Книга The Magus

Сколько же раз мне советовали прочитать "Волхва" Джона Фаулза, я уже сбился со счета. Каждый мало мальски начитанный человек пытался меня убедить в сверх-гениальности автора и в шедевральности его лучшего романа, так сказать авторской визитной карточке. Но из-за отсутствия у меня данного романа, мое знакомство с ним затянулось на целый год, так что я успел уже прочитать другой роман автора - "Любовницу французского лейтенанта".
И вот, роман у меня появился, и я засел за чтение. Потратил я на "Волхва" неделю, и был немного разочарован. Роман начался не интересно, потом стал интересным, и снова скатился в скучную тягомотину, которая не привлекала меня, хотя я люблю медленные и скучные книги с глубоким смыслом. По сути, я разгадал тайну романа уже где то на 400-й странице, и читая дальше я лишь убеждался в правильности своих рассуждений.
Роман повествует о парне который сбился с пути своего существования (что характерно для модернистской литературы), он богат, он красив, но чего-то не хватает. Поэтому, он меняет места жительства, девушек и друзей, пока не оказывается на далеком острове в Греции, где становится преподавателем в школе. На этом же острове он находит таинственного Кончиса к которому начинает питать симпатию как к интересному и умному человеку, однако, со временем, в их отношениях начинает происходить что-то странное, что не сразу замечает главный персонаж, а в итоге это становится для него жизненно важным.

Об'ємний таємничий роман. Насолода від повільного прочитання, від атмосферних сцен - переважно таких ліниво-літніх, таких лазурево-солоних, таких, які пахнуть фруктами, дорогим вином і вишуканим сиром. І, звичайно ж, насолода бути знову й знову "обманутим" автором. Щойно ми звикаємо до певного пояснення того, що відбувається, все обертається з ніг на голову. Ідилія на грецькому острові із двома красунями та приємним співбесідником-інтелектуалом повільно змінюється. Герой гарячково намагається знайти для себе відповідь, що з ним, що таке коїться довкола і чому йому так не хочеться полишати це все. Тонкий психологізм бесід поступово стає витонченою карою. За що? Невідомо. Зринають факти з історії острова під час Другої світової війни. До чого тут війна? І як пов'язаний з нею сам "маг" Кончіс? Головний герой Ніколас може відшукати істину лише десь на перетині туманних оповідей Кончіса і ще туманніших пліток від остров'ян. На завершення дивна фантасмагорія, описана так епічно, що читати її можна за саму лише цю епічність, навіть не вдаючись в глибокий символізм. Ще довго після прочитання цієї книжки ви будете пам'ятати цей післясмак таїни, задурманеної правди, загадкової гри, в яку загорнулося життя.