Світ учора. Спогади європейця
Паперова книга | Код товару 913874
Yakaboo 4.7/5
Автор
Стефан Цвейг
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Зарубіжні авторські зібрання
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1943
Перекладач
Анна Савченко
Кількість сторінок
411

Усе про книжку Світ учора. Спогади європейця

«Світ учора» — заключна книга Стефана Цвейга (1881—1942), відомого австрійського письменника, яка вийшла друком уже після смерті автора. Книга багато в чому автобіографічна, проте скоріше це біографія цілого покоління, якому довелося пережити дві світові війни; це своєрідний гімн Європі, написаний вигнанцем на іншому континенті.

«Світ учора» — сповідь глибоко нещасливої людини, відірваної від усього, що їй близьке, дороге і зрозуміле, людини, яка із сумом усвідомлює, що все, чим вона жила досі, залишилося у дні вчорашнім...

Стефан Цвейг так і не зміг змиритися зі своїм новим статусом покинутого і забороненого автора й у 60-річному віці звів рахунки з життям.

Характеристики
Автор
Стефан Цвейг
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Зарубіжні авторські зібрання
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1943
Перекладач
Анна Савченко
Кількість сторінок
411
Рецензії
  •  
    кожна тінь - дитя світла 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перекладач Майкл Гоффман називав Стефана Цвейга "пепсі в світі австрійської літератури". Він критикував його за надто розцяцьковану і претензійну мову, відсутність особистості у творах, виказував підозру, що сам Цвейг не вірить у те, що писав.

    Але чи можемо ви ставити під сумнів спогади 56-річного австрійського єврея, що пережив обидві війни, втрату всього майна, рідного дому, соціального статусу та вигнання з Батьківщини?

    Герой Цвейга розгублений. Довід Першої Світової війни показав, що народ не пам'ятає і не усвідомлює всього жаху бойових дій, що Австрія надто легковажно і, в більшій мірі, романтично, поставилась до цього злочину над людством. Виживати на руїнах колишньої колиски культури та мистецтва, у жахливій інфляції, де людство раптом деградувало на 1000 років і, у спробах відмежуватись від побутової катастрофи, впало у крайню стадію розпусти. На його очах Європа відродилася після Першої Світової, зміни та покращення цінувались особливо сильно, здавалося, ось, урок історії, більше немає сумнівів, що немає нічого важливішого за мир. Та ці 10 років виявилися способом останній раз насолодитись затишком дому, відчути себе людиною ("колись, щоб бути людиною, вам вистачало 2ох рук і 2ох ніг, а тепер потрібен ще й паспорт"). А далі - ти більше не бажаний у своїй країні, а за кордоном ти щоразу падаєш на 1 сходинку нижче: іноземний гість - емігрант - біженець.

    Так, як на мене, перші розділи спогадів про довоєнну Австрію аж надто безхмарні, порівнюючи з історичними хроніками, виникає багато запитань, про залишені поза увагою повстання євреїв і т.д. Але, мабуть, можна дати право на певну романтизацію спогадів людини про дім, який у нього відібрали та не дали іншого прихистку ("Нас виганяли звідусіль, але не сказали, куди нам можна податися").

    Дану книгу не варто розцінювати з точки зору достовірної історичної хроніки, описом політичних передумов, наслідків. Як і більшість новел Цвейга - це емоційний портрет періоду двох воєн і, що найбільш цінне, опис стану освідченого, визнаного австрійця, письменника, гордості країни, що за короткий проміжок часу втрачає навіть статус простого "австрійця".
  •  
    ...лишь тот действительно жил
    Эта книга представляет собой историю Европы глазами знаменитого австрийского писателя. Цвейг рассказывает о конце XIX века - начале XX. Он говорит о временах своей юности, когда Европа представляла собой оазис мира и спокойствия. Он будучи молодым человеком постоянно находился в поиске новых знаний, будь то искусство или литература, он много путешествовал, встречался с интересными людьми той эпохи и делал свои первые попытки в писательстве. Но в одно мгновение все рухнуло, началась Первая мировая война. И такая милая сердцу Европа превратилась в место сражений. Не успела Европа оправиться, как началась Вторая мировая война, еще ужасней прежней. Стефан Цвейг превратился в изгоя в собственной стране, которую так искренне любил. Ему пришлось ее покинуть и уехать в Лондон, затем США и наконец обосноваться в Бразилии.

    Книга необычайно интересная, и хоть в ней Цвейг рассказывает о своей жизни, она в этой истории не главная. Главное, на мой взгляд то, что он человек, который искренне ненавидел войну и удивляется как люди пережившие Первую мировую и видели с чего она начиналась, смогли проигнорировать все видимые предпосылки к началу Второй мировой, хотя это происходило спустя каких-то семнадцать лет после первой. Не понимал он и то, как люди с которыми он общался, смогли так резко изменится.

    Книга ярко иллюстрирует сложное время в Европейской истории. В большинстве книг предпочитают описывать либо Первую либо Вторую войны, но здесь читатель может прочитать не только о двух, но и о том как Европа жила до и после. Как непосредственный очевидец событий, Стефан Цвейг детально описывает все происходящее. В каждой строчке чувствуются непосредственные переживая автора за судьбы людей и его безграничная любовь к Австрии.



Купити - Світ учора. Спогади європейця
Світ учора. Спогади європейця
140 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Стефан Цвейг
Стефан Цвейг

Відомий австрійський письменник і драматург, який жив і творив у кінці XIX-початку XX століть. Книги, драми й оповідання Стефана Цвейга давно стали класикою світової літератури. Його твори вражають своїм драматизмом, несподіваними поворотами, а також змушують задуматися про те, наскільки насправді беззахисно серце людини і на які подвиги чи злочини воно може в один момент штовхнути. Купити книги С...

Детальніше

Рецензії Світ учора. Спогади європейця

  •  
    кожна тінь - дитя світла 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перекладач Майкл Гоффман називав Стефана Цвейга "пепсі в світі австрійської літератури". Він критикував його за надто розцяцьковану і претензійну мову, відсутність особистості у творах, виказував підозру, що сам Цвейг не вірить у те, що писав.

    Але чи можемо ви ставити під сумнів спогади 56-річного австрійського єврея, що пережив обидві війни, втрату всього майна, рідного дому, соціального статусу та вигнання з Батьківщини?

    Герой Цвейга розгублений. Довід Першої Світової війни показав, що народ не пам'ятає і не усвідомлює всього жаху бойових дій, що Австрія надто легковажно і, в більшій мірі, романтично, поставилась до цього злочину над людством. Виживати на руїнах колишньої колиски культури та мистецтва, у жахливій інфляції, де людство раптом деградувало на 1000 років і, у спробах відмежуватись від побутової катастрофи, впало у крайню стадію розпусти. На його очах Європа відродилася після Першої Світової, зміни та покращення цінувались особливо сильно, здавалося, ось, урок історії, більше немає сумнівів, що немає нічого важливішого за мир. Та ці 10 років виявилися способом останній раз насолодитись затишком дому, відчути себе людиною ("колись, щоб бути людиною, вам вистачало 2ох рук і 2ох ніг, а тепер потрібен ще й паспорт"). А далі - ти більше не бажаний у своїй країні, а за кордоном ти щоразу падаєш на 1 сходинку нижче: іноземний гість - емігрант - біженець.

    Так, як на мене, перші розділи спогадів про довоєнну Австрію аж надто безхмарні, порівнюючи з історичними хроніками, виникає багато запитань, про залишені поза увагою повстання євреїв і т.д. Але, мабуть, можна дати право на певну романтизацію спогадів людини про дім, який у нього відібрали та не дали іншого прихистку ("Нас виганяли звідусіль, але не сказали, куди нам можна податися").

    Дану книгу не варто розцінювати з точки зору достовірної історичної хроніки, описом політичних передумов, наслідків. Як і більшість новел Цвейга - це емоційний портрет періоду двох воєн і, що найбільш цінне, опис стану освідченого, визнаного австрійця, письменника, гордості країни, що за короткий проміжок часу втрачає навіть статус простого "австрійця".
  •  
    ...лишь тот действительно жил
    Эта книга представляет собой историю Европы глазами знаменитого австрийского писателя. Цвейг рассказывает о конце XIX века - начале XX. Он говорит о временах своей юности, когда Европа представляла собой оазис мира и спокойствия. Он будучи молодым человеком постоянно находился в поиске новых знаний, будь то искусство или литература, он много путешествовал, встречался с интересными людьми той эпохи и делал свои первые попытки в писательстве. Но в одно мгновение все рухнуло, началась Первая мировая война. И такая милая сердцу Европа превратилась в место сражений. Не успела Европа оправиться, как началась Вторая мировая война, еще ужасней прежней. Стефан Цвейг превратился в изгоя в собственной стране, которую так искренне любил. Ему пришлось ее покинуть и уехать в Лондон, затем США и наконец обосноваться в Бразилии.

    Книга необычайно интересная, и хоть в ней Цвейг рассказывает о своей жизни, она в этой истории не главная. Главное, на мой взгляд то, что он человек, который искренне ненавидел войну и удивляется как люди пережившие Первую мировую и видели с чего она начиналась, смогли проигнорировать все видимые предпосылки к началу Второй мировой, хотя это происходило спустя каких-то семнадцать лет после первой. Не понимал он и то, как люди с которыми он общался, смогли так резко изменится.

    Книга ярко иллюстрирует сложное время в Европейской истории. В большинстве книг предпочитают описывать либо Первую либо Вторую войны, но здесь читатель может прочитать не только о двух, но и о том как Европа жила до и после. Как непосредственный очевидец событий, Стефан Цвейг детально описывает все происходящее. В каждой строчке чувствуются непосредственные переживая автора за судьбы людей и его безграничная любовь к Австрии.



  •  
    Трагедия Стефана Цвейга и всего человечества
    Многие, кто взял в руки «Світ учора. Спогади європейця», подумают: «Ну, щас начнется!» - ожидая историю жизни Цвейга, а также о тех, кто ему по жизни попадался, о литературных опытах писателя. Но, не тут-то было - он поднимает важнейшую тему цикличности человеческой истории и то, что история эта ничему нас, людей, жителей Земли, не учит. К сожалению.
    Примеры Цвейга, ассоциации о схожести, к примеру, годов перед Второй Мировой с современностью, удивительны! Читаешь, и реально руки опускаются.
    Сама жизнь Цвейга - это реальность, которую ему создала Европа, как происходило его созревание в стране абсолютной стабильности, высокого искусства и литературы. О том, как потом все это разрушилось, как автор воспринимал войну со своей колокольни - гуманиста-индивидуалиста-космополита. Он болен происходящим очень сильно, его будоражит насилие, кровь, смерть и хаос, царивший в его стране. Поражен тем, как меняются люди, в т.ч. его друзья - вчера еще предметы для подражаний, они превратились в бешеную толпу.
    Книга Цвейга глубокая, хотя саму правду в ней надо делить пополам. Здесь не столько сами события, сколько эмоции, вездесущие эмоции и несогласие с тем, что привычный мир вдруг так изменился. Весь этот фашизм, презрение окружающей среды в сторону его любви к искусству…. Когда я читал книгу, местами буквально чувствовал себя на месте Стефана, насколько реально прописаны его внутренние переживания. Это и не странно, особенно, учитывая, как Цвейг вообще покинул этот мир (на эмоциях отравился сам, и отравил всю свою семью). Книга мне показалась депрессивной, но не без взгляда в светлое будущее. Она, как бы, швырнула меня на дно, но и одновременно дала силы, чтобы оттолкнуться.
    Вот если у литературы и есть какая-то цель, кроме чистого развлечения, то вот - «Світ учора. Спогади європейця» - книга с глубоким смыслом. Она кричит задуматься, переосмысляться, прекратить войны и распри и, наконец-то, зажить мирно и дружно всей человеческой расой. А еще лучше окунуться в реальность прекрасного, ведь оно на каждом шагу, но, почему-то незаметно для большинства из нас, людей. И не верить тому, что говорят по телевизору - делать собственные выводы, больше общаться, мыслить критически.
    В целом, хорошая автобиографическая книга для своих ценителей. А еще, думаю, историков, политиков и всех, кому интересны мысли великих личностей истории. Также тех, кому по воле судьбы пришлось покинуть родину и жить на чужбине.
    В плане качества книги хочу сказать лишь лестные слова. Обложка «ничего лишнего», бумага не резко белая, шрифт приятный. Одно плохо - нет иллюстраций. Хотелось бы каких-то фоток, возможно, даже с личных архивов писателя.

 
Характеристики Світ учора. Спогади європейця
Автор
Стефан Цвейг
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Зарубіжні авторські зібрання
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1943
Перекладач
Анна Савченко
Кількість сторінок
411
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
133х206 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
500
ISBN
978-966-03-8252-7
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Світ учора. Спогади європейця