Світ не створений
Паперова книга | Код товару 886261
Yakaboo 4.6/5
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)

Усе про книжку Світ не створений

Пропонуємо вашій увазі книгу Мирослава Лаюка “Світ не створений” від видавництва Видавництво Старого Лева.

Про книгу:

Персонажі книги розкидані у часі і просторі, але всіх їх об'єднує одне. Всі вони задаються одним і тим же питанням: для чого все відбувається в цьому світі?

Сюжет веде читача в наші дні, де художниця Анна їде додому з Франції. Вона намагається зрозуміти себе і знайти своє місце в цьому світі. Анна шукає прощення всередині себе, але не заради інших, а для себе. Вона розуміє, що прощення необхідно, адже тільки тоді вона зможе рухатися вперед. Далі сюжет відкидає читача на сто років назад в часі, де автор розповідає нам історію кохання молодих людей Анни і лікаря Олексія. А потім, читач йде ще глибше в часі, в Карпати XIX століття, де розгортається ще одна драматична історія.

Книга Мирослава Лаюка - це історія пошуку, роздумів і людських доль. На її сторінках ви прочитаєте про ромські табори, чорнобильській зоні, зустрінетеся з Махном, підете за героями в Карпати, Лисичанськ, Париж, Східну Європу і Київ. Чи знайдуть вони відповідь на своє питання, а якщо так, то якою вона буде і чи всім з них судилося це зробити?

Чому варто купити книгу “Світ не створений” Мирослава Лаюка?

“Світ не створений” - це роман який об'єднує в собі кілька сюжетних ліній, а головних дійових осіб розділяють десятиліття. У пошуках відповіді на питання про створення світу, автор веде нас через різні географічні точки на карті, місця та події що на них розгортаються. Читач може відправитися в цю подорож разом з героями книги, та як і вони спробувати знайти бажану відповідь.


Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Рецензії
  •  
    Переплетіння традицій і сучасності 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    З приводу цієї книги серед моїх знайомих розпочалася справжня дискусія. Хтось стверджував, що книга занадто заплутана, героїв забагато, а місцями оповідь схожа на потік свідомості. Хтось же — навпаки — стверджував, що від неї неможливо відірватися, а сама оповідь нагадує магічний реалізм на український манер. Якщо бути відвертою, то я більш схильна до думки другої категорії людей. Ця книга — магічна у всіх своїх проявах, і десь у Латинській Америці вона би змагалася на поличках магазинів разом із творами Маркеса за звання найбільш популярної та незвичної.
    Когось може відлякати певна грубість книги — усі події дійсно описані без зайвих "прикрас", народна жива мова теж передана у всій її справжньості, тут не знайдеш евфемізмів. Але навіть жахливі моменти не відлякують, а навпаки — затягують ще більше у вир подій.
    Місцями історія містить елементи детективу, а часом схожа на філософську притчу. У Лаюка вдалося поєднати воєдино різні жанри, різні життя людей, різні традиції — але зробити їх цілісними. Не хочеться заздалегідь описувати, що ж саме відбувається у книзі — усе одно це важко дійсно описати, для кожного читача книга відкриється з різних сторін.
    Сподобається ця розповідь тим, кому свого часу припав до душі роман «Собор» Олеся Гончара, бо в цій історії така ж сама фрагментарність, історична пов'язаність та неприкрашена реалістичність. Постійно під час читання проводила своєрідні паралелі між двома книгами, і дійшла до висновку, що в українській літературі така побудова твору є свідченням перейняття європейської, переважно німецької, літературної традиції. А оскільки українці прагнуть влитися в європейський культурний контекст, то твір — цілком на часі. І що не дивно — актуальним він був би і в часи написання «Собору», бо змінюється лише зовнішній антураж подій. А герої та їхні прагнення, як не поглянь, що 70, що 100, що 200 років тому — залишаються незмінними.
  •  
    «Світ не створений»: 5 стадій прийняття нової книги Мирослава Лаюка 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо взяти Махна, ромів, Париж, рись Агату, подорожі в часі, кокаїн, сучасне мистецтво, Чорнобиль та Хьорста, засунути це в банку та добряче потрясти, вийде книга Мирослава Лаюка «Світ не створений» (ВСЛ, 2018).

    Заперечення

    «Баборня» мені зайшла на ура, тому нову книгу Мирослава Лаюка я чекала і хотіла.

    Анотація до книги «Світ не створений» нічого про неї не пояснювала.

    «У романі, ніби в колючий дріт, з’єднано кілька історій. Він виводить з темного лабіринту, породженого питанням: «Усе — навіщо?» Серед розкиданих у часі ліній — і мистецький проект, який змушує здійснити одіссею від ромських таборів до чорнобильської зони й глибин пам’яті, образи та прощення. Тут і з’ява в Карпатах дивного світла, через яке скисає все молоко й наростає відчуття апокаліпсису. Тут і розмова з Махном про недостиглі волоські горіхи, а також її продовження біля руїн промзони в Лисичанську»…

    Про що це? Незрозуміло. Але хотілось дізнатись. І от книжка трапляє мені до рук. І тут виявляється, що анотація не брехала. У романі дійсно поєднані кілька історій, і швидко виникає питання «Навіщо все це?» .

    Проте кидати книгу ніяк не хотілось. Зараз має початись щось цікаве — думала я. Зараз я все зрозумію. З наступної сторінки картинка намалюється і книга затягне. Або через сторінку. В крайньому випадку — з наступного розділу.

    Гнів

    Не затягувало.

    Я швидко заплуталась в іменах героїв та абсолютно непов’язаних між собою шматках історій. Образи персонажів ніяк не промальовувались, бо, окрім імен, про більшість із них автор нам нічого не каже. Як виглядає Інна, яка є однією з двох головних персонажів книжки, так і не зрозуміло. Єдине, що повідомив про неї автор, — це те, що у підлітковому віці вона була красивіша за свою подругу Олександру.

    Це починало дратувати. Через те, що кожен розділ книги — це інша епоха, складалось враження, ніби паралельно читаєш відразу кілька різних книжок (як мінімум, чотири). Причому, всі — з середини.

    Торг

    Окей, стоп. Я вирішила не здаватись і визначити, хто з нас буде сильнішим: я чи книга. Треба було знайти рецепт. Тоді я взяла блокнот і почала читати її спочатку, виписуючи всіх героїв, їхні риси та зв’язки і часові періоди.

    Врешті маємо майже 40 героїв. «Сто років самотності» відпочивають. Десь із сотої сторінки імена почали повторюватись і картинка поступово промальовувалась. Ставало приблизно зрозуміло, хто чий предок, хоча частина героїв так і лишались «безхозними» .

    А потім з’явився кокаїн, і стало зрозуміло, звідки у книзі такі лабіринти.

    Депресія

    Зрозумівши, хто є хто, я відклала блокнот і налаштувалась на те, що історія нарешті мене затягне. Але щось пішло не так. Сюжет і далі вів читача у незрозумілу сторону, а потім додався Чорнобиль, АТО, Махно, спроба самогубства та всі інші трагедії світу, які начебто мали зачепити читача.

    Мене не чіпляли. Бо коли у салаті забагато інгредієнтів, толком не відчуваєш жоден з них. Тому я просто чекала, чим це завершиться.

    Прийняття

    Я знаю кількох людей, які прочитали цю книгу на одному диханні за вечір, і їм сподобалось. Можливо, ця книга Лаюка має потрапити у настрій, підійти під певний період життя чи просто знайти «свого» читача. Я ціную, коли в книгах створюється цілісний світ – з героями, яких прямо бачиш перед очима, із ландшафтами, запахами та яскравими декораціями. Світ цієї книжки не створений – принаймні, я не змогла в нього потрапити. Допускаю, що проблема може бути не в Лаюку, а в мені.

    Наостанок – кілька цитат, які здались мені доволі вдалими.

    «Мати совість – це коли можеш дозволити собі на одну погану річ менше, ніж той, хто тобі дорікає».

    «- Солодка моя! Хіба ти не розумієш, що це – кінець світу?
    – Кінець світу буває тільки у тих, хто не хоче працювати»

    «Хрестами хвалитеся? Та вашого бога на такому ж убили! Де ви бачили, щоб свині поклонялися довгому ножеві?».

    «Коли людину катують, аби зізналася, в чому потрібно, – їй не дають заснути. У якийсь момент ти, вимучений, скажеш собі: нема ж нічого кращого за спокій. Ти можеш розказати, ти не можеш не розказати все, що треба й не треба. Україна, після гамору й шалу, криків і танців, хотіла спати. І байдуже, хто їй цей сон обіцяв».
Купити - Світ не створений
Світ не створений
120 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Мирослав Лаюк
Мирослав Лаюк

Лаюк Мирослав Миколайович - сучасний український письменник і поет. Народився 31 липня 1990 року в с. Смодна. У 2013 році у видавництві «Смолоскип» був опублікований перша збірка поезії автора. У 2015 році вже у видавництві «Видавництво Старого Лева» була опублікований наступна збірка поезії «Метрофобія». У тому ж видавництві в 2016 році виходить перший роман «Баборня», а вже через два роки,...

Детальніше

Рецензії Світ не створений

4.6/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Переплетіння традицій і сучасності 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    З приводу цієї книги серед моїх знайомих розпочалася справжня дискусія. Хтось стверджував, що книга занадто заплутана, героїв забагато, а місцями оповідь схожа на потік свідомості. Хтось же — навпаки — стверджував, що від неї неможливо відірватися, а сама оповідь нагадує магічний реалізм на український манер. Якщо бути відвертою, то я більш схильна до думки другої категорії людей. Ця книга — магічна у всіх своїх проявах, і десь у Латинській Америці вона би змагалася на поличках магазинів разом із творами Маркеса за звання найбільш популярної та незвичної.
    Когось може відлякати певна грубість книги — усі події дійсно описані без зайвих "прикрас", народна жива мова теж передана у всій її справжньості, тут не знайдеш евфемізмів. Але навіть жахливі моменти не відлякують, а навпаки — затягують ще більше у вир подій.
    Місцями історія містить елементи детективу, а часом схожа на філософську притчу. У Лаюка вдалося поєднати воєдино різні жанри, різні життя людей, різні традиції — але зробити їх цілісними. Не хочеться заздалегідь описувати, що ж саме відбувається у книзі — усе одно це важко дійсно описати, для кожного читача книга відкриється з різних сторін.
    Сподобається ця розповідь тим, кому свого часу припав до душі роман «Собор» Олеся Гончара, бо в цій історії така ж сама фрагментарність, історична пов'язаність та неприкрашена реалістичність. Постійно під час читання проводила своєрідні паралелі між двома книгами, і дійшла до висновку, що в українській літературі така побудова твору є свідченням перейняття європейської, переважно німецької, літературної традиції. А оскільки українці прагнуть влитися в європейський культурний контекст, то твір — цілком на часі. І що не дивно — актуальним він був би і в часи написання «Собору», бо змінюється лише зовнішній антураж подій. А герої та їхні прагнення, як не поглянь, що 70, що 100, що 200 років тому — залишаються незмінними.
  •  
    «Світ не створений»: 5 стадій прийняття нової книги Мирослава Лаюка 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо взяти Махна, ромів, Париж, рись Агату, подорожі в часі, кокаїн, сучасне мистецтво, Чорнобиль та Хьорста, засунути це в банку та добряче потрясти, вийде книга Мирослава Лаюка «Світ не створений» (ВСЛ, 2018).

    Заперечення

    «Баборня» мені зайшла на ура, тому нову книгу Мирослава Лаюка я чекала і хотіла.

    Анотація до книги «Світ не створений» нічого про неї не пояснювала.

    «У романі, ніби в колючий дріт, з’єднано кілька історій. Він виводить з темного лабіринту, породженого питанням: «Усе — навіщо?» Серед розкиданих у часі ліній — і мистецький проект, який змушує здійснити одіссею від ромських таборів до чорнобильської зони й глибин пам’яті, образи та прощення. Тут і з’ява в Карпатах дивного світла, через яке скисає все молоко й наростає відчуття апокаліпсису. Тут і розмова з Махном про недостиглі волоські горіхи, а також її продовження біля руїн промзони в Лисичанську»…

    Про що це? Незрозуміло. Але хотілось дізнатись. І от книжка трапляє мені до рук. І тут виявляється, що анотація не брехала. У романі дійсно поєднані кілька історій, і швидко виникає питання «Навіщо все це?» .

    Проте кидати книгу ніяк не хотілось. Зараз має початись щось цікаве — думала я. Зараз я все зрозумію. З наступної сторінки картинка намалюється і книга затягне. Або через сторінку. В крайньому випадку — з наступного розділу.

    Гнів

    Не затягувало.

    Я швидко заплуталась в іменах героїв та абсолютно непов’язаних між собою шматках історій. Образи персонажів ніяк не промальовувались, бо, окрім імен, про більшість із них автор нам нічого не каже. Як виглядає Інна, яка є однією з двох головних персонажів книжки, так і не зрозуміло. Єдине, що повідомив про неї автор, — це те, що у підлітковому віці вона була красивіша за свою подругу Олександру.

    Це починало дратувати. Через те, що кожен розділ книги — це інша епоха, складалось враження, ніби паралельно читаєш відразу кілька різних книжок (як мінімум, чотири). Причому, всі — з середини.

    Торг

    Окей, стоп. Я вирішила не здаватись і визначити, хто з нас буде сильнішим: я чи книга. Треба було знайти рецепт. Тоді я взяла блокнот і почала читати її спочатку, виписуючи всіх героїв, їхні риси та зв’язки і часові періоди.

    Врешті маємо майже 40 героїв. «Сто років самотності» відпочивають. Десь із сотої сторінки імена почали повторюватись і картинка поступово промальовувалась. Ставало приблизно зрозуміло, хто чий предок, хоча частина героїв так і лишались «безхозними» .

    А потім з’явився кокаїн, і стало зрозуміло, звідки у книзі такі лабіринти.

    Депресія

    Зрозумівши, хто є хто, я відклала блокнот і налаштувалась на те, що історія нарешті мене затягне. Але щось пішло не так. Сюжет і далі вів читача у незрозумілу сторону, а потім додався Чорнобиль, АТО, Махно, спроба самогубства та всі інші трагедії світу, які начебто мали зачепити читача.

    Мене не чіпляли. Бо коли у салаті забагато інгредієнтів, толком не відчуваєш жоден з них. Тому я просто чекала, чим це завершиться.

    Прийняття

    Я знаю кількох людей, які прочитали цю книгу на одному диханні за вечір, і їм сподобалось. Можливо, ця книга Лаюка має потрапити у настрій, підійти під певний період життя чи просто знайти «свого» читача. Я ціную, коли в книгах створюється цілісний світ – з героями, яких прямо бачиш перед очима, із ландшафтами, запахами та яскравими декораціями. Світ цієї книжки не створений – принаймні, я не змогла в нього потрапити. Допускаю, що проблема може бути не в Лаюку, а в мені.

    Наостанок – кілька цитат, які здались мені доволі вдалими.

    «Мати совість – це коли можеш дозволити собі на одну погану річ менше, ніж той, хто тобі дорікає».

    «- Солодка моя! Хіба ти не розумієш, що це – кінець світу?
    – Кінець світу буває тільки у тих, хто не хоче працювати»

    «Хрестами хвалитеся? Та вашого бога на такому ж убили! Де ви бачили, щоб свині поклонялися довгому ножеві?».

    «Коли людину катують, аби зізналася, в чому потрібно, – їй не дають заснути. У якийсь момент ти, вимучений, скажеш собі: нема ж нічого кращого за спокій. Ти можеш розказати, ти не можеш не розказати все, що треба й не треба. Україна, після гамору й шалу, криків і танців, хотіла спати. І байдуже, хто їй цей сон обіцяв».
  •  
    Забагато всього! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вперше читала книгу Мирослава Лаюка, та, на жаль, вона мені не дуже сподобалася. Чомусь я очікувала більшого. На мою думку, до роману напхано забагато всього і це його зіпсувало, хоча міг би бути досить непоганий твір. Пошуки головної героїні (до речі, Інни, а не Анни), родинні секрети, загадкове послання з минулого у вигляді спочатку книжки Сен-Жон Перса, а потім щоденника Олексія, друга її прабабки Аліни, здаються цікавими. Та попри це, все вкупі здалося мені дещо сумбурним і дивним, зважаючи ще на мішанину з похмурого українського реалізму, історичного й філософського роману, фантастики та містики. Кажуть, що це написано у жанрі "магічного реалізму", але з магічного тут хіба стрибки у часі та кілька дивних явищ, що начебто спостерігалися в одному з часових проміжків твору, а саме 1839 році, і були незрозумілими навіть для учасників описуваних подій... Ну, якось не так я собі уявляю "магічний реалізм", але я і не літературознавець...
    Трохи про сюжет. Події роману відбуваються у кількох часових відтинках: наша сучасність, вже згаданий 1839 рік, 1918-1920 роки і трішки 40-х років ХХ століття. Головна героїня - Інна - наша сучасниця, що мешкає у Франції, але вирішила повернутися до України і довідатися щось про свого рідного батька, якого вона не знає. Під час цього розшукування Інна краще пізнає свою родину, та й саму себе, і до її рук потрапить щоденник, в якому йтиме мова і про історію життя та кохання її прабабки.
    У "Світ не створений" усе найдивніше відбувається у ХІХ століття, та саме ця сюжетна лінія майже не пов'язана з усіма іншими подіями та героями. І, хоча мені цікаво було читати про той період, навіть здавалося, що це відбувалося на Закарпатті (а я закарпатка), але не дуже зрозуміло, для чого була додана ця історія. Для містичності, для філософського сприйняття світу і часу?...
    Можливо, мені не сподобався роман тому, що трохи вже набридло читати про трагічну долю українського народу. А тут чого тільки не згадано. І підневільне становище України та важке життя простих українців, їхні повинності, і криваві революційні події 1918-1920 років, і Чорнобильська аварія, і радянський період, і АТО. Двома словами, всі нещасні. Або все погано. Принаймні мені так здалося.
  •  
    Світи, що перетинають тебе
    оті світи таки прокочуються й поєднуються...звісно, що коханням) Елементи історичного минулого, фантастики та сучасності кінематографічно миготять перед очима. Хтось мчить за пристрастю до жінки, а хтось - за прагненням до безсмертя. Суперечливість відгуків викликана тим, що не кожна свідомість здатна витримати таку швидкість. Хай там як, але перед нами роман на суто українському матеріалі з наближенням до традицій європейської літератури. Результат вдалий. Ускладненість, порівняно з першим романом автора - то наслідок багатовимірності. Можна радити книгу любителям незвичного, збурливого чтива. Тим, кому кортить новітнього художнього слова, й не легенької розваги, а поповнення роздумів. Цілком можна відкладати й перечитувати, повертатись й крутити у думках. Мало хто наважується подавати історію так природно й без сентименталізму, без пієтету й ностальгії за славним минулим й скорботи надмірної. Життя є життя - у будь-яку епоху. Й магічний вимір лише підкреслює вічні потяги людської природи.
  •  
    Світ не створений. Не було початку.
    Оповідь схожа на смерч, який захоплює у вир, крутить-вертить і випльовує. Разом із головним героєм неочікувано опиняєшся у зовсім іншій місцевості, у іншій країні і навіть в іншому часі.
    Спершу здається, що історії живуть своїм життям і ніяк між собою не пов'язані. Бо як можна поєднати однією сюжетною лінією Карпати 1839 року, Махновщину 1918 року, Чорнобиль 1986 року, Лисичанськ 2016 року?! і це навіть не весь перелік. .
    Але зв'язок є. І не просто між поколіннями. Спершу (хоча далеко не спершу) здається, що Льоня -Лесьо-Лесь-Олексій (нічого не переплутала?) подорожує часом за допомогою води (наскрізним образом), яка утворює часові діри. Але чи все так однозначно? Це не наукова фантастика. Це щось метафізичне і надприродне. Основний меседж у тому, що світ не створений. Не було початку. Був суцільний кругообіг води:
    . « Бо воді байдуже до часу: вона впадає у море, море випаровується і стає рікою. І так завжди. То чого б їй не погратися, чого б не зупинитися і потекти в інший бік...?...Вона нас переживе, вона нас складає на 80%, а коли ми закінчилося, вода починає бути складником іншої особи...».

    Не зважаючи на те, що я не відгадала всіх смислових загадок і не віднайшла шлях з усіх лабіринтів, оцінку книжці ставлю найвищу і гарантую, що читатиму її знову.
 
Характеристики Світ не створений
Автор
Мирослав Лаюк
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Художня проза
Мова
Українська
Рік видання
2018
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Minion Pro
Тираж
1500
ISBN
978-617-679-575-9
Вага
310 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Світ не створений