Шепотун
Паперова книга | Код товару 1136856
Yakaboo 4.5/5
Автор
Алекс Норт
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Юлія Підгорна
Кількість сторінок
368
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Шепотун

Тихе провінційне містечко сколихнула моторошна звістка. Жахіття двадцятирічної давнини повернулося. Невловимий маніяк-імітатор викрадає і вбиває малих хлопчиків.

Із вуст у вуста діти переказують вірш-жахастик про Шепотуна, від якого кров холоне в жилах батьків.

Чия дитина стане наступною? Хто зупинить невловимого злодія? Загадкова й моторошна історія у книзі Алекса Норта «Шепотун».

Характеристики
Автор
Алекс Норт
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Юлія Підгорна
Кількість сторінок
368
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Хто шепоче під твоїм вікном? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Двадцять років тому в маленькому містечку трапилось жахливе.
    П’ятеро хлопчиків викрали. Чотири тіла знайшли, п’яте – ні. Винуватець сидить у в’язниці.
    В це маленьке містечко двадцять років потому повертається жах – викрадено хлопчика. Хто це скоїв? Наслідувач? Ученик? А може, у злочинця два десятиліття тому був помічник, якого поліція не знайшла? І до чого тут загадковий віршик про Шепотуна, який приходить до вікон самотніх, сумних дітей?
    Саме зараз у Фезербенк переїздить Том з маленьким Джейком. Батько з сином намагаються пережити втрату дружини та матері – і ще не підозрюють, з чим стикнуться, шукаючи спокою…
    Захопливо. Болюче. Неможливо зупинитись. Я прочитала «Шепотуна» за день – і після першої третини книги побоювалась лиш, аби автор не злив кінцівку. Закінчила книгу – і задоволена. Дивовижним чином питання, які лишились після прочитання, не дратують – змушують осмислювати.
    Також побоювалась містичної лінії в сюжеті, - і абсолютно вдоволена тим, як Норт все закрутив. Дуже психологічно, дуже тонко – зазвичай трилери тяжіють до поверхневості персонажів, аби дати волю екшну, але тут я була приємно вражена. Не лише світи батьків-дітей, а й переживання поліцейських, що розслідують злочини, сподіваючись на краще до останнього; хвилювання колишнього пияки – буквально в декількох абзацах Норт змальовує безперестанну боротьбу тих, хто став і назавжди буде алкоголіком… Дуже!
    В мене поки немає дітей, але тема їх викрадення завжди дуже болюча в книгах. В принципі, як і тема виховання дитини. Як не перетиснути? Як дати свободу і водночас знати, що і як у твоєї дитини? І, після «Шепотуна», - роблячи щось перед очима дітей, як приклад, як можемо ми очікувати, що вони не повторять поведінки батьків?
    Так багато питань, так мало відповідей. Але й безліч приємних вражень від книги – давно мені не траплялись такі чудові трилери!
  •  
    Тот, кто шепчет 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Один из лучших триллеров прошлого года. История получилась мрачной и напряженной. Действие происходит в маленьком городке. Отец и сын переезжают в маленький городок в надежде начать жизнь с чистого листа. Но они вернулись туда не одни. Серийный убийца потрясший город два десятка лет назад тоже вернулся, или по крайней мере, его подражатель. Город таит в себе прошлое, как и его жители. В прошлый раз были убиты пятеро. Жители не хотят повторения прошлого, но один уже исчез. Двадцать лет назад, когда убийцу поймали, следствие узнало, что он выманивал своих жертв шепотом в ночи. Тогда же, ходили слухи о сообщнике, которые в свете теперешних событий, возможно были более чем реальны. Два детектива берутся за расследование.
    В книге много загадок и тайн. Именно это превращает просто триллер в очень хороший триллер. Мне нравится, когда в сюжете вроде как все постепенно становится ясно, а потом простой сюжетный ход, и вот уже опять ничего не понятно. Вернее, что происходит было вроде более или менее ясно, а вот кто за этим стоит, узнаешь, только когда прочитаешь книгу. Для меня это пример прекрасного саспенса, который читаешь без перерывов, ну разве что на чай заварить, да пожевать печенье. В общем, среди всех триллеров и детективов, прочитанных за последнее время, эта история среди лучших. Рекомендую всем поклонникам книг в жанрах триллер, детектив и саспенс.
Купити - Шепотун
Шепотун
185 грн
Є в наявності
 

Рецензії Шепотун

4.5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Хто шепоче під твоїм вікном? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Двадцять років тому в маленькому містечку трапилось жахливе.
    П’ятеро хлопчиків викрали. Чотири тіла знайшли, п’яте – ні. Винуватець сидить у в’язниці.
    В це маленьке містечко двадцять років потому повертається жах – викрадено хлопчика. Хто це скоїв? Наслідувач? Ученик? А може, у злочинця два десятиліття тому був помічник, якого поліція не знайшла? І до чого тут загадковий віршик про Шепотуна, який приходить до вікон самотніх, сумних дітей?
    Саме зараз у Фезербенк переїздить Том з маленьким Джейком. Батько з сином намагаються пережити втрату дружини та матері – і ще не підозрюють, з чим стикнуться, шукаючи спокою…
    Захопливо. Болюче. Неможливо зупинитись. Я прочитала «Шепотуна» за день – і після першої третини книги побоювалась лиш, аби автор не злив кінцівку. Закінчила книгу – і задоволена. Дивовижним чином питання, які лишились після прочитання, не дратують – змушують осмислювати.
    Також побоювалась містичної лінії в сюжеті, - і абсолютно вдоволена тим, як Норт все закрутив. Дуже психологічно, дуже тонко – зазвичай трилери тяжіють до поверхневості персонажів, аби дати волю екшну, але тут я була приємно вражена. Не лише світи батьків-дітей, а й переживання поліцейських, що розслідують злочини, сподіваючись на краще до останнього; хвилювання колишнього пияки – буквально в декількох абзацах Норт змальовує безперестанну боротьбу тих, хто став і назавжди буде алкоголіком… Дуже!
    В мене поки немає дітей, але тема їх викрадення завжди дуже болюча в книгах. В принципі, як і тема виховання дитини. Як не перетиснути? Як дати свободу і водночас знати, що і як у твоєї дитини? І, після «Шепотуна», - роблячи щось перед очима дітей, як приклад, як можемо ми очікувати, що вони не повторять поведінки батьків?
    Так багато питань, так мало відповідей. Але й безліч приємних вражень від книги – давно мені не траплялись такі чудові трилери!
  •  
    Тот, кто шепчет 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Один из лучших триллеров прошлого года. История получилась мрачной и напряженной. Действие происходит в маленьком городке. Отец и сын переезжают в маленький городок в надежде начать жизнь с чистого листа. Но они вернулись туда не одни. Серийный убийца потрясший город два десятка лет назад тоже вернулся, или по крайней мере, его подражатель. Город таит в себе прошлое, как и его жители. В прошлый раз были убиты пятеро. Жители не хотят повторения прошлого, но один уже исчез. Двадцать лет назад, когда убийцу поймали, следствие узнало, что он выманивал своих жертв шепотом в ночи. Тогда же, ходили слухи о сообщнике, которые в свете теперешних событий, возможно были более чем реальны. Два детектива берутся за расследование.
    В книге много загадок и тайн. Именно это превращает просто триллер в очень хороший триллер. Мне нравится, когда в сюжете вроде как все постепенно становится ясно, а потом простой сюжетный ход, и вот уже опять ничего не понятно. Вернее, что происходит было вроде более или менее ясно, а вот кто за этим стоит, узнаешь, только когда прочитаешь книгу. Для меня это пример прекрасного саспенса, который читаешь без перерывов, ну разве что на чай заварить, да пожевать печенье. В общем, среди всех триллеров и детективов, прочитанных за последнее время, эта история среди лучших. Рекомендую всем поклонникам книг в жанрах триллер, детектив и саспенс.
  •  
    Відгук
    На книгу я натрапила зовсім випадково. Зацікавила анотація і не довго думаючи, відразу замовила.

    Досить не погана обкладинка, а от якість паперу дуже якісна і приємна на дотик.

    З перших же рядків книга сподобалась. Історія містична і місцями моторошна. Читати раджу вночі для гостроти враження.

    Відразу припав до душі наш маленький герой. Було в ньому щось таке, що змушували згадати і себе в дитинстві.
    А от батько малого мене дратував. Він постійно скаржився на свої батьківські обов'язки і не міг дати ладу синові. Також було купа абзаців про те, як Том сумує за дружиною і настільки йому не вистачало її. Це було вже занадто багато у книзі.

    Читати про хлопчика мені сподобалось більше, ніж про розслідування. Ця частина була менш приваблива для мене, але не менш важлива у історії.

    Я була під враженням від шепоту, автор зумів навести на мене трохи жаху. Давно я не боялась ходити по квартирі сама.

    Книгу сто відсотків раджу усім, хто любить трилери.
    Цей автор став гарним відкриттям цього року
  •  
    А на що ви здатні заради вашої дитини?
    Перевернуто ось останню сторінку роману "Шепотун" Алекса Норта.Книга була мною замовлена на сайті yakaboo.ua.Чудова зовнішня ілюстрація яка повністю відповідає сюжету книги.Книга досить об"ємна-366 сторінок, які розділені на шість частин.Гарнітура і друк теж відповідає нормам-відчувається той самий незабутній запах друкованої книги,за що я так і полюбляю друковані книги.В них є своя унікальна магія,яка не зрівняється з електронною або аудіокнигами.
    Магія була присутня на протязі всього роману.Нема сенсу передавати сюжет і всі перепетії роману.Місцями "Шепотун" був досить моторошній-наче дивишся фільм жахів,від якого ти не взмозі відірватися.І це все завдячуючи автору роману,який вів мене сторінками свого вигаданого світу,над яким зависла загадкова і навіть містична атмосфера.

    Головні персонажі "Шепотуна"-вдівець Том Кеннеді,його син мають досить не прості стосунки.Том вдівець і він обожнює свого сина Джейка.Дитина не проста-у нього є уявний друг, з яким він розмовляє і це викликає непорозуміння зі сторони батька. Вони втратили дружину і матір і переїхавши в нове місце проживання спробували почати своє життя з "чистого" листа.Але події які відбувалися на новому місці тільки ускладнили сімейні відносини.Зник одноліток Джейка, крім цього у нього виникли проблеми у новій школі і додачу до всього посеред ночі в дім намагався проникнути незнайомець, -новий шепотун.

    Психологічна лінія роману відчувається майже на кожній сторінці "Шепотуна", занурюючи нас,як читачів у світ непередбачуваності.Як на мене, то роман трішки затянутий.Хотілося щоб події розвивались швидше і з більшими сюжетними поворотами.Автор ставив за мету покорпатися в житті головних героїв, до яких можна віднести і інспектора поліції Піта Вілліса-людину з не простим характером і своїми таємницями.

    Останні сторінки сподобались.Роман набрав обертів і не дозволяв відірватися від подій які йшли до свого логічного завершення.
    Мені сподобалась одержимість Тома Кеннеді і я навіть проникся його бажанням будь за що врятувати свою дитину, замислюючись по закінченню одним питанням: "А на що ми здатні заради наших дітей?".

    Дану книгу рекомендую всім тим хто полюбляє дійсно психологічні трилери і не боїться шепоту незнайомців, яким також цікава така тема-як відносини в сім"ї.
  •  
    Зло не спить
    Що робити коли твоя дитина перебуває в страху? Страху, який ти не можеш контролювати або позбавити її? Коли ця загроза зовнішня, яку не видно фізично, але відчутно у кожному русі та думці дитини. Є лише шепіт та пісенька, яка наче має захистити.

    Уявіть собі - ви переїздите до нового маленького міста в надії почати все з початку. Позаду біль та невтішні спроби налагодити стосунки з сином, з яким ви залишилися один на один. Аж тут повертається жах - викрали дитину. Знову, як і було це 20 років тому. Але ж вбивця, лихий та зловісний, сидить у в'язниці. Чи ні?

    В цілому це динамічний та захопливий трилер і сторінки перегортаються одна за одною. Є інтрига, є навіть певний страх (пісенька звучить справді тріпотно, повірте :)), є проблеми минулого, які так хочеться, щоб нарешті зникли. Тут є і любов, її багато насправді. Але і є багато зла, яке так хочеться подолати. Книгу не хочеться полишати аж поки не дочитаєш і не стане все зрозумілим. Засинала я важко, так вже хотілося дізнатися розв'язку.
    Та зменшила я оцінку за деякі збіги, які от прямо таки вистрибували в сюжеті, тож трішки забракло довіри до книги.

    Але, якщо Ви у пошуку детективу в надії полоскотати собі нерви та відволіктися від рутини - сміливо беріть цю книгу!
  •  
    Моторошна історія. Читати під ковдрою. Цінувати близьких
    Опис дещо поверхневий - провінційне містечко зовсім не сколихнуте, а діти не передають одне одному моторошний віршик. Більше того, навіть не всі полісмени проводять паралелі з вбивствами, які відбувалися 20 років тому, хоча тоді були підозри, що у Шепотуна, можливо, був напарник, а зараз всіх попросили пильно відстежувати скарги від батьків про незнайомців.
    Хоча, з іншого боку, описати як є - що це більше роман про складні стосунки батьків та синів, майстерно вписаний у декорації трилеру з додаванням дрібки містики - це відсіяти половину потенційних читачів ще на старті, а «Шепотун» вартий уваги поціновувачів як гарних історій про життя, так і детективів-трилерів. Навіть ті, кому до вподоби містика, не будуть розчаровані - вона тут досить заманливо вписана на початку і ніби цілком логічно пояснюється та спростовується всередині, але знову виринає у фіналі.
    Безперечні плюси «Шепотуна» - гарно написаний цікавий сюжет, живі та симпатичні персонажі - мені дуже сподобався Джейк, а Карен узагалі супержінка (і дуже, дуже шкода Піта). Можливо, хіба що Аманда під фінал трохи розчарувала, коли безпорадно метушилася у будинку Френсіса - але після безсонної ночі то зрозуміло.
    Мінуси - немає. Звісно, є до чого прискіпатися: кілька дуже очевидних «рушниць на стінах», про які автор постійно нагадував; оці вже дещо набридлі завершення глав в стилі Кінга «тоді ми ще не знали, яке це буде горе, але незабаром дізналися» - але це тане за сюжетними поворотами і враження від книги не псує.
  •  
    Если ты совсем пропащий, за тобой придет Шептальщик...
    О чем эта книга? Если кратко, то "...Про Мистера Ночь. Мальчика в полу. Бабочек. Девчушку в странном платьице. И про Шептальщика, конечно же...".Этой цитатой из книги вполне можно обозначить главное в сюжете, многое написано в аннотации к книге, не поленитесь просмотреть...Впервые наверно, я буду писать о своих ощущениях от книги, а не о сюжете. А чтение было жутким, скорее всего сработали, чисто мои, "триггеры" и даже детский стишок, вызвал мороз по коже...

    "...Если дверь прикрыть забудешь, скоро шепот слышать будешь
    Если выйдешь поиграть, приготовься умирать
    Коль окно открытым будет, стук в стекло тебя разбудит.
    Если ты совсем пропащий, за тобой придет Шептальщик..."

    Детектив "Шепот за окном" или в украинском переводе "Шепотун", мне понравился - не растянутый сюжет, понятные персонажи - мужчина вдовец и его 7летний сын, который тяжело переживает смерть своей матери, их будничные проблемы - переезд в другой город, воображаемый друг мальчика, а тут ещё зловещие происшествия в городе...В общем сюжет хоть и избитый, но Алекс Норт приправил его зловещим шепотом за окном, мистикой, беспокойством и тревожным ожиданием зловещих событий. А ещё отношениями отец-сын, непонимание и преодоления "стены" между замкнутым ребенком и взрослым, для которого мир ребенка часто непонятен и неудобен...
  •  
    Шепотун
    Від книги не очікувала абсолютно нічого. Навіть анотацію толком не прочитала. Купила й відразу взялася до прочитання. І яка ж я рада, що прикупила цю книгу.

    Історія про, як ви вже здогадалися, Шепотуна. Про нього знають всі в маленькому містечку. Діти з покоління у покоління переказують віршик про загадкового Шепотуна, який тримає у страху малечу. Загадковий Шепотун приходить уночі до будинку, де є малі хлопчики, і потім ці хлопчаки зникають....і більше ніхто не знає що з ними трапилося...ббббрррр...моторошно.
    Але вже доволі давно ніхто про нього не чув, діти не зникали і потроху Шепотуна почали забувати....життя налаштовувалося на безпечне й тихе....

    Але міська легенда повернулася майже після 20 річного "відпочинку".
    Всі батьки налякані, адже жертвою Шепотуна може стати їхня дитина! Та чи зможуть вони вберегти своє чадо? Чи дійсно це той самий Шепотун? Чи може хтось вирішив пожартувати й полякати жителів містечка?

    Книга тримає в напруженні до самого кінця. Неможливо було відірватися) Хотілося продовжувати й продовжувати читати.
    До прочитання однозначно рекомендую.
  •  
    Шопіт, від якого не моторошно
    Мене, як поціновувача трилерів книга одразу зацікавила своїм описом. Адже історії, які відбуваються у невеличкому містечку неабияк розбурхують кров і вводять в напружений стан при читанні. Але, на жаль, в данному випадку книга виявилась слабкою.

    Сюжет книги розповідає нам про головного героя на ім'я Том, який зі своїм маленьким сином Джейком переїжджають у нове містечко і заселяються у новий будинок аби розпочати нове життя. Але двадцять років тому, тут відбулась жахлива подія - було викрадено дитину. І ось через стільки то років історія знову повторюється.

    Десь близько половини книги читається з цікавістю, бо автор поступово і психологічно занурює в цю моторошну історію. А епізод, коли з'являється той самий Шепотун, то по тілу одразу пробігають мурахи від напруженості. Але чим далі автор намагається розкритися, надати окрас відносинам між персонажами, то одразу відчувається як накал згасає. Навіть попри те, що фінал вийшов цілком адекватний, мені книга не сподобалась. Я не розумію, за що багато хто називає цю книгу кращим трилером минулого року, адже для мене в трилерах важлива напруга, яка буде тримати до фіналу, а тут її дуже мало.
  •  
    Жах провінційного містечка
    Фезербенк... Тихе місце мало стати новим домом для батька та сина Кеннеді. Проте поступово виринають не надто приємні факти із історії містечка. Дивні, оповиті мороком історії про безумця, що викрадає малих хлопчиків та дитячі віршики про Шепотуна. Маніяка спіймано - він у в'язниці. Проте зникає ще один малюк. Прогнози невтішні...
    І відповідно Том з малим Джейком, самі того не розуміючи, потрапляють в епіцентр подій. Чи справді це те, чого хотів Том, коли прагнув забрати сина з місця, де Джейк втратив матір?
    "Шепотун" невимовно моторошний, навіть трохи жахаючий. Гарно змальована робота поліції, розкрито людяність поліцейських та щире бажання допомогти. Взагалі вся історія базується на глобальній проблемі батьків та дітей. Одвічна проблема непорозумінь між поколіннями завжди дає такий результат. Єдиний вихід - вчасно зупинитися. Дати дитині більше простору, навчитися довіряти, зрозуміти, що це маленька особистість, яка має свої особисті рамки.
    Загальне враження від книжки тільки позитивне. Давно я не знаходила по істині моторошних трилерів. А цей саме такий. Моторошний і з нотками первісного жаху.
 
Характеристики Шепотун
Автор
Алекс Норт
Видавництво
Book Chef
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Юлія Підгорна
Кількість сторінок
368
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
1700
ISBN
978-966-993-000-2
Тип
Паперова