Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
Паперова книга | Код товару 802660
Yakaboo 4.9/5
Автор
Філіп Сендс
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2016
Перекладач
Павло Мигаль
Кількість сторінок
652

Усе про книжку Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

Коли відомий юрист-міжнародник Філіп Сендс отримав запрошення прочитати для студентів-юристів лекцію у Львові, то вирішив, що це також нагода відкрити місто свого дідуся, який не любив розповідати про минуле.

Чому Львів став точкою відліку сучасного міжнародного права? Який стосунок до цього мають найвидатніші юристи-міжнародники Лаутерпахт і Лемкін, чиї зусилля призвели до того, що терміни «злочини проти людяності» та «геноцид» включили до суду у Нюрнберзі? Вибудовуючи потужну подорож-медитацію, у якій на шляху пам’яті злочини й провини залишають шрами у поколіннях, з прогалинами, що завжди будуть таємницями інших, автор врешті знаходить й для себе несподівані відповіді на питання про свою сім’ю.

У цій книжці - спроба поговорити про минуле, в ній відчитаєте водночас історичну детективну історію, історію родини й законний трилер, у якому Філіп Сендс подорожує між минулим і сьогоденням, переплітаючи кілька історій в одне ціле.

На обкладинці використано фото, люб’язно надане Нікласом Франком.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Філіп Сендс
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2016
Перекладач
Павло Мигаль
Кількість сторінок
652
Рецензії
  •  
    Книга для юристів (!), а також інших людей, незалежно від фаху. Історично-страхітлива та ціннісно-орієнтаційна книга! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вирішив таки прочитати цю книгу. І не пожалів. Чесно, передісторія не така звичайна. Я її хотів придбати, але з певних причин цього не сталось. На одній із лекцій, декан згадав про неї. Я вирішив все ж книгу придбати (не лишень через повагу до авторитетної людини), а, головним чином, через цікавість до неї.

    Чесно кажучи, в мене дуже неоднозначні емоції. Книга не подарує вам позитиву, вона доволі сумна.

    Книга про побиті людські долі, нездійсненні плани на життя. Але з іншого боку, це книга про справедливе правосуддя, невідворотність від кримінальної відповідальності, про свято і становлення ідей верховенства права у суспільстві.

    Мені сподобалось те, що автор почав з розповіді життя кожного з героїв. Їх у тексті надзвичайно багато, кожен зі своєю долею, трагічною чи не дуже. Крім того, в більшості випадків, автор завершив історії героїв. Він розповів як завершилось життя кожного.

    Книга про історію. Історію, яку варто памятати, бодай для того, щоб вшанути жертв репресій, катувань тощо, а також для памяті жорстоких і нелюдських дій, подій для недопущення їх у сьогоденні. На жаль, я можу стверджувати, що й сьогодні немає відсутності таких випадків. Війни проводяться, вже у більш сучасний спосіб, люди досі не відмовились від своєї хижацької природи.

    Книга, яку варто прочитати, насамперед, юристам. Вона подає неоціненну працю автора, який шукаючи історичні джерела, показав, чого можна досягти правнику для мети - нівелювання державного абсолютизму і підкорення її міжнародному праву. Це книга про зусилля, про клопітку працю, що призвела до утворення нового міжнародного правопорядку. По суті, без тих подій, не сталось б низки подій - наприклад, суду над сербськими генералами тощо.

    Книга про чотирьох героїв (одні - прославили Львів; одні його втопили у крові і жахітті). Але кожен з них залишив свій слід в історії. Це як противаги. Слід знати історію і одних, і інших. Треба робити підсумки самому, а не йти словами інших.

    Проте, цю книгу слід прочитати й простим громадянам. Незалежно від віку, фаху і т.д. Як дотичне до змісту, тут можна вгледіти, наскільки важливою є терпимість, толерантність. Того, чого не було здійснено до поляків, євреїв, інших народів з боку німців. Вони прагнули чогось такого - нездійсненного, але, їм це не заважало вбивати.

    Ця книга переверне ваші уявлення про війну. Про те, наскільки людина може бути низькою в очах іншої, бути просто жалюгідною (хоча ми всі рівні).

    Додатковий ефект справляють світлини, які були отримані автором, в процесі роботи з архівів, чи від приватних осіб. Карти місцин, зокрема Львова.

    Поєднання життєвих історій, світлин та інших писемних памяток не залишають байдужими. Мимоволі пропускаєш ті події, крізь себе. Але це вже все сталось. Наше завдання - не допустити такого ще раз.

    Я неодмінно б рекомендував кожному прочитати цю книгу, ви взнаєте деякі факти про Другу Світову Війну, дещо більше, за ті шаблонні тексти, які ми вивчали у школі. За ними будуть нові погляди. Нехай ми не будемо братами між собою, але, бодай на повагу один до одного, вияв терпимості ми маємо право.

    Головне гасло: не слід забувати історію, не слід бути жорстоким, а бути терпимим, незважаючи на те, хто та людина, що стоїть коло вас!
  •  
    Про ,,Східно-Західну вулицю. Повернення до Львова" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга ,,Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова" була однією з найочікуваніших та найобговорюваніших на цьогорічному Форумі книговидавців у Львові. Ще б пак, на її презентацію приїхав сам автор, відомий професор права, британський юрист-міжнародник Філіп Сендс. А все тому, що автор, якого свого часу запросили до Львова взяти участь у юридичній конференції, задаючись питанням ,, а де ж той Львів є?", несподівано для самого себе відкрив невідому сторінку власного походження. Та ще й ,,просвітив" усіх, що саме вихідці з Галичини дали початок міжнародній правозахисній системі!

    Та про все - по черзі. Отож, у другому-третьому десятиліттях минулого століття в університеті імені Яна Казимира ( теперішній Львівський Національний Університет імені Івана Франка) на юридичному факультеті навчалося двоє здібних студентів - Герш Лаутерпахт та Рафал Лемкін. Згодом вони емігрували. Перший - до Лондона, другий - у США. Коли закінчилося лихоліття Другої світової війни, обоє брали участь у доленосному Нюрнберзькому процесі, де на лаві підсудних нацистам ( вперше в історії юриспруденції ) виголосили смертний вирок у зв'язку із вчиненням ,,злочинів проти людяності" та здійсненням ,,геноциду".

    Дідусь Філіпа Сендса, Леон Бухгольц, народився та проживав у Львові у той самий час, коли й Лаутерпахт та Лемкін. Теж емігрував. До Лондона. Коли розпочалася Друга світова війна, їхні родини, які залишилися у Галичині, були знищені нацистським режимом... На Нюрнберзькому процесі судили і Ганса Франка, який, будучи губернатором Польщі та Галичини, а за сумісництвом ще й адвокатом Гітлера, особисто віддавав накази на ,,зачистку" євреїв...

    Дана книга - це оповідь про чотирьох людей, кожен з яких залишив свій слід в історї. Про четвірку персонажів, дотичних до Львова (Лемберґа, Леополіса, Львува). І, найважливіше, це данина світлій пам'яті усіх незаслужено убієнних та пересторога ніколи більше не повторювати помилок минулого.
Купити - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
150 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

  •  
    Книга для юристів (!), а також інших людей, незалежно від фаху. Історично-страхітлива та ціннісно-орієнтаційна книга! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Вирішив таки прочитати цю книгу. І не пожалів. Чесно, передісторія не така звичайна. Я її хотів придбати, але з певних причин цього не сталось. На одній із лекцій, декан згадав про неї. Я вирішив все ж книгу придбати (не лишень через повагу до авторитетної людини), а, головним чином, через цікавість до неї.

    Чесно кажучи, в мене дуже неоднозначні емоції. Книга не подарує вам позитиву, вона доволі сумна.

    Книга про побиті людські долі, нездійсненні плани на життя. Але з іншого боку, це книга про справедливе правосуддя, невідворотність від кримінальної відповідальності, про свято і становлення ідей верховенства права у суспільстві.

    Мені сподобалось те, що автор почав з розповіді життя кожного з героїв. Їх у тексті надзвичайно багато, кожен зі своєю долею, трагічною чи не дуже. Крім того, в більшості випадків, автор завершив історії героїв. Він розповів як завершилось життя кожного.

    Книга про історію. Історію, яку варто памятати, бодай для того, щоб вшанути жертв репресій, катувань тощо, а також для памяті жорстоких і нелюдських дій, подій для недопущення їх у сьогоденні. На жаль, я можу стверджувати, що й сьогодні немає відсутності таких випадків. Війни проводяться, вже у більш сучасний спосіб, люди досі не відмовились від своєї хижацької природи.

    Книга, яку варто прочитати, насамперед, юристам. Вона подає неоціненну працю автора, який шукаючи історичні джерела, показав, чого можна досягти правнику для мети - нівелювання державного абсолютизму і підкорення її міжнародному праву. Це книга про зусилля, про клопітку працю, що призвела до утворення нового міжнародного правопорядку. По суті, без тих подій, не сталось б низки подій - наприклад, суду над сербськими генералами тощо.

    Книга про чотирьох героїв (одні - прославили Львів; одні його втопили у крові і жахітті). Але кожен з них залишив свій слід в історії. Це як противаги. Слід знати історію і одних, і інших. Треба робити підсумки самому, а не йти словами інших.

    Проте, цю книгу слід прочитати й простим громадянам. Незалежно від віку, фаху і т.д. Як дотичне до змісту, тут можна вгледіти, наскільки важливою є терпимість, толерантність. Того, чого не було здійснено до поляків, євреїв, інших народів з боку німців. Вони прагнули чогось такого - нездійсненного, але, їм це не заважало вбивати.

    Ця книга переверне ваші уявлення про війну. Про те, наскільки людина може бути низькою в очах іншої, бути просто жалюгідною (хоча ми всі рівні).

    Додатковий ефект справляють світлини, які були отримані автором, в процесі роботи з архівів, чи від приватних осіб. Карти місцин, зокрема Львова.

    Поєднання життєвих історій, світлин та інших писемних памяток не залишають байдужими. Мимоволі пропускаєш ті події, крізь себе. Але це вже все сталось. Наше завдання - не допустити такого ще раз.

    Я неодмінно б рекомендував кожному прочитати цю книгу, ви взнаєте деякі факти про Другу Світову Війну, дещо більше, за ті шаблонні тексти, які ми вивчали у школі. За ними будуть нові погляди. Нехай ми не будемо братами між собою, але, бодай на повагу один до одного, вияв терпимості ми маємо право.

    Головне гасло: не слід забувати історію, не слід бути жорстоким, а бути терпимим, незважаючи на те, хто та людина, що стоїть коло вас!
  •  
    Про ,,Східно-Західну вулицю. Повернення до Львова" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книга ,,Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова" була однією з найочікуваніших та найобговорюваніших на цьогорічному Форумі книговидавців у Львові. Ще б пак, на її презентацію приїхав сам автор, відомий професор права, британський юрист-міжнародник Філіп Сендс. А все тому, що автор, якого свого часу запросили до Львова взяти участь у юридичній конференції, задаючись питанням ,, а де ж той Львів є?", несподівано для самого себе відкрив невідому сторінку власного походження. Та ще й ,,просвітив" усіх, що саме вихідці з Галичини дали початок міжнародній правозахисній системі!

    Та про все - по черзі. Отож, у другому-третьому десятиліттях минулого століття в університеті імені Яна Казимира ( теперішній Львівський Національний Університет імені Івана Франка) на юридичному факультеті навчалося двоє здібних студентів - Герш Лаутерпахт та Рафал Лемкін. Згодом вони емігрували. Перший - до Лондона, другий - у США. Коли закінчилося лихоліття Другої світової війни, обоє брали участь у доленосному Нюрнберзькому процесі, де на лаві підсудних нацистам ( вперше в історії юриспруденції ) виголосили смертний вирок у зв'язку із вчиненням ,,злочинів проти людяності" та здійсненням ,,геноциду".

    Дідусь Філіпа Сендса, Леон Бухгольц, народився та проживав у Львові у той самий час, коли й Лаутерпахт та Лемкін. Теж емігрував. До Лондона. Коли розпочалася Друга світова війна, їхні родини, які залишилися у Галичині, були знищені нацистським режимом... На Нюрнберзькому процесі судили і Ганса Франка, який, будучи губернатором Польщі та Галичини, а за сумісництвом ще й адвокатом Гітлера, особисто віддавав накази на ,,зачистку" євреїв...

    Дана книга - це оповідь про чотирьох людей, кожен з яких залишив свій слід в історї. Про четвірку персонажів, дотичних до Львова (Лемберґа, Леополіса, Львува). І, найважливіше, це данина світлій пам'яті усіх незаслужено убієнних та пересторога ніколи більше не повторювати помилок минулого.
  •  
    Повернення до Львова забутих імен
    "Не мертві не дають спокою, а прогалини, що залишають у нас чужі таємниці"(Ніколя Абрахам)
    Чи знали ви, що завдяки старанням двох львів'ян єврейського походження Лаутерпахта і Лемкіна до суду в Нюрнберзі було включено терміни "злочини проти людяності" та "геноцид"? На жаль, про цих діячів більше знають у Європі, натомість у рідному Львові лише недавно почали відкривати ці імена заново. Хоч обидва вчилися в Львівському національному університеті імені Івана Франка на юридичному факультеті.
    Ця надзвичайна книга зіткана зі спогадів, сімейних таємниць, історичних фактів і постійного пошуку істини. Це величезна праця, завдяки якій поступово відновлюється пам'ять про Лемкіна, Лаутерпахта та інших видатних осіб, правників і не лише, які були тісно пов'язані зі Львовом та цією складною Війною. Це погляд на міжнародне право та процеси його змін, це становлення прав людини понад правами держави. Це історія про складний судовий процес над нацистами і про правильне формулювання самих злочинів. Як не парадоксально, але саме юристи єврейського походження визначили основні терміни звинувачень нацистам.
    Це книга про особисту драму, про історію життя різних сімей, які стали такими схожими під час війни.
    Можна ще багато писати про цю книгу, але однозначно вона одна з тих, які заставляють задуматися. І для мене вона однозначно попадає в список однієї з кращих.
  •  
    "Не мертві не дають спокою, а прогалини, що залишають чужі таємниці" Н.Абрахам
    Книга справляє потужне враження та захоплює з першої сторінки. Здавалось би, як автобіографічний твір, в якому так багато особистих переживань та деталей сімейного життя родини автора може бути таким цікавим?
    По-перше, одразу відчувається, що автор дійсно провів ґрунтовне дослідження історії життя своїх рідних на території Львова, Відня, Парижа та міста Жовкви у першій половині двадцятого століття. В книзі є все, щоб читач зміг краще уявити собі тогочасні події та суспільне життя населення - карти тих часів із позначеннями міст, про які йде мова, схеми вулиць із позначеннями будинків, де жили герої книги, фотографії героїв, бесіди з людьми, яким вдалося пережити ті буремні часи.
    По-друге, незважаючи на болісну тему, яку піднімає автор, - життя євреїв на території Львова, Польщі та Австрії у першій половині ХХ ст. на прикладі власної родини та родин правників Герша Лаутерпахта та Рафала Лемкіна, книга не залишає гнітющого враження; вона наповнена світлом та спокоєм.
    Хоча розповідь некваплива і трошки затягнута, проте книга читається легко, переклад дуже вдалий.
    Головні герої описані досить докладно і достовірно, їх природна психологія зрозуміла, докладно описані обставини життя героїв, які дозволяють робити висновки, чому вони вчинили саме так у заданих життєвих ситуаціях.
    Важко переоцінити вклад автора у привернення уваги до теми геноциду євреїв та взагалі життя українців та поляків на території Львова та м. Жовкви. Багато історичних подій того часу не можна оцінити однозначно, проте автор веде свого читача до того, що злочини проти людяності рано чи пізно будуть розкриті, коло замкнеться та злочинця буде покарано.
    Для мене особисто ця книга пробудила цікавіть до життя членів моєї родини у воєнні та довоєнні роки та показала, що при бажанні можна багато дізнатися про історію сім"ї з державних архівів.
    Рекомендую книгу не лише юристам, а й взагалі людям, як цікавляться історією України у часи Першої та Другої світових війн.
  •  
    Східно-західна вулиця
    "Східно-західна вулиця. повернення до Львова" книга про юристів на лаві підсудних та на лаві обвинувачів у Нюрберзькому процесі.
    Автор книги Філіп Сендс - професор права, франко-британський юрист, адвокат-практик у Міжнародному судді ООН та Європейського суду з прав людини.
    Це книга історична, а також можна сказати мемуари автора.
    Це історія про чотирьох чоловіків і троє із них юристи, четвертий дідусь автора, який народився та зростав у Львові, він був євреєм, після приходу до влади у Німеччині нацистів був вимушений імігрувати до Відня, потім до Парижу. Сендс хотів дізнатися історію своєї родини і сліди привели його до Львова. Згодом він дізнався, що зі Львова беруть свій початок сучасні права людини.
    Двоє юристів - це Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт, саме вони ввели поняття геноциду та злочинів проти людства, жили у Львові, навчалися в одному правничому коледжі, їх родини також спіткало горе від дій нацистів.
    Третій юрист - це Ганс Франк, міністр юстиції нацистської Німеччини, масові репресії в Польщі та Галичині саме його рук справа.
    Пізніше Франк постав перед судом у Нюрбезькому процесі, де одними із обвинувачів були саме Лемкін та Лаутерпахт, проте на той час коли почався процес, вони ще не знали, що їх сім"ї, які залишилися на території сучасної України та Білорусії, вбиті.
    Книга сповнена фактів.
    Рекомендую.
  •  
    Приватна історія видатних юристів-міжнародників
    У мене були певні побоювання з приводу цієї книги. Ще б пак, адже міжнародне право не належить до сфери моїх основних зацікавлень. А тут книга про двох юристів, та ще й нон-фікшн, видання такого типу часто бувають занадто спеціалізованими і тому нудними для широкої аудиторії. На щастя, я помилялася. Філіп Сендс, котрий і сам працює юристом-міжнародником, має гарний стиль і пише цілком доступно і зрозуміло для будь-якого читача. Його головні герої — це Герш Лаутерпахт і Рафал Лемкін, які запровадили у міжнародну юридичну практику терміни "злочин проти людяності" та "геноцид". Обидва цих поняття такі звичні в наш час, що для мене була дивною думка, що їх колись (і не так давно!) хтось вигадав. Але так і є: нечувані раніше злочини потребували нечуваних раніше визначень. І обоє цих видатних людей походили зі Львова і навчалися в тамтешньому університеті. Це просто неймовірний збіг. Поміж розповідями про внесок у міжнародне право Лаутерпахта і Лемкіна Філіп Сендс оповідає свою приватну історію: адже його рідний дідусь, Леон Бухгольц, який також був доволі відомим юристом, походив з містечка Жовкви під Львовом. Те, як автор віднаходить інформацію про свою родину часів Другої світової, її оточення, тих людей, які допомагали сім'ї його дідуся Леона врятуватися, — це майже детективна історія, за якою неймовірно цікаво спостерігати.
  •  
    Про євреїв, Львів і захопливу історію
    Книга починається з історії дідуся автора, який жив у Львові. Це ви, мабуть, і так прочитали в анотації. Ця деталь мене дуже зацікавила, адже я два роки прожила у Львові. Тим паче промову написав Іван Городинський, який був викладачем на одному із курсів в університеті. Хоч скрізь і пишуть про те, що це книга про міжнародне право, але насправді ні - це книга про події, історію і людей, які її творили. Автор починає розповідь про свого дідуся, описує свої приїзди до Львова у пошуках місця, де він жив і прагне знайти про цей період якомога більше інформації. Натомість виявляється, що у Львові в один період жили два найвидатніші юристи-міжнародники ХХ століття, які також є випускниками Львівського національного університету ім. Франка. Це Герш Лаутерпахт (один із авторів Загальної декларації прав людини) та Рафал Лемкін (автор терміну "геноцид"). Філіп Сендс завдяки щоденникам, спогадам, власним розмовам відтворює історію - переносить тебе у період, коли бути євреєм не лише у Львові, а й у Європі загалом, було страшно. Більше того - смертельно.
    Скажу чесно - книга стала для мене відкриттям. Адвокат з Лондона розповідає мені про частину української історії! Описує місця, де я ходила роками і навіть не здогадувалася про те, що там творилося роками. Це надзвичайно.
  •  
    Геноцид чи Злочини проти людяності???
    Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова.
    Чи можна повернутися кудись? А чи варто це робити? Саме на ці запитання книга дає відповіді.
    Зізнаюся, чомусь із усіх відгуків, які мені потрапляли на очі раніше, у мене склалося вражння, що це художня книга. Оскільки тема Другої світової війни мені завжди боліла, а тепер і поготів, то я врешті знайшла час на цей твір. Уже з перших сторінок стало зрозуміло, що це біографія, мемуари, історичний нон-фікшн, але ніяк не художка. І мене це дуже порадувало.
    У чому цінність цієї книги? У відкритті для мене нових імен поруч із відомими сьогодні поняттями. Мало хто задумуються, звідки виникають ті чи інші терміни і як вони "поселяються" у різноманітних юридичних документах. Є і добре. Ніби так було завжди.
    Для мене ж стало великим відкриттям оця боротьба між двома термінами, які сьогодні знає кожен: геноцид і злочини проти людяності. Це більшим здивуванням стало те, що їх ввели у юриспруденцію вихідці з України. Тут можна почати вічну суперечку, ким насправді були Лаутерпахт і Лемкін-австрійцем, англійцем чи українцем перший, а другий поляком, американцем чи українцем. Але не будемо. Адже обидвоє точно навчалися у Львові, який став "точкою відліку сучасного міжнародного права".
    Якщо Вас раптом налякало, що книга нудна й суха, то заспокою. Ні, вона дуже цікава й багатогранна. Автор зосередився не лише на юридичних нюансах Нюрнберзького процесу. Він показав людські долі в роки війни-розбиті сім"ї, втрачені зв"язки, смерті близьких людей, страх, невідомість, замовчування. Автор спробував максимально глибоко висвітлити вчинки та їх мотивацію окремих нацистських лідерів, зокрема, Франка. Введення у книгу його сина як повноцінного героя стало для мене потужною емоційною складовою твору.
    І після кожної книги, яка торкається так чи інакше подій Другої світової війни, у мене виникає питання, яке поки що завжди залишалося без відповіді. ЯК ЛЮДСТВО ЗУМІЛО ПРОСТИТИ НІМЦІВ??? Я постійно шукаю якусь підказку і поки що її не бачу і не відчуваю у своєму серці.
    Раджу!
  •  
    Мистецьки складена книга - але не історичне джерело, не юридичний маст-хев, ані не шедевр прози: а всього лиш звичайна сімейна біографія, тільки що "на максималках".
    Філіп Сендс, цікавий парніша, друг моєї колеги Людмили Байбули (яка, до речі, теж згадується в книжці), приїжджав до нас до Жовкви. Знімали фільм "A Nazi Legacy: What Our Fathers Did" (можете його пошукати у мережі, кому цікаво - вдало доповнить історію книжки). Тож "Східно-Західну вулицю" я придбав одразу, як тільки вона вийшла - з метою виудити звідти якусь краєзнавчу інформацію, дізнатися щось нове про Жовкву - місто, яке я вивчаю з боку локальної історії, урбаністики, історичної антропології і так далі. Адже діди-прадіди Сендса - родом саме звідси, з жовківських євреїв, котрі були і значною, і ВИзначною спільнотою. Подарували світові багатьох цікавих людей. Тож книгу до жовквознавчої бібліотеки я поклав, проте власне фактів з історії міста тут виявилось небагато - як наукове джерело вона себе не дуже виправдала. Натомість, напевне виправдає, та й виправдала (судячи з відгуків) для багатьох як власне проза - такий собі автобіографічний серіал. Як література, як сюжет - це сильний витвір, для біографічного жанру - це дійсно високий, як кажуть поляки, "позьом". Так заплутати, так закрутити - щоб зробити для читача й цікавим, і таким, що дається зрозуміти не зразу - але при цьому ще й базувати то все на реальній історії - то треба вміти. Сендс майстерно інтегрує в контекст масу дрібних, тонких деталей, помічати і розгадувати які - захоплюючий квест. Є тут і по-єврейському влучні жарти, які - о диво - спочатку важко помітити через заздалегідь визначений "серйозний", "інтимний" характер книги - і ти, читаючи, забуваєш, що тут десь "можна й усміхнутись": так і хочеться, щоб автор, во славу нинішніх звичаїв, почав у таких місцях ставити смайли :) В той же час, виклад дуже специфічний: місцями алогічний, місцями - з якоюсь дуже особливою, по-своєму продуманою логікою, з несподіваними обривами в одних темах (які, здається, так хочеться продовжити) і задіюванням інших, нових тем - яких ти взагалі не чекав. Підозрюю, що це теж антропологічно-психологічна специфіка власне єврейського світогляду: у спогадах старих жовківських юдеїв я зустрічав таку саму, дивну побудову текстів. Це - інакша уява світу, інше сприйняття простору, зрештою - більш ірраціональне, що завжди було характерно для східних цивілізацій.

    Підходячи до негативів - жовківчанину читати це радше неприємно. Чому? По-перше, описи автором Жовкви неначе смакують погордою, відразою:

    "Я побачив Клару випадково на одній з фотографій, сміливо виставлених у Жовкві у крихітному музеї, що складається з двох гнітючих кімнат на першому поверсі одного з крил ветхого замку Жолкевського. На стіні замку висіло кілька страшних чорно-білих фотографій - маленьких, з нечіткими зображеннями. Три або чотири зернисті, несфокусовані знімки [...] На них було зображено броньовану техніку, солдатів, які шкіряться в об'єктив [...]".

    По-друге - те, як він будує концепт. Оскільки Сендс - родом з Жовкви, і Лаутерпахт, один з його головних героїв - родом з Жовкви, то можна було легко зцентрувати сюжет на Жовкві. Тим паче, що книжку Сендс назвав власне "Східно-Західна вулиця" - під якою мається на увазі, хто не знав - саме дві вулиці Жовкви - нинішні Л. Українки і Львівська. Але при таких вихідних даних, і навіть такій назві - відкриваєш книгу і виявляєш, що автор об'єднує сюжет, всі ці збіги - все ж навколо Львова. Навіть якщо так (бо з Львова у автора все почалось, тож його намір можна зрозуміти) - то вартувало б вести в книзі і додатковий концепт, базований на Жовкві - яка дала життя йому і Лаутерпахту (двом із трьох відомих юристів, включених в сюжет твору). Та він цього не робить і взагалі, як складається враження, дещо уникає Жовкви. Втім, сама поява цієї книги - на нині вже добре розпіареної (черговий сплеск цікавості до неї якраз мав місце зовсім недавно - купу моїх знайомих про неї говорило і купувало) - сама по собі допомагає популяризації Жовкви, як однієї з наших недооцінених провінцій.

    Є в книзі і помилки - наприклад, на с.94 Сендс запевняє, що на вітальній гірлянді, вивішеній для приїзду німців в 1941, було написано "Слава Петлюрі". Але зразу на наступній сторінці є фотографія цієї ж брами з гірляндою - і кожен може переконатись, що таких слів там нема (і їх дійсно не було). Та і який, власне, Петлюра у 1941 році? Відповідно, виникає сумнів: якщо автор схалявив на такій легкій для перевірки інформації - то чи нема в книзі й інших перекручених, неправдиво поданих місць? Адже багато що ми перевірити не можем. Для українського ока також, безперечно, буде помітно те, як автор за кожної нагоди норовить згадати дивізію "Галичина". Сендс дипломатично не дає їй оцінки - але з частоти згадувань зрозуміло, що він хоче поставити її існування українцям у докір, зайвий раз присоромити, що, мовляв: "а от було у вас таке, було!".

    Загалом же, якщо говорити об'єктивно, то це - сімейна книга. Це - велика автобіографія, навіть родинна історія, вміло перетворена Сендсом - справжнім юристом - у детектив. Так цю книгу і треба сприймати: як особисту історію, особисту драму конкретних людей, яку раптом нам виклали на поверхню і захотіли поділитися. Попри зв'язаність з глобальною, загльно-актуальною темою прав людини та Голокосту, "Східно-Західна вулиця" - це все ж суб'єктивний, навіть певною мірою егоїстичний твір: щось подібне на монолог людини, яка любить, щоб її вислухали. З одного боку, Сендсовий детективний, глибоко перфекціоністський підхід до розкопування власної сімейної історії викликає повагу. З іншого - видно, що він у темі новачок; його емоційне сприйняття кожної нової драми, відкритої у своїй родині, видає людину ще недосвідчену, мало вигартувану життям; реакції Філіпа точно такі ж, як в типового генеалога-неофіта, котрий тільки починає копати свій родовід, і зойкає після кожної трагічно/політичної і т.п. знахідки (досить зайти у фейсбуківські генеалогічні групи - там повно таких історій, тільки що їх учасникам не вистачає письменницької жилки, як в Сендса). Тому - книга, безумовно, збагатить, і я її раджу, але, як і зрештою усі книги - її варта читати з тверезою долею критики і без лишнього захоплення емоційністю, яку вдало продукують такі автори, як Сендс. Адже тільки сумнів може привести до істини.
  •  
    Мені книга сподобалася
    Ніколи не пишу відгуки. Але тут прочитала декілька не дуже схвальних про цю книгу і вирішила,що мушу написати. Бо книга справді варта уваги. Мені книга сподобалася. Робота,яку провів Філіп,вражає. Особливо пошуки міс Тілні! Книга не лише про генеологію самого Філіпа,але й про Лемкіна та Лаутерпахта. Цікаво,що Малька(бабуся Філіпа Сендса) жила на одній,Східно-Західній,вулиці в Жовкві з Лаутерпахтами. А померла на одній вулиці в Треблінці із Беллою та Йозефом Лемкіними(батьками Рафала Лемкіна). Взагалі в книзі я помітила стільки переплетінь людських доль. Ось,наприклад,ще декілька: Отто фон Вехтер-однокурсник Лаутерпахта по Віденському університету; Лаутерпахт найняв сестру Гітлера Пауліну у єврейський гуртожиток у Відні економкою і багато інших.
    ст.445-Доннедьє та Франк та ст.471-Кемпнер та Герінг. Який же це був справедливий суд? Адже Кемпнер мав мотив звести рахунки із Герінгом. Звісно,суд мав на меті ґрунтовне і неупереджене встановлення фактів злочинів. Факти були доведені і ніхто не заперечує,що Герінг та інші мали понести покарання. Але...як щодо неупередженості суддів,прокурорів? Усі ж знали про минуле Кемпнера. Доннедьє ж фактично лобіював інтереси Франка і наполягав на довічному ув’язненні(ст.516). Та й взагалі в суді відверто лобіювали інтереси СРСР(щоб не бути колись покараними за голодомор),США(щоб не бути покараними за «чорне рабство») та інших. Поставили кому в законі,за яку так переживав Лемкін,і все,тепер під закон про злочин проти людяності потрапляють лише події,що мали місце в історії після вересня 1939(ст.511).
    Отто фон Вехтер після війни отримав притулок у Ватикані(ст.529). У мене нема слів! Як? Помер аж у 1949 році в Римі. Чому Ватикан дав йому прихисток?
    Я написала лише про декілька цікавих,на мою думку,моментів описаних у книзі. Якщо комусь це теж здається цікавим і ви про це не знали,то раджу почитати книгу,бо там багато інтересного.
  •  
    Особистість в історії 20 століття
    Книга зацікавила, перш за все, тому що заснована на сімейних історіях. Я сама написала свою родинну сагу, тому мене приваблює все, що написано в цьому жанрі.
    На мій погляд, книга написана блискуче з точки зору стилю нон-фікшн. Автор спокійно і послідовно описує свої пошуки документів, історичних джерел, свої зустрічі з нащадками героїв книги. Всіх їх бачиш на власні очі. Особливо дивною виявилася історія "Чоловіка в метелику": це треба ж таки - не маючи ніякої інформації, через десятки років дізнатися про незнайому людину всю його біографію. Таким чином, ця книга - джерело корисного досвіду для тих, хто захоплюється генеалогією і сімейною історією.
    Друга лінія книги: ідейно-теоретичні суперечки середини ХХ століття про те, як права людини можна реалізувати за допомогою інструментів кримінального права, про терміни - злочини проти людяності і геноцид. З цієї точки зору, книга буде корисна юристам, політологам, політичним журналістам, фахівцям у сфері історії права і політичної історії. І, відверто кажучи, мене дуже порадувало, що книга на порталі увійшла в номінацію "хіт продажів". Значить, дуже багато шанувальників книги цікавляться серйозною літературою.
 
Характеристики Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
Автор
Філіп Сендс
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Біографії та мемуари
Мова
Українська
Рік видання
2017
Рік першого видання
2016
Перекладач
Павло Мигаль
Кількість сторінок
652
Ілюстрації
Чорно-білі
Формат
60х84/16 (~150х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Literata, Cormac
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-440-0, 978-1-474-60190-0
Вага
750 гр.
Тип
Паперова