Соляріс
Паперова книга | Код товару 728939
Yakaboo 4.2/5
Автор
Станіслав Лем
Видавництво
Навчальна книга - Богдан
Серія книг
Горизонти фантастики
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Дмитро Андрухів
Ілюстратор
Ростислав Крамар
Кількість сторінок
224

Усе про книжку Соляріс

«Соляріс» — найвідоміший роман письменника-фантаста Станіслава Лема.
Роман присвячено пошуку контакту з мислячим Океаном екзопланети Соляріс. У ньому порушуються філософсько-етичні проблеми пізнання світу, антропоцентризму, людяності та, власне, відповідальності за все, що робить людина — як на Землі, так і за її межами.
Дія роману «Соляріс» відбувається в далекому майбутньому. Розповідь ведеться від першої особи — доктора Кріса Кельвіна, який прибув на планету для розв’язання проблем із психологічним станом членів експедиції. У романі представлено дві сюжетні лінії: перебування Кельвіна на дослідницькій станції «Соляріс» і документальне викладення історії відкриття та дослідження планети в формі знайомства Кельвіна з науковою бібліотекою на борту станції.

Характеристики
Автор
Станіслав Лем
Видавництво
Навчальна книга - Богдан
Серія книг
Горизонти фантастики
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Дмитро Андрухів
Ілюстратор
Ростислав Крамар
Кількість сторінок
224
Рецензії
  •  
    Класика не для всіх 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Хотілося поставити нижчу оцінку, але це було б несправедливо, адже річ не в тому, що автор пише погано, не досягає (або не має) жодної конкретної мети, - не маю жодних суттєвих претензій, з тих, які зазвичай виникають, коли читаєш книгу, яку хочеться назвати поганою. Та й цю не хочеться обзивати, та правда така: я починала її читати тричі і востаннє подолала з самого принципу. Це було вкрай тяжко: довгі описи планети, інтер'єрів, почуттів, снів і найважче - статтей, досліджень і книг, які головний герой читав у бібліотеці на станції Соляріс. І не можу сказати, що я зовсім не люблю наукову фантастику - роман Філіпа Діка "Лийтеся, сльози, сказав полісмен" мені просто дуже сподобався, хоча там потік свідомого ще той.
    Навіть не знаю, чого саме я чекала від "Соляріса", можливо навіть саме цього занудного читання, але глибоко в душі сподівалася на те, що хоча б щось мені припаде до душі. На жаль, щоразу, коли мені здавалося, що ось сюжет зарухався, я щось розумію і навіть відчуваю... починалася масивна лавина інформації про вигадані дослідження вигаданих дослідників. Шкода, не кожна класика для мені класна.
  •  
    Чому "Соляріс" прочитати варто кожному?
    Скажу одразу, що я не є абияким поціновувачем фантастики. Однак, я в цілому люблю читати, а тому пройти повз цієї шедевральної книжки (так, не побоюсь назвати її саме так) просто не змогла.

    Зоряне небо. Кожна людина хоча б раз та була вражена його безкрайністю, прихованою в темному оксамиті таємницею. Хто ми для нашого Всесвіту? Як виглядаємо на тлі його величі? Скільки всього ще не знаємо та як багато нам пощастить дізнатись?

    "Соляріс" прозоро дає зрозуміти: людству зарано шукати відповіді на ці питання. Спочатку нам потрібно пізнати самих себе, зазирнути у найпотаємніші кутки своєї душі, а вже потім втручатися у життя Космосу, шукати інші світи чи цивілізації. "Ми не шукаємо нікого, крім людей. Нам не потрібні інші світи. Нам потрібне наше відображення. Ми не знаємо, що робити з іншими світами", - саме так пише Станіслав Лем, і саме цю думку він червоною стрічкою несе впродовж всього роману. Я не замислюючись можу назвати цю книгу шедевральною. Шедевральною у кожній літері та реченні.

    Невеликий об'єм твору не завадив автору. Навпаки Лем майстерно зміг передати ідею моралі та взаємовідносин між людьми.Окрім того цей роман не обтяжений великою кількістю персонажів, і це допомагає краще сконцентруватися на тій ідеї, що хотів передати автор. І цей письменницький прийом в даній історії є найактуальнішим. Троє маленьких людей на величезній планеті: вони намагаються впоратись зі своїми почуттями, прислухатись до совісті та спробувати у досить складних умовах знаходити спільну мову між собою.

    Щодо негативної сторони книги (а така сторона є у будь-якій історії), то я виділила для себе всього два мінуси:
    1. Самі персонажі та їх характери, як на мене, розкриті не зовсім до кінця.
    2. Велика кількість термінів. Тому, якщо ви в фантастиці такий самий новачок як і я, будьте готові сидіти зі словником, чи часом гуглити ті чи інші визначення. Але! Це фантастична література, а тому до такої кількості незнайомих слів потрібно бути готовим, і сприймати як зайву хвилинку розширення світогляду.

    Моя вам порада: не довіряйте анотації. Вона, на жаль, не передає і найменшої частинки того захопливого і глибокого сюжету, що вас очікує.

    І нарешті, будьте готові до того, що ця історія змусить вас ДУМАТИ. Ви будете замислюватись над важливими, насправді, питаннями, відповіді на які з'являться не одразу.
Купити - Соляріс
Соляріс
139 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Станіслав Лем
Станіслав Лем

Чомусь вважається, що цей автор, за життя став класиком, близький і зрозумілий тільки інтелектуалам. Однак купити книги Станіслава Лема прагнуть не тільки високі цінителі літератури. Коло шанувальників його таланту широкий, тому що в різноманітті тем, порушених польським мислителем, письменником-фантастом і футурологом, кожен знаходить книгу до душі.Вже перша збірка оповідань Станіслава Лема і нау...

Детальніше

Рецензії Соляріс

4.2/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Класика не для всіх 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Хотілося поставити нижчу оцінку, але це було б несправедливо, адже річ не в тому, що автор пише погано, не досягає (або не має) жодної конкретної мети, - не маю жодних суттєвих претензій, з тих, які зазвичай виникають, коли читаєш книгу, яку хочеться назвати поганою. Та й цю не хочеться обзивати, та правда така: я починала її читати тричі і востаннє подолала з самого принципу. Це було вкрай тяжко: довгі описи планети, інтер'єрів, почуттів, снів і найважче - статтей, досліджень і книг, які головний герой читав у бібліотеці на станції Соляріс. І не можу сказати, що я зовсім не люблю наукову фантастику - роман Філіпа Діка "Лийтеся, сльози, сказав полісмен" мені просто дуже сподобався, хоча там потік свідомого ще той.
    Навіть не знаю, чого саме я чекала від "Соляріса", можливо навіть саме цього занудного читання, але глибоко в душі сподівалася на те, що хоча б щось мені припаде до душі. На жаль, щоразу, коли мені здавалося, що ось сюжет зарухався, я щось розумію і навіть відчуваю... починалася масивна лавина інформації про вигадані дослідження вигаданих дослідників. Шкода, не кожна класика для мені класна.
  •  
    Чому "Соляріс" прочитати варто кожному?
    Скажу одразу, що я не є абияким поціновувачем фантастики. Однак, я в цілому люблю читати, а тому пройти повз цієї шедевральної книжки (так, не побоюсь назвати її саме так) просто не змогла.

    Зоряне небо. Кожна людина хоча б раз та була вражена його безкрайністю, прихованою в темному оксамиті таємницею. Хто ми для нашого Всесвіту? Як виглядаємо на тлі його величі? Скільки всього ще не знаємо та як багато нам пощастить дізнатись?

    "Соляріс" прозоро дає зрозуміти: людству зарано шукати відповіді на ці питання. Спочатку нам потрібно пізнати самих себе, зазирнути у найпотаємніші кутки своєї душі, а вже потім втручатися у життя Космосу, шукати інші світи чи цивілізації. "Ми не шукаємо нікого, крім людей. Нам не потрібні інші світи. Нам потрібне наше відображення. Ми не знаємо, що робити з іншими світами", - саме так пише Станіслав Лем, і саме цю думку він червоною стрічкою несе впродовж всього роману. Я не замислюючись можу назвати цю книгу шедевральною. Шедевральною у кожній літері та реченні.

    Невеликий об'єм твору не завадив автору. Навпаки Лем майстерно зміг передати ідею моралі та взаємовідносин між людьми.Окрім того цей роман не обтяжений великою кількістю персонажів, і це допомагає краще сконцентруватися на тій ідеї, що хотів передати автор. І цей письменницький прийом в даній історії є найактуальнішим. Троє маленьких людей на величезній планеті: вони намагаються впоратись зі своїми почуттями, прислухатись до совісті та спробувати у досить складних умовах знаходити спільну мову між собою.

    Щодо негативної сторони книги (а така сторона є у будь-якій історії), то я виділила для себе всього два мінуси:
    1. Самі персонажі та їх характери, як на мене, розкриті не зовсім до кінця.
    2. Велика кількість термінів. Тому, якщо ви в фантастиці такий самий новачок як і я, будьте готові сидіти зі словником, чи часом гуглити ті чи інші визначення. Але! Це фантастична література, а тому до такої кількості незнайомих слів потрібно бути готовим, і сприймати як зайву хвилинку розширення світогляду.

    Моя вам порада: не довіряйте анотації. Вона, на жаль, не передає і найменшої частинки того захопливого і глибокого сюжету, що вас очікує.

    І нарешті, будьте готові до того, що ця історія змусить вас ДУМАТИ. Ви будете замислюватись над важливими, насправді, питаннями, відповіді на які з'являться не одразу.
  •  
    Справжня наукова фантастика!
    Книга від одного із найкласичніших авторів наукової фантастики Станіслава Лема - "Соляріс" - це вершина його творчості і один із справжніх зразкових творів того, що ми можемо називати Науковою фантастикою!
    До речі - автор львів'янин і народився у Львові, і закінчив у нас у Львові школу і постійно ставився до своєї батьківщини із пієтетом (хоча звичайно ж Лем етнічний поляк) - так що маємо чим гордитися.
    Ще слід наголосити, що книгу як мінімум двічі екранізовували (я особисто бачив два фільми - може є і більше) - 1-а екранізація - шедевр і один із найкращих фільмів Тарковського. 2-а - цілком хороше відображення сюжету від Голлівуду із одним з найдорожчих акторів в США - Джорджем Клуні. Це також певний показник слави і значимості твору!
    У книзі ви зустрінетесь із дуже оригінальним баченням контактів із позаземним розумом - адже тут не якісь там зустрічі із зеленими чи сірими чоловічками, а сама планета Соляріс є величезним розумом, живою істотою особливого типу - яка несе і свою мудрість і свою небезпеку. Взагалі чудовий задум і все не банально - цей розум Солярісу справді незбагненний, далеке від людського, точно як щось цілком чуже із чим можуть зустрітися астронавти. І тут все починає закручуватися у справжній психологічний трилер! Не погоджуся із відгуками, що тут нудно - тут просто справді дуже оригінально - там не бігають із бластерами, немає битв космічних флотів і т.д. Але показано якою загрозою може бути сам людський розум і бажання людини! Справді співпереживаєш героям!
    Також слід похвалити видання і гарний якісний український переклад! І ціна - цілком приваблива!
    Всім однозначно раджу придбати та прочитати цю книгу!
  •  
    Тепер я знаю, що таке альбедо
    Намалюєте іншопланетянина? Ще б пак! Ось він, зелено-синьошкірий, головатий, пропорції тіла настільки злизані із ікон, що проймає благоговійний трепіт — н е в і д о м е.
    Ну, або це щось на кшталт великої мавпи із собачою головою, або балакучий динозавр, чи бридкий та зубатий слимак-личинка.
    І всі ці непізнані, незбагненні й недосяжні істоти будуть мати руки, ноги, лапи, шкіру і хребет. Так, обов'язково хребет! Щоб у різних комбінаціях нанизувати вже давно всім знайомі органи до утворення незнайомої істоти, яка обов'язково існує десь на далеких планетах, що обертаються навколо невідкритих зірок.
    І ці дискретні, зліплені із зрозумілих нам частин тіла, створіння, будуть мудрішими за нас, і ми збагатимо нашу культуру від такого плідного спілкування, або вони будуть трошечки відсталішими, і ми, як старші брати, допомагатимемо їм будувати ідеальне суспільство, або хоча б вони точно захочуть нас завоювати, чи з'їсти та поневолити. Але, у щось вони точно захочуть із нами пограти. Ми ж суб'єкт, чи принаймні об'єкт, або одне із двох.
    Так ось, Станіслав Лем у своєму “Солярісі” говорить: «хрін Вам на ваші білі та, подекуди, сині комірці, панове романтики космосу! Хто вам сказав, що ми у цьому неосяжному Всесвіті комусь всралися? Ви реально думаєте, що хтось зверне увагу на таких гумусних егоїстів, як ви? Ви ж нічого не хочете бачити, чути і знати, окрім самих себе!»
    Дійсно, подивіться на намальованого Вами ж іншопланетянина. Чи є там якась частина зображення для якої Ви б не мали назви, чи щось, що Ви там не розумієте? Навряд чи. Як же можна знайти невідоме, якщо Ваш його опис це середньовічна ілюстрація фантастичної тварини?
    П'ятсот років пройшло, а віз і нині там, і лише вічна любов може зрушити його з місця. Любов до науки. Тож нехай вона триматиме Вас на ногах, поки Ви робите обчислення із мовчазним завзяттям. І дай вам Всесвіт зробити правильний вибір зустрівши фантом.
  •  
    Справжня наукова фантастика
    Людство успішно підкорює простори всесвіту, вперто шукаючи планети, на яких теж можливе життя. У своїх пошуках воно відкриває планету Соляріс, що майже повністю вкрита океаном, а над її поверхнею по черзі сходить два Сонця - червоне та синє.

    Виникла ціла наука, присвячена лише одній планеті - соляристика. Але навіть десятки тисяч наукових праць не наблизились до головної розгадки - що ж таке насправді той Океан?

    Єдині живі організми на планеті - троє чоловіків-вчених, які живуть на станції. Але коли Кельвін туди прибуває, виявляється, що їх стало на одного менше.А ще приходять "гості"...

    Незрозуміло як, чому та навіщо, але Океан присилає гостей до вчених, при чому завжди у вигляді людей, яких ті знали (але чомусь обирає вже мертвих людей). Таким чином він намагається якось зрозуміти тих "метушливих організмів", що з'явились невідомо звідки і почали ставити над ним експерименти.

    То хто ж у цьому випадку правий і візьме гору? Людина, що завжди впевнена в своїй правоті, чи безмежний Океан, що і є планетою Соляріс?

    Це фантастика середини минулого століття, тому будьте готовими до того, що частина тексту, де йдуть описи про саму природу нової планети, насичені науковою термінологією, якої для гуманітаріїв може бути забагато. Але в той же час, в іншій половині тексту присутня динаміка та є питання, над якими не завадило б подумати.
  •  
    Вічна класика 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    У мене завжди проблеми з оцінюванням класичних творів. Дані твори не спроста являються класикою в певних жанрах. Їх уже оцінили критики, а головне час.
    Але, давайте дивитися правді у вічі, більшість класичних творів для сучасного читача не являються якимось откровенням.
    Так сталося у мене і з цією книгою.
    Я не великий любитель фантастики. Але з деякими творами все таки знайома.
    Але саме цей твір мені видався дещо нуднуватим.
    Десь до середини я ще його з цікавістю читала, але чим далі, тим частіше я ловила себе на думці, що просто мучаю себе. Але домучила, тому, вважаю, що маю повне правно висловити свою думку.

    Книга розповідає історію екіпажу, який знаходиться на МКС над планетою Соляріс.
    Головний герой Кріс Кельвін шістнадцять місяців подорожував до МКС, а прибувши на базу стикнувся з непередбачуваним та фантастичним явищем. Спочатку він думав, що лише він бачить щось неймовірне, і намагається пояснити собі це явище хоч якимось науковим методом. Але потім він розуміє, що весь екіпаж (небагаточисленний, адже їх там лише троє), також потерпає від фантастичного впливу Океану.
 
Характеристики Соляріс
Автор
Станіслав Лем
Видавництво
Навчальна книга - Богдан
Серія книг
Горизонти фантастики
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Дмитро Андрухів
Ілюстратор
Ростислав Крамар
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
125х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-966-10-4762-3
Вага
250 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Польщі
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Соляріс