Я дізналась про цю книгу абсолютно випадково. У стрічці новин на сайті YouTube побачила зображення фан-відео фільму "Die Mitte der Welt". Зацікавилась. Фільм німецький, субтитри англійські. Фільм вразив, але не змогла повірити, що суть книги була розкрита. До цього моменту ніколи не чула про Андреаса Штайнгьофеля, цікаво було познайомитись з новим для мене автором. (Не дивіться фільм, якщо не читали книги, часові рамки не співпадають, половина деталей відсутня, головна увага приділяється саме Філу і Ніколасу) З трепетом чекала на отримання книги, з замиранням серця відкрила її вперше. В мене бракує слів, щоб описати цей шедевр. Мені зараз 17, і я відчуваю щось схоже до почуттів Філа, який шукає себе у цьому світі. Те, над чим він задумується, змушує задумуватись і мене. Стосунки у родині, релігія, власне місце у світі, розуміння себе, дружба, відносини з іншими, поняття "життя" і "смерть" та ще багато важливих тем. Тема гомосексуальності не є тут провідною, тож ця книга не про це. Вона про сім'ю, любов, дружбу, зраду, індивідуальність серед сірої маси, про метод спроб і помилок 17 - річного юнака. Я була вражена. Він одразу став одним з моїх найулюбленіших персонажів книг, які я читала. Але не він один. Мене вразив Ґабле - свободолюбивий моряк з трагічною історією кохання. Історія його шраму здивувала мене, це болісно фізично і морально. Його образ світлий і теплий, а те, як він підтримує Філа, викликає повагу. Трохи божевільна Ґлясс, яка насправді є чудовою матір'ю, Діана, яка рятує свого брата, а сама отримує поранення, Тереза, розміри серця і душі якої можна порівняти з повітряною кулею, Паскаль - це той герой, який спускає Філа на землю, королева вікінгів, Гендель - справді класний вчитель, його монологи несуть багато важливої інформації. Особливим для мене став образ Вольфа. В мене стискалося серце, коли я читала про хлопчика, чия душа здавалася Філу розламаною і холодною, як рідкий азот.Мені здається, що в нього і Ніколаса було щось спільне, але те, що було в Вольфі налякало Філа, а в Ніколасі - привабило. Історії Ніколаса неймовірні, але викликають дивні відчуття. Кожен персонаж складний, тож не можна судити однозначно. Андреас Штайнгьофель так майстерно переплів їх долі, історії життя та вчинки, що це викликає лише захоплення. Твір на важкі теми, написаний просто і так, як є Я злякалась за Діану, яка стікала кров'ю після битви на Великому Оці, вила в подушку разом з Філом після розмови з Кет по телефону перед Різдвом, відчула його біль у руках, коли він розрубав вітрину для Ніколаса, підтримала рішення спалити історії "збирача втраченого, тепер і самого втраченого, розповідача історій без власної історії ", зрозуміла його рішення покинути все і відправитись у подорож. Ці рішення, такі важкі і страшні, але життєво необхідні, зробили Філа сильнішим. Я вірю в це. Я полюбила цю фразу Філа, вона довела мене до сліз :"Любов завдає тобі глибоких ран, але й по-своєму загоює твої шрами, за умови, що ти довіряєш їй та даєш на це час. Я не торкатимусь своїх шрамів. Я здобуду нові рани, перш ніж старі загояться, і ранитиму інших людей. Кожен з нас носить із собою ніж. Такі правила, Паляйку." Тематиці шрамів приділяється багато уваги, і це прекрасно. Окремо хотіла б подякувати Ірині Загладько за такий чудовий переклад та Оксані Булі за неймовірні ілюстрації, які містять в собі стільки деталей, пов'язаних з текстом і героями. Спасибі за вашу працю)))

Аннотации - зло. И снова я с опаской начала читать роман, ведь аннотация к нему меня насторожила. Я боялась найти здесь сложную подростковую историю со сложными родителями (матерью) и отсутствием каких-либо связей с ровесниками. На мою радость, "эксцентричным" мама оказалась не по отношению к детям, а в отношении к миру. Мне очень понравилась ее мудрость и легкость в отношении к жизни. Хотя и не со всем его мировоззрением я тождественна во мнениях. А вот Фил оправдал мои ожидания на главного героя :) Фил, вспоминая детство, перебирая в памяти болезненные, неожиданные, счастливые моменты, то бессознательно заставляет и читателя погрузиться в свои воспоминания, некоторые из них даже где-то пересекаются;) Это книга о первых поисках, первые чувства, открытия и разочарования. А еще эта книга о человеческих странностях, неприятие и нетрадиционные отношения. Каждый ищет свою "середину мира" ... И это замечательно, если удастся найти ее в семнадцать лет. На меня роман произвел приятное впечатление и оставил свой послевкусие размышлений. Среди прочитанной мной подростковой литературы - это самый приятный и глубокий роман. Если и читать подростковую литературу - то именно такую.

Это история о становлении личности и поиске счастья. Однажды в конце марта 17-летняя беременная американка Глясс прибыла в небольшой городок в Германии к своей сестре. Почти около самого городка у Глясс начинаются роды, и она рожает близнецов. Почти сразу выясняется, что сестра Глясс умерла, и она остается в ее доме с двумя новорожденными детьми. О жизни Глясс, ее сына Фила и дочери Дианы, а также их друзей и повествует этот роман. Каждый их героев необычный, непредсказуемый, со своим пониманием счастья. Глясс находит утешение в соблазнении мужчин, которые так быстро меняются, что Фил и Диана не могут вспомнить их имена. Жители городка считают Глясс легкомысленной женщиной и равнодушной матерью, но многие женщины ходят к Глясс за советами. Диана – чрезвычайно эгоистичная, но чувствительная девушка, которая прячется в себе, как в панцире. Фил – умный молодой человек, влюбленный в одноклассника и стремящийся достучаться до сердца матери и сестры. Книга охватывает период жизни героев длительностью почти в 18 лет, и их настоящее переплетается с воспоминаниями из прошлого, которое скрывает тайны отношений в семье. Впечатления от книги разные. С одной стороны, удивляет, что среди героев достаточно людей с нетрадиционной сексуальной ориентацией (в книге маркировка 16+). Но с другой стороны, мне понравились размышления героев по поводу человеческого счастья: чувствуя себя несчастным, человек ждет от других людей только плохих поступков и ссор, обижает, использует мерзкие слова, которые потом слышат и используют его дети, также несчастные. Интересная и неоднозначная история.