Книга 1. Просто гра

Надворі кінець 90-х. Ілля — простий автослюсар. Що він міг дати доньці заможного підприємця? Кохання? Звучить романтично, але без фінансового підґрунтя ця казка швидко скінчиться. Щоб розпочати свою справу, Ілля наважується попросити грошей у кримінального авторитета на прізвисько Латиш. Але «ділова угода» завершується кримінальними розбірками. До гри несподівано долучається Марго, дружина Латиша. Вона рятує хлопця, тікаючи разом із ним. Шляху назад немає. Там лишилося все, чим жив Ілля: його кохана та їхня ненароджена дитина. Тепер він — утікач. Але Ілля не сам. Він відчуває, як без бою віддає своє серце Марго, закохуючись у цю небезпечно привабливу жінку. Ілля гадає, що Марго врятувала його. Але навіщо — знає лише вона...

Книга 2. Ангели живуть вічно

Дмитро покохав співачку Єву з першого погляду, коли побачив її на сцені оперного театру. Він навіть не підозрював, що незабаром їхні взаємини перейдуть у щось більше. Доля приготувала закоханим випробування розлукою і важкою хворобою. Єва змушена була розлучитися з коханим, щоб уготований їй важкий шлях подолати на відстані. Дмитру належить або прийняти страшну реальність, або повірити в те, що любов перемагає всі життєві негаразди. Чи витримають вони таку перевірку почуттів чи з часом втратять надію на зустріч?

Книга 3. З любов'ю до життя

Кохання — дар, що звеличує та підносить до небес. Це почуття здатне штовхнути на божевільні вчинки, воно то солодке, як мед, то з полиновим присмаком. Чимось схоже на саме життя — багатогранне, безцінне та неповторне. Ці споконвічні чуття увиразнюють пульс кожного з нас.

«Квіти кохання», «Життя багатогранне» та «Перехрестя епох» — три частини збірки, наче три кити нашого життя. У цій книжці є все: герої, котрі здаються близькими й таким схожими на нас самих; вчинки, що змінюють майбутнє цілих поколінь; кохання, яке здатне залікувати найглибші рани та повернути до життя.

Книга 4. Де живе свобода

Кохання, що спалахнуло між Віталією та Родіоном було приречене. Вчителька та учень — що тепер люди скажуть? Але ані осуд близьких, ані зневага чужих не спинили почуттів.

Та залишатися в цих лабетах було не сила. Закохані наважуються на божевілля — тікати до зони відчуження. Якнайдалі від людей, туди, де вони зможуть збудувати власний химерний рай, відмежований від світу.

Але втеча не завжди означає свободу. Бо найстрашніша в’язниця, з якої не можливо втекти — у нас самих…

Книга 5. Букет улюблених квітів

Тамара любила лілії. Особливі, неповторні… Ці ніжні квіти нагадували їй про маму — гарну, тендітну та водночас сильну жінку… Мами не стало, коли Тамара була зовсім дитиною. Вона досі пам’ятає той жахливий день. Відтоді щороку на могилі матері з’являється кошик із чудовими ліліями. Тамара марно намагалася дізнатися, від кого він. Так само марно вона прагла дізнатися правду про батька… У річницю маминої загибелі Тамара зустрічає на кладовищі чоловіка, який називає себе знайомим матері. Жінка розуміє, що він знає більше, ніж говорить…

Книга 6. Зловити промінь щастя

Перевидання популярного роману Світлани Талан «Не вурдалаки». 

Вихованці війни, вони мали за розкіш одяг і взуття, за щастя — відвідини кінотеатру на зекономлені на їжі копійки… Вони мріяли, закохувалися, одружувалися й не ділили дітей на своїх і чужих… Коли Марія та Роман побралися, вони були ще зовсім молоді, але душами вже починали сивіти: далося взнаки життя під час німецької окупації. Насильство, знущання, голод, смерть проносилися перед дівчачими і хлопчачими очима... У цій війні за людську гідність і право на спокійну старість…

Книга 7. Помилка

Багато років тому Вероніка пообіцяла подрузі, яка помирала, що не залишить її новонароджених малюків, Тимура і Діану. Але обіцянки не виконала… Сплинули роки. Її єдиний син став наркоманом. Що це, кара за помилки минулого? Як урятувати сина? І чи можна спокутувати провину перед покинутими дітьми?

Книга 8. Повернутися дощем

Чи була Настя готова до того, що чекало на неї, коли їхала з вантажем волонтерської допомоги для добровольців «Айдару»? Чи Геник та Уля сподівалися зустрітися живими по той бік Іловайського котла?

Чи Богдана Стефанівна вірила, що колись знову збереться разом велика родина, яку, наче поле соняхів, перепахала війна? Щоб вижити, треба навчитися бачити у приціл ворога, а не живу людину. Проте одного разу ти побачиш там з дитинства знайомі риси…