Справа зниклої балерини
Паперова книга | Код товару 1206611
Yakaboo 5/5
Автор
Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
380
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Справа зниклої балерини

Хіба може безслідно зникнути балерина посеред театрального велелюддя? Сотні глядачів і — жодного свідка. Вочевидь, хтось добре продумав усі деталі. В поліції не поспішають шукати представницю київської богеми, тому сестра зниклої звертається до слідчого у відставці. Тарас Адамович Галушко, поціновувач розміреного життя і праці в яблуневому саду, давно відмовився від метушні розслідувань.

Він не надто прагне братися за цю справу, та одна з версій не дає йому спокою. Можливо, банда «збирачів гіацинтів» знову розгорнула свою діяльність у Києві?

Роман започатковує серію «Історичний детектив» — його сюжет побудовано на основі реальних подій. Розслідування, що розгортається в Києві 1916 року, розкриває чимало таємниць і дає змогу повністю зануритися в атмосферу міста періоду Першої світової війни.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
380
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Злочин в дореволюційному Києві 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю я ось такі історичні детективи. З одного боку, детективний сюжет захоплює, інтригує, зацікавлює. З іншого боку, історичне тло дає можливість краще зрозуміти як жилося людям в певній географічні та часовій точці.

    Справа зниклої балерини, наприклад, переносить нас до Києва 1916 року. Фон книги так гарно прописаний, що ти ніби разом з героями роману гуляєш тими місцями, милуєшся тими ж пейзажами. А оформлення, оці всі старовинні листівочки, лише допомагає у цьому занурення в дореволюційний Київ.

    Міра намагається усіма силами знайти свою сестру Віру, ту саму зниклу балерину. Для цього вона звертається за допомогою Тараса Адамовича, талановитого слідчого. Хай і на пенсії, слідчі ж колишніми не бувають.

    Місцями роман мені нагадував цикл програм Вещдок - тут ми теж дізнаємось як проводилось розслідування десятки років тому, коли не було ніякої техніки.

    Дуже класний оцей головний герой. Він не просто розслідує, він ще й цікавить сам по собі, як особистість. У нього цікавий характер, принципи, манера поведінки. І кілька скелетів у шафі.

    Роман гарно написано. І мова вишукана, під стать тій епосі. І герої майстерно змальовані. І стільки історичних персонажів з'являються на сторінках.

    Приємним бонусом є кулінарні рецепти - я вже хочу спробувати кілька з них)
  •  
    Захоплюючий історичний детектив 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю книги з точними локаціями, реальними вулицями, будинками, людьми. Читаєш - гуляєш, кайфуєш від реалістичності подій, наче десь там стоїш на розі вулиці і слідкуєш за подіями. Ця книга саме така.

    Я ніколи не була в Києві, але щойно повернулася з цього міста часів Першої світової війни. [Ще й набрала декілька лишніх кілограмів через оті варення, конфітюри].

    До Тараса Адамовича Галушко, слідчого у відставці, звертається по допомогу сестра зниклої балерини, Міра. На перший погляд це проста справа, за яку не хоче серйозно братися поліція. Не має жодних ниточок, за які можна потягнути - ніякого мотиву, свідків. Ну як могла безслідно зникнути після виступу балерина, значить вона сама кудись подалася.

    Колишнього слідчого ця справа теж не надто цікавить. Цибуля для конфітюру, опалі яблука та шахові партії в прерогативі у Галушко, поки він не дізнається, що банда "збирачів гіацинтів" знову появилася в Києві.

    І закрутили - завертіли сюжетні лінії так, що тільки й залишається швиденько читати. Інтрига зростає, в голові будуються піщані замки розв'язки, які швидко руйнуються фіналом.

    Якщо ви справжній поціновувач детективів, то ця книга ідеально вам підходить. До речі, це лише перша книга серії "Історичний детектив" і я вже чекаю на наступну.
Купити - Справа зниклої балерини
Справа зниклої балерини

Звичайна ціна: 120 грн

Спеціальна ціна: 114 грн

Є в наявності
 

Рецензії Справа зниклої балерини

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Злочин в дореволюційному Києві 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю я ось такі історичні детективи. З одного боку, детективний сюжет захоплює, інтригує, зацікавлює. З іншого боку, історичне тло дає можливість краще зрозуміти як жилося людям в певній географічні та часовій точці.

    Справа зниклої балерини, наприклад, переносить нас до Києва 1916 року. Фон книги так гарно прописаний, що ти ніби разом з героями роману гуляєш тими місцями, милуєшся тими ж пейзажами. А оформлення, оці всі старовинні листівочки, лише допомагає у цьому занурення в дореволюційний Київ.

    Міра намагається усіма силами знайти свою сестру Віру, ту саму зниклу балерину. Для цього вона звертається за допомогою Тараса Адамовича, талановитого слідчого. Хай і на пенсії, слідчі ж колишніми не бувають.

    Місцями роман мені нагадував цикл програм Вещдок - тут ми теж дізнаємось як проводилось розслідування десятки років тому, коли не було ніякої техніки.

    Дуже класний оцей головний герой. Він не просто розслідує, він ще й цікавить сам по собі, як особистість. У нього цікавий характер, принципи, манера поведінки. І кілька скелетів у шафі.

    Роман гарно написано. І мова вишукана, під стать тій епосі. І герої майстерно змальовані. І стільки історичних персонажів з'являються на сторінках.

    Приємним бонусом є кулінарні рецепти - я вже хочу спробувати кілька з них)
  •  
    Захоплюючий історичний детектив 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Люблю книги з точними локаціями, реальними вулицями, будинками, людьми. Читаєш - гуляєш, кайфуєш від реалістичності подій, наче десь там стоїш на розі вулиці і слідкуєш за подіями. Ця книга саме така.

    Я ніколи не була в Києві, але щойно повернулася з цього міста часів Першої світової війни. [Ще й набрала декілька лишніх кілограмів через оті варення, конфітюри].

    До Тараса Адамовича Галушко, слідчого у відставці, звертається по допомогу сестра зниклої балерини, Міра. На перший погляд це проста справа, за яку не хоче серйозно братися поліція. Не має жодних ниточок, за які можна потягнути - ніякого мотиву, свідків. Ну як могла безслідно зникнути після виступу балерина, значить вона сама кудись подалася.

    Колишнього слідчого ця справа теж не надто цікавить. Цибуля для конфітюру, опалі яблука та шахові партії в прерогативі у Галушко, поки він не дізнається, що банда "збирачів гіацинтів" знову появилася в Києві.

    І закрутили - завертіли сюжетні лінії так, що тільки й залишається швиденько читати. Інтрига зростає, в голові будуються піщані замки розв'язки, які швидко руйнуються фіналом.

    Якщо ви справжній поціновувач детективів, то ця книга ідеально вам підходить. До речі, це лише перша книга серії "Історичний детектив" і я вже чекаю на наступну.
  •  
    Пропавшая баоерина 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Исторический детектив, такой красивый и атмосферный. Пропала балерина, и её сестра просит помощи у бывшего следователя, потому как полиция занята подготовкой к визиту императора и не особо спешит искать девушку. Киев столетней давности, неспешная эпоха и размерность во всем. Прежде чем спешить на опрос свидетелей, герой заварит ароматный кофе (или чай), достанет пирог (или булочки, или новый сорт варенья) и насладится видом с трассы на собственный сад. Прежде чем выслушать гостя с важной новостью, он доварит конфитюр, дорежет яблоки и снова выпьет кофе. Да, к этой книге действительно хочется иметь второй том - с описанием рецептов, потому что названия и описание блюд уж очень аппетитные и интригующие. Но не будем забывать, что это все же детектив. В эпоху отсутствия современных технологий, когда не везде был проведён телефон и только развивалась судебная экспертиза чудом обнаруженный отпечаток пальца мог сыграть ключевую роль. Вначале я просто влюбилась в слог, обилие описаний, колорит эпохи. К середине сюжет стал провисать и хотелось динамики. Финал.. Достаточно интересный, хоть и не кажется стопроцентно правдоподобным (хотя, как знать какие мотивы имели место сто лет назад). В целом, книга очень понравилась. Я не так много знакома с историческими детективами, особо не с чем сравнивать. Но мне очень понравилось, буду ждать продолжения.
  •  
    Справа зниклої балерини 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Кожен має власний багаж невикористаних можливостей»

    Головний герой книги - колишній слідчий Тарас Адамович Галушко.
    Його життя було спокійним та розміреним.
    Розслідування заплутаних справ та біганина за небезпечними злочинцями залишилися в минулому.
    Зараз його цікавить власний сад та приготування різноманітних сортів варення, а ще - гра в шахи.

    Однак він не зміг проігнорувати просьбу друга допомогти дівчині знайти її зниклу сестру.

    Як може балерина зникнути просто в театрі? Загубитися у яскравому натовпі? А може вона сама бажала втекти? Чомусь же на той вечір вона призначила три різні зустрічі з різними людьми?

    Однак сестра балерини переконана - сталося щось лихе...

    Розслідування зникнення балерини приводить слідчого до привидів з його минулого - банди небезпечних злочинців, яких тоді так і не вдалося спіймати.

    Та чи пов’язані ці події між собою?

    Книга чудово описує атмосферу міста - ти ніби опиняєшся а Києві часів Першої світової війни.

    Але події, як на мене, розгортаються задуже неквапливо. Мені не вистачало динаміки в сюжеті.

  •  
    Мої враження 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чесно скажу, що нічого надзвичайного від цієї книги я не чекала. Але, на щастя, я помилилася. Було дуже захоплююче, цікаво та незвично.

    Детектив нагадав мене старі добрі історії Агати Крісті. А яка тут атмосфера. Київ, осінь, багато варення та пирогів. Просто краса.
    Книга ідеально підійде для гарних осінніх вечорів за чашкою гарячого шоколаду або какао. Тут вже кому що більше подобається.

    Чудовий хід авторів полягає в тому, що балерина зникла. Не померла, а просто зникла. Ти до останньої сторінки не знаєш чи вона сама втекла через шантаж, чи її вбили з помсти, а може вона досі жива і за неї вимагатимуть викуп.

    Дуже імпонує історичний бік роману. Автори напевно витратили дуже багато часу, щоб все перевірити і описати так, що ти дійсно відчуваєш свою присутність у Києві 1916 року.
    Всю цю красу довершують гарні ілюстрації і цілих дві карти міста. Так занурення в атмосферу взагалі виходить максимальним.

    Герої просто чудові, живі, справжні і добре прописані. В кожного своя неповторна роль і мета в цій історії.

    Загалом я в захваті, і дуже рада, що книга потрапила мені до рук.
  •  
    Чудовий початок циклу 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перед тим, як написати рецензію до роману, хотілося сказати декілька слів про замовлення і дизайн книги. Як завжди інтернет-магазин Yakaboo виконав моє замовлення вчасно і без нарікань. Дякую за оперативність. Оформлення книги виглядає неочікувано і досить цікаво: оригінальна обкладинка,форзац, на якому розміщено план Києва з трамвайними маршрутами. Титульний аркуш теж незвичайний-на ньому позначені головні герої роману.А на останній палітурці ми можемо побачити детальний план місць і їх характеристика, де безпосередньо відбуваються події цього ретродетективу.
    Отже перед нами ще один зразок такого досить поширеного жанру яким являється історичний детектив. Цього разу на наш читацький розсуд запропоновано цікавий літературний дуєт-Олександр Красовицький і Євгенія Кужавська. Вони не новачки в літературі і тому їх тандем став для мене трішки неочікуваним,тим паче в такому жанрі.Скажу відверто-беручи до рук роман я міркував, чи вдасться авторам відтворити атмосферу і сюжетну лінію так, як того потребує історичний детектив.І ось гортаючи сторінку за сторінкою я ловив себе на подумці,що я поринаю в сюжетну канву і роман з кожною хвилиною подобається мені все більше і більше.
    Події роману розгортаються в Києві 1916 року. Йде Перша світова війна. Час суворий і такий неоднозначний. До колишнього київського слідчого-одинока Тараса Галушко приходить незнайомка і просить знайти свою зниклу сестру-балерину,так як на її думку київська поліція не досить ретиво веде пошуки єдиної рідної людини.
    Подальші події йдуть неквапливо,але вже з середини книги вона ставала все цікавішою і цікавішою. Це наче карусель,яка з кожним обертом стає все більш розкрученою і ось ви уже не помічаєте нічого і нікого. Книга повністю поглинає вас у свій кругообіг і ви чекаєте кінця цього атракціону. Нема сенсу переказувати сюжет роману, але хочу відзначити деякі моменти даного твору.
    Роман, незважаючи на свою неквапливість досить атмосферний.Він чудово передає атмосферу того періоду.Автори досить ретельно підійшли до кожної деталі: одяг,уподобання киян, чим "дихало" місто в ті буремні часи. Я дізнався багато цікавого про історію Києва, особливо про роботу поліції і "богемне" життя міста, так як балет вважався особливим видом мистецтва навіть в ті часи.
    Сподобався і головний герой роману-Тарас Адамович Галушко-спражній поцінувач домашніх заготовок, кулінарії, кави і шахів. В нього є свій особливий підхід до справи. Він принциповий, розумний, спостережливий і любить все доводити до кінця.
    Плюсом роману є його мова- я насолоджувався нею як ніколи.Щось в ній було витонченого,не схожого ні на одну книгу.
    Фінал не розчарував. Я навіть так і не зміг вирахувати злочинця, тикаючись від одної версії до іншої. Як підсумок - "Справа зниклої балерини"-чудовий і атмосферний історичний детектив який буде до вподоби всім поціновувачам не тільки ретродетективів, а і простому читачу, який полюбляє українську мову і історію своєї країни.
  •  
    Детектив с яблочным вкусом 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Если вы ищите атмосферный исторический детектив, то вам нужна именно эта книга. Здесь дух Киева начала 20 века ощущается в каждой строчке. Приятно гулять с главным героем по Владимирской улице, или вдыхать воздух старинного Подола, стучать каблуками по брусчатке Андреевского спуска.
    А как насчет яблочного варенья? Тарас Адамович Галушко непревзойденный мастер варить варенье. Он приверженец моно вкусов и редко отступает от своих правил. Зайдя к нему в гости, вам обязательно предложат душистый чай или ароматный кофе с кусочком яблочного пирога. Каждый день Тараса Адамовича подчинен определенным ритуалам. И он не был расположен менять свой уклад жизни. Но….
    Один раз на его пороге оказывается девушка Мира Томашевич, которая разыскивает свою пропавшую сестру. Ее сестра Вера виртуозная балерина, исчезла прямо из театра. Девушка отчаялась найти ее без помощи бывшего следователя.
    По мере того, как Т. А. Галушко собирает сведения о Вере, в его голове вырисовывается несколько версий для расследования. Проработать приходится все варианты. По мере погружения в расследования всплывают все новые и новые действующие лица. С некоторыми Галушко встречался раньше, и эти встречи не из приятных.
    Сюжет развивается плавно. Все вы хотите погонь, перестрелок и экшена, то здесь этого нет. История балерины – это атмосферный, интеллектуальный детектив. В него нужно окунуться и прочувствовать вкус.
  •  
    Атмосферний детектив
    Хороший детектив від українських авторів. Відмінно передана атмосфера богемного Києва початку двадцятого століття, присутні описи реальних будівель та вулиць. Після прочитання хочеться відвідати Київ ще раз.
    Головні герої - колишній детектив Тарас Адамович та сестра зниклої балерини - Міра.
    Тарас Адамович для мене справив враження доброго дідуся на пенсії, що займається садом та обожнює хороші каву та чай. Протягом читання книги у голові виникає аромат яблук та осені.
    Щодо сюжету, то книга розповідає про зникнення балерини, розслідувати яке відмовляються у поліції, адже балерини часто безпідставно зникають, а потім неочікувано повертаються самі. До того ж скоро до Києва приїде імператор і жандармам і без того вистачає роботи.
    Міра, дізнавшись про Тараса Адамовича вирушає до нього по допомогу.
    У книзі багато детальних описів, що дозволяє повністю поринути у атмосферу подій. Є багато ілюстрації. А також є портрети основних героїв.
    Книгу в загальному оцінити можна дуже добре, але якість паперу залишає бажати кращого...
  •  
    Затишна книжка для душевних вечорів
    Історичний детектив "Справа зниклої балерини" допомагає зануритися в Київ 1916 року. Цьому допомагають не тільки детальні описи міста, а й історичні світлини, якими проілюстровано кожен розділ. Цікаве оформлення - є ілюстрації і список героїв з короткою біографією і їх зображенням, а також мапа міста, де видно, як пересувався Тарас Адамович протягом усього детективу. Гарна мова, красиві описи, чудове занурення в осінь, наповнену ароматами яблучного варення і шурхотом опалого листя. Справа цікава, зникла балерина і є кілька підозрюваних. Паралельно виникає ще одна справа, не завершена ще в ті часи, коли детектив працював слідчим. Не вдалося вгадати винуватця, бо трохи незвичний мотив викрадення дівчини, але цікаво було спостерігати за процесом. Неспішне смакування осені перемежується з розслідуванням, коли кожна хвилина на рахунку. На черзі прочитати продовження пригод Тараса Адамовича, тим більше що лишилися нерозкриті питання, якраз для того, щоб продовжити їх в другій книзі. Поціновувачам класики сподобається.
  •  
    Одна із найкращих книг, які я читала
    Атмосфера передана неймовірно!
    Відчуття, що ти разом з героями подорожуєш Києвом і бачиш все на власні очі! Часом, здавалося, що я навіть відчуваю смак кави і варення Тараса Адамовича.
    У самому сюжеті, ніби, немає нічого надзвичайного чи непередбачуваного, але те, як автори висвітлюють події, те, як передані моменти, діалоги і описано деталі...
    Один нюанс: будьте готові, що як почнете читати - у вас виникне непероборне бажання заварити собі кави і зробити ревізію поличок в пошуках захованої десь баночки із варенням))))))
    Хочу придбати справу №2 і сподіваюся, що отримаю таке ж задоволення.
    Рекомендую дуже!
  •  
    Ниже ожидаемого
    С украинскими современными авторами худлита у меня как-то не сложилось по жизни. Счастливым исключением стал Макс Кидрук (причем, признаю, читала только одну его работу). Периодически во мне пробуждается дух литературного патриотизма, потому как даже как-то неловко: все пишут о том, что наши авторы делают хорошую литературу и стоит уделять внимание и им тоже. И каждый раз я попадаю впросак по разным причинам. Думаю, я и после этой книги буду предпринимать попытки найти своего украинского автора, но сначала выжду перерыв.
    Сначала о хорошем: эпоха выбрана удачная, сам главный персонаж интересный, как и истории, связанные с ним самим (про партнеров по шахматам). Довольно нетривиальная развязка преступления (опустим тот факт, что преступник был ясен почти сразу же после его появления в книге). Из того, что мне не понравилось: книга по объему маленькая, но при этом даже так в ней умудрились щедро налить водицы. И речь даже не об описании джемов (это как раз было колоритно), а пространственные лирические отступления.
    И я вообще не впечатлилась "исторической атмосферой", которую нахваливали в комментах. Мне кажется, что причина в том, что я вообще не понимала, о чем там ведется речь. То есть, я не из Киева, я там не завсегдатай и мне сложно сориентироваться, поэтому все это "очарование" конкретно для меня было просто выдержкой из "Википедии". Это, с одной стороны, странно даже, ведь с, допустим, классической английской литературой у меня таких проблем нет. Если описание сочное, то я "очаровываюсь". Не знаю, чем это вызвано.
    Я методично пытаюсь пробить эту стену из книг украинских авторов, которые мне кажутся неудачными. Ведь ну получилось же у меня один раз. Но, к сожалению, от этой я, видимо, слишком много ожидала...
  •  
    Детектив з яблуневого саду
    Сучасна українська література вийшла на досить високий рівень, ми стали свідками народження якісного художнього тексту як для дітей, так і для дорослих. Не секрет, що від якості залежить попит, і дуже приємно, що дедалі частіше запити батьків і дітей зосереджуються на українських письменників. Як приклад, захопливий історичний детектив Олександра Красовицького та Євгенії Кужавської "Справа зниклої балерини". Саме цю книгу я запропонувала б широкому колу читачів: вік - від 12 до 100; літературні уподобання- детектив, історичний роман. Звичайно, спершу всіх захопить Київ початку ХХ століття, ви побуваєте в театрах, пройдетесь затишними вуличками міста, чи почувши трамвайний дзвіночок, помандруєте кудись у справах разом із героями роману... А ще, беручи до рук книжку Вас, дорогі читачі буде переслідувати аромат свіжозвареної кави та смачнющого пирога, які приготував власноруч детектив у відставці пан Галушко. Автори не переобтяжили роман сюжетними лініями, давали можливість героям зібратись з думками, відволікаючи читацьку увагу, то на осінній сад, то на невловимого авантюриста, то на шахові партії; особисто мені сподобалась історія виникнення грузинського чаю. Особливе місце у творі відведене першій світовій війні: суспільство знаходиться у напрузі, звичні речі сприймаються відсторонено, але не втрачають вагомості.
    Тож якщо Ви шукаєте захопливий детективний роман, пропоную приєднатись до вишуканого слідчого товариства, та долучитись до "справи з балериною".
  •  
    Один із кращих зразків ретро-детективів
    Маємо дуже непогану прем’єру детективної серії про слідчого Тараса Адамовича Галушку (поки в серії три романи, другий якраз читаю, все подобається, тож і на третій маю плани). Автори, щоправда, позиціонують його як «історичний детектив», але оскільки хронологічно він розгортається на початку ХХ ст., то «ретро» йому теж цілком підходить, тим більше, що книга досить сильно зосереджена на передачі деталей часу: вулички, театри, установи, назви, досить багато відступів із розповідями про знакові події чи явища. Тож авторське визначення книги як «історичного детективу» теж, в принципі, зрозуміле: книга побудована досить переконливо на історичних реаліях. Це, до речі, одна із характерних рис серії, пропонованої Олександром Красовицьким та Євгенією Кужавською.
    Досить високий рівень пропрацьованості історичного тла – одна із сильних сторін книги, тут автори дійсно постарались. Єдина ремарка – ці ліричні та довідково-історичні відступи дещо відрізняються навіть не за цікавістю – вони всі дуже симпатичні, я б сказала – за доцільністю. Тобто, якість історії просто прекрасні – дуже сподобалось про початки і розвиток розшукової справи, і дактилоскопія Vs бертильонаж, і створення відділу криміналістики. Момент із запровадженням картотеки зниклих без вісти і паралель із боротьбою з конокрадами – просто круто: і кумедно, і цікаво, і логічно. Взагалі, все, що пов’язане із становленням розшукової діяльності в її сучасному значенні – дуже добре зроблено. Інший напрям – балет і живопис, київський модернізм початку ХХ ст. теж добре вписано в загальну канву, як і окремі історії, наприклад, про появу в Грузії чаю, вивезеного з Китаю контрабандою. Характерна авторська риса для таких вставок: точність і ємність – без зайвих подробиць, досить коротко, але викладено суть справи і цікаві деталі.
    Проте відступи про більш відомі події – вбивство Столипіна, справу Бейліса – самі по собі виписані теж добре, але менш цікаві, бо, по-перше, відомі і, по-друге, «підв’язані» до тексту дещо штучно. Так, згадка про справу Бейліса дана лише для виправдання читання головним героєм «Киевлянина» (газета хоч і вірнопідданська, та дійсно повела себе достойно). З історичної точки зору – бездоганно, але несуттєво для розвитку сюжету. Або досить штучний перехід у сцені, коли йдеться про незначний підпал як спосіб відвернути увагу, а автори перекидають логічний місточок у спогадах героя до паліїв, найнятих для афер зі страховкою і нерухомістю. Історія цікава, а от перехід непереконливий. Тож загалом склалось враження, що автори назбирали цікавого матеріалу з кримінальної тематики і прикрашали ним текст. Десь вийшло просто супер, а десь не надто природно. Але це вже мої дрібні придирки, загалом сюжет рухається рівно, історичні відступи добре вписуються, бо роман за визначенням неквапний і спокійний.
    На цю характеристику атмосферності і неквапності працює також «гурманська» тема, досить важлива у серії про колишнього слідчого Галушка. Як за ідеєю, так і за виконанням вона прекрасна. Головний герой – пенсіонер, доглядає садок, варить варення, робить настоянки, дегустує то все з кавою, чаєм і випічкою. Сцена з цибулевою конфітурою – взагалі, як на мене, одна з кращих «гастрономічних» у нашій літературі (це при тому, що у нас це діло люблять – як в реалі, так і в текстах). В загальну канву історії вся ця гастротема вписана ідеально: листування з друзями з різних країн, заочна гра у шахи, обмін рецептами і звітами про дегустації. Це, по-перше, добре працює на пасторальність картинки в цілому, по-друге, і у слідчого, і у всієї історії з’являються симпатичні «фішки», надаючи атмосферності. Загалом сподобалось як автори виводять образ слідчого: неспішна поведінка, дрібні симпатичні звички (кава в джезві за домашнім ритуалом, шахи по листуванню, варення от).
    Нарешті, «тема варення» красиво перегукується із загальною «київською темою». Вона в романах наголошується як прямо – локаціями і подіями, так і неявно – ароматами київських садів і знаменитого варення. Тут варто відзначити хорошу знахідку у оформленні (при тому, що поліграфія як правило – аж ніяк не сильна сторона «Фоліо»). У серії про Тараса Галушка на форзацах розмішені фрагменти карти Києва початку ХХ ст. та коротка інформація про основні локації. Цей хід теж відверто сподобався, як і серійне оформлення томиків, що відрізняються лише кольором (ну, і назвою, звісно).
    Що ж до власне детективної складової – мені сподобалась, але беручись до книги, варто розуміти, що вона не фонтануватиме пристрастями. Вся історія неспішна і атмосферна, карколомних поворотів, динамічних погонь і неочікуваних відкриттів тут не зустрінеш. Можливо, аж надто і неправдоподібно пасторальна для міста часів Першої світової не такого вже і віддаленого від фронту. Тож загалом детективна історія рівна і логічна, тільки от в силу маси історичних деталей я постійно від неї відволікалась.
    Отже, рекомендую: неспішний детектив «зі смаком», ідеально для осіннього читання на дачній веранді з котом і пледом.
  •  
    Цікавий ретро детектив.
    Події відбуваються в Києві 1916 року.
    Під час вистави в інтимному театрі зникає балерина.
    Пропажу виявила її сестра Міра Томашевич. Вони домовлялися з сестрою після вистави повечеряти разом. Міра звернулась в поліцію але там її заяву не сприйняли всерйоз. Але направили до колишнього слідчого Тараса Адамовича Галушко.
    Спочатку старий слідчий не дуже хотів братися за цю справу. Але його підкорила Міла. І йому захотілося допомогти цій милій дівчині. І вони разом починають вести слідство. Міра як секретар ввела всю документацію і в помічники до них приєднався ще один слідчий з поліції Яків Менчиць.
    Разом вони починають розкручувати цю справу.
    Справа так би і зайшла в безвихідь, якби не розум Тараса Адамовича.

    Мені сподобалася як в книзі передано тодішню атмосферу Києва.
    Читаючи цю книгу мені здавалося, що я читаю про Пуаро Агати Крісті.
    Тут Галушко все тримав в голові і видавав вже результати.
    А ще от мені було цікаво навіщо йому було так багато варити варення?
    В цілому книга мені сподобалася.
 
Характеристики Справа зниклої балерини
Автор
Олександр Красовицький, Євгенія Кужавська
Видавництво
Фоліо
Мова
Українська
Рік видання
2020
Кількість сторінок
380
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
130х200 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-03-9139-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література