Все життя мріяла прочитати книгу про росіян під час війни.

Макс із Донбасу, програміст, який вже тривалий час живе в Турції. Вася із Рівненщини, юрист, який звик до того, що за нього батьки поосять, щось занесуть, передадуть, і все буду в нього добре. Таня, дівчина з неблагополучної російської родини, яка хотіла стати медсестрою, але вийшла заміж за чоловіка-садиста. Що їх всіх могло зібрати в одному місці? Як їхні долі могли перетнутись? А найголовніше де, коли та через що вони перетнулись? Життя - така річ, ніколи не знаєш, що з тобою буде завтра, через тиждень, місяць, рік, або ж десяток років. Долі росіянки Тані, українців Васі та Максима перетнулись на Донбасі, у 2015. Майдан, "зелені чоловічки", анексія територій України Російською Федерацією, "захист російськомовних", "руська весна", війна на сході України. Всі ці події привели їх на український Донбас у 2015. Але туди привело не тільки їх, а й таніного чоловіка, який "захищав російськомовних" в Україні. Та на відміну від нього в Таня в Україні отримала шанс на краще життя, після чоловіка-садиста, після Майдану та після всього, що з нею відбулося на війні. Ніхто з них не думав, що там буде війна. У всіх було своє життя. Школа, університет, робота, сімейне життя ( в когось щасливе, а в когось не дуже). Біографії персонажів пояснюють чому ця війна взагалі змогла статися, що сталося в житті тих, хто одними з перших потрапили на війну перед цим. Та що з ними було на війні та як вони поверталися до "нормального" життя після року, проведеного на війні.

Дивовижна книжка - настільки проста і настільки ж складна. Написано легко, просто, красиво - одне задоволення читати. І одночасно про такі складні речі, про які інколи навіть думати важко. "Східний синдром" - синдром повернення з війни, коли, насправді, з війни прийшов, але не повернувся. Прийшло тільки тіло, а голова, думки ще довго будуть там. Дуже своєчасна і нагальна книга, яка розкриває очі на надважливу проблему - адаптація людей, які повернулися з війни. Війна -вона ніби є, але для багатьох її ніби й немає, бо звичний спосіб життя ніскілечки не змінився. А в тих, кого вона зачепила - не тільки змінився спосіб життя, а саме життя кардинально змінилося. В центрі оповіді - три долі, два чоловіка і однієї жінки, які з різних причин опинилися на російсько-українській війні на Донбасі. У кожного свої причини там бути і в кожного труднощі з поверненням звідти. Хтось зміг повернутися, а хтось ні. І страшно від того, що розумієш, скільки людей, обпалених війною, думками і почуттями залишилися в ній назавжди, і іще страшніше від того, що велика частина суспільства цього не усвідомлює і не сприймає, вважаючи війну десь там, далеко, мало не на іншій планеті, і не розуміючи, що насправді вона стосується кожного, якщо навіть не особисто, то через людей, які її пережили. В книзі простими словами на людських долях показана така глиба проблем, що реальне їх усвідомлення вганяє в паніку. Але й без усвідомлення неможливо, інакше ця війна ніколи не закінчиться і суспільство буде й далі жити паралельними світами. Чудова книга, яку потрібно обов'язково прочитати. І сюжет і стиль, і художні прийоми і загальне враження - на висоті.