Отже, знайомтеся: Тихон Хмара, професор університету, який вирушив до Одеси за спадщиною. У нього дорогий одяг, вишукані манери, приємний голос... І при цьому довге волосся, яке зачіскою не можна назвати попри все бажання, і різнокольорові очі. Всі його висновки та доводи здаються необдуманими, поспішними, взятими зі стелі... Він ніби грає в детектива, з ходу розплутуючи найхитромудріші історії. Однак, як не дивно, в підсумку Хмара має рацію...

...Куди можуть подітися різні звичайні люди — купець, прикажчик, квартирант? У них немає ворогів, боргів, якихось таємниць... Але вони зникли. Поліція розводить руками, не маючи жодних зачіпок.

І лише Тихон Хмара розуміє, в чому справа...