Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу
Паперова книга | Код товару 1249903
Yakaboo 5/5
Автор
Сергій "Колос" Мартинюк
Видавництво
Фабула
Серія книг
Сучасна проза України
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу

Роман-вибух! Океанський кит у дніпровських водах і напівміфічний альбом, записаний відомими музикантами на початку тисячоліття в зимових Карпатах. Історія успіху, зради, мрій, випробувань, депресій і любові у першому в українській літературі рок-н-рольному романі.

Що насправді відбувається по той бік сцени? Як народжується музика і рок-н-рольні герої? Можливо, історії про зіркові злети, розбиті серця з гітарами, ріки алкоголю з наркотиками, навіжених фанаток та концертний графік нон-стоп — й близько не все? Що як правда про кумирів далека від ідеальності глянцевих обкладинок з ними? Що як найвідвертіші романтики — найзатятіші грішники, приречені на вічну боротьбу з бумерангами минулого? Ким були ці люди, перш ніж стали зірками, і на що вони готові, аби втримати здобуту славу і любов слухачів?

Усього за тиждень життя героїв нового роману Сергія «Колоса» Мартинюка перевернеться з ніг на голову. Чим закінчиться історія — персональним апокаліпсисом чи новою сторінкою життя — кожен вирішить сам. Якщо, звісно, доживе до миті вибору. Це рок-н-рол, бейбі!

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Сергій "Колос" Мартинюк
Видавництво
Фабула
Серія книг
Сучасна проза України
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    " Музика - це хороша можливість знаходити своїх людей"
    "Музика робить нас особливими, не схожими на інших і, головне, оприявнює нашу суть".

    Луцький гурт рок-н-рольників з оригінальною назвою "Дерти лаха" вирушає на тиждень до столиці. Минули часи шаленої популярності. Трохи додав "олії в вогонь" випущений в 2015 р. експериментальний альбом" Вибух", який публіка сприйняла не схвально. Через 3 роки після невдачі, пробуючи реанімувати те, що залишилось і хоч якось втримати ситуацію, хлопці їдуть до Києва записувати новий альбом. І тут починається! Кити викидаються на берег Дніпра, гітари крадуть, куртки знаходять, "фейси" натовкають... Але найгірше - настає час Ч і кожен вирішує для себе - варто їм рухатись дальше в одному напрямку, чи пускатись у вільне плавання. Проте, не все так просто. У будь-якій складній ситуації - "cherchez la femme".
    ***
    Його характеризують, як роман-вибух. Для мене це швидше роман-роздум чи роман-аргумент. Тут і філософія, і сповідь, і відвертість, і становлення, і зізнання, і пошук себе. Цілий пласт культури - книги, фільми, і музика, звісно ж. Останню можна послухати, скориставшись QR-кодами. На будь який смак.
    ***
    Дуже вдало Сергій вплітає в канву розповіді свої роздуми:
    "...лише найсокровенніші таємниці відзеркалюють нас реальних"
    "...реальні зміни в собі ти можеш побачити лише в обличчях людей, з якими зустрічаєшся вкрай рідко".
    "Те, що ми оступаємося, не робить людей гіршими за себе справжніх".
  •  
    Відгук на книгу Сергія "Колоса" Мартинюка "Рок-н-рол"
    Роман Сергія «Колоса» Мартинюка «Рок-н рол» насамперед цікавий винятковим досвідом автора, адже дозволяє простежити реальне життя популярної музичної банди, її тріумфальний злет і трагічний занепад.
    Атмосферу створює і стиль викладу твору — мікс музичної термінології, сучасного сленгу, західного діалекту та англіцизмів. Краші з «Дерти Лаха» готують хайповий реліз, та їх давно харить бути гуртом. Завдяки живій мові складається враження, що все саме так і було, навіть наявність кита на березі Дніпра.
    Привабливою виглядає ідея з інтерв’ю, якими помережений роман: тут більше розкриваються характери героїв, аверс і реверс музичного шоубізу, притаманні йому надрив, жадоба визнання, страх втратити популярність.
    Книга багата на символи. Легендарний каліфорнійський гурт «The Beach Boys» свого часу робив спробу відновити рок-н-рол, і викинутий на берег сірий, або каліфорнійський кит, схоже, є уособленням провалу, невдачі. Водночас футболки з комічними, абсурдними малюнками, у які одягнені персонажі, чи поява Moby натякають, що на все це треба дивитися легше й простіше.
    «Бути чи здаватися?» — певно, є основним питанням книги. Сем, лідер гурту «Дерти Лаха» і головний герой, потерпає через емоційне вицвітання, проте боїться відійти від створеного ним же сценічного образу, і тепер сам собі здається банальним «шаблоном зірки».
    Таке питання актуальне не лише для сцени, а й для нашого повсякдення. Соцмережі, що приміряють до кожного трафарети успіху й досконалості, схоже, не лишають люфту для «бути собою».
    У Сема є щире й хороше, але він і не намагається витягнути це на поверхню. Навіть у сиротинці, який відвідує охоче, герой майже нічого не відчуває. Схоже, він уміє цінувати лише те, що вже втратив, хлопець боїться любити, при тому відчайдушно шукає любові в інших. З чим же інакше пов’язане його бажання до визнання, ейфорія від єднання із публікою?
    Сем поступово віднаходить себе справжнього, і червоний блокнот тут є ще одним символом. Він рятує дівчину, його пісні допомагають аутсайдерам у їхній самотності, однак сам герой цього чомусь не помічає, певно, тому й не бачить виходу.
    Іноді, аби знову опинитися нагорі, треба сягнути точки дна. І коли ти виснажений, дезорієнтований, з останніх сил догрібаєш берега, коли, здається, від тебе відвернулися найближчі, стає очевидним: те, що справді твоє, попри низку невдач і безмежний розпач, з тобою й лишилося.
    Ще один важливий символ — диск «Доміно» — віра в музику, знаходить героя, і звідти починається відлік нової доби і для Сема, і для його гурту.
    Твір дещо перенасичений складними образами, іноді вони надто заплутані, не до кінця зрозумілі, й це збиває динаміку читання. Часом не вистачає хорошої редакторської правки.
    А закінчити відгук хочу цитатою з книги: «…лажати по життю більше не соромно — соромно прагнути здаватися фальшиво ідеальним». Герой твору, схоже, тільки вчиться по-справжньому любити. Тож хочеться побажати йому удачі.
    Сергієві щиро бажаю творчої наснаги і нових книг!


Купити - Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу
Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу
220 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу

  •  
    " Музика - це хороша можливість знаходити своїх людей"
    "Музика робить нас особливими, не схожими на інших і, головне, оприявнює нашу суть".

    Луцький гурт рок-н-рольників з оригінальною назвою "Дерти лаха" вирушає на тиждень до столиці. Минули часи шаленої популярності. Трохи додав "олії в вогонь" випущений в 2015 р. експериментальний альбом" Вибух", який публіка сприйняла не схвально. Через 3 роки після невдачі, пробуючи реанімувати те, що залишилось і хоч якось втримати ситуацію, хлопці їдуть до Києва записувати новий альбом. І тут починається! Кити викидаються на берег Дніпра, гітари крадуть, куртки знаходять, "фейси" натовкають... Але найгірше - настає час Ч і кожен вирішує для себе - варто їм рухатись дальше в одному напрямку, чи пускатись у вільне плавання. Проте, не все так просто. У будь-якій складній ситуації - "cherchez la femme".
    ***
    Його характеризують, як роман-вибух. Для мене це швидше роман-роздум чи роман-аргумент. Тут і філософія, і сповідь, і відвертість, і становлення, і зізнання, і пошук себе. Цілий пласт культури - книги, фільми, і музика, звісно ж. Останню можна послухати, скориставшись QR-кодами. На будь який смак.
    ***
    Дуже вдало Сергій вплітає в канву розповіді свої роздуми:
    "...лише найсокровенніші таємниці відзеркалюють нас реальних"
    "...реальні зміни в собі ти можеш побачити лише в обличчях людей, з якими зустрічаєшся вкрай рідко".
    "Те, що ми оступаємося, не робить людей гіршими за себе справжніх".
  •  
    Відгук на книгу Сергія "Колоса" Мартинюка "Рок-н-рол"
    Роман Сергія «Колоса» Мартинюка «Рок-н рол» насамперед цікавий винятковим досвідом автора, адже дозволяє простежити реальне життя популярної музичної банди, її тріумфальний злет і трагічний занепад.
    Атмосферу створює і стиль викладу твору — мікс музичної термінології, сучасного сленгу, західного діалекту та англіцизмів. Краші з «Дерти Лаха» готують хайповий реліз, та їх давно харить бути гуртом. Завдяки живій мові складається враження, що все саме так і було, навіть наявність кита на березі Дніпра.
    Привабливою виглядає ідея з інтерв’ю, якими помережений роман: тут більше розкриваються характери героїв, аверс і реверс музичного шоубізу, притаманні йому надрив, жадоба визнання, страх втратити популярність.
    Книга багата на символи. Легендарний каліфорнійський гурт «The Beach Boys» свого часу робив спробу відновити рок-н-рол, і викинутий на берег сірий, або каліфорнійський кит, схоже, є уособленням провалу, невдачі. Водночас футболки з комічними, абсурдними малюнками, у які одягнені персонажі, чи поява Moby натякають, що на все це треба дивитися легше й простіше.
    «Бути чи здаватися?» — певно, є основним питанням книги. Сем, лідер гурту «Дерти Лаха» і головний герой, потерпає через емоційне вицвітання, проте боїться відійти від створеного ним же сценічного образу, і тепер сам собі здається банальним «шаблоном зірки».
    Таке питання актуальне не лише для сцени, а й для нашого повсякдення. Соцмережі, що приміряють до кожного трафарети успіху й досконалості, схоже, не лишають люфту для «бути собою».
    У Сема є щире й хороше, але він і не намагається витягнути це на поверхню. Навіть у сиротинці, який відвідує охоче, герой майже нічого не відчуває. Схоже, він уміє цінувати лише те, що вже втратив, хлопець боїться любити, при тому відчайдушно шукає любові в інших. З чим же інакше пов’язане його бажання до визнання, ейфорія від єднання із публікою?
    Сем поступово віднаходить себе справжнього, і червоний блокнот тут є ще одним символом. Він рятує дівчину, його пісні допомагають аутсайдерам у їхній самотності, однак сам герой цього чомусь не помічає, певно, тому й не бачить виходу.
    Іноді, аби знову опинитися нагорі, треба сягнути точки дна. І коли ти виснажений, дезорієнтований, з останніх сил догрібаєш берега, коли, здається, від тебе відвернулися найближчі, стає очевидним: те, що справді твоє, попри низку невдач і безмежний розпач, з тобою й лишилося.
    Ще один важливий символ — диск «Доміно» — віра в музику, знаходить героя, і звідти починається відлік нової доби і для Сема, і для його гурту.
    Твір дещо перенасичений складними образами, іноді вони надто заплутані, не до кінця зрозумілі, й це збиває динаміку читання. Часом не вистачає хорошої редакторської правки.
    А закінчити відгук хочу цитатою з книги: «…лажати по життю більше не соромно — соромно прагнути здаватися фальшиво ідеальним». Герой твору, схоже, тільки вчиться по-справжньому любити. Тож хочеться побажати йому удачі.
    Сергієві щиро бажаю творчої наснаги і нових книг!


  •  
    Раджу!
    Сергій "Колос" Мартинюк. "Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу"
    Відкрити книжку і одразу полинути на вулиці міста, в якому живеш уже більше, ніж там, де народився. Впізнаєш напис на гаражі, який стояв колись у дворі сусіднього будинку, 18 відділення Нової пошти, знаєш описаний будинок, що на Федорова, підвал 26 школи. Тож навіть якщо й були якісь перестороги до роману, то вони одразу зникли.
    І якось віриш майже усьому, пригадуючи банди, які тусувалися у твоїй школі-усі такі розтелепані, з немитим волоссям, патлаті, з претензією на стиль в одязі. І неодмінна гітара. І хрипкий голос, чи то від надриву, чи від надмірного захоплення тютюновими виробами, і замилений погляд, який інколи тебе бачить, а інколи проходить крізь. І за кожним із них, хто вважав себе хоч на краплинку музикантом, своя важка історія, про яку можна романи писати.
    Та вони змінювали оточуючих. Раптом виявлялося, що є не лише Кіркорови і Доліни чи Пономарьови й Могилевські. Є інша музика. Так, можливо вона не така досконала, вокал далекий до бездоганності, але вона дзвенить в голові, відгукується в серці і тремтить на губах. І от уже твій світ наповнюється новими барвами й звуками. І тобі плювати, що хтось його не розуміє. Одних ти притягуєш до себе текстами, які строчиш в смс людям, з ким бажаєш розділити нові звучання. Інших задовбуєш рінгтоном на телефоні. І от уже вас більшає, уже хтось іде на концерт, хтось в Кораблик на вечірку, хтось планує, на який фестиваль гайнути...
    Книга нагадала все це...
    І все мені там сподобалося) Майже) Інтерв"ю хіба були дуже такі "прилизані", інтелігентні) І Сем... Він вийшов кострубатим якимось. Здавалося, що він писаний із самого себе. І йому намагалися придати надмірної доброти і додати трохи надриву. І як на мене, переборщили.
    Образ Дена мені здався просто бездоганним.
    Ще маю деякі зауваги до GR-кодів. Вони ну дуже маленькі. Добру половину з них я не змогла відсканувати. Але їх наявність в книзі однозначно стали великим "+". Вони додали емоційності, чуттєвості та реальності.
    Раджу!
  •  
    По-справжньому збагнуть тільки музиканти (Інші заглянуть за завісу й глипатимуть у невір'ї...)
    Без зайвої скромності скажу, що я вже не перший рік гордо іменую себе меломаном-ретроградом у третьому поколінні, а тому, побачивши саму тільки назву цієї книги, зацікавилася нею просто миттєво. У пам'яті спливли найвідоміші музичні гурти двадцятого століття - і настрій для читання вже був готовий. Однак відкривши першу сторінку, я зрозуміла, що уваги їи приділено зовсім небагато. Втім, поглянути ближче на український рок-н-рол, який надихався творцями Америки й Англії і який я досі оминала увагою, виявилося цікавіше, ніж я думала. Надто коли спостерігаєш через призму в оці вокаліста музичного гурту, який за популярністю вже міг би дорівнятися хоча б до слави "Radiohead" чи "Beastie Boys". Нарешті, щойно перед цією книгою я прочитала "Гелтер Скелтер" Сашка Завари, події якої відбуваються в Чернівцях, а що мозкові стало б небагато сили трохи "посунути" увагу за картою України, рішення щодо детального вивчення психології музикантів було ухвалене негайно.
    Насамперед, кит. Символ, який згадується впродовж цієї історії, і якого головний герой почасти прирівнює до себе. Із собою покінчив один кит - і родичі посунуть за ним, аби... врятувати? загинути разом? От тільки за Семеном Зленком вже ніхто не хоче йти. Взагалі, цей образ, мабуть, один із найсуперечливіших для мене: начебто його й шкода, бо бачиш, як справа його життя котиться кудись у непевну далечину. Та коли думаєш, наскільки мало він цінував людей поряд із ним і наскільки болючою була його самозакоханість, підкріплена, до того ж, ще й фантастичним боягузством, то враження повертаються на 180 градусів: "Так йому і треба!". Утім, кожна із вищезгаданих рис робить його не героєм, не іконою, і не портретом. Просто людиною. Водночас і прекрасною, і жахливою, але така суперечність міститься в кожному з нас. Такий образ тільки робить відчуття реалістичнішими, за це авторові слід подякувати. Попри таку думку, мені досі здається, що символіку кита я зрозуміла неправильно...
    Коли ж я побачила, що й у цій книзі присутня дівчина, від якої втрачають голови всі члени колективу, при тому що двоє з них одружені, то асоціативний ряд в уяві завбачливо вибудував "Бітлз", які розпалися через те, що на горизонті з'явилася Йоко Оно. Зрештою, я не дуже й сильно помилялася. Тільки-от під час сповіді цієї героїні я не могла позбутися скепсису: навіщо брехати й казати, що пробачила і не хотіла помститися, коли насправді саме цього ти й хотіла. Подеколи жінки прагнуть володіти чимось набагато більше за чоловіків, та треба віддати їм належне - вони набагато терплячіші на шляху до своєї мети.
    Нарешті, те, навколо чого будується сюжет - запис нового альбому після останнього, провального. Тут же розкриваються й взаємовідносини членів гурту, і тут я довго не могла позбутися відчуття, що потрапила у такий собі чоловічий тераріум: хтось затаїв образу на вокаліста, хтось досі знаходиться в його тіні, хтось перебрав на себе функції батька, організатора й няньки водночас, той заздрить іншому... Коли ж музиканти несподівано почали кидати гурт на фоні наближення недільного концерту в київському "Атласі" - зауважу, що події в романі відбуваються протягом тижня - серце подеколи аж стискалося. ЯК вони викручуватимуться? Відповідь виявилась настільки ж простою, наскільки й болісною. Тоді я зрозуміла, що мені навряд чи вдасться до кінця збагнути мотиви кожного, але те, що кожному все-таки стало краще, коли гурт розпався, видно навіть неозброєним оком.
    Проте з таємницями, які автор хотів укласти в романі, як на мене, він борсався якось недолуго. Інтрига, яку тримає факт, що після спілкування з Кравіц кожен член гурту вирішує, що хоче піти у вільне від "Дерти лаха" плавання, змушує тебе розмірковувати: про що ж це говорити треба, щоб люди тікали один за одним, як щури з корабля. А врешті виявляється, що автор і не планує тобі розповідати, що вона там патякала. Те саме і з червоним записником. Семен півжиття мучиться, що вкрав у когось записані тексти для пісень, ти думаєш: ось-ось він зізнається, і від нього відвернуться взагалі всі... І тільки для того, щоб дізнатися, що поетом-піснярем від початку був Зленко і тільки він. Якось це... розчаровує трошки. Разом із цим мені стало прикро: невже щось дійсно цікаве людям і хороше з твоєї власної точки зору можна створити, тільки налигавшись алкоголю й накурившись трави? Ага, і остання таємниця - хіба тільки легендарне "Доміно" в кінці твору все-таки з'являється.
    Роман просякнутий, здавалося б, не критично витонченою філософією, проте смислове навантаження в ньому дуже велике, тож за один день навряд чи його можливо прочитати. А от порекомендувати - певна річ, особливо тим, хто хотів би пов'язати своє життя із музикою. Тим паче, написана ця книга у досить-таки цікавому форматі. QR-коди, завдяки яким можна під час читання послухати музику, звісно, приємне доповнення, проте мене більше зацікавило завершення кожної частини таким собі розділом-"інтерв'ю", причому розставлені вони зовсім не в хронологічному порядку. Оформлення обкладинки теж сподобалося - до речі, чорний та темно-рожевий кольори вже використовувалися разом у масовій культурі - тепер вони відомі завдяки афішам французької рок-опери "Моцарт" (збіг? Мені подобається так думати...).
  •  
    Рок-н-рол - це ти, який ти є, і відсутність сорому за це
    Ціла книга, присвячена рок-н-ролу, що може бути ліпшим для фаната жанру. Лише книга про рок-н-рол, написана музикантом... І це дійсно відчувається, при чому не тільки в усіх тих музичних фішках, про які звичайний слухач може навіть не здогадуватись. Це відчувається в манері письма, у всіх тих епітетах, зворотах та порівняннях, які ставали музикою для очей та душі...

    Луцький музичний гурт, що колись збирав стадіони, зараз переживає не найліпші часи. Вони збираються з силами, щоб зробити ще один ривок - записати новий альбом. Але навіть імениті музиканти, перш за все, звичайні люди, у їхніх життях теж бувають чорні смуги, просто фани не завжди звертають на це увагу. От і в кар'єрі гурту "Дерти Лаха" наступає найчорніший тиждень за всі тринадцять років їхнього існування.

    Книга має сім розділів - сім днів пекельного тижня в Києві. І з кожним днем чорна хмара над головами музикантів стає все темнішою, усі їхні плани, побудовані вранці понеділка, уже у вівторок у вечері починають йти псу під хвіст.

    Несподівана слава та популярність, з якою зіткнулись хлопці додались до їхніх непростих характерів і всього того неадеквату, який часом відбувався у їхніх життях. Усе це почало збиратися в душі кожного як величезний сніжний ком, якому вистачило одного гучного звуку (у вигляді дівчини з татуюванням колібрі), щоб лавина знесла все над чим вони так довго працювали.

    Ще однією фішкою сюжету, окрім днів тижня замість назв розділів, є інтерв'ю гурту, які не завжди в хронологічній послідовності розкидані по всій книзі. Тут персонажі постають з іншого боку, такими, якими хочуть, щоб їх уявляла публіка. Але ж фанатам показують далеко не все...
 
Характеристики Рок-н-рол. Роман про всі правди і неправди українського рок-н-ролу
Автор
Сергій "Колос" Мартинюк
Видавництво
Фабула
Серія книг
Сучасна проза України
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
2000
ISBN
978-617-09-6361-1
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література