Ей Джей Фікрі – суворий, набундючений, самотній власник книжкового магазину на острові Еліс. Він втратив дружину в жахливій автокатастрофі, а разом із нею і будь-яку жагу до життя. Так він собі і живе на автоматі, продає книги людям, які не розбираються в літературі, та постійно бурчить з будь-якого приводу. І все в його житті змінюється, коли в книжковому магазині йому залишили презент – дволітню дівчинку, яка розумна не по літам. Тепер він нарешті отримав той поштовх, який був йому необхідний для того, щоб знову почати жити. І якщо до того, як в його житті з’явилася Майя, мешканці острова не дуже жалували Ей Джея, то нині його магазин стороною не обходять навіть найсуворіші матрони. З однієї сторони це дуже мила книга про добро, про дружбу, про взаємопідтримку, про книги. Але з іншої сторони авторка б’є по болючому, і витискає з читача останні емоції та сльози. Чому в хороших людей не може бути все добре, навіщо вводити такий драматичний момент? Але книга все одно мені дуже сподобалася.

Дійсно, читаючи "Славетне життя Ей-Джея Фікрі", просто неможливо не згадати книги "Чоловік на ім'я Уве" Фредріка Бакмана та "Щоденник книгаря" Шона Байтелла. Тож уявіть собі Уве, який раптом став книгарем (ото зраділа б його дружина Соня!). Адже аналогій забагато: втрата дружини (а з нею і сенсу життя), відлюдькуватість, буркотливий характер, і раптом - поява людини, яка вривається в його життя і змінює його до невпізнавання. І в той самий час це зовсім інша історія - легка, тепла, сповнена любов'ю, із зникненням коштовного видання, хоч і з сумними подіями наприкінці, але із життєстверджуючим фіналом (ще одна аналогія з Уве). Тож її теж варто прочитати. Особливо тим, хто взагалі любить книжки про книжки, книгарів та книгарні - такі, зокрема, як "Айленд-Букс", адже "Без книгарні місто - не місто", адже "У світі немає людей, кращих за книголюбів", адже "Книгарні притягують правильних людей", адже "Ми читаємо, щоб відчути, що ми не самотні"... До речі, видання також напрочуд легке й приємне: тоненька обкладинка (інтегральна палітурка), легкі кольори, об'ємні літери і деякі елементи - так і проситься до рук :)

Чи є кращий спосіб привабити книголюба, ніж розмістити на обкладинці книжки стосик із книжками? Зі мною це спрацьовує майже стовідсотково. Події цієї історії відбуваються на маленькому острові, головним її героєм є Ей-Джей Фікрі, власник єдиної на цьому острові книгарні. Чесно кажучи, не найприємніша у світі людина, справжній сноб, який після роботи заливається алкоголем. Причиною такої його поведінки є загибель дружини, - втрата, з якою він навряд чи колись зможе впоратися. Але одного дня у житті Ей-Джея відбувається дивовижна зміна. У своїй книгарні він знаходить маленьку дівчинку, яка, як обіцяє анотація, змінить усе його життя. Як їй це вдасться зробити, читайте самі, спойлерити не буду. Це, як на мене, доволі непоганий зразок сучасної прози. Читається легко і швидко, змушує над чимось замислитися, щось відчути. Попри те, що описані у книзі події часом є доволі трагічними, у мене впродовж читання не виникало враження, що авторка намагається будь-що видушити з мене сльозу. Хоча місцями я була небезпечно близькою до того, аби ту сльозу зронити. Приємна і душевна історія на кілька вечорів.