Я зовсім не очікувала, що книжка зі шкільної літератури так мене захопить і сподобається. Починала читати її разом з іншою, але дуже швидко відклала, щоб з головою зануритися у "Тигролови". Отож, про що? Молодий інженер Григорій Многогрішний був засуджений до каторги у Сибіру, але зумів утекти з експресу, вижити у непрохідній тайзі і відшукати притулок у будинку вихідців з України - родини мисливця. Там його чекає знайомство з життям земляків на чужині, їхньою історією, новими звичаями, у яких все ж вчувається щось рідне. Григорій знайомиться з мисливською справою, пантовкою - олюванням на оленів задля ріг, і навіть з полюванням на справжніх тигрів ( не дарма ж "Тигролови"). Окрім цього йде сюжетна лінія про ворога Григорія - капітана Медвина, якому хлопець дуже завинив. Але він втер йому носа і тепер Медвин зробить усе, щоб повернути втікача. І хто ж кого, врешті решт? Тут також є лінія кохання і цікава, а не банальна, як це часто трапляється, головна героїня - смілива, відважна мисливська дочка. Не ідеальна дівчина, але саме тому так цікаво про неї читати, саме тому вона викликає симпатію читача. Така класична українська література - зовсім не нудно! Якщо досі так вважаєте, то ви просто не читали "Тигролови".

Хто сказав що в українській літературі немає достойних пригодницьких романів? Вони є, і один із них - це роман Івана Багряного ,,Тигролови''. Сюжет знайомить нас із молодим хлопцем Дем'яном Многогрішним, котрий за своє ще коротке життя встиг підняти повстання і поплатитися за це. Тепер його везуть до табору в Сибіру, а це означає, що впереді смерть. Однак хлопцеві вдається втекти. Його рятують від смерті родина Сірків, що займаються полюванням на тигрів. Життя Дем'яна у їх руках. Книга сподобалася: цікавий сюжет, у якому окрім пригод і небезпек знайшлося місце для любовної лінії. Герої вийшли у автора живими, їм симпатизуєш і віриш. Єдиний недолік цього роману - це важке сприйняття прочитаного. Інколи, аби вдуматися у прочитане, потрібно повертатися до попередніх абзаців. Хоча, загалом книга Івана Багряного непогана, а ще вона закінчується своєрідним хеппі-ендом, що радує читацьке сердечко. Отже, рекомендую до прочитання, але раджу більше дітям старшого шкільного віку і дорослим, оскільки меншим дітям книга прийматиметься важко.

«Тигролови» роман, який буде цікавий кожному. Тут є усе і злочин, і покарання, і навіть справжнє кохання. В центрі сюжету Григорій Многогрішний, далекий родич відомого гетьмана. Він, всупереч усім випробуванням долі не зламався у в’язниці та навіть втік із тюремного потягу. Без сил, вкрай виснажений він блукав сибірськими лісами, врятував від ведмедя дівчину і впав безсилий. Досить важко уявити стан героя, коли він отямився в українській хаті, де були ікони під вишитими рушниками. Він чудово пам’ятав, що втік з потяга у Сибірі і ніяк не міг зрозуміти, яка невідома сила перенесла його неподалік Києва. Та зрештою все стало зрозуміло. Він потрапив у поселення українців у Сибірі, яких вимушено змусили переселитися, та ніхто не зміг знищити їхні традиції та культуру. І от Григорій залишився жити у родині Сірків їздив з ними на полювання та покохав дівчину, яку тоді урятував від ведмедя. Книга доволі детально описує побут людей, які жили на цій території і через сотню кілометрів пронесли власну культуру. Та спокійне життя закінчується, бо Григорія продовжують шукати. І врешті решт він зустрічається зі своїм страшним ворогом, капітаном, який його нещадно катував у тюремній камері. Григорій мстить не тільки за себе, але й за всіх інших ув’язнених. Після цього втікає за кордон.