Книга Стигма окупації. Радянські жінки у самобаченні 1940-х років

Книга Стигма окупації. Радянські жінки у самобаченні 1940-х років

1 Відгук
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання

«Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» – це книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після вигнання нацистів.

Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.

Продавець товару
Код товару
935793
Характеристики
Тип обкладинки
Тверда
Мова
Українська
Опис книги

«Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» – це книжка про війну та неспроможність людей осягнути окупаційний досвід як у момент його проживання, так й у перші роки після вигнання нацистів.

Дослідження побудовано навколо історії трьох жінок та двох режимів, один з яких змушував своїх громадянок бути радянськими й героїчно загинути, а інший – нацистський – зректися й радянського, й людського. У книжці йдеться про розпач й виживання, про відмінності у розумінні та сприйнятті добра й зла, про пошуки й обрання стратегій життя та смерті, про тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом та відстороненням, мародерством та підтримкою інших. Це також аналіз жіночого досвіду й травматичного й нестабільного процесу пошуку слів та механізмів самоописання у контекстах «подвигу», «зради», «ворогів», «героїв», що змінювались впродовж 1940-х років як внаслідок внутрішніх інтенцій дієвиць, так й під тиском усталених державних пропагандистських настанов щодо «правильної поведінки» радянських громадян під окупацією. Це історія формування державної політики стигматизації окупованих й самостигматизації людей, що вважали себе радянськими. Це історія нелінійності досвіду війни, викладена некодифікованою мовою самих жінок, одна з яких шукала для себе канонічної героїчної біографії, друга сміливо й відчайдушно боролася за виживання, а третя – рятувала інших без огляду на ризик покарання нацистською або радянською владою.

Відгуки
1 Відгук
Мирослава
16 жовтня 2019 р
5 балів
Війна - це не тільки про чоловіків...
Нам, сучасникам, які були виховані в Радянському Союзі і щороку святкували День Перемоги, переглядали багато фільмів про війну, читали відповідну літературу про неї, відвідували різноманітні музеї Слави тощо, - дуже складно переосмислити всі ті стереотипи про Другу світову війну, які були закладені у світогляд в юнацькому віці. Проте процес опанування нового йшов своїм поступом: історичних досліджень побільшало, частину міфів було розвінчано. Ми почали усвідомлювати, що не все так просто із висвітленням подій, які відбувалися в минулому столітті й, відповідно, наша історична пам'ять потребує системного і ретельного очищення від бруду. А потім, потім у наш дім знову приходить війна, і приходить чергове переосмислення, і уже з прожитого досвіду країни у війні, та частини її територій в окупації, ми по-новому починаємо дивитися на такі звичні здавалося б факти, про які неодноразово чули і в радянський час, і в роки незалежності. Виявилося, що війна має багато граней, і важливий досвід кожного. Також прийшло усвідомлення, що і окупація буває різною: з видимим ворогом можна боротися, а що робити з тими, що 70 років позиціонували себе як брати, а в реальності виявились ще гіршими окупантами. Усі вищезгадані роздуми, навіяні в т.ч. і рецензованою книгою. Щодо змісту - авторка висвітлює долі трьох героїнь, опираючись в т.ч. на цитати з їх щоденникових записів. Родзинка в тому, що у виконанні Олени Стяжкіної - це не сухий опис набору фактів з біографій, це - сюжети, які спонукають замислитися, підштовхують подивитися на інші, відомі Вам, історії з життя з такого ракурсу, про який раніше Ви навіть не задумувались. Мій узагальнений висновок (навіяний цитатами з буктрейлерів): книга відомої української історикині і письменниці, читається легко, захоплює своєю динамікою, головні героїні - жінки, хронологія - 1940-ві рр., заснована на реальних подіях.
Виникли запитання? 0-800-335-425
173 грн
Немає в наявності
Паперова книга