Якщо ви зачекалися на справжню літературну сенсацію, яка переверне ваші уявлення про українську літературу, то ви її знайдете у цій книжці. А також ви у ній знайдете біографічні пасажі, пригоди відомих персонажів, одкровення-осяяння і дух часу героїв своєї епохи, приправлені гострим гумором.

Про книжку:

На цей роман Леся Подерв'янського читачі чекали десятиліття. Хоча культовий автор, художник і драматург не збирався його писати. Та й убгати непристойно живу прозу Подерв'янського у тісний корсет літературних канонів - марна справа. Так само, як обмежувати уяву художника. Він сам створює свій канон. Постмодерністи зруйнували поняття високого й низького в мистецтві, а публіка позбулася ілюзій, що правила гри диктує вона. Залишивши позаду складні теорії систем, метанаративи, ідеології, гру в бісер, громадські вбиральні у головах усіх народів усіх часів, Автор запрошує читача на територію Таємного знання, яке відкривається не кожному. А коли в передчутті катарсису і монументального Grand Finale ви закінчуєте читання, на вас чекає сюрприз. У кращих традиціях практики Дзен, коли майстер лупцює своїх учнів дерев'яним дрючком, аби допомогти освіжити їхній шлях пізнання. Усе тільки починається.

Для кого книжка:

Для втаємниченого кола читачів.

Перчинка книжки:

"Може, як ви прочитаєте цю книгу, то вам відкриється: сила і слабкість, вічне і дріб’язок, життя і смерть".

–  Микола Вересень

"Нині в Україні Подерв’янського цитують усі – від дітей до поліціантів. Злочинці й інтелігенти, студенти і пенсіонери, ліві та праві, опозиціонери в кулуарах та можновладці в саунах.

Текст написаний смачно й іронічно, біографічні факти закамуфльовані під божевільну гру фантазії, а відверті містифікації подані у науковоподібній формі. Все це зроблено, очевидно, для того, аби читач не сприймав текст буквально, як це часто траплялося з фанатами Кастанеди – вони починали їсти галюциногенні гриби або ж шукати уві сні свої руки. Отже, панове, можливо, і не варто одразу після прочитання «Таємничого Амбала» скакати в склянку свого друга, ховати тривожні сни і похмільні страхи в дупло дерева, нейтралізовувати особистість своїх ворогів, перетворивши їх на ляльку, виривати репродукції відомих картин з альбомів і накладати їх на мапу України або ж вирушати на пошуки Амбала непідготовленими. Адже, за словами автора: «Всі гарні ідеї перетворюються на лайно …і що краща ідея, то смердючіше її втілення»".

– Леся Калинська, кінорежисер

Цитати з книги

***
– Я його бачив, – сказал Провідник. – Всі, хто його бачать, отримують нові здібності. І ще дещо

Он опять раздвоился, при этом покачнулся, как корабль, а лебединых негров стало восемь. Я попытался уменьшить их хотя бы до шестерых.

– А ми теж так зможемо? – сказал я, когда негров стало четыре.
– Можливо, – сказал Провідник. – Принаймні у вас є шанс. Ви йому подобаєтесь.
– Чому? – спросил Базиль.

Он спросил фальшиво, просто так. «Я ему нравлюсь, потому что я Базиль, мен, цяця, пи***ць усьому» – было написано на самодовольной роже.

– Тому шо ти до***б, – сказал Провідник. – І твій друг також. Ви сліпі, тупі та самовдоволені. Ви хочете розумітися на складних речах і не бачите того, що у вас під ногами. Ви не бачите цілого і не помічаєте нюансів. Усе, чого навчились – то бухать. Причому таку гидоту, що нормальна людина давно б померла.

***
– Тебе учиться надо, – сказал лама.
– А вы кто? – спросил Ленчик.
– Я – лама Алтангерел Бадамцетег IV, – сказал лама.
– А я Ленчик, – сказал Ленчик. – Так вы бы и научили.
– Я не могу, – скромно сказал лама. – Я не мастер.
– А сами где учились? – спросил Ленчик.
Лама махнул рукой куда-то на юг, в сторону гор.
– Там, – сказал он неопределенно. – Это в Китае, на границе с внутренней Монголией. Настоящая Жопа Мира.
Лама засмеялся, съехал на землю с невидимой горки и вынул из ноздри толстого бражника.

***
– Сьогодні субота, – сказал Базиль, – якраз у «Васильку» збираються красіві б***і. Тільки вони ще сплять. Що робити будемо?
– Може, підемо подивимося на амбалів, – сказал Удав, – вони якраз вранці на качалці тусують.
– Відставити б***й і амбалів, – сказал Провідник. – І не думайте, що стежка любові це просто. Хто з вас знає, що таке любов?
– Я знаю, – сказал я. – Це хвороба.
– Для тебе – так, – сказал Провідник. – Це тому що ти кохаєш свою відьму та одночасно кохаєш себе. Ти не можеш вибрати, кого кохати дужче. …
***

Вікові обмеження: 18+