Книга читається на одному диханні. Автор, емігрант родом з України, в молоді роки був моряком, відвідував, в тому числі, Центральну Африку. В книзі багато майстерних описів природи Африки, психологічних переживань головного героя. Це книга про конфлікт цивілізацій, про те, як прагнення наживи руйнує особистості, стосунки і може призвести до непередбачуваних наслідків. Книга заставляє замислитись над тим, чому у всі часи люди полишають свої домівки і вирушають відкривати нові землі. Як видно з характеристик описаних в творі персонажів, мотиви у кожного свої – у когось романтичні, благородні, у інших – меркантильні. Автор тонко змальовує зміну психологічного стану персонажів залежно від нового оточення, природних умов і невиправданих сподівань.

Невеличкий твір британського письменника Джозефа Конрада (уродженця нашого українського Бердичева, поляка за походженням - Юзефа Коженьовського - що в дитинстві мешкав також у Чернігові та Львові) "Серце темряви" стало знаковим для сучасної світової культури. Цей твір вплинув на багатьох західних митців і заклав ідеї багатьох прославлених сучасних творінь - зокрема наприклад фільму "Апокаліпсис сьогодні" Копполи. Дехто називає його твором про "тяжке спадкоємство старого режиму" - європейського колоніалізму, адже сюжет розгортається в нетрях джунглів Африки - в бельгійській колонії Конго, де на початку ХХ ст. відбувалися жахливі речі використання місцевого населення на плантаціях та копальнях, що супроводжувались їх рабською працею та масовим винищенням непокірних. Однак твір, як на мене далеко не це ставить собі за головне - Конрад змальовує перед нами похмуру подорож в глибини людської свідомості та підсвідомого, в душу людини, яка піднялася над масами, але втратила мораль і тепер використовує свою безмежну владу. Читач супроводжує головного героя в його плаванні по річці через похмурі дику джунглі, щоб зустрітись із управителем тамтешньої факторії, що попри чудові економічні показники, вибився із під контролю і став фактичним "царьком" далеких загублених нетрів. Там цей управитель підкорив собі усе населення, яке вірило у нього наче бога, та безжально його експлуатував. Джозеф Конрад у цій книзі ніскілечки не прикрашає тубільців - це не книга для "расових лібералів" - і показує усе їх варварство та жорстокість. Але також він показує як і білі стають або ледарями та дурнями, або кривавими деспотами. Книга тут про природу, подорож (як через далекі краї так і через людську думки, бажання, переживання, душі), культуру далеких країв. Все дуже яскраво, описово, емоційно та психологічно! Чудово описано і цілком не нудно (як деколи буває у творах, що мають торкатись психологічних тем). Хоча признаюся, що для мене під час читання, яке супроводжувалося постійним наростанням інтриги, емоцій, очікувань, і цієї похмурої атмосфери, трішки був слабким кінець. Я хотів побачити перед собою якусь більш розлогу картину, якісь детальні розмови із цим Курцом, щоб там було пояснено його незбагненний вплив на людей, розкрито його талановитість (хоч і злочинну). Щоб повністю показали цю надзвичайну людину, яка б розкрила якісь свої "одкровення". А цього такого не було. Трішки мені фінал був занадто "звужений". Але може це просто мої ідеалізовані завищені очікування? Таким чином всім раджу обов'язково придбати та прочитати цю книгу!

Книга про колоніалізм, що заслуговує на те, аби її прочитав кожен, хто цікавиться темою колоніалізму та постколоніальної ментальності. Попри велику прірву між колоніалізмом у африканських країнах та пострадянських, роман допомагає порозуміти психологію людини, що панує. Фільм "Apocalypse Now", що є одним з найкращих зображень В'єтнамської війни наряду з "Full-Metal Jacket", надихався та навіть перейняв велику частину сюжету з цього роману. Досить складно описати, що відбувається у романі, адже усе зображено крізь призму сприйняття однією людини, а не автора. Перспектива героя виглядає навмисне затуманеною, тому часами книга сприймається складно. Автор ніяким чином не вкладає зміст або істину у слова оповідача: він залишає задачу з'ясувати, що відбувається нам. Особисто мені було складно читати твір з описаних вище причин, і, швидше за все, аби краще порозуміти його, доведеться заново перечитати. Але попри це, я можу сказати, що роман мені сподобався, і я однозначно рекомендую його прочитати.