Знову на книжковому обрії з’являється книжка-дебют нової письменниці, яка знайома з друкарством, видавничою справою, журналістикою, пресою, редакторством в видавництвах, й яка також була кореспондентом на телебаченні, а ще й радіо- й телеведучою. Але з раннього дитинства авторка цієї книжки почала писати. Стиль письма Оксани Щерби доволі своєрідний. В ньому величезне місце відведено опису природи, відчуттів. Зараз письменники дуже рідко звертають свою увагу на це. Причому ці описи мають своєрідні порівняння, для передачі відчуттів авторки. Тож читання нудним не буде. Книжку оповідань «Стежка в долонях» розділено на три частини, в яких підібрано тематично цикл оповідок. Назву збірки дало одне найбільше (й мабуть найсильніше) оповідання. На сторінках цієї збірки побачимо й сучасне й минуле. Деякі оповідання будуть сприйматися, неначе казки («Два вогники під вікном»). Сторінками книжки промайне неймовірна історія кохання в листах («Танго втрьох»). Будуть історії, які повертатимуть нас в класичну українську прозу минулих століть, та й ще багато цікавих історій з самого життя. Не оминуть сторінок книги й сучасні події в нашій країні, бо оповідання цієї збірки написані в період з 2006 по 2017 рік. Варто зазначити, на старання видавництва прикрасити цю книжку. В ній присутні чорно-білі ілюстрації з кольоровими елементами. Шрифт не стандартний, фігурний. Форзаци мають цитати з самої книжки, причому вони не дублюють один одного, а різні. Єдине, що засмучує – це дуже велика кількість помилок в тексті. Зараз це біда багатьох книжок, але тут це дуже сильно впадає в око.