Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»
Паперова книга | Код товару 1330001
Yakaboo 3.8/5
Автор
Лі Бардуго
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Єлена Даскал
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х220 мм

Усе про книжку Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»

Ласкаво просимо до Равки. Колись це була велика та могутня країна. Тепер вона на межі зникнення. Равку розділила Тіньова Зморшка: лінія абсолютної темряви, що кишить небезпечними чудовиськами.

Непримітна Аліна й уявити не могла, що порятунок Равки ляже на її худенькі плечі. Рятуючи друга Мала, дівчина розбудила свою приспану силу. Саме вона здатна знищити Тіньову Зморшку і возз’єднати спустошену війною країну.

Часу обмаль. Аліна вирушає на навчання до величних магів-гриш на чолі з таємничим Дарклінґом. Однак могутня та ще не приборкана сила дівчини може обернутися неабиякою загрозою. І не тільки для монстрів з тіні, а й для всієї Равки, для Мала та самої Аліни.

Характеристики
Автор
Лі Бардуго
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Єлена Даскал
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х220 мм
Рецензії
  •  
    Коли серіал кращий за книги 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Можливо тут хтось зі мною не погодиться, але найчастіше буває як раз навпаки. До виходу першого сезону однойменного серіалу навіть не чув про цей цикл. Оскільки серіал зайшов, вирішив прочитати паперові версії і був неприємно вражений. Насамперед, прямолінійністю книги. Авторка не дуже приділяє увагу описам, а також почуттям та мотивам головних героїв. Історія Равки, що так нагадує Російську імперію кінця 19-го - початку 20-го століть також виписана недостатньо панорамно, тому картинка виглядає не масштабною, навіть пласкою, а персонажі - картонними. Так і хочеться сказати "не вірю". Ні, сам по собі псевдоруський імперський антураж та дизельпанківське тло із додаванням магії - це, звичайно, задум дуже класний, а іноді навіть кумедний, але мова... Вона в авторки досить примітивна. Проста, як пісня з одним і тим самим повтором. І тут треба віддати належне перекладачеві, оскільки український переклад все ж таки частково згладжує ці шорсткості. Щоправда й досить незвичними стають звучання деяких імен та назв, але то вже як у випадку з "Гаррі Поттером": якщо одразу подивився або прочитав у російському перекладі - що ж, треба призвичаїтись. Тому творці телесеріалу "Тінь і кістка" вчинили дуже мудро, відійшовши від сюжету книг. Як і у випадку з "Грою престолів" ви побачите не зовсім фільм за тією книгою. Головну лінію буде збережено, але можете сміливо читати до перегляду, оскільки це фактично два різних твори. Ба більше! Режисери примудрились об'єднати в серіалі одразу кілька книг Лі Бардуго, зокрема додавши в нього героїв її іншого бестселеру - "Шістки воронів", і це тільки додало кіно тих фарб, що не вистачало книзі. До речі, наступні книги циклу (від першої до третьої) вдаються в авторки дедалі краще. Щодо мене - не шкодую ані про перегляд, ані про прочитане. Тепер після "Тіні" вже змушений переходити до "Шістки", яка, до речі, ліпша.
  •  
    Нейтрально 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Напевно слід одразу сказати, що серіал я ще не встигла подивитися, але по тих уривках, що бачила вже мала певні уявлення про картинку світу.
    Після прочитання у мене якісь сплутані враження. Вона для мене нейтральна. Мені не те, щоб сподобалося, але й поганою історію не назву. Напевно, я була налаштована на дещо інше, а ніж те, що було в книзі.
    Можливі спойлери.
    Не хочеться переповідати сюжет, бо його як такого й не було багато. Якщо коротко, дівчина дізнається про те, що вона є гришею (людиною з певними магічними здібностям), чому це не виявили, коли вона була дитиною чорт його зна, головний гриш, темний маг Дарклінг забирає її до королівського палацу і запевняє, що допоможе їй освоїти свої здібності (насправді спихнув її на доволі своєрідну старшу гришу, яка має свій секрет), Аліна вирішує вірити йому, адже він в кількох моментах був дуже «милий» з нею, а потім розчаровується з того, що побачила істинні плани Дарклінга та його внутрішню темряву. Екшену чи якоїсь яскравої динаміки для мене не було. Плин подій був дещо дивним, адже то дія сюжету швидко розвивається, то тягнеться повільно і дещо нудно, то знову все якось швидко, можливо аж занадто. Було якось важкувато за цим спостерігати.
    Що ж до персонажів, то як би це дивно не виглядало, але мене трохи бісила Аліна. В половині її дій я не бачила ні логіки, ні мотивації, емоцій яскравих від неї теж не було. Вона так і залишилася для мене двовимірною картонкою. На мою думку, впродовж всієї історії вона не розвивалася як персонаж взагалі, а просто стояла на місці в цьому плані. Дарклінг теж не викликав в мене сильних емоцій. З самого початку він був темною конячкою і не слід було очікувати, що він стане праведником і святим (як на те дехто сподівався).
    Загалом, книга ніби й не погана, але все ж в ній є доволі багато, на мою думку, спірних моментів та недоліків.
Купити - Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»
Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»
250 грн
Є в наявності
 

Рецензії Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»

3.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Коли серіал кращий за книги 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Можливо тут хтось зі мною не погодиться, але найчастіше буває як раз навпаки. До виходу першого сезону однойменного серіалу навіть не чув про цей цикл. Оскільки серіал зайшов, вирішив прочитати паперові версії і був неприємно вражений. Насамперед, прямолінійністю книги. Авторка не дуже приділяє увагу описам, а також почуттям та мотивам головних героїв. Історія Равки, що так нагадує Російську імперію кінця 19-го - початку 20-го століть також виписана недостатньо панорамно, тому картинка виглядає не масштабною, навіть пласкою, а персонажі - картонними. Так і хочеться сказати "не вірю". Ні, сам по собі псевдоруський імперський антураж та дизельпанківське тло із додаванням магії - це, звичайно, задум дуже класний, а іноді навіть кумедний, але мова... Вона в авторки досить примітивна. Проста, як пісня з одним і тим самим повтором. І тут треба віддати належне перекладачеві, оскільки український переклад все ж таки частково згладжує ці шорсткості. Щоправда й досить незвичними стають звучання деяких імен та назв, але то вже як у випадку з "Гаррі Поттером": якщо одразу подивився або прочитав у російському перекладі - що ж, треба призвичаїтись. Тому творці телесеріалу "Тінь і кістка" вчинили дуже мудро, відійшовши від сюжету книг. Як і у випадку з "Грою престолів" ви побачите не зовсім фільм за тією книгою. Головну лінію буде збережено, але можете сміливо читати до перегляду, оскільки це фактично два різних твори. Ба більше! Режисери примудрились об'єднати в серіалі одразу кілька книг Лі Бардуго, зокрема додавши в нього героїв її іншого бестселеру - "Шістки воронів", і це тільки додало кіно тих фарб, що не вистачало книзі. До речі, наступні книги циклу (від першої до третьої) вдаються в авторки дедалі краще. Щодо мене - не шкодую ані про перегляд, ані про прочитане. Тепер після "Тіні" вже змушений переходити до "Шістки", яка, до речі, ліпша.
  •  
    Нейтрально 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Напевно слід одразу сказати, що серіал я ще не встигла подивитися, але по тих уривках, що бачила вже мала певні уявлення про картинку світу.
    Після прочитання у мене якісь сплутані враження. Вона для мене нейтральна. Мені не те, щоб сподобалося, але й поганою історію не назву. Напевно, я була налаштована на дещо інше, а ніж те, що було в книзі.
    Можливі спойлери.
    Не хочеться переповідати сюжет, бо його як такого й не було багато. Якщо коротко, дівчина дізнається про те, що вона є гришею (людиною з певними магічними здібностям), чому це не виявили, коли вона була дитиною чорт його зна, головний гриш, темний маг Дарклінг забирає її до королівського палацу і запевняє, що допоможе їй освоїти свої здібності (насправді спихнув її на доволі своєрідну старшу гришу, яка має свій секрет), Аліна вирішує вірити йому, адже він в кількох моментах був дуже «милий» з нею, а потім розчаровується з того, що побачила істинні плани Дарклінга та його внутрішню темряву. Екшену чи якоїсь яскравої динаміки для мене не було. Плин подій був дещо дивним, адже то дія сюжету швидко розвивається, то тягнеться повільно і дещо нудно, то знову все якось швидко, можливо аж занадто. Було якось важкувато за цим спостерігати.
    Що ж до персонажів, то як би це дивно не виглядало, але мене трохи бісила Аліна. В половині її дій я не бачила ні логіки, ні мотивації, емоцій яскравих від неї теж не було. Вона так і залишилася для мене двовимірною картонкою. На мою думку, впродовж всієї історії вона не розвивалася як персонаж взагалі, а просто стояла на місці в цьому плані. Дарклінг теж не викликав в мене сильних емоцій. З самого початку він був темною конячкою і не слід було очікувати, що він стане праведником і святим (як на те дехто сподівався).
    Загалом, книга ніби й не погана, але все ж в ній є доволі багато, на мою думку, спірних моментів та недоліків.
  •  
    Переоцінена книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Все таки піддавшись відео з тік току, де всі так хвалять цю книгу я теж вирішила її прочитати. Не можу сказати, що це було погано, проте я очікувала більшого. Почну з того, що ця книга дуже сильно переоцінена. Я читала набагато кращі фентезі, які не такі популярні. Книга читається важко, мова автора дивна і місцями ріже очі. Для мене особисто було складно розібратися у цьому фентезі світі і майже половину книги я просто сиділа і не могла зрозуміти, що це за світ такий, які у нього правила і т.д. Під кінець книга стає більш зрозумілою і цікавою, проте все одно їй далеко до 5 чи хоча б 4 зірок. Єдине, що можу сказати з позитивного – там реально цікаві персонажі, які запам’ятовується.

    На жаль, ця книга для мене виявилася розчаруванням і я навіть не знаю чи буду я продовжувати читати цикл далі, чи ні…
  •  
    Історія Аліни 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Історія Аліни

    Все почалося з того, що мені на очі потрапила книга "Шістка воронів". Надивившись возвеличуючих оглядів, начитавшись гарних відгуків, я на крилах радості і захоплення полетіла замовляти цю неймовірну книгу. Згодом я зрозуміла, що "Шістка" чи не найкраще фентезі, яке тільки читала. І ось Клуб сімейного дозвілля оголошує анонс про випуск першої книги Лі з серії про гриш. Моєму щастю не було меж, я вже уявляла, як я ніжусь на теплому літньому сонечку і читаю книгу улюбленої авторки.

    Аліна — сирота, що виросла в дитбудинку, а тепер є звичайною, не дуже й то талановитою, картографкою, яка не має інших близьких людей крім друга дитинства Мала, який, до речі, був талановитим слідопитом. І ось вони мали здійснити експедицію через Тіньову Зморшку, стрічку непроглядної темряви, що в'ється обсидіановою гадюкою у Равці, і ділить її на дві частини : Східну, і Західну. А найбільше Тіньова Зморшка небезпечна тим, що в ній живуть смертоносні, кровожерлеві тварюки — волькри.
    І одна з таких звірюк кинулася до Мала, і коли Аліна побачила це, підбігла до нього, намагаючись зупинити кровотечу рани, заподіяної волькрою, та вона втрачає свідомість і освічує собою все довкола.   
  •  
    Захоплюючий світ «Гриша»
    Ласкаво просимо до Равки, колись великої та могутньої країни, а тепер – на межі зникнення. Цю країну розділяє Тіньова Зморшка – каньйон, який наповнює непроглядна темрява та небезпечні чудовиська – волькри.

    Щоб перетнути це небезпечне озеро темряви потрібна велика хоробрість, але й вона не врятує, коли зустрінешся віч-на-віч з волькрою. Саме тоді у пригоді стають гриші – люди, які наділені надзвичайними здібностями.

    Непримітна Аліна Старкова й уявити не могла, що може стати тією людиною, яка буде здатна врятувати Равку. Одного разу дівчина, разом із другом дитинства, потрапляє в групу, яка має перетнути Тіньову Зморшку. Але щось пішло не так. На них напали волькри, коли вже здавалась, що порятунку не буде, Аліна пробудила в собі сили, які здатні змінити їх світ.

    Я нетерпляче чекаю продовження трилогії «Гриша». Вважаю, що такі легкі та динамічні книги просто необхідні. Світ, який створила Лі Бардуґо, дивовижний.
  •  
    Цікава фентезі від Лі Бардуго
    Клуб Сімейного Дозвілля зробив вдалий вибір, розпочавши видання фентезійного циклу Лі Бардуго про загадковий світ Равки - колись могутньої країни, якій загрожує знищення. З недавнього часу територію королівства Равка перетинає Тіньова Зморшка, в якій панує непроглядна темрява і яка заселена страшними потворами, що знищують все живе. Головна героїня - скромна і непримітна сирота Аліна, як виявляється наділеною могутніми магічними здібностями, що здатні протистояти темряві і чудовиськам Тіньової Зморшки. В "Тіні та кістці", першій частині циклу, ми спостерігаємо за становленням і змужнінням героїні. Дорослішаючи, Аліна поступово опановує свою магічну силу і у фіналі книги стає спроможною протистояти не лише потворним створінням Тіньової Зморшки, але і можновладцям Равки, які прагнуть магічну силу Аліни використати заради власної користі. Похвали заслуговує вдале поліграфічне оформлення книги. Сподіваюсь, що з продовженням циклу Клуб Сімейного Дозвілля не забариться. І наостанок, що мені не припало до душі - можливо, комусь до вподоби російський антураж книги, оці "опричники", " квас" тощо. Мене особисто ця російщина дратувала, що і спричинило зменшення на один бал оцінки книги.
  •  
    Світ гришів
    Я вже навіть не сподівалася на те, що серію про гришів Лі Бардуго видадуть українською мовою, тому побачивши цю книгу у майбутніх планах видавництва "Клуб сімейного дозвілля", була приємно вражена.
    Отож, трохи про сюжет: Аліна Старкова - звичайний слідопит і солдат першої армії у країні Равка. Разом із другом свого дитинства - Малом Оренцовим, вона відправляється до Каньйону - території, де живуть страшні монстри. Під час нападу, Аліна відкриває у собі нові сили - і перетворюється буквально на живу святу у очах народу, оскільки тільки вона здатна знищити Каньйон.
    Люблю цю історію усім серцем! Цікавий сюжет, постійна динаміка, легка мова автора та харизматичні персонажі, захоплюють буквально з перших сторінок. Рекомендую для усіх прихильників жанру фентезі у літературі. Від мене однозначно 5/5!
  •  
    Цікава історія
    Навесні подивилася серіал, знятий за книгою, і він мені сподобався. Одразу захотілося прочитати трилогію, але українською її не було, а російською я не читаю, тож дуже зраділа, коли через кілька місяців побачила анонс від Клубу сімейного дозвілля. Загалом книга повністю відповідає серіалу чи точніше серіал книзі, звісно за винятком моментів, взятих з дилогії про воронів. Написано досить непогано, історія читалася швидко, динамічно. До того ж це було моє перше знайомство з книгами Лі Бардуґо. Звісно бісило усе, що хоч трохи нагадувало реалії Російської імперії, але сама історія досить цікава. Тепер чекаю на продовження як перекладу книг, так і виходу наступного сезону серіалу.
  •  
    Перший млинець нанівець
    Був у моєму житті період, років 5 тому, коли хотілося читати тільки про пафосних красунчиків, палкі поцілунки і вир любовних пригод. Якщо це все приправлено доброю порцією магії, гумору і драконів (чим більше, тим краще) - то взагалі ідеально.

    Тоді і попалась мені до рук ця книга. Вона не надто мене зачепила.
    Головні герої Аліна і Мал взагалі більше бісили, аніж викликали співпереживання. Задумка з Равкою (прототипом якої послужила Російська імперія) здалась цікавою, але надто вже комічно звучали імена та географічні назви.
    Хоча ідея з армією Гриш, їх магічними здібностями, розподілом на ордени, тренуваннями, підсилювачами і т.д. здалась дуже крутою! Та й самі другорядні персонажі-гриші - Зоя, Женя, Давид, Надя. Вони викликають інтерес, але авторка в першій книзі недостатньо їх розкриває.
    Ну і наостанок, Дарклінг. Під час першого читання він мені дійсно сподобався, і дуже помітно, що авторці він теж імпонує більше, ніж інший кандидат на серце головної героїні. Хоча його вчинки і мотивація часами змушували бити себе книжкою по голові. В серіалі його розкрили набагато краще (та і Бен Барнс в цій ролі виглядає неперевершено).

    Загалом, на мою думку, всі плюси книги не змогли перекрити мінуси і автори серіалу дійсно вчинили мудро, коли "розбавили" нудьгу "Тіні і кістки" героями "Шістки воронів" (набагато, серйозно - НАБАГАТО яскравішої серії Лі Бардуго).

    В наступних частинах стиль вирівняється, другорядним персонажам приділять більше належної уваги, з'явиться більше екшн-сцен і хоча б трошки закрутиться інтрига.
    Тому читати варто, хоча б заради того, щоб зустріти корсара Штурмхонда, який обов'язково полонить будь-чиє серце.

  •  
    Очередное наплевательство на удобство читателя
    Мне досталась радость читать книги, изданные Виватом, из серии Шестерки Воронов. Авторка полюбилась мне сразу после этих замечательных книг. Оперативный перевод, чудесное качество. Ожидалось, что Виват продолжит серию и выпустит Тень и кость. Но нет. Права на серию выкупил КСД — и сразу все скатилось. Мало того, что перевод низкого качества. Понимания, что к книге с упоминанием местностей и героев нужна карта нет. Полностью отошли от канона оригинала: ни оформления, ни карт, ни нормальной обложки. Лишь кинообложка. Наверное, чтобы иллюстраторам меньше платить и деньги с рекламы капали. Книга хлипкая. Скоро забросят. Нет гарантии, что серия будет одинаковой. Придется брать всю на русском. К книгам Шестерки не поставишь — стыдно.
  •  
    Неочікувано добре
    До “Шістки воронів” була трилогія Бардуго про гришів - і, читаючи останніми роками відгуки на неї, я готувала себе до дратуючої головної героїні (здається, це було в головних мінусах серед усього почутого про трилогію). Не знаю, що відбуватиметься в наступних двох частинах, але - на диво - Аліна Старкова мене не дивувала і не дратувала своїми діями. Чомусь я її розуміла та не вважала поведінку в чомусь недалекою. І це було приємним плюсом в читанні, від якого я особливого не чекала. Безумовно, по динаміці та напрузі “Тінь та кістка” для мене не перевершила дилогію про Кеттердам. Але це було цікаво та інтригуюче. Що ж маємо? Сироту Аліну, яка виросла прийомною ученицею в будинку герцога, тестували в дитинстві на володіння магією гришів - на жаль, нічого особливого в дівчинці не знайшли. Тому зараз вона вчить картографію в армії Равки, виглядає так, наче хворіє - надміру худа та з постійними синцями під очима - та періодично зітхає на свого друга дитинства Мала, з яким вони зростали разом (по класиці жанру, звісно, Мал той ще красень, упаданець за дівчатами та звісно, на Аліну він уваги не звертає). Армія Равки в постійному стані бойової готовності через Тіньову зморшку - цікаво, до речі, як її показали в екранізації (я не дивилась) - місце, що розділяє Равку та кишить жахливими чудовиськами. Внаслідок збігу обставин/долі/вотевер, саме в Тіньовій зморшці виявиться сила Аліни - і з’ясується, що дівчина не така вже й бездарна, а точніше - тепер від неї залежатиме подальша доля країни. Додамо політичні ігри, небезпечного та загадкового темного героя, химерні вірування та елементи, які Бардуго втілила в книзі, надихаючись царською Росією - отримаємо початок трилогії. Якби друга частина вже вийшла - читала б одразу, не зупиняючись. Не покладаючи на “Тінь та кістку” великих сподівань, отримала захопливе читання та цікаву історію. Так, не без питань і не без кліше жанру, але змогла з нею відпочити та зацікавитись, що ж буде далі. Улюблених героїв поки немає, всі не без гріха - побачимо, хто ще з’явиться в наступних частинах :)
  •  
    Чи зможе Аліна врятувати світ?
    З перших сторінок було важкувато поринати у світ, вигаданий авторкою. Але цей вимір виявився шалено захоплюючим, який згодом підкорив мене.
    Круті харизматичні другорядні герої. Особливо вразила Багра. Також крутим і неординарним постає Дарклінг. Автор створила вишуканого, красивого поганця. Але от головна героїня мене взагалі не вразила. Деякі її дії здавалися вкрай тупими і необдуманими.
    В книзі відчувається колорит царської Російської імперії. Як відомо, письменниця надихнулася цим періодом з історії цієї держави. Тут і Масляниця, і квас, і купола замків, і знайомі нам імена героїв. Загалом дуже добре продуманий фентезі-світ.
    Сюжет доволі динамічний. Тут точно не занудьгуєте.А ще багато описів: міст, одягу, палацу...
    Якщо любите фентезі, тоді вам сподобається. А я очікую продовження.
  •  
    Світлотінь
    Мабуть, для українських видавництв краще було домовитися між собою і спочатку випустити трилогію "Гриші", а тоді вже, набивши руку, братися за дилогію про Кеттердам та Шістку Воронів. А мабуть, це я вже трохи розбещена фантастичним сюжетом, випущеним "Віватом", тому що зараз я гостріше, ніж з якимось ще твором, побачила типові помилки дебютної роботи письменника. Основний акцент робиться передусім на переживання Аліни Старкової стосовно двох хлопців - що ж, доволі типовий і закономірний сюжет для підліткового роману. Але ж Лі працює саме в жанрі Young Adult, тому такий підхід мені здався надто наївним. До того ж, вічний штамп, коли фантастична сила, яка викликає спочатку страх, тоді захоплення, а тоді обидва, прокидається несподівано й у найбільш незручну мить, на жаль, не оминув і цей твір.
    Зауважу, втім, що побачивши у графі для імені перекладача вже знайоме "Єлена Даскал", зітхнула з полегшенням, адже це саме вона познайомила українських читачів із Казом Бреккером та командою. Проте у цій книзі... не знаю, склалося нав'язливе враження, ніби вона виконувала свою роботу доволі неохоче. Хоча тут може бути й провина редактора, оскільки я нарахувала щонайменше три росіянізми там, де вони взагалі не мали б бути, навіть при тому, що мешканці Равки спілкуються (це якщо по-нашому) суржиком. Звісно, не обійшлося і без традиційного для "Клубу Сімейного Дозвілля" пропущення кількох літер та крапочок, але до того вже за стільки років можна звикнути.
    Сюжет попри таке оформлення, як на мене, не такий і безнадійний - Лі вже намагається трошки "обманювати" читача, щоб зробити історію цікавіше: так, наприклад, я весь час думала, що Аліні й Малу "пощастить" і вони неодмінно заберуть оленя першим, чи взагалі не стануть його вбивати, а на неї за це впаде якесь благословення... Ну й нарешті, що її не спіймають і не доправлять назад до Маленького Палацу. Що ж, помилятися було напрочуд приємно. Сподіваюся, що над другою й третьою книгою видавці попрацюють ретельніше, як і сама письменниця старалася свого часу вдосконалити стиль письма й чіткіше окреслити своїх героїв. Зокрема, доля Жені Сафіної та Зої Назяленскі до того моменту, як вони припливли в Кеттердам, мала б проявитися саме в цій трилогії. Однак наразі можна говорити, що, крім Аліни, найкраще виписаний саме образ Жені - через її взаємодію з головною героїнею. Дарклінг і Мал, будучи повними протилежностями, є єдиними довершеними чоловічими образами: кожен має свої переконання, мету... і плани на Старкову. Напевне, в майбутньому з'являться й інші, та об'єму характеристик на таку тоненьку книжку більше за достатньо.
  •  
    Казка для дорослих)
    Фантастичний світ від Лі Бардуго захоплює з перших сторінок. Відкривши книгу, зупинитися не можливо.

    Аліна з Малом сироти, що звикли завжди бути поруч, підтримуючи один одного. Навкруги шалений світ, розділений на звичайних людей та грішив - людей з надздібностями. Земля окутана війною та розділена темним каньйоном, населеним смертоносними чудовиськами. За волею долі, Аліна з Малом мають спробувати його перетнути. Але волькри нападають і їхнє життя висить на волосині. Захищаючи друга, Аліна випускає свою силу, про яку й сама не здогадувалася. Вона заклинателька Сонця - єдина у всьому світі. З цього моменту її життя повністю змінюється, розділившись на "до" та "після".

    Чудова казка. Для себе фентезі відкрила не так давно і радію, що почала саме з книг цієї авторки. Пише легко та цікаво. В її книгах є все: магія, кохання, дружба, справедливість, персонажі, що швидко стають рідними, а також дивовижні описи. Що тут казати, треба читати.
  •  
    Тінь та кістка
    Думаю, про цей світ Лі Бардуґо чули майже усі. Це відправна точка у світі Гриша, бо не читавши трилогію "Тінь та кістка" буде важко знайомитися з подальшими історіями.
    Книга аж занадто популярна, тому немає сенсу розповідати про сюжет. Тут налічується багато персонажів, але маю виділити Багру та Дарклінга. Саме за ними було цікаво спостерігати, хоча я й досі не розумію, яким чином вони пов'язані. Відчувається, що у кожного героя є власна передісторія, яка пояснює їхні вчинки. Аліна та Мал взагалі не вразили, на мій погляд, головні герої беземоційні й занадто багато разів згадують Керамзін.
    Загалом все сподобалось, планую читати наступні частини.
    9/10
  •  
    Книжка vs серіал
    Щодо цієї історії, я відношусь до тієї групи людей, які познайомились з книжкою завдяки виходу серіалу. І мабуть співвідношення "очікування-реалність" суттєво вплинули на загальне враження від книжки. Передовсім, якщо ви хоча б поверхнево знайомі з історією Російської імперії, то відчуєте не просто вплив, як зазначає сама авторка, а залучення суттєвих фрагментів історії, уніформи та аллюзії імен тощо. Добре це чи ні читач вирішує сам, але в багатьох моментах такі повороти "ріжуть око". Щодо сюжету, то тут все доволі просто і місцями навіть тривіально - молода дівчинка з Равки Аліна Старкова виявляється обраною та наділеною особливим "світлом", яке допоможе зруйнувати тіньову Зморшку та знову об'єднати країну. Присутнє тут і нероздільне кохання, і навіть не одне, і палацові інтриги, і зради, і боротьба за справедливість. Але, але, але... У книжці головна героїня Аліна викликає сумнівні, а подекуди і відкрито негативні, емоції, у багатьох сюжетних поворотах її дії нелогічні. Аналогічне можна сказати і про Дарклінга. Обидва персонажа в екранізації вийшли значно харизматичніші ніж книжкове першоджерело. Наприкінці книжка залишила по собі сумнівні емоції: ніби і хочеться дізнатися, що було далі і ніби й хочеться відкласти її на дальню поличку. Для мене "Тінь і кістка" відноситься до штибу книжок "на колір і смак товариш не всяк".
  •  
    Хто теж взявся за трилогію після перегляду серіалу?
    Нарешті мої руки добралися до нашумівшої трилогії, яка вже встигла завоювати фанатів по всьому світі. Якби не Netflix, то я навряд чи взялася за книги у найближчому майбутньому, проте у долі свої плани. Перейдемо ж до вражень!

    Перш за все, було класно порівнювати написане з екранізацією. Стосунки між персонажами описувалися по різному: деяких розкривали краще, інших гірше. Наприклад, мені більше сподобався книжковий Дарклінг, який був могутнішим, впевненішим, небезпечним. А ось Маль виявився привабливішим у серіалі і, як на мене, був одним із найкраще описаних персонажів.

    Мені не вистачило у книзі описів емоцій, переживань і навіть тих самих пейзажів. Все описувалося якось поверхнево або, можливо, я просто привикла до безкінечних описів кожного листочка. Тим не менш, є люди, яких цікавлять лише розвиток подій, тому ця трилогія буде саме для них: все чітко, коротко та зрозуміло.

    Загалом, читати далі буду, бо моя нетерпимість не дозволить мені чекати до завершення всіх сезонів серіалу. Трилогія закінчена, вона читається легко, тому навіщо виникає питання: а навіщо чекати?
  •  
    Дівачаче фентезі
    Саме таке враження виникло при читанні цього роману. Навіть не жіноче, а саме – дівчаче. І це не є погано. Не знаю, як там далі, але дебютний роман Лі Бардуго, «Тінь і кістка», це те фентезі, яке ближче до казки, аніж до фантастики. Дія відбувається у доволі детально прописаному світі з оригінальною магічною системою. Найдивнішою виявилася стилізація під руське чи слов’янське (таке розуміння екзотики?). Сюжет оригінальністю не вирізняється, але цікавість викликає. Нещасна сирота Аліна несподівано виявляє рідкісний чаклунський дар, яким ніяк не навчиться керувати. Її дар – єдина надія врятувати країну від страшних потвор. Принаймні, так їй розповідає могутній, привабливий, але підступний Дарклінг, розповідаючи, який збирається використовувати Алінину магічну силу. Але не треба героїні бути такою наївною… Як у кожній пристойній дівчачій книзі, тут, звичайно, є кохання - чисте й романтичне. І навіть натяк на любовний трикутник. Але це не точно. Можливо, книга й не є шедевром, але читається легко й приємно, і «свій» читач у неї, однозначно, є.
  •  
    Тінь та кістка
    Дана книга викликала двоякі почуття... З одного боку, читання було цікавим, хотілось уже дізнатись, що буде далі. Проте з іншого боку, майже ні один з головних персонажів мені не відгукнувся.
    Мова автора непогана. Читати було цікаво та легко. Особливих складнощів не виникало.
    Головна героїня Аліна не викликала в мені абсолютно ніяких почуттів. Лише інколи хотілось закотити очі.
    В цілому, враження залишились відносно хороші. Під кінець книги сюжет став більш зрозумілим та стало цікаво дізнатися розвиток подій в двох інших книгах. Не можу сказати, що історія займе місце в "улюбленому", проте інтрига була.
  •  
    Тінь та кістка
    Дана книга викликала двоякі почуття... З одного боку - читання було цікавим, хотілось уже дізнатись, що буде далі. Проте з іншого боку майже ні один з головних персонажів мені не відгукнувся.
    Мова автора непогана. Читати було цікаво та легко. Особливих складнощів не виникало.
    Головна героїня Аліна не викликала в мені абсолютно ніяких почуттів. Лише інколи хотілось закотити очі.
    В цілому, враження залишились відносно хороші. Під кінець книги сюжет став більш зрозумілим та стало цікаво дізнатися розвиток подій в двох інших книгах. Не можу сказати, що історія займе місце в "улюбленому", проте інтрига була.
 
Характеристики Тінь та кістка. Початок трилогії «Гриша»
Автор
Лі Бардуго
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2021
Перекладач
Єлена Даскал
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
150х220 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2500
ISBN
978-617-12-8873-7
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література