Цей роман являється щоденником матері відомого засновника імпресіонізму Каміля Піззарро - Рашель Піззарро. В ньому вона розповідає про своє життя, починаючи з дитячих років 1807 (а народилася вона 1795 року) і до самої своєї смерті 1889 року. Померла вона у віці 94 років. Автор в післямові повідомляє, що деякі факти були змінені а історії частково вигадані, але в основному все дуже близько відображає реальність. Так от: острів Сент-Томас. Вест-Індія. Колонія Франції. 1807 рік. Головна героїня, дівчинка єврейка, від свого імені розповідає історію своєї родини та свого народу, з самого початку знайомить з своєю подругою та названим братом, ділиться своєю таємницею про любов до казок та притч. Дуже любить батька і боїться матері, і не дарма, бо є за що. Зростає грубою, насмішкуватою, не слухняною, веде себе зухвало, але вірить в чудеса і духів, в привидів і демонів та всяку іншу дурню. Коли подорослішала, дає згоду на нерівний шлюб, щоб з'єднати дві родини заради батькового бізнесу, що потерпав від банкрутства, виходячи заміж за удівця з трьома дітьми ( в реальності дітей було вісім). Серед її 11 дітей авторка виділяє хлопчика - Жакоба Авраама Каміля Піззарро, який красиво малював, навчався мистецтву в академії Франції а в душі був бунтівником. Згодом цей хлопчик стане відомим на весь світ художником Калілем Піссарро ( Паззарро). Паралельно розповідає про життя своєї подруги Жустін, її мами і всього їхнього життя, що таємно дуже тісно і міцно сплелося з їхньою родиною. Маючи родове коріння з Франції Рашель постійно мріяла про далекі краї і кровних родичів, яких ніколи не бачила. І лише у віці 60 років вона все ж таки переїздить зі своєю сім'єю (частково) до Парижу. Там вона хоронить дочку, потім чоловіка, там схоронена і сама. Це сумна історія в якій Еліс Гофман розповідає про життєвий шлях сім'ї Піззарро та показує, як люди заморочувались на своїй вірі, цим самим прирікали себе та своїх дітей на страждання. Моя думка: яка різниця хто якої віри, головне щоб люди розуміли один одного і були щасливими в парі.

Крутой роман. Поначалу кажется, что это любовный роман, но постепенно понимаешь, что здесь не только история любви, которая не могла существовать в определенных ограничениях и стереотипах общества, но и описание семьи, детства и юных лет известного художника Камиля Писсарро, а также сложные отношения родители-дети в нескольких поколениях одной семьи. События охватывают конец 19 ст. - начало 20 ст. Рашель не была любимой дочкой в семье, родителям было не до нее, но они свято чтили традиции своей общины - белокожих людей на острове Сен-Томас в Карибском море. Темнокожие люди считались людьми второго сорта, но Рашель искренне дружила с темнокожей Жустин, чем вызывало недоумение и гнев родителей и знакомых. Первый раз она вышла замуж по велению родителей, но любви там не было, скорее интерес. Став со временем свободной женщиной, Рашель стремится жить так, как ей хочется, но это идет вразрез с устоями общества. Ее новый брак вызовет порицание и осуждение, но именно в нем родится будущий талантливый художник. В романе автор удивительно показывает, как с возрастом меняются взгляды людей, и та же Рашель, став мамой, будет давить и ограничивать своих детей.

Чи любите ви сімейні саги так, як люблю їх я? Якщо - так, то обов'язково прочитайте цю книгу. У 1754 році король Данії видав указ, в якому проголошував, що всі люди на Сент-Томасі можуть вільно сповідувати свою релігію; оголосив нове рабство поза законом і надав євреям цивільних прав, тому сім'я Рашель Пом'є й переїхала на острів черепах. Мама Рашель важко переживала смерть сина, тому дуже полюбила небожа Аарона, з дочкою ж були натягнуті стосунки. Батько навчав дівчину комерції, сподіваючись, що це їй колись знадобиться. А сама дівчина мріяла про Париж. У неповні 20 років Рашель виходить заміж за більш, ніж вдвічі старшого овдовілого чоловіка, батька трьох дітей. У шлюбі з ним народжує ще трьох дітей. Після смерті месьє Петіта на острів приїжджає його племінник Фредерік, аби врегулювати питання зі спадщиною. Між вдовою та молодим хлопцем спалахує кохання та разом вони бути не можуть, бо вважаються родичами. Саме це заборонене почуття подарує світові відомого художника-імпресіоніста Каміля Піссаро. Чудовий, атмосферний, колоритний роман, що захоплює серце. Тут про заборонене кохання, про права жінок, долю євреїв, про рабовласницьке суспільство, про людей, які не прогинаються під соціум. А ще тут неймовірна природа екзотичного острова і трохи Парижа. Єдиний мінус - багато росіянізмів.