно на все забить и не двигаться вперед, это значит, принять наши страхи, неуверенность и недостатки характера, и перестать убегать от самих себя. Нужно стать немного пофигистами в правильных вопросах. Как итог, книга очень понравилась. В ней много интересных мыслей и необычного взгляда на проблемы людей.
  •  
    Полезные советы
    "Тонкое искусство пофигизма" - один из примеров тех книг, которые говорят о простых вещах, которые мы не замечаем. Книга не открывает новые величины, не обличает секреты, не доказывает какие-то теории, а просто акцентирует внимание на том, что человек обычно не видит.

    Как и гора подобной литературы, "Тонкое искусство пофигизма" в своём большинстве состоит из "воды". Текста много, фактов мало, зато рассуждений и собственных мыслей хоть отбавляй, но это не плохо. Наоборот, читатель может познакомиться с отличным от его собственного мнением и вынести из этого определённый урок. Конечно, автор незаметно пытается доказать, что его мнение единственно верное, но все люди проживают разные жизни, у всех разные приоритеты, потому подобные советы подойдут не каждому.

    Тем не менее, в книге есть много реально важных напутствий, на которые следует обратить внимание. Так называемый пофигизм это не апатия и не равнодушие ко всему на свете. Это та здоровая кроха глубокого спокойствия, которого нам так не хватает в повседневной жизни. Нынешний её ритм очень быстрый. Люди пытаются успеть больше, чем способны охватить, из-за чего многие страдают от тревожности, неврозов, панических атак и прочих вещей, появляющихся у людей по тем или иным причинам, чаще всего обусловленных постоянными переживаниями обо всём на свете.

    Книга учит отпускать те ситуации, которые не имеют большого значения и влияния, не переживать по пустякам, не накручивать себя, не искать подвохи там, где их нет, не переживать из-за неудач и не бояться их. Это очень важный посыл, на который почему-то не обращается должное внимание. Чтобы жить счастливо нужно пребывать в гармонии с собой, а не носиться с показательными улыбками.
  •  
    Мистецтво пофігізму
    У своїй книзі автор фактично кидає виклик всім бізнес коучам, які зациклені на позитивному мисленні. З давніх-давен людям постійно говорили, що позитивне мислення є ключем до успіху у будь-якій справі. Однак чи дійсно це так? Автор стверджує, що це інколи може навіть нашкодити. За його філософією потрібно прийняти себе та життєві обставини такими як вони є. Не потрібно жити ілюзіями, що все обов’язково буде добре. Інколи життя вносить свої корективи в наші плани. Відмова від постійного позитивного мислення знімає напругу, тому що ви не очікуєте, що все буде обов’язково так, як ви запланували. Відмова від позитивного мислення - це не перебування в депресивному стані, а скоріше перехід до раціонального мислення. Тому що часто вірячи що все так і буде, як ми запланували, ми не бачимо перешкод, які трапляються на нашому шляху до цілі. Також не потрібно боятися прийняти себе такими як ми є. Щоб не занижувати власну самооцінку людям часто притаманна манера здаватися в своїх очах кращими ніж вони є. Вони не зізнаються навіть собі, що мають певні страхи та комплекси. Не варто цього робити, тому що ніхто не ідеальний, у кожного є свої недоліки. Потрібно приймати себе такими, як ми є і тоді наступить гармонія у житті
  •  
    Оригинально
    Марк Мэнсон безумно популярен в США, и неудивительно - живой, разговорный язык, жаргонные словечки и то, что так любят американцы - ноль желания понравиться и мощная самоирония, демонстрация своих слабостей. Я же узнала об этой книге потому, что ее рекомендовали к прочтению в своих блогах певицы Аня Седокова и Настя Каменских. Вишенкой на торте стал отзыв на обратной стороне книги от Михаила Лабковского (тот факт, что такой выдающийся психолог ее читал, уже многое говорит в пользу этого труда). Много чего интересного много прочитать здесь, но в целом за основу я бы ее не брала (как я взяла, например, "Хочу и буду" Михаила Лабковского).

    Американский блогер и консультант по личному развитию пишет в основном об отношениях с женщинами, затрагивает вопросы жизненного выбора, описывает плюсы и минусы современной американской культуры и анализирует собственные ошибки. Если вы сноб и жаргонизм в литературе для вас неприемлем, книга вам не подойдет. Остальным же будет крайне увлекательно познакомиться с оригинальными мыслями автора.
  •  
    Прагнення до позитивного досвіду - саме по собі негативний досвід
    Я ніколи не мала великого захоплення від книг в стилі «як жити щасливо, як стати успішним, як стати впевненим..» і т.д., тому цю книгу я не купувала, а отримала в подарунок. І на моє здивування, вона мені сподобалась. Можливо саме тому що в ній і немає мотивацій до дій, які потрібно зробити, щоб стати щасливим. Автор, Марк Менсон, через подачу власних життєвих історій та історій відомих людей, приходить до певних умовиводів, роблячи влучні висновки, які спонукають читача до роздумів. Книга сповнена різноманітного спектру емоцій - від гумору та іронії до драми, які змушують замислитись. Вся інформація подана доступною мовою, читається легко та не навантажує лишнім, не має прихованого сенсу, про який потрібно самому здогадуватись.

    Так багато людей в сучасному суспільстві постійно перебувають у погоні за «чимось престижнішим», добиваючись успіху в кар’єрі, стосунках чи в соціумі, і зовсім не задумуються про те, що це все така крихка матерія порівняно з цінністю людського життя. Потрібно мати силу зупинитись і зрозуміти, що «..все мы умрём, все мы. Какое шоу! Одно это должно заставить нас любить друг друга, но не заставляет. Мы запуганы и смяты житейской ерундой, мы снедаемы ничем» (Буковський; цитата з книги). І від цього так сумно, бо насправді так воно і є..В погоні за «щастям» люди не встигають жити наповну.

    Не розумію чому стільки негативу довкола даної книги - так, Америку в ній ніхто не відкрив, але життєві істини викладено влучно та змістовно. Думки автора наштовхують читача до власних роздумів, висновків та дій.

    Тож, я сміливо рекомендую друзям цю книгу;) Думаю кожен знайде в ній те, що відгукнеться в його душі.
  •  
    Хороший пример, как раскрутить средненькую книгу
    Почему-то эта книга пришла на украинский рынок как американский бестселлер, а потом достаточно долго продвигалась многими у нас. Дескать, правда-матка, открывает глаза и всё это в 100500 лучше, чем все другие подобные книги вместе взятые.

    На самом же деле книга далеко не дотягивает до того, что вещает нам реклама. Она просто "одна из". Из тех, что вроде как неглупые, содержат полезные советы, поучительные истории и т.п. Как во всей подобной литературе здесь очень много воды и хождения вокруг да около: автор разжёвывает тезисы, как будто ему платят за слова или за строчки) Хотя на самом деле всю суть можно качественно изложить на нескольких страницах.

    Из достоинств можно отметить нескучный стиль изложения (говорят, в оригинале он прям очень хорош) и в общем-то раскрытие заявленной темы.
    Да, в книге присутствуют толковые мысли, и если вы до этого не читали много мотивационной/психологической/"развивательной" литературы, у данной книги есть шанс вам понравиться как произведению, преподносящему полезную информацию к размышлению.
  •  
    Долгожданный пинок под зад
    В своей книге "Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо" Марк Мэнсон не открывает глубинных тайн вселенной, не описывает взлом реальности и не обещает мгновенного преображения жизни. Все просто: гениальное на поверхности. А мистер Мэнсон просто подбирает это очевидное, и подносит читателю в простой и понятной форме. И истины эти оказываются весьма парадоксальными, о чем честно предупреждает название книги. После прочтения у меня появилось ощущение, как будто меня приподняли за шиворот и дали мощного мотивационного пинка. Удивительно: книга переворачивает с ног на голову привычные постулаты, но общий смысл обладает невероятной силой убеждения и мотивации. Мозг подхватывает мысли автора и тут же развивает их применимо к каждому конкретному случаю. Вам придется попрощаться с некоторыми иллюзиями: мистер Мэнсон безжалостен к ловушкам мышления. Прочитав эту книгу, вы кардинально поменяете свое отношение к неудачам и трудностям, перестанете боятся их и научитесь обращать любое событие себе во благо.
  •  
    Важное
    Автор пытается обратить наше внимание на то, что действительно важно в жизни, и поработать над этим. Иногда нужно внимательно заглядывать внутрь, чтобы увидеть, какие вещи нас волнуют и какие ошибки мы совершили, которые необходимо исправить. Личная ответственность за свою жизнь имеет первостепенное значение.
    Книгу легко читать, она похожа на беседу, способствует личному росту и ответственности. Будьте уверенными в том, кто вы есть, будьте открыты, будьте объективны по отношению к тому, кем вы хотите быть.
    Трудно избежать вывода о том, что автор прав: в мире, где людей волнуют такие мелочи, как победитель телешоу или последние сплетни о знаменитостях, многим из нас необходимо скорректировать свои приоритеты и спросить себя, что именно стоит заботиться.
    Насколько лучше была бы наша жизнь, если бы мы не растрачивали свою энергию на дурацкие, мелкие переживания и сосредоточились на действительно важных вещах?
    Я рекомендовала эту книгу большинству своих друзей и рекомендую всем, кто постоянно чувствует себя подавленным.
  •  
    Книга которая размажет меланхолика
    Эта книга закопает все ваши амбиции и мечты о хорошей жизни и покажет её с другой стороны. По мнению автора, всё, абсолютно всё хорошее – это иллюзия.
    Никакой мысли о запредельно прекрасном будущем и быть не может, автор этой книги поставит Вас на место, чтобы Вы даже не пытались двигаться дальше и жили в рутине, зато научит вас принимать это как единственный вариант жить счастливо, а именно – смиренно.
    Есть и полезные мысли, о том, что нужно признавать ошибки и неудачи, учиться на них, но я думаю с этим знакомы все, но освежить память лишним не будет. Даже приведены примеры (вроде как живые), что есть хорошо.
    Если сильны духом, то можете ознакомиться. Если же вы подавлены мнением вашего окружения, то поймаете депрессию после прочтения этой книги.
    Так же если ищите какую-то мотивацию, по типу: “никогда не сдаваться”, “идти до конца”, "ты всё сможешь", то всё это не об этой книге.
    Стараюсь сделать своё мнение как можно объективнее, но смог интерпретировать эту книгу только таким образом. Человеку, который хочет достигать успехов во всём, за что берётся, человеку, который ставит большие цели и планомерно идёт к ним - книга может вызвать небольшой дискомфорт.
  •  
    Панда Розчарування
    Ця книга не розв‘же всі ваші проблеми: не напише замість вас курсову, не додасть привабливості, не віддасть ваш борг. Але вона навчить справлятися із усіма труднощами, що трапляються на вашому життєвому шляху.
    Багато жартів, дотепних коментарів стосовно людських «тараканів», іронія, висміювання людської природи, іноді, навіть дуже образливе, провокативне, проте, дуже дієве.
    Автор радить створити у своїй свідомості образ панди-розчарування і, час від часу, вислуховувати від неї всю неприємну правду про себе самого.
    Марк Менсон відверто розповідає про власне життя, помилки, яких він сам допустився та слабкості, які не зміг перебороти і до сьогодні. Надзвичайно самокритично та сильно.
    А ще тут купа роздумів про те, як знайти себе у житті, чим займатись тощо. «Якщо надсилаєш резюме на двадцять адрес і не отримуєш жодного слова у відповідь, тоді ідея почати вести блог і відкрити дурнуватий бізнес в інтернеті не здається, такою вже божевільною».
    Автор висуває безліч цікавих теорій, наприклад, про те, що через певні історичні події, у країнах Східної Європи, найголовніша цінність – відвертість. А отже ми можемо відкрито висловити свою думку і її приймуть як належне. У Америці зовсім інші цінності, тому така наша поведінка видається їм максимально дикою.
    Загалом, це дуже цікава книга, особливо для любителів самокопання та пізнання власного «я». Тому сміливо раджу – якщо ви ще не цей нашумілий бестселер, швидше зробіть це!
  •  
    Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо
    Кому не будь з вас пощастило сидіти в пабі або ресторані, насолоджуючись атмосферою і можливо їжею, потім з нізвідки біля вас припаркується досить напідпитку особа, що рясно посміхається, а потім просто починає не перестаючи говорити про своє життя , ваше життя і все що ця особа думає, як і що ви повинні робити, але без будь-яких вагомих слів та причин, просто щоб підтримати себе або "погасити" свої комплекси таким шляхом? Я був учасником такої ситуації, і ця книга Марка Менсона змусила мене відчути, що я повернувся в той паб, але з ще тупішою людиною, яка намагається дати мені життєві уроки.
    Було кілька цікавих моментів, але вам потрібно глибоко копатись, щоб їх знайти. Я виявив, що ця книга має переважно думки, з кількома прихованими фактами. Я не можу зрозуміти, як Ромео і Джульєтту можна було приписати до цієї книги, потім через пару сторінок, ще буддизм, а потім багато трах пізніше, він говорить нам, що ВІН дивовижний, оскільки він має зухвалість повідомити свою дружину, коли вона дивиться лайно, і, найкраще, мабуть, вона це любить. Я просто не купую його.
    Для мене ця книга - це просто проповідницький переказ того, що ми вже знаємо, написане пересічним чоловіком, і я все ще намагаюся зрозуміти, що саме мене влаштовувало на те, щоб витратити на це справжні гроші!
  •  
    Токое искусство пофигизма
    На книжных форумах достаточно много как позитивных, так и негативных отзывов об этой книге. На мой взгляд, книга хорошая. Каких-то абсолютно новых мыслей в книге нет, но в целом все правильно и верно. Моя оценка 4 из 5.
    1. Сама наша жизнь - это форма страдания. В жизни мы будем постоянно встречаться с поражениями, падениями и смертью. Мы в силах выбирать только уровень своего страдания, но полностью избежать его невозможно.
    2. Суть человека - постоянно хотеть большего и испытывать неудовлетворенность от того, что он имеет в настоящий момент. Это двигает индивида и все человечество в целом развиваться, завоевывать, открывать, покорять.
    3. В нашей жизни проблемы никогда не исчезнут. Их придется постоянно решать. Решая вопросы мы приобретаем опыт. Решение проблем - это путь к счастью, постоянное движение вперед. Счастье - это форма действия, постоянная активность.
    4. Мы все середнячки. Резонанс и хайп получают крайности. У большинства из нас очень скромные результаты, а это значит, что есть куда расти и развиваться.
    5. Неудача - это путь к успеху. Сам успех основан на множестве неудач. Когда малыш учится ходить, то он предпринимает тысячу попыток, пока не получится. С возрастом мы теряем такое безграничное упорство, которое является важным составляющим успеха.
    6. Только сильные потрясения могут кардинально поменять наше мышление и поведение.
    7. Смерть - это неизбежно. Необходимо осознать и принять этот факт. Источник счастья - заботиться о том, что больше тебя самого, что помогает людям улучшать их жизнь.
  •  
    Пофигизма здесь нет 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Несколько дней назад я прочитал книгу «Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо» (в оригинале книга называется: "The Subtle Art of Not Giving a F*ck: A Counterintuitive Approach to Living a Good Life"), и сказать, что она мне понравилась я не могу. Она легка в чтении, правда, много воды, и некоторые выражения иногда ставят в тупик, как вообще можно было, не то, что говорить, а писать в книге выражения в грубой форме (я не воспринимаю грубость во всех ее проявлениях).
    Здесь довольно часто автор пишет о своем личном опыте и опыте известных людей, а еще периодически поднимается тема страдания - общечеловеческого. Практически во всех главах книги вы можете найти собственные мысли автора, что довольно неплохо, так как вы можете сопоставить свои мысли с мыслями автора и вынести из них урок.
    Также у меня сложилось впечатление, что автор категорически против позитивного мышления, по крайней мере об этом в книге много моментов, или просто Марк понял идею позитивного мышления извращенно и поэтому бунтует против него.
    Прочитав книгу, я не могу сказать, что я нашел для себя полезную информацию.
  •  
    Книга 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Думаю, що це той самий випадок, коли книга не сподобалася відразу з першої сторінки. Стиль автора передавати думки досить незвичний, мені постійно здавалося, що письменник так і не зумів достукатися до мене, тому що упускав найголовніше. Різко не сподобався його виклад про мрійливість, адже у мене склалося враження, що Марк Менсон ніби відштовхує від того, щоб мріяти. Що я хочу сказати, так це те, що автор ніби говорить читачеві, що мріяти треба про реальні речі, а не про величезний будинок на березі моря, коли у тебе проблеми на роботі.

    Якось після прочитання цієї книги у мене зовсім не виникло бажання чогось досягнути в житті, щось почати робити. То, як Менсон передав свої думки, мене зовсім не зачепило, а навіть навпаки відштовхнуло. Я не знайшла чогось нового чи цікавого для себе, тому для мене є дивним, що люди настільки добре відгукуються про цю книгу, перечитують її декілька разів.

    Спочатку я була настроєна на щось нове, захопливе, але ця книга стала для мене розчаруванням, тому краще купляйте електронну версію.
 
Характеристики Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо
Автор
Марк Менсон
Видавництво
Альпіна Паблішер Україна
Серія книг
Правила Менсона
Мова
Російська
Рік видання
2019
Перекладач
Глеб Ястребов
Кількість сторінок
191
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х200 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-7858-08-8
Вага
290 гр.
Тип
Паперова
 

Про автора Тонкое искусство пофигизма. Парадоксальный способ жить счастливо